Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

daupjan (слб. дієсл. 1) хрестити, занурювати || ді. deypa умочити,

занурити; да. dўppan, dīeppan; дфр. dēpa; дс. dôpian; двн.touffan; свн. toufen. Див. diups

|| Порів.: литов. daubà яр, байрак, лощина

Сучасн. нім. taufen; сучасн. англ. to dip

daupjands (ім., чол.р. -nd-) хреститель || Порів.: дфр. dēpere; дс. dôperi; двн. toufâri. Див. daupjan

Сучасн. нім. Täufer

daur (ім., сер.р. -а-) брама, ворота; вхід, двері || да., дс., дфр. dor;

двн. tor. Див. dauro

Сучасн. нім. Tor

daurawarda (ім., жін.р. -о-); daurawardo (ім., жін.р. -n-) воротарка,

сторожиха. Див. daurawards

daurawards (ім., чол.р. -а-) сторож, воротар, брамник || да. duruweard. Див. daur, dauro, wardja

Сучасн.нім. Torwart; сучасн. англ. doorward (арх.)

dauro (ім., жін.р. -n-) двері || ді. dyrr; да. duru; дфр. dure, dore; дс. dora, dura; двн. tura, turi

|| Порів.: дінд. dvā́r, dvāras; грец. θύρα, θύρη двері; хвіртка; брама; лат. foris (is) жін.р. брама, вхід; литов. dùrys, латис. durvis двері; укр. двері; рос. двери; д.ірл. dorus

Сучасн. нім. Tür; сучасн. англ. door

dauþa (ім., чол.р. -n-) мертвець, мертвяк, мрець; померлий;

умерлий || двн. tôte. Див. dauþs

Сучасн. нім. Tote

dauþeins (ім., жін.р. -і/о-) помирання, умирання; мертвість || двн. tôdi смерть. Див. dauþjan, dauþs

dauþjan (слб. дієсл. 1) убивати || ді. deyða; да. dīedan, dўdan; дфр. dēda; двн. tôden, tôten. Див. dauþs, dauþus.

Сучасн. нім. töten

dauþs (прикм. -а- род.в. daudis) мертвий || ді. dauðr; да. dēad; дфр. dād; дс. dôd; двн. tôt

|| Порів.: рос. давить; укр. давити, словен. davit’sа давитися Сучасн. нім. tot; голланд. dood; сучасн. англ. dead

dauþus (ім., чол.р. -u-) смерть || ді. dauði; да. dēað; дфр. dāth; дс. dôth, dôđ; двн. tôd. Див. dauþs

Сучасн. нім. Tod; голланд. dood; сучасн. англ. death

231

diabulus, diabaulus (ім., чол.р. -u-) запозичення диявол || ді. djǫfull, дa. dēofol; дфр. diovel; дс. diubul; двн. tiufal

|| Порів.: грец. διάβολος диявол; наклепник; лат. diabolus.

Сучасн. нім. Teufel; голланд. duivel; сучасн. англ. devil disdailjan (слб. дієсл. 1) розділяти, поділити. Див. dailjan disdriusan (слн. дієсл. ІІ) напасти, нападати. Див. driusan dishuljan (слб. дієсл. 1) ховати, покривати. Див. huljan disniman (слн. дієсл. IV) володіти. Див. niman

dissitan (слн. дієсл. V) охоплювати; обгортати; осягати. Див. sitan disskaidan (слн. дієсл. VII) розділяти, розлучати. Див. skaidan disskreitan (diskreitan) (слн. дієсл. 1) розірвати, розкривати;

роздирати || Порів.: ді. skera різати; да., дс. sceran різати;

двн. skeran стригти

|| грец. κρίνω відділяти; розділяти, лат. cerno (ere) розрізняти; розбирати, помічати; а також cribro (are) просівати; crībrum (i) сито; решето; д.ірл. crīаthar сито.

Порів.: сучасн. нім. scheren

disskritnan (diskritnan) (слб. дієсл. 4) роздертися, розірватися,

роздиратися. Див. disskreitan

distahjan (слб. дієсл. 1) розтратити, змарнувати, розкидати. Див. tahjan

distairan (слн. дієсл. IV) розривати, роз’єднувати, руйнувати ||

Порів.: да. teran; дс. terian; двн. zeran

|| Порів.: дінд. d̢rņātí тріскається; грец. δέρω здирати шкуру; обдирати; литов. dìrti здирати; латис. dīrat здирати (шкуру);

укр., рос. деру

Порів.: сучасн. нім. zehren, голланд. teren;сучасн. англ. to tear distaurnan (слб. дієсл. 4) розірватися, порватися, розриватися.

Див. distairan

diswilwan (слн. дієсл. ІІІ) грабувати, розкрадати. Див. wilwan diupida (ім., жін.р. -о-) глибина || ді. dýpt, dyṕð; дфр. diopte; дс.

diupitha, diupiđa; двн. tiufîda. Див. diups

diups (прикм. -а-) глибокий || ді. djúpr; да. dēop; дфр. diāp; дс. diop; двн. tiufi, tiof

|| Порів.: литов. dubùs глибокий (про посуд), поглиблений;

латис. dubra калюжа; рос. дебри; укр. дебрь Сучасн. нім. tief; голланд. diep; сучасн. англ. deep

232

dius (ім., сер.р. -а- род.в. diuzis) тварина, дикий звір || ді. dýr; да. dēor; дфр. diār; дс. dior; двн. tior, tîer; свн. tier.

|| Порів.: грец. θεός бог; божество; литов. daữsos повітря;

укр., рос. дух, душа

Сучасн. нім. Tier; голланд. dier; сучасн. англ. deer domjan (слб. дієсл. 1) судити, осудити, осуджувати || ді. dœma,́

dǿmа; да. dēman, dǣman; дфр. dēma; дс. (ā)-dômian; двн. duomen, tuomen. Див. doms

Голланд. doemen; сучасн. англ. to deem

doms (ім., чол.р. -а-) суд; знання; думка; судження || ді. dόmr вирок; судження; да. dōm вирок; суд; судження; слава; дфр. dōm; дс. dôm; двн. tuom судження; слава; стан; становище;

|| Порів.: дінд. dhāman закон; грец. θωμός купа, а також порів.:

θέμις право; порядок; закон, суд

Сучасн. англ. doom

dragan (слн. дієсл. VI) тягти, носити || ді. draga; да. dragan; дфр. draga, drega; дс. dragan; двн. tragan

Сучасн. нім. tragen; голланд. dragеn; сучасн. англ. to draw dragk (ім., сер.р. -а-) питво, напій, пиття || дс. drank; двн. tranch(h),

trank, а також порів.: ді. drekka; да. drenc; дфр. drenk. Див. drigkan

Сучасн. нім. Trank, а також порів.: сучасн. англ. drench dragkjan (слб. дієсл. 1) поїти || ді. drekkja; да. drencan; дфр. drenka,

drenza; дс. drenkian; двн. trenkan, trenchen. Див. drigkan, dragk Сучасн. нім. tränken; голланд. drenken; сучасн. англ. to drench draibjan (слб. дієсл. 1) турбувати, тривожити; гнати, поганяти ||

да. drǣfan; двн. treiben Див. dreiban drakma (ім., чол.р. -n-) запозичення драхма

||Порів.: лат. drachma з грец. δραχμή драхма, “жменя” drauhsnos (ім., жін.р. -о- мн.) кришки, крихітки

||Порів.: латис. druska кришка; крихітка

dreiban (слн. дієсл. І) спонукати, гнати || ді. drífa; да. drīfan; дфр.

drīa drīva; дс. drîƀan; двн. trîban гнати, штовхати Сучасн. нім. treiben; голланд. drijven; сучасн. англ. to drive

drigkan (слн. дієсл. ІІІ) пити || ді. drekka; да. drincan; дфр. drinka; дс. drinkan; двн. trinkan, trinchan

Сучасн. нім. trinken; голланд. drinken; сучасн. англ. to drink

233

driugan (слн. дієсл. ІІ) воювати, іти на війну, вирушити в похід || ді. drygjá робити, виконувати; да. drēogan виконувати; витерплювати; витримувати

Сучасн. англ. to dree (шотл., діал.)

driusan (слн. дієсл. ІІ) падати, впасти, упасти (ниць),повалитися;

кинутися, кидатися || да. drēosan; дс. driosan

driuso (ім., жін.р. -n-) обрив, круча, схил || ді. dróere; да. drēor, drēos; дс. drôr; двн. trôr. Див. driusan

drobjan (слб. дієсл. 1) засмучувати, заплутувати; збивати,

бунтувати, порушувати miþ þaim miþ imma drobjandam

(Mарк XV, 7) зі своїми спільниками (бунтівниками, повстанцями) || да. drēfan затьмарювати; дс. drôƀian стати сумним; двн. truoben засмучувати; збурювати, а також порів.: дс. drûbon сумувати, журитися, горювати

Сучасн. нім. trüben

drobnan (слб. дієсл. 4) засмучуватися, турбуватися, обурюватися.

Див. drobjan

drus (ім., чол.р. -і-) падіння || да. dryre. Див. driusan

du (прийм. з дав.в.) до, на, у напрямку до || да. tō; дфр. tō; дс. tô; двн. zô, zuo

|| Порів.: лат. endo (арх.); укр., рос. до Сучасн. нім. zu; сучасн. англ. to

duatgaggan (слн. дієсл. VII, неправ.) підходити, підступати, наблизитися. Див. gaggan

duatrinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати. Див. rinnan duatsniwan (слн. дієсл. V) поспішати. Див. sniwan

duginnan (слн. дієсл. ІІІ) починати || Порів.: да. beginnan, on-(a)- ginnan; дфр. biginna; дс. biginnan; двн. biginnan

Порів.: сучасн. нім. beginnen; голланд. beginnen; сучасн. англ. to begin

du#e (присл.) для чого, чому, навіщо, нащо. Див. du, #e

dulþjan (слб. дієсл. 1) святкувати. Див. dulþs

dulþs (ім., жін.р. -і-/корен.) свято || двн. tult, tuld; свн. dult ярмарок,

свято

Сучасн. нім. Dult (бав.)

dumba (субот. прикм.) німий. Див. dumbs.

dumbs (прикм. -а-) німий || ді. dumbr; да. dumb німий, дс., дфр. dumb

дурний; двн. tumb, tump дурний; німий

234

Сучасн. нім. dumm; голланд. dom; сучасн. англ. dumb durinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати. Див. rinnan

dustodjan (слб. дієсл. 1) починати. Див. anаstodjan

duþe, duþþe (спол.) бо, тому що, через те що, щоб; (присл.) тому, через те, того, задля цього; duþe ei (спол.) тому. Див. du, þе.

dwalawaurdei (ім., жін.р. -n-) марнославство; марнослів´я. Див. dwals, waurds

dwals (прикм. -а-) дурний, нерозумний || да. dol дурний, (ge)dwol єретичний, gedwola єресь; дс. dol; двн. toll безумний, да. gatwola, gitwolo єресь; помилка, а також порів.: ді. dulinn

зарозумілий; пихатий; гордуватий, снн. dul

|| Порів.: грец. δολερός хитрий, підступний, обманливий; латис. dulls, dulns оскаженілий, здурілий

Сучасн. нім. toll; голланд. dol, а також порів.: сучасн.англ. dull (із голланд.)

E

ei (спол.; енкліт., відн. частка) коли, щоб; так щоб, для того щоб; хай, нехай же

|| Порів.: грец. ει (спол.) щоб, якщо; чи

eis (особов. займ., мн.) вони || Порів.: дс., двн. iro (род.в.) || Порів.: лат. is, id цей, він, такий

eisarn (ім., сер.р. -а-) запозичення залізо; ana fotum eisarna; eisarna bi fotuns gabugana кайдани || ді. ísarn, jarn; да. īsen, īsern, īren; дфр. īsern; дс., двн. îsan, îsarn

|| Порів.: кельт.* īsarno; д. ірл. jārn; ірл. iarann; гаел. iarunn; вал. haearn, hayarn

Сучасн.нім. Eisen, голланд. ijzen, сучасн.англ. iron eisarneins (прикм. -а-) залізний || двн., дс. îsarnîn. Див. eisarn eiþan (спол.) тим самим, і тому; через це; через те. Див. ei, þan

235

F

fadar (ім., чол.р. -r-) батько || ді. faðir; да. fæder; дфр. feder; дс. fadar, fader; двн. fadar, fater

|| Порів.: дінд. pitár; санскр. pitā;́грец. πατήρ; лат. pater (tris) Cучасн. нім. Vater; голланд. vader; cучасн. англ. father

fadrein (ім., сер.р. -а-) споріднення; походження; (мн.) батьки ||

Порів.: да. fæderen батьківський. Див. fadar

fadreins (ім., жін.р. –і/о-) сім’я, рід, споріднення. Див. fadrein faginon (слб. дієсл. 2) радіти, веселитися || ді. fagna; да. fægnian,

fagnian, fahnіan; дс. faganôn; двн. faginôn. Порів. також да. gefēоn веселитися; двн. gifehan радіти

Сучасн. англ. to fawn; а також порів. to faіn (поет.)

fagrs (прикм. -а-) придатний; пригожий || ді. fagr гарний; да. fæg(e)r гарний; дс., двн. fagar помітний, примітний; прекрасний, чудовий

Сучасн. англ. fair

fahan (слн. дієсл. VII, мин.час faifah) ловити; піймати, схоплювати

||ді. fá; да. fōn; дфр. fān, fā; дс., двн. fâhan

||Порів.: лат. pango (ere) вбивати, забивати; устромляти

Порів. сучасн. нім. fangen; голланд. vangen, а також порів.: сучасн. англ. to fang (діал.)

faheþs, faheds (ім., жін.р. -і-) радість || Порів.: да. gefēa; двн. gifeho. Див. faginon

Порів.: сучасн.англ. fain (арх.)

faihu (ім., сер.р. -u-) гроші, майно || ді. fé; да. feoh худоба, майно;

дфр. fīа; дс. fehu худоба; двн. feho, fihu худоба

|| Порів.: дінд. páśu свійська тварина; грец. πέκος шкура; лат. pecus (oris) а також pecu (us) худоба; литов. pẽkus худоба

Сучасн. нім. Vieh; голланд. vее, а також порів.: сучасн.англ. fee (з англонорм.)

faihufrikei (ім., сер.р. -n-) зажерливість; жадібність; жадоба; користолюбство. Див. faihufriks

faihufriks (прикм. -a-) зажерливий; жадібний; користолюбний. fairgreipan (слн. дієсл. І з знах.в.) ухопити, схопити. Див. greipan

fairguni (ім., сер.р. -ja-) гора || ді. fjǫrgyn земля; да. firgen, fyrgen -: в

словах fyrgenholt гірський ліс; fyrgen-beam гірське дерево, firgen-gāt гірський козел

236

fair#us (ім., чол.р. -u-) всесвіт, світ || да. feorh життя; дс. ferh

душа, дух; двн. ferah життя, душа, а також порів.: ді. fjǫr життя

fairina (ім., жін.р. -о-) провина, вина; докір || да. firen гріх, злочин;

дфр. firne; дс., двн. firina гріх, злочин, а також порів.: ді. firn

незвичайне

|| Порів.: грец. πε‹ρα досвід, спроба; лат. experior (īri)

випробувати, пробувати, судитися, perītus досвідчений, умілий, свідомий

fairinon (слб. дієсл. 2) звинувачувати, судити, докоряти || ді. firna

звинувачувати; да. firenian; двн. firinôn грішити. Див. faіrina fairneis (прикм. -ja-) старий || да. fyrn давнішній, колишній; двн.

firni. Див. fairns

fairns (прикм. -а-) торішній, тогорічний || дс. fern; двн. fernerig; а

також ді. forn старий; да. fyrn давнішній

|| Порів.: дінд. purāņá стародавній, давній; литов. pérnai в минулому році; латис. pẽrn в минулому році, минулого року.

Сучасн. англ. fern (арх.)

fairra (присл.) вдалині, далеко; (прийм. з дав.в.) від, із || ді. fjar(ri); да. feor(r); дфр. fēr, fīr; дс. fer(r), ferro; двн. ferro, fer

|| Порів.: дінд. parás далеко, вдалині; грец. πέραν далі; лат. porrō (присл.) далі вперед;

Сучасн. нім. fern; голланд. ver; сучасн. англ. far fairraþro (присл.) здалеку. Див. fairra

fairrinnan (слн. дієсл. ІІІ) досягати; розповсюджуватися. Див. rinnan

fairwaurkjan (слб. дієсл. 1) спонукати; створювати. Див. waurkjan fairweitjan (слб. дієсл. 1) дивитися, зорити, вдивлятися

falþan (слн. дієсл. VII, мин. час faifalþ) згорнути, складати || ді. falda; да. faldan, fealdan; двн. faldan, faltan

|| Порів.: дінд. pŗthú широкий; авест. pərəθu широкий; грец.

πλατύς рівний; широкий; литов. platùs широкий; а також латис. plātit розстеляти, розкладати; укр., рос. пласт

Cучасн. нім. falten; голланд. vouwen; cучасн. англ. to fold fana (ім., чол.р. -n-) шматок матерії, хустка || ді. fani; да., дфр. fana

прапор; дс., двн. fano прапор, стяг, хоругва

|| Порів.: грец. πη̃νος, πήνη тканина; лат. pannus (i) шматок

(матерії), клапоть

237

Сучасн. нім. Fahne; сучасн. англ. fane (арх.); vane

faran (слн. дієсл. VI) їхати, подорожувати, мандрувати || ді., дфр. fara; да., дс., двн. faran їхати

|| Порів.: дінд. píparti перевóзить; грец. πόρος шлях, прохід;

лат. porto(аrе) носити, переносити; рос. парить (поет.) Сучасн. нім. fahren; голланд. varen; сучасн. англ. to fare (арх., поет)

farjan (слб. дієсл. 1) їхати; плисти || ді. ferja перевозити; перепливати; да., дс. ferian перевозити, везти; дфр. feriа; двн. ferjеn везти; ferren поїхати; від’їхати, відпливати. Див. faran

Голланд. vern, а також порів.: сучасн. англ. to ferry (із сканд.) farwa (ім., сер.р. -a-, дав.в.) постать; образ; вигляд || двн. farawa,

farwa, farewa вигляд; зовнішність; колір; барва

Сучасн. нім. Farbe

faskja (ім., ? жін.р. -jo-; ? чол.р. –n-) запозичення пов’язка;

похоронна пелена

||Порів.: лат. fascia (ae) жін.р. пов’язка, перев’язь, бинт fastan (слб. дієсл. 3) поститися; міцно тримати; дотримуватися;

зберігати || ді. fasta; да. fæstan; дфр. festia; двн. fastên, fastôn; також порів.: ді., дфр. festa; дс. festian; двн. festen

Сучасн. нім. fasten; голланд. vasten; сучасн. англ. to fast

*fastubni (ім., сер.р. -ja-) піст, помірність; служба. Див. fastan faþa (ім., жін.р. -о-) огорожа, загорода || Порів.: ді. faðmr обхват;

обіймання; да. fæðm обхват до міри обох рук; дфр. fethem; дс. fathmos, fađmos (мн.) дві витягнуті руки; сажень; двн. fadum

лікоть; нитка

||Порів.: лат. pateo (ēre) бути відкритим, зяяти; д.ірл. еtem із *petemā нитка

Порів.: сучасн. нім. Faden; голланд. vadem, vaam; сучасн.

англ. fathom

fauho (ім., жін.р. -n-) лисиця || ді. fóa; да. foсge; двн. foha, voha; снн. vohe, а також порів.: да. fox; дс. fohs, vuchs; двн. fuhs

|| Порів.: дінд. púcchas хвіст; авест. pusa- коса

Сучасн. нім. Fоhe, а також порів.: сучасн.нім. Fuchs; голланд. vos; сучасн. англ. fox

faur (присл.) колись, давніше, раніше; (прийм. із знах.в.) перед, для,

уздовж, від || ді. for-; да., дфр. for; дс. for; двн. for(a); а також дс. furi; двн. furi, fure

238

|| Порів.: лат. porro далі вперед, потім; pro перед, проти, попереду; грец. πρό перед

Сучасн. нім. für; сучасн. англ. for

faura (присл.) перед, до того як, попереду, спереду; (прийм. з дав.в.) перед, передо, поперед; через; за, по, від || да. fore; дфр. for(e); дс., двн. forа. Див. faur

|| Порів.: дінд. purā́(прийм.) перед; грец. παρά (прийм.) від;

через

Сучасн. нім. vor

fauragagga (ім., чол.р. -n-) управитель будинку, управляючий будинком. Див. fauragaggan

fauragaggan (слн. дієсл. VII неправ.) іти попереду, виступати поперед, ходити перед || да. foregān. Див. gaggan

fauragaggі (ім., сер.р. -jа-) управління, керування упорядкування.

Див. fauragaggjа.

fauragaggja (ім., чол.р. -n-) управитель|| да. foregenga супутник, попередник. Див. fauragagga

fauragaleikan (слб. дієсл. 3) подобатися раніше; догодити раніше.

Див. galeikan

fauragamanwjan (слб. дієсл. 1) призначити наперед; приготувати наперед; призначати. Див. gamanwjan

fauragaredan (слн. дієсл. VII, мин. час fauragarairoþ) призначати наперед; визначати наперед. Див. garedan

fauragasatjan (слб. дієсл. 1) поставити перед. Див. gasatjan faurahah, faurhah (ім., сер.р. -а-) завіса. Див. faura, hahan fauramanwjan (слб. дієсл. 1) підготувати; приготувати; готувати

заздалегідь. Див. manwjan

fauramaþleis (ім., чол.р. -ja-) правитель, керівник, князь fauraqiman (слн. дієсл. IV) іти (по)переду. Див. qiman fauraqiþan (слн. дієсл. V) провіщати, прорікати, пророкувати,

передрікати, проповідувати. Див. qiþan faurastandan (слн. дієсл. VI, неправ.) стояти поруч, бути

присутнім; керувати, правити. Див. standan fauratani (ім., сер.р. -ja-) знак, чудо

faurawenjan (слб. дієсл. 1) раніше надіятися; раніше сподіватися.

Див. wenjan

faurbauhts (ім., жін.р. -і-) відкуплення; викуплення; викуп; спокутування; спокута. Див. bugjan

239

faurbigaggan (слн. дієсл. VIІ неправ.) іти попереду; прийти раніше.

Див. gaggan

faurbiudan (слн. дієсл. ІІ) забороняти; наказувати; приказувати;

правувати || да. forbēodan; дфр. forbiāda; двн. farbiotan, verbiotan. Див. anabiudan

Сучасн. нім. verbieten; голланд. verbieden; сучасн. англ. to forbid

faurgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) проходити мимо, пройти повз кого (що). Див. gaggan

faurhtei (ім., жін.р. -n-) страх, здивування || да. fyrhto, fryhto (норт.); дфр. fruchtia; дс., двн. forhta; forahta. Див. faurhts.

|| Порів.: тохар. рraski страх

Сучасн. нім. Furcht; голланд. furcht; сучасн. англ. fright faurhtjan (слб. дієсл. 1) злякати(ся), боятися || да. fyrhtan, fryhtan

(норт.); дфр. fruchtia; дс.for(a)htian; двн. forahtan; furchten, fur(i)hten. Див. faurhts

Сучасн. нім. fürchten; сучасн. англ. to fright

faurhts (прикм. -ja-) боязкий, боязливий; зляканий || да. forht; дс. foroht, foraht; двн. foraht

faurlageins (ім., жін.р. –і/о-) пропонування, розгляд, розкладання, викладання на показ hlaibos faurlageinais (Mарк II, 26) хліби показні (жертовні). Див. faurlagjan

faurlagjan (слб. дієсл. 1) (за)пропонувати; розкладати. Див. lagjan faurqiþan (слн. дієсл. V) вибачатися, просити вибачення. Див.

qiþan

faurrinnan (слн. дієсл. ІІІ) передвіщати; прорікати; пророкувати; іти попереду. Див. rinnan

faursniwan (слн. дієсл. V) випереджати; попередити; поспішати.

Див. sniwan

faurþis (присл.) перше; давніше; попереду; заздалегідь, наперед ||

Порів.: да. forþ уперед; геть; дфр. forth; дс. forđ надалі, уперед; наперед; двн. fort. Див. faur, sa.

Порів.: сучасн.нім. fort; сучасн.англ. forth

faurþizei, faurþize (спол.) перше ніж; доки; перед тим як. Див. faur, sаеі.

fawai (прикм. -wа- мн., чол.р.) кілька, декілька || ді. fár; да. fēa, fēawe, fēawa; дфр. fē; дс. faho, fâ, fao; двн. fô, fao

240