- •Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності розділ 18. Емоції і почуття
- •18. 1. Визначення й сутність емоцій
- •18. 2. Функції емоцій
- •18. 3. Теорії емоцій
- •18. 4. Класифікації емоцій
- •18. 5. Основні форми емоційних переживань
- •Розділ 19. Воля
- •19. 1. Визначення й сутність волі
- •19. 2. Функції волі
- •19. 3. Структура вольового акту
- •19. 4. Вольові якості особистості
- •19. 5. Теорії волі
- •19. 6. Порушення вольової регуляції поведінки
- •Розділ 20. Психічні стани
- •20. 1. Загальні уявлення про психічні стани
- •20. 2. Класифікація психічних станів
- •20. 3. Структурно-функціональна організація психічних станів
- •20. 4. Психічні стани і діяльність людини
- •20. 4. 1. Функціональні стани людини
- •20. 4. 2. Характеристики психічних станів, пов’язаних з діяльністю
- •20. 5. Діагностика і регуляція психічних станів
- •20. 5. 1. Методи діагностики психічних станів
- •20. 5. 2. Методи регуляції психічних станів
- •Частина vі. Індивідуально-психологічні особливості людини розділ 21. Спрямованість
- •21. 1. Загальна характеристика спрямованості
- •21. 2. Поняття мотивації в психології
- •21. 3. Потреби
- •21. 4. Мотиви
- •21. 5. Основні форми мотивів
- •Розділ 22. Темперамент
- •22. 1. Поняття темпераменту
- •22. 2. Якості темпераменту
- •22. 3. Типи темпераменту
- •22. 4. Теорії темпераменту
- •22. 5. Проблема відносної цінності різних типів темпераменту
- •22. 6. Співвідношення вродженого і набутого в темпераменті
- •22. 7. Співвідношення темпераменту та характеру
- •22. 8. Прояв темпераменту в реальному житті
- •Розділ 23. Характер
- •23. 1. Поняття про характер
- •23. 2. Теоретичні йемпіричні підходи до дослідження характеру
- •23. 3. Формування характеру
- •Розділ 24. Здібності
- •24. 1. Поняття про здібностітапідходи до їх дослідження
- •24. 2. Розвиток здібностей
- •24. 3. Класифікація здібностей
- •24. 4. Структура здібностей
- •Частина vіі. Прикладні аспекти психології розділ 25. Людина в освітніх системах
- •25. 1. Психологія в педагогічній практиці
- •25. 2. Психологія навчання
- •25. 3. Навчальна діяльність, її структура та форми організації
- •25. 4. Психологія виховання
- •25. 5. Психологія педагогічної діяльності та особистість вчителя
- •25. 5. 1. Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності
- •25. 5. 2. Особистість учителя, педагогічні здібності вчителя
- •25. 6. Психологічна служба в галузі освіти
- •25. 6. 1. Проблеми сучасної системи освіти
- •25. 6. 2. Структура та нормативно-правова база психологічної служби в освіті
- •25. 6. 3. Зміст діяльності та основні види роботи практичного психолога в закладах освіти
- •25. 6. 4. Вимоги до практичного психолога закладу освіти
- •Розділ 26. Людина в політиці та економіці
- •26. 1. Людина й економіка
- •26. 2. Людина і політика
- •Розділ 27. Людина і культура
- •27. 1. Психологічний вимір культури
- •27. 1. 1. Культура як соціальний феномен
- •27. 1. 2. Функції культури
- •27. 1. 3. Принципи дослідження феноменів культури в психології
- •27. 1. 4. Становлення етнічної психології
- •27. 2. Етнокультурна варіативність соціалізації
- •27. 2. 1. Соціалізація, інкультурація і культурна трансмісія
- •27. 2. 2. Етнографія і етнопсихологія дитинства
- •27. 2. 3. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації
- •27. 3. Універсальні і культурно-специфічні аспекти спілкування
- •27. 3. 1. Залежність комунікації від культурного контексту
- •27. 3. 2. Експресивна поведінка і культура
- •27. 3. 3. Міжкультурні відмінності та стереотипи
- •27. 3. 4. Атрибуція та міжкультурні відмінності
- •27. 4. Етнокультурна варіативність регулювальників соціальної поведінки
- •Розділ 28. Людина в технічних системах
- •28. 1. Особливості становлення інженерної психології
- •28. 1. 1. Основні поняття, цілі і завдання інженерної психології
- •28. 1. 2. Історія розвитку інженерної психології
- •28. 2. Діяльність оператора в системі «людина – машина»
- •28. 2. 1. Класифікація систем «людина – машина»
- •28. 2. 2. Показники ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «людина – машина»
- •28. 2. 3. Особливості операторської діяльності в системі «людина – машина» і її основні етапи
- •28. 2. 4. Психологічний зміст діяльності оператора в системі «людина – машина»
- •28. 3. Чинники успішності операторської діяльності
- •28. 3. 1. Загальна характеристика чинників успішності операторської діяльності
- •28. 3. 2. Працездатність, функціональні стани та ефективність діяльності людини-оператора
- •28. 4. Професійна придатність операторів
- •28. 4. 1. Професійний відбір
- •28. 4. 2. Професійне навчання
- •Розділ 29. Людина і здоров’я
- •29. 1. Загальна характеристика поняття здоров’я
- •29. 2. Фізичне, психічне і соціальне здоров’я
- •29. 3. Валеонастановлення
- •29. 4. Питання психосоматики в контексті психології здоров’я
- •Розділ 30. Стать і гендер людини
- •30. 1. Категорія статі та гендеру у психології
- •30. 2. Критерії гендеру
20. 4. Психічні стани і діяльність людини
20. 4. 1. Функціональні стани людини
Прикладні аспекти проблеми психічних станів пов’язані з психологічним забезпеченням і супроводом діяльності людини. При цьому основне дослідницьке завдання полягає в оцінці психічного стану і з’ясуванні – як і яким чином психічний стан організовує психічні процеси і психічні властивості людини в досягненні поставленої мети діяльності. Історично склалося, що проблема успішності і надійності діяльності людини уперше була поставлена в психології праці, інженерній і спортивній психології. Саме у цих прикладних напрямках психологічної науки розроблені принципи і методи діагностики психічного стану, на основі яких розробляється прогноз результативності діяльності людини.
Розгляд психічних станів, що формуються у професійній діяльності людини і визначають її результативність, проводиться на основі поняття «Функціональний стан людини» (англ. functional state of man). Функціональний стан (ФС) людини – це інтеграційна характеристика стану людини з точки зору ефективності виконуваної ним діяльності і задіяних в її реалізації систем по критеріях надійності і внутрішньої ціни діяльності. У психології праці, психології професійної діяльності, інженерній психології й ергономіці ФС аналізується на рівні людини, яка працює. ФС відрізняються різноманітністю і динамікою розвитку. Вони визначають особливості психічної діяльності в певний момент (період) і можуть позитивно або негативно позначатися на динаміці усіх психічних процесів. Розвиток несприятливих ФС у ході професійної діяльності може істотно знижувати її ефективність і надійність, а також бути передумовою виникнення травм, нещасних випадків і аварійних ситуацій.
У ФС виділяють наступні основні рівні організації: поведінковий, психофізіологічний, психологічного забезпечення діяльності і суб’єктивно-рефлексивний. Класифікації ФС будуються на основі різних прагматичних і змістовних критеріїв. За впливом на результат діяльності виділяють наступні види ФС: позитивні (пов’язані з процесами мобілізації) і негативні (демобілізація функціональних можливостей), оптимальні й неоптимальні; дозволені й заборонені; гострі, хронічні й пограничні. До основних якісно специфічних класів ФС відносяться стани оптимальної працездатності, стомлення, монотонії, різні форми фізіологічного і психологічного стресу, екстремальні стани. Основними видами ФС є: 1) стан оперативного спокою, який характеризує готовність людини до включення в робочий процес, але не відбиває його специфіки; 2) стан адекватної мобілізації, який характеризує людину, що вже включилася в діяльність; при цьому зміни, що відбуваються в організмі людини, адекватні виконуваній діяльності; 3) стан динамічного розузгодження, що виникає в тому випадку, коли порушується адекватність компенсаторних і адаптаційних механізмів працівника. У тому випадку, коли в характеристиці ФС хочуть виділити один який-небудь компонент, незалежно від адекватної мобілізації або динамічного розузгодження, говорять про окремі види ФС, наприклад, стані гіпоксії, загальмованості, пильнування, емоційної напруженості, монотонії, стомлення та ін. Спеціально виділяють також пограничні ФС, близькі до патологічних станів, наприклад, перевтома, а також ФС з точки зору небезпеки для здоров’я – небезпечні і безпечні.