Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

|| Порів.: грец. παυρος маленький; лат. paucus малий, невеликий; декілька, а також лат. paulum небагато, кілька, декілька

Сучасн. англ. few

fera (ім., жін.р. -о-) місцевість, край, сторона || двн. fêra, fiara сторона, країна

fidurdogs (прикм.) чотириденний || Порів.: да. dōgor день. Див. fidwor, dаgs

fidwor (числ.) чотири || ді. fjórir; да. fēower; дфр. fiūwer, fīor; дс. fiuwar, fiwar, fiori; двн. fior, feor

|| Порів.: дінд. catvāras;́ лат. quattuor; литов. keturi, keturios;̃

латис. četras; укр. чотири; рос. четыре

Сучасн. нім. vier; голланд. vier; сучасн. англ. four figgragulþ (ім., сер.р. -а-) перстень; каблучка. Див. figgrs; gulþ figgrs (ім., чол.р. -а-) палець || ді. fingr; да., дфр. finger; дс., двн.

fingar

Сучасн. нім. Finger; голланд. vinger; сучасн. англ. finger fijan (fian) (слб. дієсл. 3) ненавидіти || ді. fía; да. fēog(e)an; двн. fiên

||Порів.: дінд. pī́yati ображає, зневажає; лає; звинувачує fijands (ім., чол.р. -nd-) ворог || ді. fjándi; да. fīond, fēond; дфр. fīand;

дс. fîond, fîund; двн. fîent, fîant Див. fijan (fian)

Сучасн. нім. Feind; голланд. vijand; сучасн. англ. fiend fijaþwa, fiaþwa (ім., жін.р. -wo-) ворожнеча; ненависть,

зненависть. Див. fijan filaus (присл.) набагато, значно

filhan (слн. дієсл. ІІІ) ховати, хоронити || ді. fela ховати; да. fēolan приховувати. Порів. також да. befēolan займатися; дс., двн. bifelhan довіряти; хоронити; свн. enphelhen довіряти

Порів.: сучасн. нім. befehlen; empfehlen

filigri (filegri) (ім., сер.р. -ja-) вертеп; печера; укриття, схованка, сховище

filleins (прикм. -а-) шкіряний || да. fillen, fellen; двн. fillîn. Порів.: ді. ber-fjall шкура ведмедя; а також да. fel(l); дфр., дс., двн. fel

шкура

||Порів.: грец. πέλλα хутро, шкура; лат. pellītus покритий шкурою, шкіряний; pellis (is) шкура, хутро; укр., рос. пелена Порів.: сучасн. нім. Fell; голланд. vel; сучасн. англ. fell

241

filu (присл.) багато, дуже, занадто; (прикм.-u-) великий; численний

||ді. fjol-; да. fela, feola, feolu, fe(a)la; дфр. felo, ful; дс. filu, filo; двн. filu, filo. Див. mais

||Порів.: дінд. purú- багато; грец. πολύς, πολλή численний, великий; багато; лат. plūs, plūris більша частина; литов. pilus велика кількість; достаток

Сучасн. нім. viel

filugalaufs (bs) (прикм. -а-) дорогоцінний, найдорожчий, який дорого коштує

filuwaurdei (ім., жін.р. -n-) багатослівність, багатослів’я || ді. fiolorðr; да. fela-wyrde. Див. filuwaurdjan

filuwaurdjan (слб. дієсл. 1) бути багатослівним, багато говорити.

Див. filu; waurd

fimf (числ.) п’ять || ді. fimm; да., дфр. fīf; дс. fîf; двн. fimf, finf, funf || Порів.: дінд. pánca;̃ грец. πέντε; лат. quinque; литов. penkì;

латис. pieci; укр. п’ять; рос. пять; гал. pemрe Сучасн. нім. fünf; голланд. vijf; сучасн. англ. five

fimftaihun (числ.) п’ятнадцять || ді. fimtán; да. fīftēne, fīftīene; дфр. fiftīne; дс. fîftein; двн. fimfzehan. Див. fimf, taihun Сучасн.нім. fünfzehn; голланд. vijftien; сучасн.англ. fifteen

finþan (слн. дієсл. ІІІ) довідатися, дізнаватися, знати || ді. finna

знаходити; да. findan; дфр. finda; дс. findan, fîđan; двн. findan, fintan

|| Порів.: дінд. pánthās стежка; грец. πόντος шлях по морю;

лат. pons (pontis) стежка, міст; д.прус. pintis шлях; укр., рос.

путь

Сучасн. нім. finden; голланд. vinden; сучасн. англ. to find fiskja (ім., чол.р. -n-) рибалка || Порів.: да. fiscere; двн. fiskâri. Див.

fisks; fiskon

fiskon (слб. дієсл. 2) рибалити || ді. fiska; да. fiscian; дфр. fiskia; дс., двн. fiskôn. Див. fisks

|| Порів.: лат. piscor (ari) рибалити

Сучасн. нім. fischen; голланд. visschen; сучасн. англ. to fish fisks (ім., чол.р. -а-) риба || ді. fiskr; да. fisc; дфр., дс. fisk; двн. fisc || Порів.: лат. piscis (is) чол.р. риба; гал. iasg < *peiskos; ірл.

iasc

Сучасн. нім. Fisch; голланд. visch; сучасн. англ. fish

flodus (ім., жін.р. -u-) потік || ді. flóð, flœð́r; да., дфр. flōd; дс. flôd; двн. fluot

242

|| Порів.: грец. πλωτός плаваючий; який плаває, а також порів.: дінд. plāvayati заливає; грец. πλώω (πλώειν) плавати;

литов. pláuti, pláuju полоскати, мити; укр. сплавляти; рос. сплавить, плавать

Сучасн. нім. Flut; голланд. vloed; сучасн. англ. flood

fodeins (ім., жін.р. -і/о-) їжа || ді. fœ́ði, а також порів.: да. fōda їжа.

Див. fodjan

Порів.: сучасн.англ. food

fodjan (слб. дієсл. 1) годувати; викохувати; виховувати || ді. fœ́ða;

да. fēdan; дфр. fēda; дс. fôdean, fôdian; двн. fuot(t)en, а також порів. двн. fuotiren

|| Порів.: лат. pasco (ere) < *padsco пасти, годувати,

викохувати; укр., рос. пасти

Голланд. voeden; сучасн. англ. to feed, а також порів.: сучасн.

нім. füttern

fodr (ім, сер.р. -а-) піхви (меча) || ді. fóðr підкладка; да. fōdor піхви; дфр. fōdor; двн. fuotar підкладка, футляр

|| Порів.: дінд. pātra(m)́ посудина, бочка

Сучасн.нім. Futter

fon (ім., сер.р., неправ.: род.в. funins; дав.в. funin) вогонь || ді. fune, funi; двн. funcho; свн. vunke, а також порів.: ді. fúrr (поет.); да. fўr; дфр., дс. fiur; двн. fuir, fiur

|| Порів.: д.прус. panno вогонь; а також грец. πūρ, πορός

вогонь; лат. purus чистий

Сучасн. нім. Funke; голланд. vonke, а також порів.: сучасн. нім. Feuer; голланд. vuur, сучасн. англ. fire

fotubaurd (ім., сер.р. -а-) || ді. fótborð; да. fōtbord. Порів. також ді. borð; да., дфр., дс. bord; двн. bort. Див. fotus

Порів.: сучасн.нім. Вort, голланд. вооrd, воrd, сучасн.англ. воаrd

fotus (ім., чол.р. -u-) нога || ді. fótr; да., дфр. fōt; дс. fôt, fuot; двн.

fuoʐ

|| Порів.: дінд. pāt́(род.в., одн. padás, наз.в., мн. pādas)́ нога;

ступня; грец. πώς, πούς (род.в. ποδός) нога; а також лат. pēs (pedis), латис. pēda стопа

Сучасн. нім. Fuß; голланд. voet; сучасн. англ. foot frabugjan (слб. дієсл. 1, неправ.) продавати. Див. bugjan fradailjan (слб. дієсл. 1) розподіляти, роздавати. Див. dailjan

243

fragiban (слн. дієсл. V) позичати; віддати; (по)дарувати; давати;

прощати || ді. fyrirgefa прощати; да. forgiefan; двн. fargeban, firgeban. Див. giban

Сучасн. нім. vergeben; голланд. vergeven; сучасн. англ. to forgive

fragifts (ім., жін.р. -і-) заручини, заручення; дарунок; наділення ||

двн. virgift отрута; порів. також ді. gept, gipt; да. gift, yift дар, придане; дфр. jeft; двн. gibt, gift дар, пізніше отрута. Див. fragiban

Порів.: сучасн. нім. Gift, Mitgift; голланд. gift; сучасн.англ. gift (із сканд.)

frahinþan (слн. дієсл. ІІІ) ув’язнювати, спіймати, полонити frahunþans (субст. дієприкм.) ув’язнений, полонений. Див. frahinþan fraihnan (слн. дієсл. V, неправ.: frah, frehun, fraihans) спитати,

запитати|| ді. fregna; да. frignan, frīnan; дфр. frēgia; дс. frâgon; двн. frâgên, frâhên

|| Порів.: дінд. pŗccháti запитує; praśná - запитання; лат. precor (āri) настійно просити, благати; а також posco (еrе) вимагати; просити, випрошувати; литов. prašýti, prašaũ ставити вимогу; просити, а також латис. prašnat розпитувати, вивідувати; укр. просити; рос. просить Сучасн. нім. fragen

fraisan (слн. дієсл. VII, мин.час faifrais) спокушати; випробувати || ді. freista спокушати; да. frāsian випробувати; питати; дс. frêson спокушати; наражати на небезпеку; двн. freisôn наражати на небезпеку; загрожувати

fraistubni (ім., жін.р. -jo-) спокуса, випробування. Див. fraisan fraitan (слн. дієсл. V, неправ., мин.час fret, fretun) пожирати;

змарнувати; проїсти || да. fretan; двн. freʐʐan; снн. vrêten. Див. itan

Сучасн. нім. fressen; голланд. vreten; сучасн. англ. to fret fraiw (ім., сер.р. -wa-) насіння; сім’я || ді. frǽ, frjó

frakunnan (прет.-през. дієсл.) знехтувати, цуратися; відмовлятися; зневажати. Див. kunnan1

fraletan (слн. дієсл. VII) відпускати; звільняти, визволяти; прощати; дозволяти; утримуватися, залишати || да.

forlǣtan; дс. farlâtan; двн. farlâʐʐan, furlâʐʐan, fіrlâʐʐan. Див. letan

244

Сучасн. нім. verlassen

fralets (ім., чол.р., або сер.р. -а-) визволення, відпущення, прощення.

Див. fraletan

fraliusan (слн. дієсл. ІІ з дав.в.) губити, втрачати || да. forlēosan; дфр. forliāsa, а також urliāsa; дс. farliosan; двн. forliusan, firliosan, furliosan. Див. laus

Сучасн. нім. verlieren; голланд. verliezen; сучасн. англ. to forlese (арх.); порів. також forlorn (прикм.)

fralusnan (слб. дієсл. 4) гинути, погибати; (за)губитися. Див. fraliusan

fram (присл.) далі, уперед, вперед; (прийм. з дав.в.) за, при; біля, коло; від, із, з, до; fram himma (nu) надалі, від цього часу,

далі, відтепер|| ді. frá (прийм.), fram(m) (присл.); да. from, fram (прийм.) від, із, з; from(a) (присл.) геть. Див. frumіst, frumіs.

|| Порів.: грец. πρόμος який стоїть попереду; умбр. рromom насамперед, передусім, перш за все

Сучасн. англ. from; а також fro (із сканд.)

framaldrs (прикм. -а-) літнього віку, похилого віку. Див. alds framaþеіs (прикм. -jа-) чужий; чужинний; сторонній || да.

frem(е)de, fremþе чужий; іноземний; дфр. fremethe; дс. fremiđi, двн. fremidi чужий

Сучасн.нім. fremd

framaþjan (слб. дієсл 1) відчужувати; відлучати || двн. fremiden, vremeden цуратися; відчужуватися, а також порів.: да.

āfremþan, āfremdan

Порів.: сучасн.нім. entfremden

framis (присл., вищий ст. порів.) далі || ді. fremr. Див. fram framwigs, framwigis (присл.) завжди, повсякчасно, постійно franiman (слн. дієсл. IV) узяти, одержувати, отримувати || да.

forniman забирати, знищувати; двн. firneman віднімати, розуміти. Див. niman

Сучасн. нім. vernehmen

fraqiman (слн. дієсл. IV з дав.в.) витрачати, знищувати, винищувати, губити. Див. qiman

fraqistjan (слб. дієсл 1) погубити, убити || двн. firquisten. Див. qistjan

Сучасн. нім. verquisten

245

fraqistnan (слб. дієсл. 4) пропадати; зруйнуватися; гинути,

умирати. Див. fraqistjan

fraqiþan (слн. дієсл. V) проклинати, казати зле, казати погано ||

да. forcweþan докоряти. Див. qiþan

fraþi (ім., сер.р. -ja-) розум; переконання; розуміння || Порів.: ді. frœði, fróðr (жін./сер.р.) знання, наука; двн. fruoti (жін.р.) розуміння. Див. fraþjan, froþs

|| Порів.: литов. prõtas розум, розуміння

fraþjan (слн. дієсл. VI, неправ.) дізнаватися, пізнавати; розуміти; думати; знати

|| Порів.: литов. supràsti розуміти; латис. prast розуміти;

уміти, зуміти, а також prātot міркувати; розумувати frauja (ім., чол.р. -n-) господь, пан, добродій || да. frīgea, frēa; дфр.

frā; дс. froho, frô; двн. frô

fraujinassus (ім., чол.р. -u-) панування; владарювання. Див. fraujinon fraujinon (слб. дієсл. 2 з дав.в.) володарювати, панувати. Див.

frauja

fraujinonds (ім., чол.р. -nd-) володар, владика. Див. fraujinon frawairpan (слн. дієсл. ІІІ) викинути, відкинути || да. forweorpan;

двн. firwerfan. Див. wairpan Сучасн. нім. verwerfen

frawairþan (слн. дієсл. ІІІ) губити, занапащати; гинути, загинути;

псувати, пошкоджувати || да. forweorþan; двн. forwerdan, furwerdan. Див. wairþan

frawardjan (слб. дієсл. 1) спотворювати; скривляти, перекливляти; губити, погубити; знищувати; псувати || двн. farwerten, farwerden, а також порів.: да. wierdan, wyrdan

губити, ранити; дфр. werda; а також да. āwierdan знищувати;

дс. âwardian; двн. arwarten ранити, псувати. Див. frawairþan frawaurhts1 (прикм. -а-) грішний; (субст. прикм.) грішник || дс.

farwarht; двн. fraworaht, farworaht Див. frawaurkjan frawaurhts2 (ім., жін.р. -і-) гріх || да. forwyrht; дс. farwurht. Див.

frawaurkjan

frawaurkjan (слб. дієсл. 1 неправ.: мин. час frawaurhta) грішити || да. forwyrcan. Див. waurkjan

frawilwan (слн. дієсл. ІІІ) хапати, грабувати. Див. wilwan frawisan (слн. дієсл. V з дав.в., неправ.: мин.час frawas) витрачати,

марнувати. Див. wisan

246

freihals (ім., чол.р. -a-) воля; свобода || да. frēоls воля; свято; дфр. frīhals воля, свобода; двн. frîhals вільний чоловік; порів. також:

ді. frijáls вільний. Див. freis, hals

freis (прикм. -jа-) вільний || да. frēo, frīo, дфр. frī, дс.двн. frî вільний || Порів.: дінд. priyás любий, милий; авест. fryō

Сучасн.нім. frei, голланд. vrij, сучасн.англ. free

friaþwa, frijaþwa (ім., жін.р. -wo-) любов || да. frēod любов, мир; а також порів. ді. friðr мир; да. friþu, frioðu, freoþu; friþu мир; дс. friđu, двн. fridu мир. Див. frijon

Порів.: сучасн.нім. Friede; сучасн. англ. frith (заст., іст.) frijans (прикм., знах.в., мн., чол.р.). Див. freis

frijon (слб. дієсл. 2) любити || ді. friá, frjá; да. frēog(e)an, frēon любити, звільняти; дс. friohan, friehan; свн. vrîen

|| Порів.: дінд. priyāyátе любить, (він) ставиться з любов’ю; авест. frīnāiti любить, полюбляє

Сучасн.нім. freien, сучасн.англ. to free frijondi (ім., жін.р. -jo-) подруга. Див. frijon.

frijonds (ім., чол.р. -nd-) друг, приятель || ді. frǽndi родич; да. frēond, frīond друг; дфр. friōnd, friūnd; дс. friund; двн. friunt. Див. frijon

Сучасн. нім. Freund; голланд. vriend; сучасн. англ. friend frisahts (ім., жін.р. –і-) приклад; зображення, образ; загадка. Див.

sakan

frodei (ім., жін.р. -n-) розум, мудрість, напрям (склад) думок; розуміння || ді. frǿðі знання; двн. fruotî розумність. Див. froþs, fraþjan

froþs (прикм. -а-) розумний, мудрий, тямущий || ді. fróðr; да. frōd мудрий, старий; дс. frôd розумний; розсудливий; досвідчений; двн. frôt, fruot розумний; розсудливий. Див. fraþjan

|| Порів.: латис. prāts розум; сенс; д.прус. prātin (знах.в., одн.)

порада

fruma (порядковий числ.) перший; (прикм. -а-) попередній, перший; frumists (найвищ. ст. порів.) найперший; найкращий; fruma sabbato напередодні суботи; день перед суботою; frumіn sabbato першого дня після суботи; у неділю || да. forma (fyrmest(a)); дс. formo (furisto). Див. fram

|| Порів.: дінд. pū́rva попередній; який передує; грец. πράμος передній; лат. prīmus перший, передній; литов. pìrmas перший

Порів. сучасн. англ. foremost

247

frumabaur (ім., чол.р. ? -а-; ?-і-) первісток, первенець || ді. frumburðr; да. frumbearn. Див. fruma, baur

frumist (присл., найвищий ст. порів.) найперше, перш за все,

спершу, спочатку || да. fyrmest; дфр. formest. Див. fram, framis frumistі (ім., сер.р. -ja-) початок. Див. frumists

frumists (субст. прикм.) перший, головний, старший, знатний; fram frumistin спочатку. Див. frumа.

|| Порів.: ді. fyrstr; да. fyrst; дфр. ferost, ferst; дс. furist; двн. fur(i)sto. Див. fruma

Порів.: сучасн. нім. Fürst, голланд. vorst, сучасн.англ. first frums (ім., чол.р. -а-) початок || да. fruma. Див. fruma

fugls (ім., чол.р. -а-) птах || ді. fugl, fogl; да. fugol; дфр. fugel; дс. fugal; двн. fogal

|| Порів.: литов. paũkštis птах; латис. pūkas пух, пушок

Сучасн. нім. Vogel; голланд. vogel; сучасн. англ. fowl

fula (ім., чол.р. -n-) лоша; осля || ді. foli; да., дфр. fola; дс., двн. folo; снн. vole

|| Порів.: грец. πωλος лоша; лат. pullus звірятко, молода тварина

Сучасн. нім. Fohlen; голланд. veulen; сучасн. англ. foal fulgins (прикм.-ja-) таємний, прихований. Див. filhan fulhsni (ім., сер.р. -ja-) таємниця. Див. filhan

fullafahjan (слб. дієсл.1) служити, годити; догодити || Порів.: дфр. fagia успадкувати; дс., двн. gifagôn задовольняти. Див. fulls, fagrs

fulleiþs (ім., жін.р. -і-); fulleiþ (ім., сер.р. -а-) повнота, достаток || да. fyllaþ у слові fyllaþflod паводок, приплив; дс. fulliđa; двн. fullida. Див. fulls

|| Порів.: дінд. pūrņatā; укр. повнота; рос. полнота

fulljan (слб. дієсл. 1) наповнювати || ді. fylla; да. fyllan; дфр. fullia; дс. fullian; двн. fullen. Див. fulls

Сучасн. нім. füllen; голланд. vullen; сучасн. англ. to fill fullnan (слб. дієсл. 4) наповнюватися, сповнюватися; пройматися ||

ді. fullna, fyl(l)ask. Див. fulls

fullo (ім., жін.р. -n-) повнота || двн. fulla, folla. Див. fulls

fulls (слн. прикм. -а-) повний, сповнений, виповнений || ді. fullr; да. full, дфр. full, foll; дс. ful; двн. fol(l)

|| Порів.: дінд. pūrņás; грец. πλήρης; лат. plēnus; литов. pìlnas;

укр. повний; рос. полный

248

Сучасн. нім. voll; голланд. vol; сучасн. англ. full

fuls (прикм. -а-) гнилий, тухлий || ді. fúll; да. fūl; дфр. fūl; дс., двн. fûl || Порів.: дінд. pū́yаti смердить; воняє; грец. πà́ον гній; лат. pūs гній; литов. pū́liai (мн.) гній

Сучасн. нім. faul; голланд. vuil; сучасн. англ. foul funisks (прикм. -а-) вогнений. Див. fon.

G

gaaggwei (ім., жін.р.-і/о-) тиснення; утиск; незручність; бмеження; обмежування; перешкода. Див. gaaggwjan.

gaaggwjan (слб.дієсл. 1) тиснути; тіснити; стискати; турбувати

||Порів.: ді. øngva, øngja, двн. anken тіснити, а також порів.: двн. engen турбувати. Див. aggwus

||Порів.: лат. ango(еrе) стискати

gaaiginon (слб.дієсл. 2) оволодіти, опанувати; обманути; брати (узяти) гору над ким-чим; || да. geāgnian претендувати;

вимагати;, а також порів.: ді. eigna, да. āgnian; ǣgnian

володіти; оволодіти; двн. eiginên володіти; оволодіти. Див. aigan

Порів.: сучасн.нім. eignen

gaainan (слб.дієсл. 3) роз’єднувати; відділяти; розділяти, розлучати || Порів.: дa. ānian; двн. einôn з’єднувати

Порів.: сучасн. нім. einen (поет)

gaarman (слб.дієсл. 3) помилувати; змилуватися, зглянутися, зробити ласку; мати милосердя. Див. arman.

gabairan (слн. дієсл. ІV) принести; породити, народити;порівняти

|| дa. geberan; дс. giberan, двн.giberan. Див. bairan

Сучасн. нім. gebären

gabairgan (слн. дієсл. ІII з дав.в.) зберегти || дa. gebeorgan

захистити. Див. bairgan

249

gabairhteins (ім., жін.р.-і/о-) поява; видіння; виявлення. Див. gabairhtjan

gabairhtjan (слб.дієсл. I) виявити; явити; стати явним. ||дa. gebierhtan. Див. bairhtjan

gabandwjan (слб.дієсл. I) подати (дати) знак. Див. bandwjan gabauan (слб.дієсл. 3) жити. Див. bauan

gabaurgja (ім., чол.р.-n-) співгромадянин. Див. baurgja gabaurjaba (присл.) охоче; залюбки

gabaurþs (ім., жін.р.-і-) народження; рід, покоління; батьківщина ||

да. gebyrd, дс. giburd; двн. giburt, а також порів.: дi. byrð (жін.р.), burðr(чол.р.); дфр. berde; berth. Див. gabairan ||Порів. дінд. bhŗtís ноша, ірл. brith народження

Сучасн. нім. Geburt, а також порів.: сучасн. англ. birth (із сканд.)

gabei (ім., жін.р.-п-) багатство || ді. gǽfa щастя, двн. gebî, kері

багатство. Див. giban.

gabeigs; gabigs (прикм.-а-) багатий || ді. gofugr; да. gifig; giefig. Див. gabei

gabignan (слб.дієсл. 4) стати багатим, багатіти

gabindan (слн.дієсл.ІІІ ) зв’язувати, зв’язати || да. gebindan, свн. gebinden. Див. bindan

gabiugan (слн.дієсл.ІІ ) зігнути, нагнути. Див. biugan gableiþjan (слб.дієсл. 1) зглянутися, співчувати. Див.bleiþjan gablindjan (слб.дієсл. 1) осліпити, осліпнути || Порів.: ді. blinda,

двн. blіndên, а також порів.: да. blendan, дфр. blenda, двн. blendеn, blandian; plenten, plentjan. Див. blinds

Порів.: сучасн. нім. blenden, сучасн. англ. to blend (заст.) gablindnan (слб.дієсл. 4) осліпнути. Див.blinds, gablindjan gabotjan (слб.дієсл. 1) приготувати, улаштувати; aftra gobotjan

відновлювати, поновлювати. || да. gebētan поліпшувати, поладнати. Див. botjan

gabrannjan (слб.дієсл. 1) запалити, спалити || Порів.: ді. brenna; да. bærnan, а також brennian; дфр. berna;дс. brennian, brennan; двн. brennen. Див. brinnan

Порів.: сучасн. нім. brennen.

gabrikan (слн.дієсл. IV) зламати; розламати; переломити;

розбити. Див. brikan

250