Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

qino (ім., жін.р. -n-) жінка || да. cwene жінка; дс. cwena; двн. quena, quina дружина, жінка, а також порів.: ді. kvinna, kvenna із kona, kuna жінка. Див. qens

|| Порів.: дінд. gnā́дружина бога; авест. gƏnā дружина;

грец.γυνή жінка; д.прус. genna; укр. жона (фольк.), жінка; рос. жена; д.ірл. ben жінка; вірмен. kin

Голланд. kween; сучасн. англ. queаn;

qistjan (слб. дієсл. 1 з дав.в.) губити, гинути || двн. quisten Голланд. kwisten

qiþan (слн. дієсл. V) говорити, мовити; казати, сказати; називати

||ді. kveða співати; складати; мовити; да. cweþan; дфр. quetha; дс. quethan; двн. quedan

||Порів.: дінд. gádati він каже

Порів.: сучасн. англ. quoth (арх.), а також to bequeath qiþus (ім., чол.р. -u-) тіло, живіт, черево, утроба || ді. kviðr; да.

cwiþ(a); двн. quiti

qius (прикм. -wa-, род.в., одн. qiwis; наз.в., мн. qiwаi) живий, жвавий || Порів.: ді. kvikr живий, швидкий; да. cwic, cwicu живий; дфр., дс. quik; двн. queck, quec(h), quek

|| Порів.: дінд. jīvá- живой, життя; авест. ĵvaiti живе; грец.

βίος життя; лат. vivus живий, що живе; литов. gyvas;́ укр.

живий; рос. живой; д.ірл. beo, bio живий; вал. byw

Порів.: сучасн. нім. keck, а також порів.: Quecksilber; голланд. kwik; сучасн. англ. quick

qums (ім., чол.р. -і-) прихід, прибуття || да. cyme; дфр. keme; дс. kumi; двн. kumi, а також порів.: ûfchumi, chumft. Див. qiman

R

.r. - 100

rabbei (ім.чол.р.) запозичення вчитель.

|| Порів.: д.евр. rabbī мій вчитель; rabh вчитель: грец. ∙αββί ragin (ім., сер.р.-а-) рада; думка, рішення; ухвала, постанова || ді.

regin, rǫgn (мн.) боги

|| Порів.: ді. racanam розпорядок; укр. рік, рос. рок ragineis (ім., чол.р.-ja-) радник; член ради. Див. ragin

321

raginon (слб.дієсл. 2 ) правити; управляти; панувати; радити || ді. ragna присягати(ся); заклинати; да. regnian упорядковувати, визначати, порядкувати. Див. ragin, rahnjan

rahnjan (слб.дієсл. 1 ) рахувати; порахувати; вирахувати; зарахувати; прирахувати.

|| Порів.: дінд. racáyati розміщає, розташовує raidjan (слб.дієсл. 1 ) визначати; призначати; наказувати;

приписувати|| Порів.: ді. grеіðа упорядковувати, довести до

ладу; да. (ge)rǣdan упорядковувати, контролювати; улаштувати; наказувати; дфр. bеrēda; снн. rēdеn, свн. gereiten упорядковувати, довести до ладу. Див. garaiþs.

raihtaba (присл.) правдиво, праведно, правильно; негайно, зразу.

Див. raihts

raihtis (спол.) а саме, як-от; тому що; бо; (присл.) дійсно, правда,власне, справді; хоча at raihtis звичайно, певна річ||

двн. rehtes. Див. raihts

raihts (прикм.-а-) правий, справедливий; прямий || ді. réttr; да. reoht, reht, riht; дфр. rіucht; дс., двн. reht

|| Порів.: грец. Ñρεκτός простягнутий; лат. rectus прямий, рівний; уважний; правильний; розумний; д.ірл. recht закон;

вал. rhaith

Сучасн.нім. recht; голланд. recht; сучасн.англ. right

rasta (ім., жін.р.-o-) миля || ді. rǫst відрізок шляху; відстань між двома привалами; да. ræst, rest відпочинок; дс. rasta, resta місце відпочинку; привал; двн. rasta відпочинок; привал; нічліг; ночівля.

Сучасн.нім. Rast; сучасн.англ. rest

raþjo (ім., жін.р.-n-) ? запозичення звіт; розрахунок; рахунок;

кількість, число || дфр. rethe, дс. ređia, rethia звіт, мова; двн. redea, redia; redha звіт, мова, оповідання

|| Порів.: лат. ratio(onis) жін.р. рахунок, підрахунок

Сучасн.нім. Rede

raupjan (слб.дієсл. 1 ) рвати, виривати; вискубувати || дс. rôpian;

двн. roufen, rouffen, а також порів.: да. rīepan, rўpan грабувати

Сучасн.нім. raufen

raus (ім., сер.р.-а-) тростина; очерет || ді. réyrr, двн. rôr

Сучасн.нім. Rohr

322

rauþs (прикм.-а-) червоний || ді. rauðr; да. rēad; дфр. rād; дс. rôd; двн. rôt

|| Порів.: дінд. róhita- червоний; авест. rаоđitaraoiδіta

рудуватий, червоний; грец. ™ρεύθρω червоний; лат. rοbigo (іnіs) іржа, ржа4 а також дінд. rudhirá червоний; лат. rubidus

темно-червоний; rufus рудий; литов. raũdаs; латис. ruds

червоно-бурий, рудий; укр. рудий, руда; д.ірл. ruadh; вал. rhudd

Сучасн.нім. rot; голланд. rood; сучасн.англ. red

razda (ім., жін.р.-o-) мова || ді. rǫdd звук, голос; да. reord голос;

мова; двн. rarta голос.

razn (ім., сер.р.-а-) дім || ді. rann дім; да. ræn, ren, ærn житло; дфр. ern;

|| Порів.: д.ірл. ārus житло

Порів.: сучасн. англ. barn з да. bere-ern, berern букв. ячмінний дім

reiki (ім., сер.р.-jа-) держава; царство, влада || ді. ríki; да. rīce; дфр. rīke; дс. rîki; двн. rîсhi, rîhhi, rîhi царство; країна. Див. reiks(ім.)

|| Порів.: санскр. rājyá - , д.ірл. rīge царство

Сучасн. нім. Reich, голланд. rijk; сучасн.англ.- ric у слові

Bishopric

reikinon (слб.дієсл. 2) панувати; володіти; правити; керувати || ді. ríkja; да. rīcsian, rīxian; дс. rîcsian; двн. rîhhisôn. Див. reiks2.

reiks1 (прикм.-i/ja) reikeis (прикм.-ja-) могутній reikists (найвищий ст.порів.) reikists gudja первосвященик || ді. ríkr; да. rīce; дфр. rīke; дс. rîki; двн. rîch, rîhhi. Див. reiks2.

|| Порів.: лат. regalis королівський, царственний, величний.

Сучасн.нім. reich; голланд. rijk; сучасн.англ. rich

reiks2 (ім., чол.р.-корен/a-) запозичення правитель; володар; князь;

начальник || да. rīca, двн. rîhhi

|| Порів.: санскр. rā́j-, rā́jan- цар; кельт. rīg король; гал. rīx(rīgis) король, а також лат. rex(regis) цар, король (з кельт.)

reiran (слб.дієсл. 3) тремтіти, дрижати

|| Порів.: дінд. lēlā́yati, lēlāyáti качається, колихає, тремтить;

литов. leliúoti, leliúoju качати, колихати; рос. лелеять reiro (ім., жін.р.-n-) тремтіння; дрож. Див. reiran

323

rign (ім., сер.р.-а-) дощ || ді., regn; да. regn, rēn; дфр. rein; дс. regin; двн. regan

|| Порів.: лат. rigo(are) поливати; зрошувати

Сучасн.нім. Regen; голланд. regen; сучасн.англ. rain

rignjan (слб.дієсл. 1, безособ.) дощити || ді. rigna; да. rignan, regnian; двн. reganôn. Див. rign

Сучасн.нім. regnen; сучасн.англ. to rain

rinnan (слн.дієсл. III) бігти || ді. rinna; да. rinnan, iernan; дфр. rinna, renna; дс., двн. rinnan,

|| Порів.: дінд. ríņvati (він) примушує текти; укр. ринути, ронити, рос. ронять; ринуться

Сучасн.нім. rinnen, сучасн.англ. to run

rinno (ім., жін.р.-n-) потік, струмок || двн. rinna. Див. rinnan

riqis (ім., сер.р.-а-) морок, темрява; тьма, пітьма || ді. røkkr морок; потьма

|| Порів.: дінд. rájas пил; туман; курява; грец. œρεβος тьма, темрява

riqizeins (прикм.-a-) темний. Див. riqis

riureis (прикм.-ja-); riurs (прикм.-і/ja-) минущий; скороминущий; тимчасовий, нетривалий; смертний; тлінний || ді. rýrr малий, незначний

|| Порів.: лат. ruo(еrе) руйнувати; гнати, мчати

rodjan (слб.дієсл. 1) говорити; промовляти; розмовляти || ді. røða.

Див. також garedan

||Порів.: литов. rόdyti показувати; рос. радеть; словен. rόditi rohsns (ім., жін.р.-i-) зал, двір, дворище.

rum (ім., сер.р.-а-) місце; приміщення; простір || ді. rúm; да. rūm;

дс. rûm

||Порів.: авест. ravah- простір, просторінь; лат. rus (ruris)

село, маєток; поле, рілля, нива

Сучасн.нім. Raum; голланд. ruim; сучасн.англ. room

rums (прикм.-ja-) просторий; розлогий || ді. rúmr; да., дфр. rūm; двн. rûmi

runa (ім., жін.р.-o-) таємниця || ді. rún таємниця, чаклунський знак; да. rūn таємниця, рада, руна (письмовий знак); дс., двн. rûna таємна розмова; таємниця

|| Порів.: д.ірл. rūn таємниця

Сучасн.нім. Rune, також порів.: raunen; сучасн.швед. runa; сучасн.дат. rune, а також порів.: сучасн.англ. rune (із сканд.)

324

runs (ім., чол.р.-i-) біг; потік; runs bloþіs кровотеча || ді. run протік, протока; да. ryne біг; дфр. rene; двн. run ручей, струмок. Див. rinnan

S

sa (вказ.займ., чол.р.) той, цей; він || ді. sá; да. sē той

|| Порів.: дінд. sá –s; грец. Ð; укр., рос. сей, укр. цей

sabbаto (ім., чол.р., невідм., sabbatus ім., чол.р. –u/і-) запозичення

субота

|| Порів.: грец. σάββατον, σάββατoς із арам. šabbƏtā або із д.євр.

šabbāt, shabbāth

saei (відн.займ.) який; котрий; той, хто. Див. sa, ei

saggqjan, sagqjan (слб.дієсл. 1) затопляти, занурювати; опускати; заходити (про сонце) || ді. søkkva опускати; да. sencan; дфр. senza; дс. (bi) senkian; двн. senken. Див. sigqan.

Сучасн.нім. senken

saggqs*, sagqs* (ім., чол.р.-i-) захід || ді. søkk. Див. saggqjan.

saggws (ім., чол.р.-i-) спів; пісня || ді. sǫngr; да. sang, song; дфр. song, sang; дс. sang; двн. sang, sanc. Див. siggwan.

|| Порів.: грец. ÑmfÇ (із *songvha) голос

Сучасн.нім. Sang; голланд. zang; сучасн.англ. song

sah (вказ.займ., чол.р.) той самий; той, цей, оцей, саме той. Див. sa, uh.

sa#azuh izei (saei) (неозн.займ.) який би ні; хто би ні; усякий, усяк

sai (вигук) от,ось; дивись || двн. sî, sê, sê-nu || Порів.: лат. sic ось як, так

saian (слн. дієсл. VII, мин. час saiso) сіяти || ді. sá, да. sāwan; дфр. sia; дс.sâian; двн. sâen, sâjen, sâwen

|| Порів.: лат. sero(ere) мин.час. sevi сіяти, саджати,

засівати; литов. sė́ti, sė́ju сіяти; латис. sẽt, sẽju; укр. сіяти, сію; рос. сеять, сею; болг. сея; словен. sejať; пол. siać Сучасн.нім. säen; голланд. zaaien; сучасн.англ. to sow

saiands (ім., чол.р.-nd-) сіяч. Див. saian || Порів.: латис. sẽjejs сіяч

325

saihs (числ.) шість || ді., дфр. sex; да. siex, syx, sеx, seox; дфр. sex; дс. sehs, ses; двн. sehs

|| Порів.: санкр. şaţ; şaşţíş; грец. ίξ; лат. sex; литов. šešί; латис. seši; укр. шість, рос. шесть; д.ірл. sē; вал. chwech Сучасн.нім. sechs; голланд. zes; сучасн.англ. six

saihsta (числ.) шостий || ді. séttі; да. siеxta, sixta; дфр. sexta; дс.двн. sehsto, sehto

|| Порів.: грец. ›κτος шостий; лат. sextus; латис. sestais; укр.

шостий, рос.шестой

Сучасн.нім. sechste, сучасн.англ. sixth

sai#an (слн. дієсл. V) бачити, дивитися; шанувати(ся); глядітися,

спостерігати || ді. sjá, seá, siá; да. sēon; дфр. sia; дс.двн. sehan || Порів.: дінд. sácate спілкується; авест. hačaiti; хет. sakuwa

очі; грец. ›πομαι слідувати, йти слідом (за)4 лат. sequor(sequi) слідувати; йти слідом (за); д.ірл. sechim слідую

Сучасн.нім. sehen; голланд. zien; сучасн.англ. to see saiwala (ім., жін.р.-o-) душа, дух; життя || да. sāwol, sāwel душа,

життя; дфр. sēle; дс. sêola душа; двн. sêla, sêula душа

Сучасн.нім. Seele; голланд. ziel; сучасн.англ. soul

sakan (слн. дієсл. VI) сперечатися; докоряти; бунтувати || ді. saka звинувачувати; обговорювати; да. sacan сваритися; битися; дс. sakan сварити; лаяти; двн. sahhan сперечатися. Див. sokjan.

|| Порів.: лат. sagax(acis) який має тонке відчуття; проникливий; д.ірл. saigim шукаю

*sakkus (ім.; чол.р.-u-) запозичення мішок, мішковина; волосяниця ||

ді. sekkr; да. sacc, sæcc; двн. sac(h)

|| Порів.: лат. saccus(i) чол.р. мішок, мішковина, торба; із грец. σάκκoς; д.євр. saq або фінік. sak мішок, мішковина;

ассір. šaqqu, schakku мішок; волосяниця

Сучасн.нім. Sack; сучасн.англ. sack

salbon (слб.дієсл. 2 ) мазати; намастити; помастити || да.

sealfian; дфр. salvia; дс. salƀon; двн. salbôn.

Сучасн.нім. salben; голланд. zalven; сучасн.англ. to salve

*salbons (ім., жін.р.-i-) єлей; мазь, притирання || Порів.: да. sealf,

salf; дс. salƀa; двн. salba. Див. salbon

|| Порів.: дінд. sarpíş масло; тохаp. şalyp сало, жир; грец.

œλπoς, œλφoς масло

326

samaþ (присл.) разом || да. samod; дс. samad; двн. samant, sament, samit; свн. sament, samt. Див. sama.

|| Порів.: грец. Ðmose туди ж Сучасн.нім. samt

sandjan (слб.дієсл. 1) посилати; надсилати || ді., дфр. senda; да. sendan; дс. sendian; двн. senten, sendan.

Сучасн.нім. senden; голланд. zenden; сучасн.англ. to send sarwa (ім.; сер.р., мн., наз.в. ) зброя; озброєння || ді. sørve намисто з

перлин; да. searu, searo зброя; пристрій; пастка; майстерність, здатність; двн. saro зброя, озброєння || Порів.: грец. ›ρμα мн. ›ρματα серга, сережка; e†ρω сплітати; нанизувати; Órmoj намисто;лат. sero(еrе) сплітати; з'єднувати, зв'зувати, зчеплювати

satjan (слб.дієсл. 1) він саджати; садовити; посадити, поставити

||ді. setja, да. settan, дфр. setta, дс. settian, двн. sezzen; свн. setzen. Див. sitan.

||Порів.: дінд. sādáyati саджає; д.прус. saddinna ставить;

литов. sodìnti, sodinù саджати; укр. садити; рос. садить;

д.ірл. suidim сиджу

Сучасн.нім. setzen; голланд. zetten; сучасн.англ. to set

saþs* (прикм.-а-) ситий, повний; насичений; saþs itan наїдатися; насититися || ді. saðr, да. sæd насичений, задоволений; утомлений, зморений; дс. sad, двн. sat ситий

|| Порів.: грец. ¥ατος, «τος який не може насититися; ненаситний; ¤dhn досита; уволю; лат. satur ситий, насичений; повний; satis (присл.) досить, достатньо; литов. sotùs ситий; латис. sãts ситий; укр. ситий, рос. сытый; д.ірл. sāith ситість; sathech насичений

Сучасн.нім. satt; голланд. zat; сучасн. англ. sad

sauhts (ім., жін.р.-i-) хвороба, недуга || ді. sótt; да., дс., двн. suht; дфр. sechte. Див. siukan

Сучасн.нім. Sucht

sauil (ім., сер.р.-а-) сонце || ді. sól; да. sōl. Див. sunno

|| Порів.: санскр. svār (род.в. sū́ras); вед. súvar сонце; грец.

¼λιος, Æέλιος, ¤lioj сонце; схід; день; лат. sol(is)чол.р. сонце;

литов. sáulė; латис. saũlе; укр. сонце, рос. солнце; вал. haul sauls (ім., жін.р.-i-) колона; стовп || ді. súl, súla; да. sўl; дфр. sēle;

дс., двн. sûl.

328

|| Порів.: дінд. sváru стовп; кіл; грец. ξύλον дерево; брус; ціпок; литов. šùlas стовп; косяк, одвірок; д.прус. sulis стояк

Сучасн.нім. Säule

saurga (ім., жін.р.-o-) турбота, клопіт, горе; смуток || ді. sorg; да. sorg, sorh горе, сум, журба; дс. sorga; двн. s(w)orga, sor(а)ga

сум, турбота. Див. saurgan

|| Порів.: литов. sargìnti, sarginù піклуватися про хворого; siřgti, sergù хворіти; латис. sе̃rga хвороба; sìrgt хворіти; д.ірл. serg хвороба; тохар. sārk хвороба.

Сучасн.нім. Sorge; голланд. zorg; сучасн.англ. sorrow saurgan (слб.дієсл. 3 ) турбуватися, журитися, || ді. syrgjа; да. sorgian; дфр. sorgia; дс. sоrgon, sorgan; двн. sorgên

турбуватися; піклуватися. Див. saurga.

Сучасн.нім. sorgen; голланд. zorgen; сучасн.англ. to sorrow sauþs (ім., чол.р.-і-) жертва, офіра, всеспалення; || ді. sauðr вівця;

да. seaþ джерело, озеро, ставок; западина; дфр. sāth; снн. sōt, sōd джерело, а також порів.: ді. sjóða варити, готувати; да. seoþаn кип'ятити, варити; дфр. sīatha; двн. siodan кип'ятити, варити, готувати

Порів.: сучасн.нім. sieden; голланд. zieden; сучасн.англ. to seethe, а також sodden

sei (відн.займ., жін.р.) вона, котра; та, котра. Див. sі, ei.

seins (присв.займ., чол.р.) свій, його || ді. sín(n); да., дфр. sīn; дс.двн. sîn

Сучасн.нім. sein

*seiþus (прикм.-u-/ja-) пізній; спізнілий || Порів.: sìðkveld пізній вечір, а також: ді. síð пізно; да. sīþ пізно, siþþan потім; дс. sîð

пізніше; двн. sîd, sîdor; свн. sît, sîder пізніше

Порів.: сучасн.нім. seit (спол.)

selei (ім., жін.р.-n-) доброта, добрість; милосердя; придатність,

здатність || ді. sǽla щастя; да. sǣl час, пора року; щастя, процвітання; можливість. Див. sels

sels (прикм.-i/jа-) добрий, гарний; славний || ді. sǽll щасливий; да. sēl

добрий, щасливий; поважний, а також порів.: да. gesǣlig щасливий, блаженний; дфр. sēlich; дс., двн. sâlîg щасливий, блаженний, ласкавий; снн. salich

|| Порів.: лат. solor(ari) втішати, полегшувати.

329

Порів.: сучасн.нім. selig; голланд. zalig; сучасн.англ. seely(діал.), а також порів.: silly.

si (особов.займ.,жін.р.) вона || да. sīo, sēo та; дфр. se; дс. siu, sie, sia; двн. siu, sî, si вона

|| Порів.: дінд. sā вона; д.ірл. sī

Сучасн.нім. sie; голланд. zij, а також порів.: сучасн.англ. she sibun (числ.) сім || ді. sjau; да. seofon; дфр. si(u)gun, soven, sоgon; дс.

siƀun; двн. sibun; свн. siben

|| Порів.: дінд. sapta;́грец. ˜πτά; лат. septem; литов. septynì;

латис. septiņi; укр. сім, рос. семь; д.ірл. secht Сучасн.нім. sieben; голланд. zeven; сучасн.англ. seven

sidus (ім., чол.р.-u-) звичай; традиція; норов || ді. siðr; да. sidu, siodu; дфр. side; дс. sidu; двн. situ

Сучасн.нім. Sitte; голланд. zede

sifan (слб.дієсл. 3) радіти, веселитися; торжествувати. siggwan (слн.дієсл. III) читати співучо; читати; співати;

оспівувати; славити || ді. syngva; да., дс., двн. singan; дфр. siunga, sіonga.

Сучасн.нім. singen; голланд. zingen; сучасн.англ. to sing

*sigqan (слн.дієсл. III) тонути; занурюватися; заходити (про сонце) || да. sincan; дфр. sinka; дс., двн. sinkan падати, текти

Сучасн.нім. sinken; голланд. zinken; сучасн.англ. to sink sik (зворот.займ.; знах.в.) себе || ді. sik; двн.sih

|| Порів.: грец. ›, ›о, ›š себе; лат. se (знах.в. до sui) себе; укр.себе, рос.себя

Сучасн.нім. sich

silba (слб.прикм.) самий(вказ. займ.) сам || ді. siálfr, sjálfr (тільки слн. форма); да. selfa (слб.форма), self (слн.форма), seolf, sylf; дфр. selva, self; дс. self, selƀo; двн. selbo, selb

Сучасн.нім. selb(st), а також selbar; голланд. zelv; сучасн.англ. self

silbasiuneis (ім., чол.р.-ja-) очевидець, свідок. Див. silba, siuns sildaleikjan (слб.дієсл. 1 ) дивуватися, чудуватися. Див. sildaleiks. sildaleiks (прикм.-а-) чудесний; дивний, дивовижний || Порів.: да.

seldlic, sellic чудний, дивний; дс. seldîk дивовижний, рідкісний, а також порів.: ді. sjáldan рідкий, рідкісний; да. seldan, seldum; дфр. sielden, selden; дс. seldan; двн. seltan рідкий,

рідкісний; снн. selden

330