Лексика української мови за походженням

Власне українські слова

Запозичені слова

слова, утворені в різні періоди розвитку української мови: громада, галузь, паляниця, лелека, смуга, хвиля, баритися, уряд, криниця, стеля, спідниця, узвар, мірошник, олійня, соняшник, цукроварня, добробут, зміст, мрія, надія, поступ, розпука, свідомість, сумнів, уважність, уява, халепа, високоякісний, кмітливий, мужній, обачний, полохливий, сумлінний, чемний, біля, посеред, задля, проміж, та, але, чи, аби, немовби, хай, нехай, ось, цить, цур, овва, добридень тощо

слова, що засвоєні українською мовою з інших мов

Зі старослов'янської: боязнь, страждати, чистота, юнак, глас, глава, предтеча тощо.

Зі старогрецької: апостол, ікона, євангеліє, політика, утопія, гідросфера, економія, біологія, олімпіада тощо.

З латини: імперія, лінія, радіус, інфінітив, префікс, атестат, університет, диригент тощо.

З німецької: кран, муфта, шифер, штукатур, гастролі, мольберт, форзац тощо.

З французької: департамент, ідеаліст, артист, роль, батальйон, команда, тротуар, трюмо, делікатес тощо.

З англійської: бульдозер, тролейбус, фільм, джаз, сквер, бартер, дисконтний, боулінг, ремікс, ток-шоу, Інтернет тощо.

З італійської: бензин, брутто, валюта, інкасатор, нетто, фіаско тощо.

З іспанської: какао, карамель, кокаїн тощо.

З японської: івасі, дзюдо, караоке, карате тощо.

З китайської: феншуй, го тощо.

З російської: самовар, рудник, пилосос, завод, духовка, спецназ тощо.

З польської: поєдинок, ковадло, пан, скарга, тлумачити, шикувати, прагнення, брунатний, кепський тощо.

Нейтральна лексика

Емоційно забарвлена лексика

До належить загальновживана, наукова, офіційно-ділова лексика

слова, що виражають різні почуття, душевні переживання людини: любий, прекрасний, мерзенний, блакить, відлуння, лілея, сизокрилий тощо

Фразеологізми (фразеологічні одиниці, фразеологічні звороти) – це нерозкладні словосполучення, що виражають одне поняття, мають постійний лексичний склад і в реченні функціонують як один член речення: дати драла – утекти; хоч греблю гати – дуже багато; за царя Панька – дуже давно

До фразеологічних зрощень належать такі, загальне значення яких не випливає із значень тих слів, які входять до фразеологізму: за ліс водити – обманювати, брати під обстріл – критикувати, зарубати на носі – запам’ятати, на ноги поставити – виховати до дорослого віку.

До фразеологічних єдностей належать такі фразеологізми, переносне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять: крапля в морі – небагато, тримати камінь за пазухою – мати злість на когось, замилювати очі – обдурювати.

До фразеологічних словосполучень належать такі стійкі звороти, які характеризуються деякою самостійністю складових компонентів: порушити питання (справу), здобути перемогу (отримати, мати, одержати), приступити до роботи (розпочати, почати), брати до уваги, брати до відома, брати участь.

Прислів'я і приказки– це, як правило, повні речення, які втілюють життєвий досвід народу: Яке коріння, таке й пасіння.

Крилаті слова– це широко вживані влучні вислови людей: І чужому научайтесь, й свого нецурайтесь (Т. Шевченко).