Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

|| Порів.: лат. follis (is) чол.р. шкіряний пузир; д.ірл. bolg

мішок

Cучасн. нім. Balg; cучасн. англ. belly balsagga Див. halsagga

balsan (ім., сер.р. -а-) запозичення бальзам || ді. balsamr; да. balsam; двн. balsamo

|| Порів.: лат. balsamum сер.р. бальзам, бальзамове дерево;

грец. βάλσαμον (бот.) бальзамін; араб. balasān Сучасн.нім. Balsam

balþei (ім., жін.р. –n-) сміливість || да. bieldu, beldu; двн. baldî, belde

сміливість, зарозумілість. Див. balþjan

Сучасн.англ. bield (діал.. шотл.)

balþjan (слб. дієсл. 1) бути сміливим; осмілюватися || да. bieldan, beldan, byldan, дс. beldian, двн. belden

balwjan (слб. дієсл. 1 з дав.в.) мучити, терзати || ді. bølva

проклинати; порів. також ді. bǫl сум, нещастя; да. balu, bealu, bealo зло, нещастя, лихо; дфр.дс. balu; двн. balo

загибель, погибель; зло

|| Порів.: укр. біль; рос. боль, болеть Порів.: сучасн. англ. bale (поет.)

bandi (ім., жін.р. -jo-) окови, закови, кайдани; узи || ді. band; да. bend; дфр. bend; дс. band; двн. bant. Див. bindan

|| Порів.: санкср. bándhu родич, дінд. bandhútā споріднення,

рідня; литов. beñdras приятель, товариш

Сучасн. нім. Band; голланд. band; порів. також сучасн. англ. bend, band (із сканд.)

bandja (ім., чол.р. -n-) полонений, в’язень. Див. bandi bandwa (ім., жін.р. -wo-), bandwo (ім., жін.р. -n-) знак

|| Порів.: сер. лат. bandum прапор

Порів.: сучасн.англ. banner (із англонорм.)

bandwjan (слб. дієсл. 1) подати знак, подавати знак; зазначити; указувати; натякати; дати зрозуміти || ді. benda указувати,

подавати знак. Див. bandwa, bandwo

bansts (ім., чол.р. -і- знах.в. мн. banstins) комора, амбар, житниця || ді. báss стійло; да. bōsig хлів; дфр. bōs(en) корівник

Сучасн. нім. Banse (діал.); сучасн. англ. boose, boosy (діал.) barizeins (прикм. -а-) ячмінний || Порів.: ді. barr ячмінь, злаки, зерно;

да. bere, bære ячмінь; дфр. ber

221

|| Порів.: лат. fár (farris) сер.р. хліб, борошно; укр. борошно Сучасн. англ. bear (діал.) ячмінь; порів. також barley із да. bærlic ячмінний

barn (ім., сер.р. -а-) дитина, дитя || ді., дс., двн. barn; да. bearn; дфр. bern. Див. bairan

|| Порів.: литов. bérnas юнак, наймит; латис. bērns дитя;

дитина

Сучасн. англ. bairn (шотл.)

barnilo (ім., сер.р. -n-) дитятко. Див. barn

barniski (ім., сер.р. -ja-) дитинство, дитячість. Див. barnisks

||Порів.: латис. bērnišķiba ребячество barnisks (прикм. -а-) дитячий || ді. bernskr. Див. barn

||Порів.: латис. bērnišķīgs дитячий, дитинячий

batiza (прикм.; вищий ст. порів.); batists (найвищий ст. порів.)

кращий || ді. betre; betri (betstr, beztr, baztr); да. bet(e)ra (betsta, bet(e)st; betst); дфр. bet(t)er(a), (best); дс. betaro, betiro (betst,

bezt); двн. be(ʐ) ʐir(o) (beʐʐisto). Див. goþs.

Cучасн. нім. besser (best); голланд. beter (best); cучасн. англ.better (best)

bauains (ім., жін.р. -і-) житло, оселя, дім. Див. bauan

bauan (неправ. дієсл.: слн. тепер. час; слб. мин. час bauaida) жити,

проживати || ді. búa жити; підготувати, приготовляти; да. būan жити, населяти, обробляти; дфр. būwa будувати; дс. bûan, двн. bûan, bûwan жити, населяти, а також порів. двн. bûr дім, будинок

|| Порів.: дінд. bhávati існує, стається; bhāváyati будує,

творить; лат. fui я був, fūtūrus майбутній; литов. būti бути, butas оселя, житло; латис. būt бути; укр. бути; рос. быть;

д.ірл. buith; вал. bod бути

Сучасн. нім. bauen, а також порів.: Bauer; голланд. bouwen; сучасн. англ. to be

baur (ім., чол.р. -і-) син, дитина, народжений || ді. burr; да. byre син. Див. bairan

baurgja (ім., чол.р. -n-) городянин || двн. burgio поручитель. Див. baurgs

baurgs (ім., жін.р., корен.) городище, місто, селище || ді. borg; да. burg, burh; дфр. bur(i)ch дс. burg, двн. burg, burc, burug селище,

місто

222

Сучасн. нім. Burg, голланд. burg, сучасн. англ. borough, а також елемент –bury в географічних назвах

bauþs (прикм. -а-) глухий, глухонімий, німий; bauþs wairþan cтати несмачним, прісним

beidan (слн. дієсл. І з род.в.) чекати, очікувати || ді. bíða; да. bīdan;

дфр. bīdia; дс. bîdan; двн. bîtan

|| Порів.: лат. fīdo (ere) вірити, довіряти

Сучасн. нім. beiten (діал.), сучасн. англ. to bide beist (ім., сер.р. -а-) тісто, закваска, розчина, запара

beitan (слн. дієсл. І) кусати || ді. bíta; да. bītan; дфр. bīta; дс. bîtan;

двн. bîʐʐan

|| Порів.: дінд. bhḗdati розколює; bhidyátē розколюється, розщеплюється, є розколотим; лат. findo (ere) колоти, розколювати;

Сучасн. нім. beißen; голланд. bijten; сучасн. англ. to bite berusjos (ім., мн., чол.р. -ja-) батьки. Див. bairan

bi (прийм. із знах. і дав.в.) коло, біля; на, при, у, поруч, поряд, по; для, ради, заради; про, за; навколо, навкруг || да. bī, bi, be;

дфр.дс.двн. bî, bi

Cучасн. нім. bei, be-; голланд. bij; cучасн. англ by, be- biaukan (слн. дієсл. VII) додавати, збільшувати. Див. aukan biauknan (слб. дієсл. 4) збільшуватися, множитися,умножатися,

помножуватися || Порів.: ді. aukask. Див. auknan bibaurgeins (ім., жін.р. –і/o-) нічліг; стоянка, табір. Див. baurgs bibindan (слн. дієсл. ІІІ) обв’язувати, обв’язати; зав’язати,

зав’язувати. Див. bindan

bida (ім., жін.р. -о-) благання, бажання; прохання; молитва || дфр. bede; дс. beda; двн. beta, порів. також да. gebed молитва; дс. gibed; двн. gibet. Див. bidjan

Сучасн. нім. Bitte, Gebet; голланд. bede; сучасн. англ. bead bidjan (слн. дієсл. V, неправ.) просити, прохати, благати, молити, старцювати, жебрувати, жебрати || ді. biðja; да. biddan;

дфр. bidda, bidia; дс. biddian; двн. bitten

Сучасн. нім. bitten; сучасн. англ. to bid

bigitan (слн. дієсл. V) знаходити, знайти; зустрітися, натрапити; зоставатися, зостатися || да. begietan добувати, знаходити,

одержувати; дс. bigetan хапати; схоплювати; двн. pigeʐʐen,

223

bigeʐʐan зберігати; отримати; порів.: також ді. geta діставати; допускати; дфр. urjeta забувати;

|| Порів.: лат. prehendo (-ere) хапати, схоплювати, ловити; а

також укр. гадати; рос. гадать; вал. genni тримати. Сучасн.англ. to beget, а також to get (під впливом сканд.)

bihlahjan (слн. дієсл. VI, неправ.) насміхатися, висміювати, глумитися. Див. hlahjan

bi#e (питал. присл.) звідкись, відкілясь, чому, як

bilaikan (слн. дієсл. VII) знущатися, глумитися, глузувати Див. laikan

*bileiban (слн. дієсл. І) залишати(ся)|| да. belīfan; дфр. b(i)līva; дс.

bilîƀan; двн. bilîban. Див. laiba Сучасн. нім. bleiben, голланд. blijven

bileiþan (слн. дієсл. І) залишати, покинути, покидати. Див. galeiþan

bimait (ім., сер.р. -а-) обрізання. Див. bimaitan bimaitan (слн. дієсл. VII) обрізати. Див. maitan

binah (прет.-през. дієсл.) годиться, слід, треба, повинно; дозволено

||да. beneah

||Порів.: дінд. náśati досягає; авест. nasaiti отримує, одержує,

досягає; грец. Ànegka (форма аориста к fšrw несу); лат. nanciscor (nactus) випадково одержувати, ставати мимовільним власником; литов. nèšti, nešù нести, латис. nest, nesu нести, приносити, а також nę̃sat нести; укр., рос. несу,

нести

bindan (слн. дієсл. ІІІ) зв’язувати, зв’язати || ді. binda; да., дс. bindan; дфр. binda; двн. bintan

|| Порів.: дінд. bándhati; badhnáti зв’язує; лат. offendo (ere)

вдаряти; випадково зустрічати, негадано знаходити; литов. beñdras спільник, товариш

Сучасн. нім. binden; голланд. binden; сучасн. англ. to bind biqiman (слн. дієсл. ІV із знах.в.) нападати; натикатися,

натрапляти, натрапити; наставати || да. becuman

приходити; дфр. bikuma; двн. biqueman, biquiman, piqeman

приходити. Див. qiman

Сучасн. нім. bekommen; голланд. bekomen; сучасн. англ. to become

birinnan (слн. дієсл. ІІІ) оббігати; порозбігатися. Див. rinnan

224

birodeins (ім., жін.р. -і/о-) наклеп, нарікання, ремство. Див. birodjan birodjan (слб. дієсл. 1) ремствувати, нарікати. Див. rodjan birunains (ім., жін.р. -і-) змова; замах; посягання; задум, заміри.

Див. runa

bisai#an (слн. дієсл. V) оглядати, оглянути || да. besēon дивитися.

Див. sai#an

bisatjan (слб. дієсл. 1) оточувати, обгороджувати || да. besettan;

дфр. bisetta; дс. bisettian; двн. bisezzan населяти, зайняти місце, посідати. Див. satjan

Сучасн. нім. besetzen; голланд. bezetten; сучасн. англ. to beset bisaulnan (слб. дієсл. 4) опоганюватися, осквернятися, бути

оскверненим, бути спаплюженим

bisitan (слн. дієсл. V) населяти, жити поряд, жити поблизу (посусідству), сидіти навкруг (навколо) || да. besіttan сидіти навколо, облягати; двн. bisizzen, besitzen володіти. Див. sitan

Сучасн. нім. besitzen; сучасн. англ. to besit (заст.)

bіsitands (ім., чол.р. -nd-) сусід || Порів.: да. ymbsittend сусід. Див. bisitan

biskeinan (слн. дієсл. І) освітлювати, осяяти || да. bescīnan; дфр. bischīna; дс., двн. biskînan. Див. skeinan

Сучасн. нім. bescheinen; сучасн. англ. to beshine

bispeiwan (слн. дієсл. І) обпльовувати, обплювати, плювати. Див. speiwan

bistandan (слн. дієсл. VI) стояти навколо, стояти поруч, обступити, оточити || да. bestandan оточити; підтримувати; дс. bistân; двн. bistantan залишатися. Див. standan

Сучасн. нім. bestehen

bisunjane (присл.) навколо; поряд, поруч

biswairban (слн. дієсл. ІІІ) осушувати, висушувати, витирати ||

Порів.: ді. sverfa пиляти; да. sweorfan терти, витирати; дс., двн. swerban

biswaran (слн. дієсл. VI) заклинати, благати. Див. swaran bitiuhan (слн. дієсл. ІІ) ходити навколо. Див. tiuhan

biþe (спол.) під час, тоді коли; (присл.) потім, пізніше. Див. bi, þе. biþeh (присл.) потім, далі, після; згодом. Див. biþе, uh.

biugan (слн. дієсл. ІІ) хилити, нагнути(ся), гнути || ді. *bjúga; двн. piogan, biogan; а також да. būgan; дс. bûgan

225

|| Порів.: дінд. bhujáti гне, згинає; грец. feÚgw тікаю; лат. fugeo (-ere) втікати, тікати; укр., рос. бугор

Сучасн. нім. biegen, а також порів.: голланд. buigen; сучасн.

англ. to bow

biuhti (ім., сер.р. -ja-) звичай, звичка. Див. biuhts biuhts (прикм.) звичний

|| Порів.: дінд. úcyati має звичку; знаходить задоволення;

литов. jùnkstu, jùnkti звикати; латис. jūkt звикати; укр.-

викати у слові ‘звикати’; рос. -выкнуть у слові ‘привыкнуть’ biuþs (ім., чол.р. -а- род.в. biudis) стіл || ді. bjóðr; да. bēod; двн. beot,

piot, biot. Див. anabiudan

biwaibjan (слб. дієсл. 1) загорнути, огорнути, обгорнути, одягнути, одягти || Порів.: да. wāfian; двн. weibôn хитатися; а також ziweiben розділяти,

biwandjan (слб. дієсл. 1) уникати; остерігатися. Див. biwindan, wandjan

biwindan (слн. дієсл. ІІІ) завернути, обгорнути, сповивати, сплітати, сповити || да. bewindan обводити, обгорнути, обв’язати; двн. biwintan одягати, сповивати, повивати,

завернути, а также порів.: ді. vinda; дa. (ge)windan витися,

звиватися; обертати(ся), крутити(ся), навивати,

обмотувати; дфр. winda; дс. windan; двн. windаn, wintan

обвивати, обгортати(ся); плести

Порів.: сучасн. нім. winden; голланд. winden; сучасн. англ. to wind

biwisan (слн. дієсл. V) (по)веселитися. Див. wisan

bleiþjan (слб. дієсл. 1) зглянутися, мати милість; співчувати || двн. blîden радіти, радуватися, а також порів.: да. bliþsian, blissian

радуватися; дс. blîthon, blîdon радіти, радуватися. Див. bleiþs

bleiþs (прикм. -а-) добрий, співчутливий || ді. blíðr дружний; да. blīþe веселий, життєрадісний; блаженний; дфр. blī(d); дс. blîđi; двн. blîdi веселий, щасливий, радісний

Голланд. blijde, blij; сучасн. англ. blithe (поет.) bliggwan (слн. дієсл. ІІІ) бити, ударяти, батожити, бити

батогами|| дс. bleuwan; двн. bliuwan

Сучасн. нім. bleuen

blindа (ім.,чол.р. –n-) сліпий; сліпець || двн. blindo. Див. blinds blinds (прикм. -а-) сліпий || ді. blindr; да., дс. blind; двн. blint

226

|| Порів.: литов. blandùs похмурий, хмарний, захмарений; а

також укр. блудити; рос. блудить

Сучасн. нім. blind; голланд. blind; сучасн. англ. blind bloma (ім., чол.р. -n-) квітка || ді. blóm(e), blóm(i); дфр. blōma; дс.

blômo; двн. bluomo

|| Порів.: лат. flōs (ōris) чол.р. квітка

Сучасн. нім. Blume; голланд. bloem, а також порів.: сучасн.англ. bloom (із сканд.)

blotan (слн. дієсл. VII) шанувати; поклонятися; схилятися;

молитися || ді. blóta; да. blōtan жертвувати; двн. bluоʐan,

blôʐаn приносити в жертву

|| Порів.: лат. flāmen священний

bloþ (ім., сер.р. -а- род.в. blodis) кров || ді. blóð; да., дфр. blōd; дс. blôd; двн. bluot, pluot

Сучасн. нім. Blut; голланд. bloed; сучасн. англ. blood boka (ім., жін.р. -о-) літера, буква; (мн.)книга, книжка; лист;

послання || ді. bók книга; тканина; да. bōc книга; дфр. bōk; дс. bôk, buok книга; двн. buoh книга

|| Порів.: грец. φηγός бук, дуб; лат. fāgus (ī),(ūs) жін.р. бук,

букове дерево; укр., рос. бузина

Сучасн. нім. Buch; голланд boek; сучасн. англ. book bokareis (ім., чол.р. -ja-) книжник || да. bōcere; дс. bôkeri; двн.

buohhâri, puachâri. Див. boka

bota (ім., жін.р. -о-) користь, вигода || ді. bót; да. bōt вигода;

зцілення, ліки, спокута; дфр. bōte; дс. bôt(a); двн. buoʐ (ʐa),

puaʐʐa поліпшення; лагодження

Сучасн. нім. Buße; голланд. boete; сучасн. англ. boot botjan (слб. дієсл. 1) поліпшувати; допомагати; мати вигоду,

мати користь || ді. bǿta; да. bētan, bǣtan; дфр. bēta; дс. bôtian;

двн. buoʐʐen, puaʐan

Сучасн. нім. büßen; сучасн. англ. to beet, to bete (діал.) brakja (ім., жін.р. -jо-) боротьба || ді. brak, а також порів.: да.

gebræc гуркіт, клацання; сутичка; дс. gibrak. Див. brikan briggan (неправ. дієсл.; мин.час brahta) приносити, принести;

приводити; wundan briggan ранити; поранити || да. bringan (brōhte); дфр. bringa (brоchtо); дс. bringan (brôhte); двн. bringan (brâhta), pringan

227

Сучасн. нім. bringen; голланд. brengen; сучасн. англ. to bring brikan (слн. дієсл. IV) ламати, трощити, руйнувати || да. brecan;

дфр. breka; дс. brekan; двн. brehhan, prechen || Порів.: лат. frango (ere) ламати, розбивати

Сучасн. нім. brechen; голланд. breken; сучасн. англ. to break brinnan (слн. дієсл. ІІІ) горіти || ді. brinna; да. brinnan, beornan,

biernan; дс., двн. brinnan, prinnan

Сучасн. англ. to burn

brinno (ім., жін.р. -n-) гарячка, пропасниця || Порів.: ді. bruni

пожежа, пожар; да. bryne пожар. Див. brinnan

broþar (ім., чол.р. -r-) брат || ді. bróðir; да. brōþor, brōþаr, brōþur; дфр. brōther, brōder; дс. brôther, brôđar; двн. bruoder

|| Порів.: дінд. bhrātŗ, bhrā́tā; грец. φρ©́τωρ, φρ©́τηρ; лат. frāter (- tris); укр., рос. брат

Сучасн. нім. Bruder; голланд. broeder; сучасн. англ. brother brukjan (слб. дієсл. 1 з род.в., дав.в., неправ., мин.час bruhta)

потребувати, мати потребу, прилучатися, приєднуватися; використовувати, уживати, застосовувати || да. brūcan (слн. дієсл. II) використовувати; дфр. brūka мати потребу; дс. brûkan (слн. дієсл. II) потребувати; двн. brûhhan

використовувати; уживати; споживати. Див. bruks || Порів.: лат. fruor < *frugvor насолоджуватися,

користуватися Порів. також лат. frux (frugis) плід

Сучасн. нім. brauchen; голланд. bruiken; сучасн. англ. to brook (арх.)

bruks (прикм. -i/ja-) корисний, придатний || да. brўce; двн. brûhhi || Порів.: лат. frūgī діловий, розумний, помірний

brunjo (ім., жін.р. -n-) запозичення броня || ді. brynja; да. byrne

кольчуга; броня; дс., двн. brunia, brunja броня, лати

|| Порів.: д.ірл. bruinne груди

Сучасн. нім. Brünne

brunna (ім., чол.р. -n-) джерело, струмок, потік || ді. brunnr; да. burna, brunna; дфр. burna; дс., двн. brunno

Сучасн. нім. Brunnen; сучасн. англ. bourn, burn (діал.); а також голланд. bron

brusts (ім., жін.р., корен.) груди; серце || дфр., двн. brust; порів.

також ді. brjóst; да. brēost; дфр. briāst; дс. briost

|| Порів.: укр. брость; рос. брюхо; д.ірл. brú живіт; д.ірл. bruinne груди, а також порів.: пол. brzuch живіт

228

Сучасн. нім. Brust, а також порів.: голланд. borst; сучасн.

англ. breast

bruþfaþs (ім., чол.р. -і- род.в. broþfadis) наречений; весільний чертог. || Порів.: ді. brúðgumi; да. brўdguma; дфр. breidgoma; а також дс. brûdigumo; двн. brûtigomo. Див. bruþs, а також hundafaþs.

|| Порів.: грец. πόσις

Порів.: сучасн. нім. Bräutigam; голланд. bruidegom; порів. також сучасн. англ. bridegroom

bruþs (ім., жін.р. -і-) наречена || ді. brúðr; да. brўd; дфр. brēd, breid; дс. brûd; двн. brût

Cучасн. нім. Braut; голланд. bruid; cучасн. англ. bride; bugjan (слб. дієсл. 1 неправ., мин. час bauhta) купувати || ді. byggja

(bygða) позичати, давати в позику; да. bycgan (bohte) купувати; дс. buggian

Сучасн. англ. to buy

D

daddjan (слб. дієсл. 1) годувати груддю || дшв. dæggia; а також двн. tâen, tâan

||Порів.: дінд. dháyati; латис. dêt; укр. доїти; рос. доить. dags (ім., чол.р. -а-) день || ді. dagr; да. dæg; дфр. dach, dei; дс. dag;

двн. tag, tac

||Порів.: дінд. nidāghás літня жара, спека; літо; д.прус. dagis

літо; литов. daga, dãgas спека

Сучасн. нім. Tag; голланд. dag; сучасн. англ. day

dailjan (слб. дієсл. 1) розподіляти, ділити || ді. deila; да. dǣlan; дфр. dēla; дс. dêlian; двн. deilen, teilen. Див. dails

|| Порів.: литов. dailaũ, dailýti ділити; латис. dalіt; укр. ділити;

рос. делить;

Сучасн. нім. teilen; голланд. deelen; сучасн. англ. to deal

dails (ім., жін.р. -і-) частина || ді. deill; да. dǣl, dāl; дфр. dēl; дс. dêl; двн. teil

|| Порів.: дінд. dala частина; литов. dalìs; укр. – діл у словах ´відділ, розділ, поділ´; рос. –дел у словах ´раздел, отдел´

229

Сучасн. нім. Teil; голланд. deel; сучасн. англ. deal daimonareis (ім., чол.р. -ja-) запозичення одержимий, біснуватий

|| Порів.: грец. δαίμων, δαιμоνος дух, демон

dal (?dals) (ім., сер.р. (?чол.р.) -а-) долина, низина, оболонь, яма || ді. dalr; да. dæl; дфр. del; дс. dal; двн. tal

|| Порів.: грец. θόλος (жін.р.) тол (куполоподібна будівля);

купол; укр. діл; рос. дол; вал. dol долина Сучасн. нім. Tal; голланд. dal; сучасн. англ. dale

dalaþ (присл.) униз, наниз, додолу, ниць, нижче

|| Порів.: укр. діл; рос. дол

dalaþa (присл.) унизу, насподі, нанизу. Див. dalaþ dalaþro (присл.) знизу, спіднизу. Див. dalaþ

daubiþa (ім., жін.р. -о-) глухота, глухість, упертість. Див. daufs daufs (b) (прикм. -а-) глухий || ді. daufr; да. dēaf; дфр. dāf; дс. dôf;

двн. toub, toup

|| Порів.: грец. τυφλός сліпий; темний; д.ірл. dub чорний

Сучасн. нім. taub; голланд. doof; сучасн. англ. deaf daug (dugan) (прет.-през. дієсл., безособове) годитися, бути

придатним || ді. duga (інф.); да. deag (dugan); дфр. dāch (одн. презенс); дс. dôg (dugun); двн. toug (*tugan)

|| Порів.: литов. daũg багато; латис. daudz багато; укр., рос. дужий; д.ірл. dúal придатний.

Сучасн. нім. taugen

dauhtar (ім., жін.р. -r-) дочка || ді. dóttir; да. dohtor; дфр. dochter; дс. dohtar; двн. tohter

|| Порів.: дінд. duhitár дочка; грец. θuγάτηρ; θuγaτρόj дочка;

д.прус. duckti дочка; литов. duktẽ; укр. дочка; рос. дочь Сучасн. нім. Tochter; голланд. dochter; сучасн. англ. daughter

dauhts (ім., жін.р. -і-) бенкет

dauns (ім., жін.р. -і-) пахощі, запах, випар || ді. daunn сморід; двн. toum чад, серпанок, димка, туман

|| Порів.: дінд. dhūmás дим, чад; грец. θàμός дихання життя;

дух; лат. fūmus (i) чол.р. дим, пара; литов. dúmai (мн.) дим;

латис. dūmi дим; укр. дим; рос. дым, дунуть

daupeins (ім., жін.р. -і/о-) хрещення || дс. dôpi; дфр. dēep, dēpe(ne); двн. toufî(n), toufa; свн. toufen

Сучасн. нім. Taufe

230