Тоюнда Н.М.
Розвиток уваги на уроках
як засіб підвищення
якості навчально-виховного процесу
Внимание – есть питательный орган души.
Михаил Пришвин
Внимание есть именно та дверь, через которую
проходит все, что только входит в душу человека
из внешнего мира.
К.Д.Ушинський
Роль уваги в житті людини дуже велика. Від уваги в великій мірі залежить ефективність багатьох видів людської діяльності, бо саме за її допомогою більш повноцінними стають інші психічні процеси. Увага – одна з ознак волі. Де немає уваги, там немає і свідомого відношення людини до того, що вона робить. Отже, увага відіграє велике значення в процессі навчання.
Що ж таке «увага»? ЇЇ неможна вважати самостійним психічним процесом подібно емоціям, мисленню, пам’яті. Вона не існує поза ними. Ми можемо уважно сприймати, думати, запам’ятовувати, але бути просто уважним, незалежно від сприйняття, мислення, запам’ятовування, неможливо, тому що увага є властивістю всіх пізнавальних та емоційних процесів. Від особливостей уваги залежить і особистісне Я. Недарма відомий режисер К.С.Станіславський казав, що управління увагою – це управління собою. Щоб досягти будь-чого в будь-якій сфері, треба навчитися володіти своєю увагою. У кого увага нетренована, тому важко бачити, слухати, вчитися, мислити. Чим «чіпкіша» вона, тим більше людина помічає в житті, в оточуючому її світі, тим глибше вникає в сутність явищ. Уважній людині просто цікавіше живеться. Вона більше, ніж інші, отримує із навколишнього світу, а отже і більше віддає. Така людина цікава, змістовна. Її внутрішній світ приваблює оточуючих людей.
Історія переконує в тому, що талановиті люди – видатні вчені, мислителі, політичні діячі володіли своєю увагою. І, напевне, виховували її. Так, великий французький біолог Жорж Кюнье визначив поняття «геній» як невідступна увага. Відомо, що видатний винахідник Томас Едісон свої успіхи в науці арґументував тим, що в процесі роботи міг глибоко сконцентруватися над необхідним. А Чарльз Дарвін писав: «Я превосхожу обыкновенных людей способностью замечать вещи, легко ускользающие от внимания, а также особенностью тщательно наблюдать их».
Чи можна навчитися бути уважним? Науковці вважають, що кожен може бути уважним, але не кожен вміє бути ним. І тому однією із задач учителя є виховання уваги школяра як засобу зростання ефективності навчально-виховного процесу. А щоб виховувати увагу, треба знати її особливості.
Розрізняють три види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна.
Мимовільна увага виникає без будь-яких зусиль зі сторони людини, тобто вона не має за мету бути уважною. Мимовільна увага виникає як відповідна реакція на сильний подразник, незвичність, новизну (спалах світла, звук сирени, яскравий колір, різкий звук тощо). В таких випадках людина безсила протистояти подразнику. Іншими словами, не ми оволодіваємо мимовільною увагою, а вона нами. Особливо розвинена мимовільна увага в учнів початкової школи, тому тут і грає велику роль яскрава наочність на уроках.
Довільна увага залежить від вольових зусиль людини. Вона направлена на об’єкт під впливом поставлених цілей, намірів і приймає форму стійкого вольового контролю над діяльністю, яка виконується.
Післядовільна увага також має ціленаправлений характер, але не вимагає ніяких вольових зусиль. Вона виникає після того, як була викликана довільна увага. Після певних вольових зусиль, через деякий час людина «входить в роботу» і починає легко, без зайвої напруги концентруватися на ній. Післядовільна увага з’являється тоді, коли важливим для людини стає не тільки результат роботи (як при довільній), а й сам її процес. Цей вид уваги є найпродуктивнішим. Довільну увагу можна охарактеризувати словами «треба працювати», а післядовільну – «хочу працювати», людина отримує задоволення від роботи. Хороша увага – це вміле поєднання довільної та мимовільної, вміння при необхідності активно «вмикати» довільну увагу, вміти залишатися в ній необхідний для роботи час.
Увага характеризується рядом властивостей:
об’єм уваги;
концентрація уваги;
стійкість уваги;
переключення уваги;
розподілення уваги.
Об’єм уваги. Коли говорять про об’єм уваги, мають на увазі здатність сприймати певну кількість об’єктів за короткий проміжок часу, контролювати декілька дій. Давно помічено, що людині під силу сприймати відразу 5-7, максимум 9 предметів. Це так зване «правило Міллєра 7±2», сформульоване американським психологом Міллєром. Він показав, що об’єм уваги залежить не від кількості інформації, а від її блоків, число яких постійно рівне 7±2. Згідно цього правила однаково запам’ятовуються і 7 букв, і 7 цифр, і 7 слів, і 7 ідей. При наявності змістовного зв’язку об’єм уваги різко зростає.
Вправи для тренування об’єму уваги.
На дошці виставляю 7-9 слів. Учні протягом хвилини на них дивляться (точніше, намагаються їх уявити), потім слова закриваю, а учні записують ті слова, які запам’ятали. Ця вправа сприяє також і розвитку пам’яті; якщо запропонувати дітям ці слова уявити у вигляді мультика чи «погратися» зі словами (за методикою Ейдетики), то завдання виконується учнями набагато краще.
Розвитку об’єму уваги значно сприяють вільні диктанти, перекази.
На уроках математики: на магнітну дошку виставляю 8 геометричних фігур в певному порядку на 2-3 секунди, потім закриваю їх. Діти складають послідовність фігур на партах. Кожен раз порядок розміщення фігур змінюється. Таки тренувальні вправи проводжу протягом трьох місяців. Потім, в залежності від результатів пропоную їх учням 1-2 рази в місяць до закінчення І семестру. В ІІ семестрі повертаюся до них в разі необхідності.
Переключення уваги.
Об’єм уваги тісно пов'язаний з такою її властивістю як здатність переключатися – свідоме її перенесення з одного об’єкту на інший. На уроках я часто використовую наступні вправи.
Вправи для розвитку переключення уваги.
Робота за таблицею Шульте. Перед учнями ставиться завдання почергово відшукувати числа то в таблиці А (в порядку зростання), то в таблиці Б (в порядку спадання). Час на пошук чисел кожного разу зменшується.
Дивлячись на малюнок, діти почергово виділяють то два обличчя. То валізу, то коточок, то бантик (див. додаток); то чорні квадрати шахматної дошки, то білі. При виконанні цих вправ обов’язково дітям ставити мету: що треба побачити.
Почергове читання двох творів по 8-10 секунд. Вправу доцільно використовувати під час п’ятихвилинок читання на уроках.
Вправа «4 круга». Учень спочатку спрямовує свій погляд на ті предмети, що знаходяться у нього на парті або дивиться на кінчик свого носа - 1круг; потім на ті предмети, що знаходяться на парті сусіда справа, зліва, попереду, позаду – 2 круг; 3-тій круг –погляд на те, що знаходиться на стінах, стелі класної кімнати; і, нарешті, прикладають руку до серця чи до пульсу і слухають його биття – 4 круг.
Виконання таких простих вправ сприяє швидкому переключенню уваги з одного виду роботи на уроці на другий, а надалі буде сприяти розгляданню однієї проблеми з різних кутів, наприклад, пошук іншого способу розв’язання задачі, характеристика літературного персонажу тощо.
Концентрація уваги.
Концентрація уваги – вельми цінна її якість, яка проявляється в зосередженні на одному об’єкті чи на одному виді діяльності та одночасному відстороненні від всіх інших подразників, які не причетні до даного виду роботи. Науковими експериментами встановлено, що максимальна концентрація уваги можлива протягом 30 секунд, максимум – 90. Після чого увага розсіюється і «зібрати» її можливо лише завдяки вольовим і фізичним зусиллям. Однією із важливіших характеристик високого інтелекту якраз і є чітко виражена здібність концентрувати свою увагу на сутності проблеми, що вирішується. Тобто, вчити концентрувати увагу означає вчити не відволікатися.