Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk
.pdfandaþahts (прикм. -а-) уявлений, розумний, пильний, обачливий; продуманий. Див. þagkjan
andaugjo (присл.) відкрито, відверто, очевидячки. Див. augo andawaurdi (ім., сер.р. -ja-) відповідь || да. andwyrde; дфр. ondwarde;
дс. andwurdi, andwordi; двн. antwurti
Сучасн. нім. Antwort
andawleizn (ім., сер.р. -a-) обличчя, лице; вид.
andbahti (ім., сер.р. -ja-) служба; служіння || ді. embǽtti; двн. ambahti. Див. andbahts
andbahtjan (слб. дієсл. І з дав.в.) служити; (із знах.в.) робити,
виконувати || ді. embǽtta; да. ambihtian; двн. ambahten. Див. andbahts
andbahts (ім., чол.р. -а-) запозичення слуга || ді. ambátt дівчина,
наложниця; ambǫ́tt служниця; да. ambiht, ambeht слуга ; двн. ambaht слуга
|| Порів.: лат. ambactus (i) (із кельт.) васал, дружинник,
ватажник || Порів.: гал. аmbaktos слуга
Сучасн. нім. Amt
andbeitan (слн. дієсл. І) докоряти, дорікати; перечити, забороняти; загрожувати, нападати (на когось), сварити.
Див. beitan
andbindan (слн. дієсл. ІІІ) відв’язати, розв’язати, поясняти. Див. bindan
andbundnan (слб. дієсл. 4) розв’язуватися, відв’язуватися. Див. andbindan
andeis (ім., чол.р. -ja-) кінець || ді. endi(r); да. ende; дфр. enda, -e; дс. endi; двн. enti
|| Порів.: санскр. antaś кінець, межа, смерть; лат. ante той, що був раніше. Див. and.
Сучасн. нім. Ende; голланд. einde; сучасн. англ. end andhafjan (слн. дієсл. VI) відповідати. Див. hafjan
andhaitan (слн. дієсл. VII) голосно вихваляти, славити, визнавати, признаватися. Див. haitan
andhausjan (слн. дієсл. І) слухати(ся); почути; виконувати ||
Порів.: да. onhўrian. Див. hausjan
andhuleins (ім., жін.р. -і/о-) одкровення; прозріння; відкриття,
розкриття. Див. andhuljan
andhuljan (слб. дієсл. І) розкривати, відкривати. Див. huljan
Сучасн.нім. enthüllen
211
andniman (слн. дієсл. IV) брати з собою; приймати, прийняти; узяти, одержувати; підняти. Див. niman
andrinnan (слн. дієсл. ІІІ) сперечатися; змагатися; докладати зусиль; обмірковувати; обговорювати. Див. rinnan
andqiþan (слн. дієсл. V) прощатися, проститися. Див. qiþan andsakan (cлн. дієсл. VI) сперечатися, суперечити, заперечити;
боротися || да. onsacan заперечувати. Див. sakan andstandan (слн. дієсл. VI з дав.в.) опиратися, стояти проти,
протистояти, дати опір || дс. andstadon. Див. standan andstaurran (слб. дієсл. 3) нарікати; ремствувати; упиратися;
пручатися; бути обуреним; досадувати || Порів.: да. styrian ворушити(ся); рухати(ся); збурювати; а також дс. farsturian руйнувати; підривати; ді. sturla турбувати, непокоїти,
хвилювати, а також порів.: дфр. urstēra, двн. stôren, stôrren
мішати, турбувати; знищувати, руйнувати
Порів.: сучасн.англ. to stir, а також порів. сучасн.нім. stören andwairþi (ім., сер.р. -ja-) особа, особистість; обличчя;
присутність; in andwairþja при; в присутності; перед. Див. andwairþs
andwairþs (прикм. -а-) теперішній || да. andweard; дс. andward; двн. antwart, antwert дійсний, теперішній. Див. and, а також порів.: wairþs
Порів.: сучасн.нім. wärts, голланд. waarts, сучасн. англ. –wards
у словах типу afterwards потім, пізніше; towards у напрямку до; upwards уверх, угору
andwasjan (слб. дієсл. І) зняти одяг, роздягати, роздягнути. Див. wasjan
andwaurdjan (слб. дієсл. І з дав.в.) відповідати різко, гостро; заперечувати, перечити, суперечити || да. andwyrdan; дс. andwordean; дфр. andwardia; двн. antwurten відповідати Сучасн. нім. antworten
ansteigs (прикм.-а-) милосердний; милостивий; прихильний, доброзичливий; благодатний || да. ēstig; двн. enstîg. Див. ansts
ansts (ім., жін.р. -і-) милість, ласка, благовоління, радість;
благодать || ді. ǫ́st, ást любов; да. ēst ласка; дфр. enst, ēst; дс., двн. anst
anþar (неозн. займ., слн. прикм. -а-) інший; (числ.) другий; anþаr ...
anþаr один ...(інший) другий || ді. annar(r); да. ōþer; дфр. other; дс. âđar, ôthar; двн. andar
212
|| Порів.: дінд. ántaras інший; литов. añtras інший, д.прус. antars Cучасн. нім. ander, cучасн. англ. other
apaustaulus, apaustulus (ім., чол.р. -u/i-) запозичення апостол,
поборник || да. apostol
|| Порів.: грец. άπόστολος посланик, посол, посланець, лат. apostolus
Сучасн. англ. apostle
aqizi (ім., жін.р. -jo-) сокира || ді. ex, ǫx; øx; oxi; да. æc(e)s, æsc; æx; дфр. axe, axa; дс. akus, accus; двн. acchus, ackus, ahhus
|| Порів.: грец. ¢ξ…νη сокира; лат. ascia (ae) жін.р. теслярська сокира
Cучасн. нім. Axt; голланд. aaks; cучасн. англ. axe arbaidjan (слб. дієсл. І) працювати, робити, трудитися,
страждати || ді. erfiða працювати; да. earfoðian утрудняти;
двн. arapaitôn, arbeitôn, arbeiten працювати. Cучасн. нім. arbeiten
arbi (ім., сер.р. -ja-) спадок, спадщина || ді. arfr; да. ierfe, yrfe; дфр.
erve; дс. erƀi; двн. arbi, erbi
|| Порів.: дінд. árbhas маленький хлопчик; грец. Ñρφανος
сирота; лат. orbus (i) чол.р., orba (ae) жін.р. сирота; укр.
паробок, парубок; д.ірл. оrbe спадок; erbaim передаю;вірм. orb сирота.
Сучасн. нім. Erbe
arbja (ім., чол.р. -n-) спадкоємець; arbja wairþаn одержувати в спадщину; успадковувати || ді. arfi; да. ierfa; дфр. erva; двн. erbeo, erbio. Див. arbi
arbjo (ім., жін.р. -n-) спадкоємиця || ді. arfa. Див. arbja
ar#azna (ім., жін.р. -о-) стріла || ді. ǫr, да. earh, arh, а також arhwe,
arwe.
|| Порів.: лат. arcus(us) лук
Порів.: сучасн. англ. arrow (із сканд.)
arjan (слб. дієсл. І) орати || ді. erja, eria; да., дс. erian; дфр. era; двн. erien, erren;
|| Порів.: ¢ρόω обробляти, порати, орати; лат. aro (-are); лит.
árti, ariù; латис. art орати; рос. орать (заст.); укр. орати; д.ірл. airim орю; вірмен. araur плуг
Сучасн. англ. to ear (арх., діал.)
213
arka (ім., жін.р. -о-) запозичення скринька, грошовий ящик || ді. ork, ark; да. ærc, earc; дфр. erke; двн. arca, archa, arke ковчег
|| Порів.: лат. arca(æ) жін.р. ящик, скриня
Сучасн. нім. Arche; сучасн. англ. ark
armahairtei (ім., жін.р. -n-) милосердя || двн. armherzî. Див. armahairts
|| Порів.: лат. misericordia (ae) жін.р. жалкування, співчуття,
жалість
armahairtiþa (ім., жін.р. -о-) милосердя, співчуття,лагідність, добросердість, милість, милостиня || двн. armi-herzida. Див. armahairts
armahairts (прикм. -а-) милосердний || да. earmheort; двн. arm-herz armaio (ім., жін.р. -n-) милосердя, милостиня
arman (слб. дієсл. 3 із знах.в.) мати милість, зглянутися || да. earmian; дс. armon; двн. armen бідувати, бути бідним. Див. arms1
Порів.: сучасн. нім. verarmen
arms1 (прикм. -а-) незаможний, бідний; нещасний; лихий || ді. armr;
да. earm; дфр. erm; дс., двн. arm
Сучасн. нім. arm
arms2 (ім., чол.р. -і-) рука || ді. armr рука; да. arm, earm; дфр. arm, erm; дс., двн. arm
|| Порів.: дінд. īrmás рука; авест. arǝma-; грец. ¡ρμóς скріпа;
скріплення; лат. armus (i) чол.р. передпліччя, передрам’я; а
також д.прус. irmo плече, рука; укр. рам’я, рамено; болг. рамо, словен. чеськ. rameno
Cучасн. нім. Arm; голланд. arm; cучасн. англ. arm arniba (присл.) напевно, безперечно; міцно, тривко, упевнено aromata (ім., мн.) запозичення пахощі
|| Порів.: лат. aromata мн. від aroma (atis); грец. ¥ρωμα,
¥ρèματa запашні трави; пахучі коріння
asans (ім., жін.р. -і-) літо, жнива, стерня || ді. ǫnn труд; праця; із *aznu польова робота; дс. asna податок, збір; дфр. esna заробіток, платня; двн. arnot, aren, arn урожай
|| Порів.: д.прус. assanis осінь, рос. осень; укр. осінь Сучасн. нім. Ernte
214
asiluqairnus (ім., жін.р. -u-) млинове жорно, камінь жорновий, млин
||да. esolcweorn, а також порів.: ді. kuern, kvern; да. cweorn, cwern; дфр. quern; дс. quern; двн. quirn млин. Див. asilus
||Порів.: дінд. grā́van камінь, жорно; литов. gìrna жорно; рос. жернов; укр. жорно
Порів.: голланд. kweern; сучасн. англ quern
asilus (ім., чол.р. -u-) запозичення осел || да. esol, eosel; дс., двн. esil || Порів.: лат asinus (i) чол.р. осел
Сучасн. нім. Esel
asneis (ім., чол.р. -ja-) наймит || да. esne батрак, наймит; дс. esni; двн. asni, а також asneri наймит. Див. asans
asts (ім., чол.р. -а-) гілка, вітка || дс., двн. ast || Порів.: вірмен. оst гілка
Сучасн. нім. Ast
at (прийм. з дав. і знах.в.) біля, при, до, від || ді. at; да. æt; дфр. et, at;
дс. at; двн. aʐ
|| Порів.: лат. ad до, на, поблизу
Сучасн. англ. at ataþni (ім., сер.р. -ja-) рік
ataugjan (sik) (слб. дієсл. 1) свідчити; показувати(ся), показати(ся), з’явитися, з’являтися || Порів.: ді. teygja; дс. tôgean, tôgian показувати; двн. zougen. Див. augjan
atbairan (слн. дієсл. IV) приносити, принести; приводити, привести || да. ætberan принести; понести, віднести. Див. bairan
atdriusan (слн. дієсл. II) упасти; попасти; потрапити; опинитися.
Див. driusan.
atgagg (ім., сер.р. –а-) приступ; доступ. Див. atgaggan.
atgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) підходити, приходити, прийти; входити, увійти, зійти, спускатися || да. ætgangan наближуватися, наблизитися. Див. gaggan
atgiban (слн. дієсл. V) дати, давати; подати, подавати; дозрівати, доспівати; віддати, віддавати; передавати; зраджувати || да. ætgifan подати допомогу, допомогти; додавати. Див. giban
athaban (sik) (слб. дієсл. 3) підходити, підійти; наближатися; пройти вперед; проходити. Див. haban
athafjan (слн. дієсл. VI) зняти, спустити. Див. hafjan
215
athaitan (слн. дієсл. VII) покликати, прикликати; закликати; підкликати. Див. haitan
atisk (ім., сер.р. -а-) посів, засів; засіяне поле || двн. eʐʐisc посів. atist Див. atwisan
atlagjan (слб. дієсл. 1) класти, покласти; роздавати, розподіляти, одягати. Див. lagjan
atne#jan (слб. дієсл. 1) наближатися, бути близько. Див. ne#, ne#a, ne#jan
atrinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати, прибігати, прибігти. Див. rinnan atsai#an (слн. дієсл. V) стерегтися, остерігатися; дивитися;
звернути увагу. Див. sai#an
atsatjan (слб. дієсл. 1) представити, представляти; поставити; пропонувати. Див. satjan
atstandan (слн. дієсл. VI) стояти навколо, стояти поруч. Див. standan
atsteigan (слн. дієсл. І) спускатися, зійти, сходити, піднятися (на корабель). Див. steigan
atta (ім., чол.р. -n-) батько || ді. atti; дфр. aththa; двн. atto
|| Порів.: дінд. attā мати; грец. ¥ττα батько; лат. tata (ae)
чол.р. тато; латис. tētis тато; укр. тато, отець; рос. отец; attekan (слн. дієсл. VII з дав.в.) торкатися. Див. tekan
attila (ім., чол.р. -n-) татусь, таточко. Див. atta
attiuhan (слн. дієсл. ІІ) притягати, приводити, привести. Див. tiuhan
atþinsan (слн. дієсл. ІІІ) притягати, пригортати, привертати ||
Порів.: двн. dinsan, thinsan
atwairpan (слн. дієсл. ІІІ) відкидати, відкинути, скидати, скинути,
кидати. Див. wairpan
atwalwjan (слб. дієсл. 1) прикотити, прикочувати, привалити. Див. afwalwjan
atwisan (слн. дієсл. V, супл.) бути близько, бути поруч, наближатися. Див. wisan
atwopjan (слб. дієсл. 1) покликати, скрикувати, скрикнути. Див. wopjan
aþþan (спол.) бо,а, але, все ж. Див. þan
|| Порів.: дінд. atí (прийм.) за, через, по, над; грец. ¢τάρ (спол.)
але, все ж; крім; лат. at (спол.) але, однак, всеж, навпаки
216
audagei (ім., жін.р. -n-) насолода; блаженство. Див. audags audagjan (слб. дієсл. 1) вважати за блаженного, називати
блаженним || Порів.: да. eadgian, а також порів.: двн. giâtagôn
збагачувати(ся), розбагатіти. Див. audags
audags (прикм. -а-) щасливий, блаженний, милостивий || ді. auðigr багатий; да. ēadig багатий, щасливий; дс. ōdag; двн. ôtag, ôtac багатий.
audahafts (прикм. -а-) щасливий, ощасливлений, ущасливлений
Порів.: audags
aufto (присл.) можливо, звичайно
augadauro (ім., сер.р. -n-) вікно || да. ēag-dura; двн. ouga-tora augjan (слб. дієсл. 1) показувати || ді. eygja; дс. ôgian; двн. auckan,
augan, ougen показувати, уявляти. Див. augo
augo (ім., сер.р. -n-) око || ді. auga; да. ēage, ēge; дфр. āge; дс. ôga; двн. ouga, auga
|| Порів.: дінд. ákşі око, лат. oculus (i); д.прус. ackis; литов. akìs; латис. acs; укр., рос. око; болг. око; чеськ., пол. oko Сучасн. нім. Auge; голланд. oog; сучасн. англ. eye
*auhjodus (ім., чол.р. -u-) заколот, метушня, шум, гомін. Див. auhjon
|| Порів.: латис. aũka буря
auhjon (слб. дієсл. 2) гомоніти, галасувати, зчинити метушню, плакати, голосити
*auhns (ім., чол.р. -і-) піч || ді. ofn, ogn; да. ofen; дфр. oven; двн. ofan, ovan
|| Порів.: дінд. ukhāś горщик; грец. ιπνός піч; кухня. Сучасн. нім. Ofen; голланд. oven; сучасн. англ. oven
auhsa (ім., чол.р. -n-/-u- род.в., мн. auhsne) бик, віл || ді. oxe, oxi, uxi; да. oxa; дфр. oxa, дс., двн. ohso
|| Порів.: дінд. ukşā́бик; вал. ych бик..
Cучасн. нім. Ochse, Ochs; голланд. os; cучасн. англ. ox auhuma (прикм., найвищий ст. порів., арх.) вищий; auhumists
(найвищий ст. порів.) найвищий; sa auhumista gudja
первосвященик || да. ўmest
auk (спол.) бо, саме, також; тому що || ді. ok, auk; да. ēac, ēc; дфр. āk; дс. ôk; двн. ouh
Cучасн. нім. auch; голланд. ook, сучасн. англ. eke; aukan (слн. дієсл. VII, мин.час aiauk) збільшувати(ся),
помножуватися; множити(ся), зростати, рости, додавати,
217
додати || ді. auka; да. ēacan, ēacian додавати(ся); дфр. āka; дс. ôkian; двн. ouhhôn, auhôn
|| Порів.: дінд. ugrá- сильний, могутній; авест. aogar- сила; грец. αÜξω вирощувати, зрощувати, звеличувати; грец. αÙξ£νω збільшувати, посилювати; лат. augeo (-ere) примножувати, збільшувати; литов. áugu, áugti рости; латис. augt рости, збільшуватися
Новоангл. to eke (діал.)
auknan (слб. дієсл. 4) множити(ся), збільшувати(ся). Див. aukan aurahi (ім., жін.р. -о-), aurahjo (ім., жін.р. -n-) гробниця, могила;
печера для поховання.
aurali (ім., сер.р. -ja-) запозичення хустка
||Порів.: лат. ōrārium (i) сер.р. носова хусточка aurtigards (ім., чол.р. -і-) сад || да. ortgeard, orceard. Див. gards
Сучасн. англ. orchard
auso (ім., сер.р. -n-) вухо || ді. eyra; да. ēare; дфр. āre; дс., двн. ôra;
||Порів.: грец., іон. oâj вушко; лат. auris (is) жін.р. вухо; литов. ausìs; латис. auss; укр. вухо; рос. ухо;
Сучасн. нім. Ohr; голланд. oor; сучасн. англ. ear;
auþeis (auþs?) (прикм. -і-) пустельний, пустинний, безлюдний; покинутий || ді. auðr пустельний, покинутий; дс. ôđi, ôthi; двн.ôdi, aodi пустий, порожній
Сучасн. нім. öde
auþida (ім., жін.р. -о-) пустеля, пустинь, пустиня || Порів.: двн.
ôdhin, ôdi пустеля. Див. auþeis
Сучасн.нім. Öde
awiliudon (слб. дієсл. 2) дякувати; вихваляти; звеличати, уславити
||Порів.: ді. ljόða; да. lēoþian співати; двн. liudon співати,
веселитися. Див. awiliuþ.
||Порів.: лат. laudo (-are) хвалити, вихваляти
awiliuþ (d) (ім., сер.р. -а-) подяка, вдячність || Порів.: ді. ljόð
заклинання, мн. пісня; да. lēoþ пісня, вірш; дс. liođ; двн. liod строфа, мн. пісня.
|| Порів.: д.ірл. lóid пісня
Порів.: сучасн. нім. Lied azets (прикм. -а-) легкий
azgo (ім., жін.р. -n-) попіл, зола, прах, порох || ді. aska; да. asca, æs, æsce; двн. aska, asca
218
|| Порів.: грец. ¢ζαλέος сухий, висохлий; лат. āreo (-ēre)
висохнути, бути сухим, āridus сухий, висохлий
Сучасн. нім. Asche; голланд. asch; сучасн. англ. ash (ashes) azymus, azwmus (ім., чол.р. -а-) запозичення маца, проскура,
опрісноки || Порів.: грец. Řορτή τîν αζύμων̉ свято опрісноків
В
-ba (енкл. част.) якщо, якби
|| Порів.: литов. bà так, звичайно;
badi (ім., сер.р. -ja-) ліжко || да. bedd ложе, постіль; ліжко; дфр. bed(d); дс. bed, beddi; двн. bet(t)і, ложе, ліжко, а також порів.: ді. beðr підстилка; валик (під подушку).
|| Порів.: лат. fodio (-ere) копати, рити; а також литов. badaũ, badýti колоти, bedù, bèsti копати; латис. badit колоти; бити;
рос. бодать, бодаю
Cучасн. нім. Bett; голланд. bed; cучасн. англ. bed
bagms (ім., чол.р. -а-) дерево || Порів.: дшв. bagn, ді. baðmr дерево, а
також порів.: да. bēam дерево; дфр. bām; дс. bâm, bôm; двн. boum, poum дерево
Cучасн. нім. Baum; голланд. boom; cучасн. англ. beam
bai (числ., чол.р., знах.в. bans, дав.в. baim) ba (сер.р.) обидва || ді. báðir (чол.р.), báðar (жін.р.), báði, bǽðі (сер.р.), báða (знах.в. мн. чол.р.); да. bā (чол.р.), bū (жін.р.), begen (сер.р.); дфр. bēthe; be(і)de дс. bêðіа, bêthia (чол.р., жін.р), beðіu (сер.р.), bêdiu (сер.р.); двн. bêde, beide (чол.р.) bêdo, beido (жін.р.), bêdiu (сер.р.)
|| Порів.: дінд. ubhā́, ubháu обидва; авест. uva обидва; грец.
¥μφω і той і інший, обидва; лат. ambō (ae) обидва, і той і інший; литов. abù, abùdu, латис. abeji обидва; укр., рос. оба Сучасн. нім. beide, а також порів.: сучасн. англ. both (із сканд.)
baidjan (слб. дієсл. 1) примушувати, змушувати || ді. beiða вимагати, домагатися; бажати; да. bǣdan, gebǣdan
гнобити; натискати; примушувати; дс. bêdian, bêđian; двн. beiten, beitten тіснити; вимагати. Див. bidjan, beidan
219
bairan (слн. дієсл. IV) нести; принести, приносити; родити (про землю); народжувати || ді., дфр. bera; да., дс., двн. beran
|| Порів.: дінд. bhárāti він несе; грец. φέρω, φέρειν; лат. fero (ferre) нести; укр., рос. беру; д.ірл. berim несу; вірмен. berem
несе.
Сучасн. англ to bear
bairgahei (ім., жін.р. -n-) гори, гірська місцевість, верховина ||
Порів.: ді. berg, bjarg скеля; да. beorg, beorh гора, пагорбок; дфр., дс., двн. berg гора
|| Порів.: дінд. bŗhánt - високий; авест. barƏzan – висота; укр.
беріг; рос. берег; ірл. brí гора; горб; а також дінд. barháyati
(він) збільшує
Сучасн. нім. Berg; голланд. berg; сучасн. англ. barrow bairgan (слн. дієсл. ІІІ з дав.в.) берегти, зберігати, хоронити,
схоронити, ховати || ді. bjarga; да.beorgan захищати(ся); двн. bergan ховати, приховувати; також дс. gi-bergan
|| Порів.: литов. biřginti берегти; збирати; укр. бережу; рос. берегу
Сучасн. нім. bergen; голланд. bergen
bairhtaba (присл.) явно, очевидно; ясно, виразно. Див. bairhts bairhtei (ім., жін.р. -n-) світло; ясність; in bairhtein явно; щиро,
відверто|| ді. birti; да. bierhtu; двн. berahtî блиск, блискання. Див. bairhts
bairhtjan (слб. дієсл. 1) прояснятися, ставати ясним; виявляти ||
ді. birta; да. (ge)bierhtan, brihtan блискати, сяяти. Див. bairhts
*bairhts (прикм. -а-) світлий, ясний, очевидний || ді. bjartr блискучий; да. beorht, berht, briht ясний, блискучий; яскравий;
дс. berht, beraht блискучий; двн. beraht; свн. brecht.
|| Порів.: дінд. bhrājaté світить, дінд. bhárgas блиск; лат. fulgeo (-ēre) блискати, flagro (-āre) горіти; литов. beršta біліє;
укр. береза, берест; рос. береза, береста; вал. berth гарний Сучасн. англ. bright
baitrei (ім., жін.р. -n-) гіркість, гіркота || двн. bittirî. Див. baitrs baitrs (прикм. -а-) гіркий || ді. bitr; да. bitter, bittor; дс., двн. bittar.
Див. beitan
Cучасн. нім. bitter; голланд. bitter; cучасн. англ. bitter
bajoþs (числ., чол.р., наз.в.) bajoþum (дав.в.) обоє, обидва. Див. bai balgs (ім., чол.р. -і-) міх, бурдюк || ді. belgr; да. bæl(i)g, bel(i)g,
byl(i)g, bielg; дс., дфр., двн. balg шкура, хутро
220