Вправи для розвитку концентрації уваги.
«Що на що схоже». Учень роздивляється штрихи, візерунки, хмарки на небі і намагається уявити, які предмети вони нагадують, по принципу «що на що схоже».
Спостерігати близьку точку так, ніби вона знаходиться на відстані.
«Внутрішній відеоскоп». В думках (уявно) змінити положення предмету.
Розслабитися, спостерігаючи будь-яку точку, думати про неї.
Протягом 1 хвилини спостерігати за рухом секундної стрілки на циферблаті годинника.
Одна з відомих японських пальчикових вправ, яку доцільно використовувати на уроці після фізкультхвилинки: кінчики розставлених пальців правої руки підводять до мізинця лівої руки, затисненої в кулак. Потім вправа виконується іншою рукою.
Стійкість уваги.
Особливе значення для досягнення успіху в навчальному процесі, крім концентрації, має стійкість уваги. Вона проявляється в зосередженні на об’єкті, в опорі відволіканню.
Ступінь стійкості уваги залежить від багатьох факторів: від відношення до роботи, характеру діяльності, сили нервових процесів і т.д. Характерно, що найбільша концентрація уваги спостерігається тоді, коли вона направлена на один об’єкт. Можливо, саме тому і виникає парадоксальна ситуація, коли поряд з великою концентрацією уваги виникає і велика розсіяність. Історія знає подібні факти розсіяності вчених. Наприклад, великий філософ Сократ вирішив взяти участь у війні і приєднався до колони війська, але під час походу він так заглибився в якесь філософське питання, що зупинився посеред дороги. Коли він дійшов до певного висновку, виявилося, що військо вже далеко попереду, тому що незадачливий вояка, зосередившись, простояв кілька годин. Отже виходить, що висока концентрація уваги затіняє інші властивості уваги. Тому і потрібно розвивати всі якості уваги. Високій концентрації уваги сприяє розвиток стійкості уваги.
Вправи для розвитку стійкості уваги.
Спостерігати «валізу із двох облич» (див. додаток) і якомога довше утримувати увагу на вазі. Якщо побачили обличчя, знову переключитися на вазу. І навпаки.
Почергово дивитися то на далекий предмет (точка на дошці), то на близькій (точка в зошиті).
На рахунок 1-5 дивитися на предмет, 6-10 – відвести погляд від предмета.
Ввімкнути програвач і читати книгу, не звертаючи увагу на зайві звуки.
Читати текст і одночасно вистукувати ритм.
Таким чином, висока концентрація і стійкість уваги характеризується тим, що учень уміє не звертати уваги на те, що його відволікає.
Розподілення уваги.
Розподілення уваги означає одночасне зосередження на двох (і навіть більше) видах діяльності.
Керувати увагою, розподіляти її особливо необхідно в тому випадку, коли треба виконувати декілька робіт одночасно. Наприклад, конспектувати і запам’ятовувати, списати і вставити пропущені букви, при цьому ще й згадати правило, те ж саме і при написанні диктанту тощо.
Знову парадоксальна ситуація, коли учні при виконанні завдання на уроці розмовляють. Вчитель домагається тиші. Але, в той же час, «легкий шумок» на уроці сприяє розвитку такої якості уваги як її розподілення.
Вправи для розвитку розподілення уваги.
«Легкий шумок» - на деяких етапах уроку при виконанні завдання.
В таблиці якомога швидше закреслювати чи підкреслювати одні букви (наприклад: с, к) різними способами, а іншу букву (а) обводити в кружечок.
Зразок:
К р а с
к и
3-5 хвилин обчислювати арифметичні дії в думці.
Читати сторінку орфографічного словника і виділяти при цьому певну частину мови або тільки двоскладові слова, чи на певне правило і т.п.
Читаючи речення, робити логічний наголос на певному слові (першому чи другому, або на підметі чи на присудку). Цю вправу ефективно виконувати під час п’ятихвилинного читання на уроці.
На уроках математики проводжу таку вправу: написати два числа одне під іншим. Суму цих чисел записати у верхньому рядку другого стовпчика, а верхнє число першого стовпчика у нижній рядок другого стовпчика. І так до 5-10 стовпчиків.
Наприклад: 1 3 4 7 11 18
2 1 3 4 7 11
Далі записувати суму першого стовпчика в нижньому рядочку другого стовпчика.
Наприклад: 1 2 3 5 8 13
2 3 5 8 13 21
Я описала вправи, які сприяють саме розвитку різних якостей уваги. Деякі вправи, можливо, схожі. Справа в тому, що одна вправа може сприяти розвитку як переключення уваги, так і стійкості, і концентрації. Наприклад, така вправа як «не звертати уваги». Наведу цікавий приклад. Мої учні принесли в клас клітку з папугами. Пташки цілий урок співали, звичайно, дітям було цікавіше їх слухати, ніж думати над розв’язуванням задачі. Але саме ця клітка з папугами і примусила мене зайнятися проблемою розвитку уваги, саме вона і наштовхнула мене на думку, що хороша увага в людини, - це, коли вона може знайти в собі силу не звертати увагу на те, що відволікає. Спочатку я дозволила дітям задовольнити свою цікавість: майже цілий урок вони слухали спів, підходили до пташок, брали їх до рук. Але увага в дітей нестійка і, наслухавшись, вони самі сіли на місця і попрохали продовжувати урок. «Заборонений плід» перестав бути солодким і діти далі працювали, не помічаючи їх співу. І надалі, коли хто-небудь із вчителів запитував, чи співали на уроці пташки, я і діти не могли достовірно відповісти. Ми відповіли: «Не знаємо». Завдяки такому «поетичному живому подразнику» виробились такі якості уваги як концентрація, стійкість, переключення. Зараз я іноді включаю на уроці тихенько музику і на її фоні ми продовжуємо працювати не звертаючи уваги на подразник, а концентруючись на виконанні поставленого завдання.
Я прийшла до висновку, що всі оточуючі нас явища, як позитивні, так і негативні можна використати «на благо». Наприклад, іде урок, а за вікном галас дітей, чи йде пухнастий сніг, чи дощ. Слухаємо, дивимося, потім за роботу. Таким чином ми переключили увагу із шуму за вікном на виконання роботи. Такі вправи сприяють і відпочинку уваги, адже увага як психологічна категорія, так і фізична. Увазі, як і будь-якому виду діяльності, потрібен відпочинок.