- •Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності розділ 18. Емоції і почуття
- •18. 1. Визначення й сутність емоцій
- •18. 2. Функції емоцій
- •18. 3. Теорії емоцій
- •18. 4. Класифікації емоцій
- •18. 5. Основні форми емоційних переживань
- •Розділ 19. Воля
- •19. 1. Визначення й сутність волі
- •19. 2. Функції волі
- •19. 3. Структура вольового акту
- •19. 4. Вольові якості особистості
- •19. 5. Теорії волі
- •19. 6. Порушення вольової регуляції поведінки
- •Розділ 20. Психічні стани
- •20. 1. Загальні уявлення про психічні стани
- •20. 2. Класифікація психічних станів
- •20. 3. Структурно-функціональна організація психічних станів
- •20. 4. Психічні стани і діяльність людини
- •20. 4. 1. Функціональні стани людини
- •20. 4. 2. Характеристики психічних станів, пов’язаних з діяльністю
- •20. 5. Діагностика і регуляція психічних станів
- •20. 5. 1. Методи діагностики психічних станів
- •20. 5. 2. Методи регуляції психічних станів
- •Частина vі. Індивідуально-психологічні особливості людини розділ 21. Спрямованість
- •21. 1. Загальна характеристика спрямованості
- •21. 2. Поняття мотивації в психології
- •21. 3. Потреби
- •21. 4. Мотиви
- •21. 5. Основні форми мотивів
- •Розділ 22. Темперамент
- •22. 1. Поняття темпераменту
- •22. 2. Якості темпераменту
- •22. 3. Типи темпераменту
- •22. 4. Теорії темпераменту
- •22. 5. Проблема відносної цінності різних типів темпераменту
- •22. 6. Співвідношення вродженого і набутого в темпераменті
- •22. 7. Співвідношення темпераменту та характеру
- •22. 8. Прояв темпераменту в реальному житті
- •Розділ 23. Характер
- •23. 1. Поняття про характер
- •23. 2. Теоретичні йемпіричні підходи до дослідження характеру
- •23. 3. Формування характеру
- •Розділ 24. Здібності
- •24. 1. Поняття про здібностітапідходи до їх дослідження
- •24. 2. Розвиток здібностей
- •24. 3. Класифікація здібностей
- •24. 4. Структура здібностей
- •Частина vіі. Прикладні аспекти психології розділ 25. Людина в освітніх системах
- •25. 1. Психологія в педагогічній практиці
- •25. 2. Психологія навчання
- •25. 3. Навчальна діяльність, її структура та форми організації
- •25. 4. Психологія виховання
- •25. 5. Психологія педагогічної діяльності та особистість вчителя
- •25. 5. 1. Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності
- •25. 5. 2. Особистість учителя, педагогічні здібності вчителя
- •25. 6. Психологічна служба в галузі освіти
- •25. 6. 1. Проблеми сучасної системи освіти
- •25. 6. 2. Структура та нормативно-правова база психологічної служби в освіті
- •25. 6. 3. Зміст діяльності та основні види роботи практичного психолога в закладах освіти
- •25. 6. 4. Вимоги до практичного психолога закладу освіти
- •Розділ 26. Людина в політиці та економіці
- •26. 1. Людина й економіка
- •26. 2. Людина і політика
- •Розділ 27. Людина і культура
- •27. 1. Психологічний вимір культури
- •27. 1. 1. Культура як соціальний феномен
- •27. 1. 2. Функції культури
- •27. 1. 3. Принципи дослідження феноменів культури в психології
- •27. 1. 4. Становлення етнічної психології
- •27. 2. Етнокультурна варіативність соціалізації
- •27. 2. 1. Соціалізація, інкультурація і культурна трансмісія
- •27. 2. 2. Етнографія і етнопсихологія дитинства
- •27. 2. 3. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації
- •27. 3. Універсальні і культурно-специфічні аспекти спілкування
- •27. 3. 1. Залежність комунікації від культурного контексту
- •27. 3. 2. Експресивна поведінка і культура
- •27. 3. 3. Міжкультурні відмінності та стереотипи
- •27. 3. 4. Атрибуція та міжкультурні відмінності
- •27. 4. Етнокультурна варіативність регулювальників соціальної поведінки
- •Розділ 28. Людина в технічних системах
- •28. 1. Особливості становлення інженерної психології
- •28. 1. 1. Основні поняття, цілі і завдання інженерної психології
- •28. 1. 2. Історія розвитку інженерної психології
- •28. 2. Діяльність оператора в системі «людина – машина»
- •28. 2. 1. Класифікація систем «людина – машина»
- •28. 2. 2. Показники ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «людина – машина»
- •28. 2. 3. Особливості операторської діяльності в системі «людина – машина» і її основні етапи
- •28. 2. 4. Психологічний зміст діяльності оператора в системі «людина – машина»
- •28. 3. Чинники успішності операторської діяльності
- •28. 3. 1. Загальна характеристика чинників успішності операторської діяльності
- •28. 3. 2. Працездатність, функціональні стани та ефективність діяльності людини-оператора
- •28. 4. Професійна придатність операторів
- •28. 4. 1. Професійний відбір
- •28. 4. 2. Професійне навчання
- •Розділ 29. Людина і здоров’я
- •29. 1. Загальна характеристика поняття здоров’я
- •29. 2. Фізичне, психічне і соціальне здоров’я
- •29. 3. Валеонастановлення
- •29. 4. Питання психосоматики в контексті психології здоров’я
- •Розділ 30. Стать і гендер людини
- •30. 1. Категорія статі та гендеру у психології
- •30. 2. Критерії гендеру
28. 3. Чинники успішності операторської діяльності
28. 3. 1. Загальна характеристика чинників успішності операторської діяльності
На якість і ефективність виконання кожного з розглянутих вище етапів операторської діяльності впливають різноманітні чинники. Так, наприклад, якість прийому інформації залежить від виду й кількості індикаторів, організації інформаційного поля, психофізичних характеристик інформації, яка пред’являється, – розмірів зображень, їх світлотехнічних характеристик, колірного тону і колірного контрасту та інших. На оцінку й переробку інформації впливають такі чинники, як спосіб кодування інформації, об’єм її відображення, динаміка зміни інформації, відповідність її можливостям пам’яті й мислення оператора.
Ефективність ухвалення рішення визначається такими чинниками: типом вирішуваної задачі, кількістю і складністю логічних умов, що перевіряються, складністю алгоритму й кількістю можливих варіантів рішення. Виконання управлінських рухів залежить від числа органів управління, їх типу і способу розміщення, а також від групи характеристик, що визначають міру зручності роботи з окремими органами управління (розмір, форма, сила опору тощо).
Перші два етапи разом називають іноді отриманням інформації, останні два етапи – її реалізацією (обслуговуванням). Отримання інформації включає два рівні. На першому з них відбувається сприйняття оператором інформаційної моделі, тобто сприйняття фізичних явищ, які виступають в ролі носіїв інформації (положення стрілки на шкалі приладу, мигтіння лампочки, звук та ін). Після цього на другому рівні здійснюється декодування сприйнятих сигналів і формування оператором оперативного образу (концептуальної моделі) керованого процесу. Це дає можливість операторові співвіднести в єдине ціле різні частини керованого процесу і потім на основі прийнятого рішення здійснити ефективні управлінські дії, тобто правильно реалізувати (обслужити) отриману інформацію.
При вивченні операторської діяльності особливу увагу слід приділити виявленню й класифікації чинників, що впливають на її ефективність. Усі чинники поділяються на дві великі групи: суб’єктивні (тобто залежні від оператора) й об’єктивні (незалежні від нього). До суб’єктивних чинників належать: стан оператора, його індивідуальні особливості (медико-біологічні показники, морально-психологічні якості, психофізіологічні властивості) і рівень підготовленості до цього виду діяльності. Особливості впливу суб’єктивних чинників повинні враховуватися як конструкторами, так і організаторами виробництва при формуванні трудової діяльності операторів.
Об’єктивні чинники у свою чергу діляться на дві основні групи: апаратурні (тобто визначувані особливостями функціонування техніки) і зовнішні (не залежні від особливостей роботи апаратури). Апаратурні чинники посідають особливе місце в пропонованій класифікації, оскільки при правильному їх обліку в процесі проектування системи «людина – машина» може бути зведений до мінімуму їх негативний вплив на ефективність діяльності оператора. Для цього, наприклад, робоче місце оператора має бути організоване з урахуванням його анатомічних, фізіологічних і психологічних можливостей; потік інформації, який надходить, повинен відповідати пропускній спроможності людини; при необхідності підвищення надійності роботи оператора має бути передбачена наявність засобів контролю за його станом, результатами діяльності і т. ін.
До зовнішніх чинників належать умови зовнішнього середовища, об’єктивні умови обстановки й організація діяльності оператора. Урахування факторів середовища, нейтралізація дії шкідливих чинників повинні починатися вже при проектуванні системи «людина – машина» і тривати в ході її експлуатації. Якщо неможливо забезпечити нормальні умови для роботи оператора, то слід передбачити систему профілактичних заходів щодо захисту людини від шкідливої дії небажаних проявів зовнішнього середовища.
Організаційні чинники, до яких належать режими роботи й відпочинку операторів, організація групової діяльності, кількість робочих змін, питання взаємної заміни операторів та ін, виділені в окрему групу, оскільки їх якнайповніший і всебічний облік можливий у процесі експлуатації системи «людина – машина». Раціональна організація діяльності операторів забезпечує високу ефективність функціонування систем.
Проте низка умов не завжди залежить від діяльності організаторів виробництва. До їх числа відносять, наприклад, такі чинники, як ступінь відповідальності оператора за здійснювані дії, робота в незвичайних умовах, у нічний час тощо. Ці чинники можуть істотно впливати на ефективність роботи оператора. Основні методи нейтралізації їх шкідливої дії полягають у спеціальній підготовці операторів до роботи в незвичайних умовах.
Урахування розглянутих вище чинників при аналізі, дослідженні й особливо моделюванні діяльності оператора ускладнене тією обставиною, що їх число украй велике. Деякі автори налічують близько двох тисяч таких факторів і визначають «завдання урахування великої кількості чинників» практично нездійсненим.