- •Конспект лекцій з курсу
- •Сертифікація та управління якістю”
- •Одеса онахт 2014
- •Лекція № 1 теоретичні основи стандартизації
- •1.1. Державна система стандартизації
- •1.2. Основні терміни та їх визначення з стандартизації
- •1.3. Мета стандартизації та її основні принципи
- •Організаційні основи стандартизації
- •2.1. Категорії, види стандартів та об’єкти стандартизації стандартів
- •2.2. Стадії розроблення стандартів
- •2.3. Державний нагляд і відомчий контроль за впровадженням та дотриманням стандартів
- •2.4. Органи і служби стандартизації
- •Об’єкти вимірювань і їх міри
- •3.1. Метрологія: основні поняття та визначення
- •3.2. Народногосподарське значення метрології і її функції
- •3.3. Коротка історія розвитку метрології і її задач
- •3.4. Поняття про фізичну величину і її характеристики
- •3.5. Види та методи вимірювань
- •Основи теорії вимірювання
- •4.1 Класифікація засобів вимірювань
- •4.2. Кваліметрія
- •4.3. Контроль якості продукції
- •Рис 4.1 – Коло якості
- •Метрологічне забезпечення виробництва
- •5.1 Мета та основні завдання метрологічного забезпечення
- •5.2. Наукова, організаційна та технічна основи метрологічного забезпечення
- •5.3. Метрологічна атестація (ма) засобів вимірювальної техніки
- •5.4 Повірка засобів вимірювань
- •Законодавча метрологія і стандартизація
- •6.1 Міжнародне співробітництво в галузі метрології
- •6.2.Напрями метрологічної діяльності Держспоживстандарту в Україні і його співробітництво з міжнародними організаціями
- •Міжнародна сертифікація продукції
- •7.1. Сертифікація і види діяльності Укрсепро
- •7.2. Структурна схема системи сертифікації УкрСепро
- •7.3. Порядок проведення сертифікації систем якості
- •7.4.Технічний нагляд за сертифікованими системами якості
- •7.5. Організація систем якості на підприємствах хлібопродуктів
- •Управління якістю продукції
- •8.1. Складові процесу забезпечення якості
- •8.2.Процес управління якістю і його функції
- •8.3. Керування якістю на підприємстві
- •8.4. Основні елементи управління якістю
- •8.5. Карта контролю якості технологічного процесу
- •8.6. Рівні якості та методи оцінки рівня якості
- •Стандарти на сировину і продукцію галузі хлібопродуктів
- •9.1. Основні вимоги до стандартів на зерно
- •9.2. Принципи і порядок складання стандартів на зерно
- •9.3. Характеристика деяких стандартів на зерно
- •9.4. Стандарти на деякі продукти переробки зерна
- •9.5. Стандартизація комбікормів
- •9.6. Основні пріоритетні завдання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
- •Список літератури
4.2. Кваліметрія
Кваліметрія - розділ метрології, що вивчає питання виміру якості. Кваліметрія походить від латинського слова –“квалі”- якість і грецького слова“метрія”– вимірюю.
Показники якості в кваліметрії групуються в наступних областях (установлених РД 50-64-84):
- показники якості, що характеризують властивості продукції,яківизначають основні функції, для виконання яких вона призначена й обумовлюють галузь її застосування:
- показники надійності (безвідмовність, довговічність);
- показники економного використання сировини, матеріалів, палива, енергії і трудових ресурсів);
- естетичніпоказники (інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції);
- показники технологічності;
- показники транспортабельності;
- патентно-правові показники;
- економічні показники;
- показники безпеки.
Узагальненим показником ефективності використання продукту є інтегральний показник якості, котрийвизначають як співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатаціїабо споживання продукції і сумарних витрат на її створення,експлуатаціюі споживання.
Як і фізичні величини, показники якості мають розмірність, хоча і можуть бути безрозмірними.
Кількісною характеристикою показників якості, як і фізичних величин, є їх розмір, який потрібно відрізнити від значення – вираження розміру в окремих одиницях.
Значення показників якості, як і значення ФВ, можуть бути абсолютними і відносними. Абсолютні значення ФВ завжди мають розмірність, а відносні – завжди безрозмірні. На відміну від цього абсолютні значення показників якості можуть бути як розмірними, так і безрозмірними, а відносні - тількибезрозмірними.
Аналогічно розподілу ФВ на основні і похідні показники якості поділяють на одиничні і комплексні.
Одиничні відносяться до однієївластивості, що визначаєякість, комплексні – відразу до декількох властивостей.
У випадку, коли комплексний показник якості не можнавиразити через одиничні за допомогою об'єктивної функціональної залежності, застосовують суб'єктивний спосіб утворення комплексних показників за принципом середньозважених.
Найбільш розповсюдженим і універсальним є середнє геометричне зважування.
Одна зі схем виміру якості складається з двох етапів:
1 – визначення значень показників якості;
2 – порівняння значень показників якості.
Якщо значення показників якості знаходяться не розрахунковим шляхом, то їхнє визначення – звичайна вимірювальна задача, якаможевизначатися інструментальним чи експертним методом.
Інструментальний методґрунтується на використанні технічних засобів вимірів. Цим методом визначають, наприклад, масу продукту, габаритні розміри виробів і ін. Виміри можуть виконуватися по кожній з вимірювальних шкал, але найчастіше використовується шкала відношень. Це найбільш розповсюджений метод у всіх галузях народного господарства.
Експертнийметод виміру показників якості застосовується, тоді, коли використання технічних засобів вимірів неможливе, чи складніекономічно невиправдане.
В органолептичному методівимірівякпервиннівимірювальніприладивикористовують органивідчуттів експертів – зору, слуху, нюху, дотику і смаку (медицина, харчова, парфумерна промисловості).
Комбінований методвимірівявляє собоюсполучення інструментального й органолептичного вимірів показників якості продукції.
Соціологічний методбудується на масових опитуваннях населення,котревиступаєяк експерт.