28. 4. 2. Професійне навчання

Проблеми професійного навчання і професійної підготовки стають усе більш актуальними. Цьому сприяє ряд чинників:

динаміка світу професій. З кожним роком стає більше різних професій і спеціалізацій;

динаміка професійних знань. Останні десятиліття характеризуються посиленням динаміки професійних знань. Потрібні все більш різноманітні знання й навички, а також ті, що постійно оновлюються навіть у рамках конкретних спеціальностей;

зміна матеріальної бази конкретних професій. Особливістю сучасності є швидке моральне, технічне й технологічне старіння виробничої бази. Усе частіше від фахівців вимагають освоєння нового устаткування, технологій, професійних понять.

Професійне навчання – це соціальна система навчання конкретної професії. Навчання – це управління процесом набуття нових знань, формування здібностей і в цілому когнітивних структур, організація пізнавальної активності учня. У процесі професійного навчання постійно відбувається спілкування, за допомогою якого засвоюється професійна інформація, здобувається професійний досвід, який закріплюється в учнів у формі знань, умінь, навичок.

Знання – це інформація у вигляді понять та образів, які надходять ззовні і дозволяють сформувати абстрактну модель дійсності. Успішність освоєння знань учнем (і його навчання в цьому плані) залежить від різних обставин. Багато що визначається методами і технологіями навчання. Неадекватна методика навчання може полягати, наприклад, у тому, що учням пропонують освоєння нового матеріалу без опрацювання й закріплення попереднього. Успіхи учнів залежать і від їх бажання (мотивації навчання) осягнути цю премудрість. Нарешті, рівень освоєння знань визначається загальними пізнавальними здібностями учня (тим, що прийнято називати загальним інтелектом), а також спеціальними, пізнавальними здібностями.

Уміння – це здатність і готовність людини швидко й точно виконувати завдання, дії, застосовуючи доцільні способи й засоби. Виконання діяльності в цьому випадку здійснюється під свідомим контролем. До загальнотрудових умінь відносять уміння, що необхідні при виконанні будь-якого виду праці, становлять основу загальної працездатності; до них належать: уміння планувати діяльність, організовувати послідовність дій по вирішенню завдань, уміння докласти вольових зусиль і довести розпочату справу до кінця, контролювати свої дії і свій стан у роботі (К. К. Платонов, 1962). Спеціальні (професійні) вміння потрібні в першу чергу для виконання професійних завдань і набуваються в професійних навчальних закладах.

Навичка – автоматизований компонент свідомої дії, який виробляється в процесі його виконання. Уміння можуть бути освоєні правильно, але не доведені до виконання на рівні автоматизованих навичок. Якщо умови діяльності мінливі, за оптимальні можна визнати такі види вмінь і навичок, при виконанні яких у будь-який момент, якщо це необхідно, людина може припинити виконання дії і змінити його програму. Інакше кажучи, якщо в завданні щось може змінитися, шкідливо відключати свідомість (або, як то кажуть, утрачати пильність), оскільки можуть з’явитися помилки.

Основні чинники, що впливають на ефективність професійного навчання: вік учнів; специфіка професії; здатність до навчання (тобто легкість, з якою засвоюються знання, уміння й навички); мотивація; особливості методів навчання. У результаті професійного навчання і професійної підготовки повинна сформуватися особистість професіонала. Процес навчання забезпечує людині підвищення продуктивності в певній діяльності.

Якщо професійні вміння складні, якщо недостатні словесні описи необхідних дій і помилки можуть призвести до аварій, травм, педагоги і психологи разом з професіоналами моделюють реальне професійне завдання на тренажері й розробляють спеціальні системи тренувань. У наш час тренажери застосовують у навчанні льотчиків, операторів енергосистем, атомних електростанцій, автоводіїв, водіїв-механіків танка. Відомий вітчизняний психолог і лікар К. К. Платонов (1906–1984) сформулював чотири принципи ефективних тренажерів: 1) навчальні завдання на тренажері мають бути психологічно близькі реальній професійній ситуації, з якою зобов’язаний навчитися справлятися учень; 2) учбові завдання мають бути різної міри складності і починати навчання слід з простих ситуацій, поступово ускладнюючи їх; 3) учень повинен отримувати об’єктивну оцінку правильності своїх дій (потрібний зворотний зв’язок); 4) тренажер повинен забезпечити багаторазове повторення навчальних завдань (К. К. Платонов, 1962).

Тренажери, як і будь-яка система тренінгу, повинні в результаті сформувати в учня необхідну орієнтовну основу дії, що складається зі спеціальних знань і чуттєвих, образних уявлень. Орієнтовна основа дії забезпечує розуміння, свідомість учення, дозволяє учневі отримати точну картину необхідного результату та процесу його досягнення.

Окрім знань, умінь і навичок у процесі професійного навчання можуть і повинні розвиватися професійно важливі якості. Так класичним можна визначити досвід С. Г. Геллерштейна (1958) щодо формування тонко диференційованого «почуття часу» на основі вміння оцінювати мікроінтервали часу з точністю до 0,01–0,02 с. Сформоване вміння дозволяло випробовуваним реагувати на стимул із заданим латентним періодом, регулювати темп і ритм рухів. С. Г. Геллерштейн розглядав проблему розвитку й тренування професійно важливих якостей як центральну проблему психології праці – проблему створення внутрішніх засобів діяльності, автоматизованих навичок і орієнтирів для свідомого контролю професійних дій (С. Г. Геллерштейн, 1969).

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте мету і завдання інженерної психології.

2. Розкрийте зміст поняття «система “людина – машина”».

3. Охарактеризуйте основні етапи розвитку інженерної психології.

2. Охарактеризуйте основні типи систем «людина – машина».

3. Надайте характеристику основним показникам ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «людина – машина».

4. Розкрийте особливості операторської діяльності.

5. Охарактеризуйте основні етапи діяльності оператора в системі «людина – машина».

6. Дайте загальну характеристику системи переробки інформації оператором у процесі діяльності.

7. Що таке підсистема забезпечення інформаційних процесів?

8. Назвіть загальні чинники успішності операторської діяльності.

9. Охарактеризуйте класи умов праці в операторській діяльності.

10. Розкрийте зміст поняття «працездатність».

11. Що таке функціональний стан? Які основні фази його розвитку?

12. Дайте характеристику методів діагностики та регуляції функціональних станів.

13. Що таке професійний відбір?

14. Охарактеризуйте поняття «професійно важливі якості».

15. Що таке професійна придатність?

16. Розкрийте зміст поняття «професійне навчання».

Література

Основна

1. Дмитриева М. А., Крылов А. А., Нафтульев А. И. Психология труда и инженерная психология. – Л., 1979. – 220 с.

2. Душков Б. А., Королев А. В., Смирнов Б. А. Основы инженерной психологии: учебник для студентов вузов. – М.: Академический проспект, 2002. – 574 с.

3. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология в системах «человек – техника»: учебное пособие. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

4. Сергеев С. Ф. Инженерная психология и эргономика: учебное пособие. – М.: НИИ школьных технологий, 2008. – 175 с.

5. Стрелков Ю. К. Инженерная и профессиональная психология. – М.: Издательский центр «Академия», Высшая школа, 2001. – 360 с.

6. Трофімов Ю. Л. Інженерна психологія: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.

Додаткова

1. Корольчук М. С. Психофізіологія діяльності: підручник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

2. Носкова О. Г. Психология труда: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 384 с.

3. Плохих В. В. Психология временной регуляции деятельности человека: Монография. – Донецк: ЛАНДОН-ХХI, 2011. – 412 с.

4. Смирнов Б. А., Тиньков А. М. Методы инженерной психологии. – Х.: Изд.-во «Гуманитарный Центр», 2008. – 528 с.

5. Толочек В. А. Современная психология труда: учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 479 с.