Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

також ді. stǫð пристань; двн. stado узбережжя; свн. gestat. Див. standan, staþs (stadis)

|| Порів.: грец. στατός який стоїть; поставлений; лат. status установлений; призначений; стан, становище

Порів.: сучасн.англ. staithe (із сканд.), а також порів.: сучасн.нім. Gestade (поет.)

staua1 (ім., жін.р.-o-) суд; вирок, постанова; осудження; in dagа stauos у судний день || Порів.: ді. stó; дфр. stō; да. stōw місце; а також двн. stûatago судний день

||Порів.: литов. stovà місце; укр. став, ставок

staua2 (ім., чол.р.-n-) суддя. Див. stojan

steigan (слн.дієсл. I) сходити, іти вгору; зійти; підніматися вгору ||

ді. stíga; да. stīgan; дфр. stīga; дс., двн. stîgan

||Порів.: дінд. stigh- крокувати, ступати; stighnóti, stighnutē

іде в гору; грец. στείχω іду, піднімаюсь; сходжу; литов. steĩgtis, steigiúos поспішати, а також укр.-стигати в постигати; рос.- стигать в достигать, постигать

Сучасн.нім. steigen; голланд. stijgen; сучасн.англ. to sty (заст.)

stibna (ім., жін.р.-o-) голос || да. stefn, stemn; дфр. stifne, stemme; дс. stemna, stemma; двн. stemma, stimna, stimma

Сучасн.нім. Stimme

stigqan (слн.дієсл. III) пхати; штовхати; бити, ударяти; воювати || да. stincan підніматися (про пил, пар) (заст.); видихати (запах), пахнути; двн. stincan, stinkan пахнути, духмянити, а також порів.: ді. støkkva розриватися, лопатися, розбризкувати

Сучасн.нім. stinken; сучасн.англ. to stink

stikls (ім., чол.р.-a-) чаша, келих || двн. stehhal, stechal кубок, келих. Див. stiks

stiks (ім., чол.р.-i-) точка; момент; in stika melis в одну мить, за одну хвилину || да. stice укол; дфр. steke; stek; дс. stiki укол;

двн. stih укол, укус

|| Порів.: дінд. tigmá- гострий; грец. στίγμα укол; клеймо; лат. instigo(are) спонукати; підбурювати

Сучасн.нім. Stich; сучасн.англ. stitch

stilan (слн.дієсл. IV) красти || ді., дфр. stela; да., дс., двн. stelan || грец. στερέω грабувати, красти

Сучасн.нім. stehlen; голланд. stelen; сучасн.англ. to steal

341

stiur (ім., чол.р.-a-) теля; бик || ді. stjόrr; да. stēor; двн. stîor; снн. stêr || Порів.: дінд. sthirá сильний, міцний; авест. staōra товар; рогата худоба, а також лат. taurus віл, бик; д.прус. tauris зубр;

литов. taũras тур, буйвал; укр. тур; д.ірл. tarb бик Сучасн.нім. Stier; голланд. stier; сучасн.англ. steer

stojan (слб.дієсл. 1, мин.час stauida) судити; направляти; спрямувати || да. stōwian утримувати; двн. stouwen затримувати; утримувати; звинувачувати. Див. staua1

|| Порів.: литов. stovė́ti, stóviu стояти; латис. stāvet стояти;

укр. ставити; рос. ставить; чеськ. stavĕt

stols (ім., чол.р.-a-) трон; престол; сидіння, стілець || ді. stóll; да.,

дфр. stōl; дс. stôl; двн. stuol. Див. standan

|| Порів.: грец. στ©́λ© колона; д.прус. stallit стояти; литов. stãlas стіл, а також порів.: болг. стол стілець, трон; словен. stōl стіл; стілець; укр.рос-. стол в “престол”

Сучасн.нім. Stuhl; голланд. stoel; сучасн.англ. stool

*straujan (слб.дієсл. 1 з дав.в.) розстеляти; стелити; посипати ||

ді. strá; да. strēowan, а також strēwian; strēowian; дфр. strēwa; дс. strôian; двн. streuwen, strouwen, strewên

|| Порів.: дінд. stŗņā́ti посипає, розкидає; лат. struo(ere)

накладати рядами, шарами; навалювати; розкладати; розставляти; sterno(еrе) слати, розстилати, розкладати

Сучасн.нім. streuen; голланд. strooien; сучасн.англ. to strew sulja (ім., жін.р.-o-) suljo (ім., жін.р.-n-) запозичення підошва || да.

solen (мн.); дс., двн. sola

|| Порів.: лат. solea(ae) жін.р. сандалія, легке взуття

Сучасн.нім. Sohle; голланд. zool; сучасн.англ. sole suma (неозн. займ., жін.р.) деяка, якась. Див. sums.

suman (присл.) раз; один раз; якось; колись, одного разу. Див. sums. sums (неозн.займ., чол.р.) хтось; якийсь; деякий || ді. sumr; да.,

дфр., дс., двн. sum, а також порів.: двн. sumelîh, sumilîh || Порів.: дінд. sama-́ хтось; деякий; авест. hamō, hama-

кожний, усякий; грец. ¢μως, ¡μω̃ς (¡μωσ – γš – πως ) деяким чином, якось

Сучасн.англ. some

sundro (присл.) окремо; зокрема; особливо; осторонь; поодаль; осібно; відлюдно, самітно || ді. sundr навпіл, надвоє; да. sundor

окремо, а також порів.: ansundran, onsundran окремо, осібно; дфр. sunder; дс. sundar; двн. suntar окремо, особливо; єдино

342

|| Порів.: дінд. sanutár осторонь; поодаль, грец. ¥τερ без; окремо, осторонь, а також лат. sine без

Сучасн.нім. sonder, sondern; голланд. zonder, а також порів.: сучасн.англ. asunder

sunja (ім., жін.р.-jo-) істина, правда; bi (miþ) sunjai справді; дійсно; воістину; вірно; правдиво; слушно || ді. syn відмова, заперечення; відречення; дс. sunnea; двн. sunna перешкода, нужда, потреба; порів.: також: ді. sannr, saðr істина; да. sōþ правда, істина; дс. sôd. Див. sunjis

|| Порів.: дінд. satyás правдивий, істинний, sánt справжній

Порів.: сучасн.англ. sooth (арх.), а також soothsayer sunjaba (присл.) істинно; дійсно. Див. sunjis

sunjeins (прикм.-а-) правдивий, дійсний. Див. sunja, sunjis

sunjis (прикм.-ja-) правдивий, істинний; дійсний || Порів.: да. sōþ істинний, дійсний; дс. sôđ; двн. sand

|| Порів.: дінд. sant, satīnàs дійсний; справжній, санскр. satyá-

істинний; д.перс. hašiya- дійсний, істинний; а також лат. sons, sontis винний, злочинний; sonticus серйозний; поважний

Сучасн.англ. sooth (усн.)

sunjon (слб.дієсл. 2) виправдовувати; оправдувати; вибачати. Див. sunja.

sunjons (ім., жін.р.-i-) оправдання, захист. Див. sunja.

sunna (ім., чол.р.-n-) сонце || да. sunna (чол.р.), дс., двн. sunno (чол.р.). Див. sunno.

sunno (ім., жін.р.-n-, спочатку сер.р.-n-) сонце || ді. sunna (жін.р.); да., дфр. sunne (жін.р.), дс., двн. sunna (жін.р.). Див. sauil

|| Порів.: дінд. sū́ra, sū́rya- сонце; авест. hvarə (род.в. χνəηg)

сонце

Сучасн.нім. Sonne; голланд. zon; сучасн.англ. sun

suns (присл.) раптом, одразу, зразу, скоро; швидко || Порів.: да. sōna; дфр. sān, sōn; дс. sâno; двн. sân, sâno, sâr зараз, негайно

Порів.: сучасн.англ. soon

sunsaiw (присл.) незабаром, негайно, одразу, зараз. Див. suns, aiw. sunsеi (спол.) як тільки || Порів.: да. sona swa (спол.) як тільки. Див.

suns,ei.

sunus (ім., чол.р. -u-) син || ді. sunr, sonr; да., дфр., дс., двн. sunu

|| Порів.: дінд. sūnúš; литов. sūnùs; д.прус. souns; укр. син; рос. сын

343

Сучасн.нім. Sohn; голланд. zoon; сучасн.англ. son

supon (слб.дієсл. 2) приправляти; присмачувати || Порів.: ді. súpa пиячити, пити; да. sūpon пити; двн. sоffôn, sûfan пити; хлебтати (про тварин); снн. sûpen

Порів.: сучасн.нім. saufen; голланд. zuipen; сучасн.англ. to sup sutis(suts) (прикм. -i/ja-) лагідний; смирний; тихомирний;

поступливий; терплячий || Порів.: ді. sǿtr; да. swēte; swôt

солодкий; дфр. swēte солодкий; дс. suoti, swôti; двн. suoʐi,

sûoʐ, swuoʐi солодкий, милий, приємний

|| Порів.: дінд. svādúš (u) солодкий; грец. Åδύs солодкий; лат. suavis (і) приємний; милий, люб`язний, солодкий

Сучасн.нім. süß; голланд. zoot, zoet; сучасн.англ. sweet sutizo (присл.) утішно, відрадно; терпимо. Див. sutis

swa (присл.) також, так; як; оскільки, таким чином; swa... swa

так... як || ді. svá так; да. swa, swā; дфр. sā, sō; дс. sô; двн. suo, sô. Див. swе.

|| Порів.: грец. éj як; оскськ. swā і, та, svai, svae чи

Сучасн.нім. so, сучасн.англ. so swaei (спол.) отже, так що. Див. swa, еі

swaihra (ім., чол.р.-n-) тесть, свекор || да. swehor, swēor; дфр. swiar; двн. swehur, а також suagur брат дружини

|| Порів.: дінд. śváśura-; авест. hvasura; грец. ˜kurÒj; лат. socer(eri); литов. šeš̃uras; укр. свекор; рос.свёкор; болг. свекър Порів.: сучасн.нім. Schwäher, а також Schwager

swaihro (ім., жін.р.-n-) теща; свекруха|| ді. svǽra; да. sweger, двн. swigar, swigur. Див. swaihra

|| Порів.: дінд. śvaśrū́; вірмен. skesur; грец. ˜κυρά, ˜κυρή; лат. socrus(us); укр. свекруха; рос. свекровь; болг. свекърва Сучасн.нім. Schwieger

swalauþs (слн.прикм.-а-) такий великий; отакий; отакенний. Див. swa

swaleiks (слн.прикм.-а-) такий; певний; (вказ. займ.) такий || ді. slìkr; да. swelc, swylc; дфр. sāllik, sulk, sulik, sēlik; дс. sulîk, двн. solîh, sulîh. Див. swa, а також порів.: leik.

Сучасн.нім. solch; голланд. zulk; сучасн.англ. such swamms (ім., чол.р.-a-) губка || да., двн. swamm губка; гриб

Сучасн.нім. Schwamm

344

swaran (слн. дієсл. VI) дати клятву; клястися; заприсягатися ||

Порів.: ді. sverja; да. sweriаn; дфр. swaria, swera; дс. swerian; двн. sweriаn; sweren давати клятву, клястися; свн. swern; порів.: ді. svara відповідати; а також ді. andsvara; да. andswarian, andswerian відповідати; дфр. ondswera

|| Порів.: дінд. svar- звучати; укр. сваритися, рос. свара, свариться; пол. swarzyć się сваритися

Порів.: сучасн.нім. schwören; голланд. zweren; сучасн.англ. tо swear, а також порів.: to answer

sware (присл.) марно, даремно; безпідставно, необґрунтовано swartizl (ім., сер.р.) чорнило. Див. swarts

*swarts ( прикм.-а-) чорний || ді. svartr; да. sweart; дфр., дс. swart; двн. swarz

|| Порів.: лат. sordes(is) жін.р. бруд; грязь; sordidus брудний; а

також surdus глухий; млявий, тьмяний, нечіткий; д. ірл. sorb бруд.

Сучасн.нім. schwarz; голланд. zwart; сучасн.англ. swart (діал., арх.)

swaswe (присл.) так, як, оскільки, саме як; (спол.) так як, так що; тому що, через те що; бо. Див. swa, swe.

swau Див. swа, u.

swe (присл.; спол.) отже; так як, як, так що; коли; swe…swa як ...

так, аж, що ж, так... що; такий... що; swe ...jah; swa jah,

swah як; як...так; наче; начебто; а також || да. swǣ, swā, swē, swe. Див. swa

swegniþa;swigniþa (ім., жін.р.) радість; радощі. Див. swegnjan swegnjan (слб.дієсл. 1) радіти; радуватися || Порів.: ді. svagla

дзюркотати, джеркотіти, базікати. Див. ufswogjan swein (ім. сер.р.-a-) свиня || ді. svín; да., дфр. swīn; дс., двн. swîn

|| Порів.: грец. Ûινος свинячий; лат. suinus свинячий; укр.

свинячий; рос. свиной, а також грец. Ûς; лат. sus свиня; латис. suvęns, sivęns порося

Сучасн.нім. Schwein; голланд. swijn; сучасн.англ. swinе sweran (слб.дієсл. 3) поважати, шанувати || да. swǣran

прославляти; славити; дфр. swēria; двн. swârên давити; тиснути; бути обтяжливим, тяжким. Див. swers

swers ( прикм.-jа-) поважний, шановний; вартий уваги; знаменний || ді. svárr важкий; тяжкий; жорстокий; сильний; да. swǣr,

345

swār важкий, тяжкий; дфр. swēr; дс. swâr; двн. swâr, swâro, swâri важкий; тяжкий; болісний

|| Порів.: грец. ›ρμα вантаж, тягар; литов. svarùs важкий, тяжкий; латис. svira важіль

Сучасн.нім. schwer

swes1 (ім., сер.р.-а-) майно. Див. swes2

swes2 ( прикм.-а-) власний; свій; властивий, притаманий || ді. sváss;

да. swǣs свій, любий, приємний; дфр. swēs; дс., двн. swâs любий, свій, який належить до дому

|| Порів.: дінд. svá-, svayám сам; авест. hvāvōуа (дав.в.); лат. suus свій; власний, належний; литов. sãvas свій; латис. savs

свій, власний; укр. свій; болг., рос. свой; укр., рос. сват, свояк sweþauh (присл.) дійсно; ще, іще; (частка) ж; самий; (спол.) проте;

але, однак. Див. swe, þauh

*swibls (ім., чол.р.-a-) сірка || да. swefel, swefl; дс. sweƀal; двн. swebal, swefal

Сучасн.нім. Schwefel

swiglja (ім., чол.р.-n-) флейтист || Порів.: двн. swigala дудочка,

сопілочка

swiglon (слб.дієсл. 2) грати на флейті || двн. swegalôn. Див. swiglja. swiknei (ім., жін.р.-n-) очищення; чистота || ді. sykn(а); да. swicn. swigniþа Див. swеgniþа.

swikunþaba (присл.) відверто; прямо; щиро. Див. swikunþs swikunþs ( прикм.-а-) відомий, знаний; явний; очевидний. Див. swes,

kunþs

swiltan (слн.дієсл. III) умирати; помирати; лежати при смерті || ді. svelta умирати, голодувати; да. sweltan умирати; дс. sweltan умирати, гинути; двн. swelzan спалювати; знищувати вогнем

Голланд. zwelten; сучасн.англ. to swelt (діал.), а також порів.: to swelter

swinþei (ім., жін.р.-n-) сила; міць; снага. Див. swinþs swinþnan (слб.дієсл. 4) зміцнюватися, укріплятися; ставати

міцним; поміцнішати. Див. swinþs

swinþs ( прикм.-а-) могутній, сильний, міцний; здоровий; дужий;

(субст. прикм. -а-) сильна людина || ді. svinnr, sviðr швидкий,

скорий; розумний, тямущий; да. swīþ сильний, лютий,

346

жорстокий; дс. swîđi, swiđ; свн. swindе, swint, а також порів.: дфр. swithe (присл.) дуже; сильно

Порів.: сучасн.нім. geschwind

swistar (ім., жін.р.-r-) сестра || ді. systіr; да. sweostor, suster, soster, swuster; дфр. suster, swester, sister; дс. swestar; двн. swester, swister

|| Порів.: дінд. svásar; грец. ›ορ; лат. soror (oris); д.прус.swestro; укр., рос. сестра; д.ірл. siur; вал. chwaer Сучасн.нім. Schwester; голланд. zuster; сучасн.англ. sister (із сканд.)

swnagogafaþs (ім., чол.р.-i-) начальник (старшина) синагоги. Див. swnagoge

swnagoge (ім., жін.р.-і-/-о-) запозичення синагога

|| Порів.: грец. συναγωγή з`єднання, об`єднування

T

t. - 300

tagl (ім., сер.р.-а-) волосся || ді. tagl волосся, кінський хвіст; да. tægl

хвіст; двн. zagal, zagel хвіст

|| Порів.: дінд. daśā бавовняна нитка; торочка, бахрома; д.ірл. dūal прядка, локон, кучер.

Сучасн.нім. Zagel; сучасн.англ. tail

tagr (ім., сер.р.-а-) сльоза || ді. tár; да. tæhher (норт.), tēar; дфр. tār; двн. zahhar, zahar; свн. traher, trеher

|| Порів.: дінд. áśru сльоза; тохар. ākär; грец. δάκρυ сльоза;

лат. dacruma (арх); lacrima(ae) жін.р. сльоза; д.ірл. dér; вал. deigr; корн. dagr

Сучасн.нім. Zähre; сучасн.англ. tear

tagrjan (слб. дієсл. 1) плакати, заплакати. Див. tagr

tahjan (слб.дієсл. 1 ) рвати; роздирати; розривати; сіпати, смикати

taihswa (слб.прикм.-а- ) правий || двн. zesawa права рука.

|| Порів.: дінд. dákşina- правий; південний; спритний, вправний; dakşiņatás праворуч; авест. dašina – права рука; грец. δεξιός правий, правобічний; δεξιτερήправа рука; правиця; лат. dexter правий; спритний, умілий; рос. десница

347

taihswo (ім., жін.р.-n-); taihswa (ім., жін.р.-o-)правий бік; права рука; правиця || двн. zesawî правий; zeswe права рука, zeso правий; праворуч. Див. taihswa

taihun (числ.) десять || ді. tíu; да. tīen, tўn, tēn; дфр. tіān, tīen; дс. tehan, tian; двн. zehan

|| Порів.: дінд. dáśa; авест. dasa; грец. δέκa; лат. decem; д.прус. dessеmpts; укр.,рос. десять

Сучасн.нім. Zehn; голланд. tien; сучасн.англ. ten

taihunda (числ.) десятий || ді. tíundi; да. teogotha, tēoþa; дфр. tīanda, tīenda, tégotha; tegetha; дс. tegôtho; двн. zehanto. Див. taihun.

Сучасн.англ. tithe

taihuntehund;taihuntaihund (числ.) сто. Див. taihun, hund taiknjan (слб.дієсл. 1 ) знаменувати; свідчити; показувати;

указувати || да. tǣcnan, а також tācnian; дс. têknian; двн. zeihhinen, zeihhanen, -ôn. Див. taikns.

Сучасн.нім. zeichnen

taikns (ім., жін.р.-i-); taikn (ім., сер.р.-а-) знак; чудо; диво || Порів.: ді. teikn; да. tācn, tācen знамення; дфр. tēken, дс. têkan; двн. zeihhan знак, прикмета; знамення, диво. Див. teihan

Порів.: сучасн.нім. Zeichen; голланд. teeken; сучасн.англ. token

tainjo (ім., жін.р.-n-) кошик, кошіль || ді. teinur(мн.); двн. zeinna, zeina; також порів.: да. tænel. Див. tains

Сучасн.нім. Zaine (діал.)

tains (ім., чол.р.-a-) гілка, вітка || ді. teinn гілка, вітка; да. tān прут;

дс. tên; двн. zein ціпок, прут; очерет, а також порів.: ді. mistilteinn; да. mistiltān.

Голланд. teen. Порів.: сучасн.англ. mistletoe

taitrarkеs (ім., чол.р.) запозичення тетрарх (правитель четвертої частини країни).

Порів.: грец. τετpάpχηs

taleiþa (ім., жін.р.) запозичення діва; дівчина || Порів.: грец. ταλιθά

talzjan (слб.дієсл. 1 ) вчити; навчати; наставляти. talzjands (ім., чол.р. -nd) вчитель. Див. talzjan tandjan(слб.дієсл. 1 ) засвітити; запалювати; запалити;

засвічувати || ді. tenda; порів. також да. ontendan запалювати

Сучасн.англ. to tind (діал.)

348

taui (ім., сер.р.-jа-) діло; творіння; діяння; дія || ді. tó клоччя;

костриця; кужіль; дс. tou, а також порів.: да. tōwhūs

прядильня

taujan (слб. дієсл. 1 ) робити, творити || ді. tǿja, tyjá допомагати;

да. tāwian готувати; дс. tôgean робити; двн. zouwen

готувати; снн. touwen

Сучасн.нім. zauen(заст.); голланд. touwen; сучасн. англ. to taw tekan (слн. дієсл.VІІ; мин.час taitok) торкатися, доторкатися || ді.

taka брати, схопити

Порів.: сучасн.англ. to take (із сканд.)

tewa (ім., жін.р.-o-) порядок; лад || Порів.: да. getāwe. Див. taujan *tigjus (ім.-u- мн.) десяток (десятки) || ді. tigir, tigr, а також порів.:

да. -tig; дфр. -tich; -tech; дс. -tig; двн. -zog; -zug. Див. taihun || Порів.: дінд. daśát-, daśáti- десяток; грец. δεκάς, укр.рос. десяток.

Порів.: сучасн.нім. –zig; голланд. –tig; сучасн.англ. -ty timrja (ім., чол.р.-n-) тесляр, тесля || дс. timbro; двн. zimbrio. Див.

timrjan

Порів.: сучасн.нім. Zimmerman

timrjan,timbrjan (слб.дієсл. 1 ) будувати; споруджувати || ді. timbra; да. timbran, timbrian; дс. timbron, timbrian; дв. zimberen, zimbren

|| Порів.: дінд. dámas будинок; дім; грец. δόμoς дім, споруда; будівля, а також порів.: δάμαρ (род.в. δάμαρτoς) господарка; господиня; дружина; δέμω будую; споруджую; лат. domus(us) жін.р. будинок, житло, дім, оселя; укр. дім, рос. дом.

Сучасн.нім. zimmern; голланд. timmeren; сучасн.англ. to timber

tiuhan (слн. дієсл. II) вести; тягнути; захоплювати || ді. tjóа вистачати; допомагати; да. tēоn тягнути; вести; дфр. tiā; дс. tiohan тягнути; двн. ziohan тягти; виховувати

|| Порів.: лат. duco(ere) водити; вести; тягнути; вал. dwyn

тягти, приносити

Сучасн.нім. ziehen; сучасн.англ. to tee (арх.); порів. також сучасн.англ. to tug

toja (ім. мн. знах.в.) Див. taui

trauains (ім., жін.р.-i-) довіра; впевненість; певність. Див. trauan.

349

trauan (слб.дієсл. 3 ) вірити; довіряти || ді. trúа; да. trūwian, а також порів.: trēоwan, trēоwian; дс. trûon; двн. trûwên, trûên вірити,

сподіватися

|| Порів.: д.прус. druwīt вірити

Сучасн.нім. trauen; сучасн.англ. to trow (арх.)

trausti (ім., сер.р.-jа-; род., одн. traustеіs) завіт; заповіт; договір,

союз || ді. traust віра; довіра; допомога, підтримка; дфр. trāst; дс.двн. trôst утішання; забавляння; допомога. Див. trauan

Сучасн.нім. Trost; голланд. troost, а також порів.: сучасн.англ. trust (із сканд.)

triggwa (ім., жін.р.-o-) заповіт; вірність; об´єднання; союз || да. trēоw віра; вірність; договір; умова; обітниця; дфр. trouwe, triōwe, triūwe; дс. treuwa віра, довіра; двн. triuwa вірність, довіра. Див. triggws

Сучасн.нім. Treue, голланд. trouw, а також порів. сучасн. англ. truce

triggws (прикм.-wa-) вірний || ді. tryggr; да. (ge) trīowe, (ge) trēowe, (ge) trīewe, trўwe; дфр. triūwe; дс. triuwi, а також порів.: двн. gitriuwi

|| Порів.: д.прус. druwi віра; рос.древний; д.ірл. derb; вал. drūd

сильний; міцний.

Сучасн.нім. treu, а також getreu; сучасн.англ. true, а також порів.: голланд. getrouw

triu (ім., сер.р.-wа-) дерево || ді. tré; да. trēow, trēo; дфр. trē; дс. trêo, trîo

|| Порів.: дінд. dāru,́ род.в. drúņas дерево; поліно; dru дерево;

грец. δρυ̃ς, а також δρυός дерево, дуб; укр.рос.дрова, древо;

чеськ. dŕevo; д.ірл. daur дуб; вал. dērwen дуб

Сучасн.англ. tree

trudan (слн.дієсл.IV, неправ.) ступати; роздавити || ді. troða, а

також порів.: да. tredan, treodan; дфр. treda; дс. tredan; двн. tretan ступати; підходити

Порів.: сучасн.нім. tretan; голланд. treden; сучасн.англ. to tread tuggo (ім., жін.р.-n-) язик; мова || ді. tunga; да. tunge; дфр. tunge,

tonge; дс. tunga; двн. zunga

|| Порів.: лат. lingua(ae) жін.р. мова; д.ірл. tengae, вал. dant

Сучасн.нім. Zunge; голланд. tong; сучасн.англ. tongue tulgjan (слб.дієсл. 1 ) укріпляти; прикріпляти; прив`язувати. Див.

tulgus

350