Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk
.pdfmisso (присл., завжди зі займ.) один одного, взаємно, між собою; du sis misso один одному.
|| Порів.: дінд. mithás взаємно
mitan (слн. дієсл. V) міряти, вимірювати || ді. meta оцінювати; да.
metan міряти; дфр. meta вимірювати; дс. metan; двн. meʐʐan
міряти
|| Порів.: дінд. mā- міряти; mímītе міряє; грец. μήδομαι
думати; лат. metior (іri) міряти, вимірювати; лат. medĭtor (іri) обдумувати, розмірковувати; д.ірл. midiur ціную; шаную
Сучасн. нім. messen; голланд. meten; сучасн. англ. to mete (поет.)
mitaþs (ім., жін.р., корен.) міра, мірка || Порів.: ді. mjǫtuðr; да., дс. Metod, Meotod Творець, Бог; дс. metod доля; а також ді. met;
да. gemet міра; здатність; да. mіttа, mіttе міра; двн. meʐ
міра, розмір, мірка. Див. mіtan
Сучасн. нім. Maß, а також Metze
miton (слб. дієсл. 2) думати, гадати, обдумувати, міркувати || да. met(e)gian міряти, поміряти, розміряти; дфр. metigia; двн.
meʐʐôn вимірювати; зменшувати; зважити, обдумувати, судити. Див. mitan
mitons (ім., жін.р. -і-) думка, гадка, помисел. Див. miton
miþ (прийм. з дав.в.) сумісно, з || ді. með; да. mid, miþ; дфр. mith(i); дс. mið, mid(i); двн. mite, miti; а також дс. mith, med; двн. mit || Порів.: грец. μετά між, серед, з
Сучасн. нім. mit
miþanakumbjan (слб. дієсл. 1) лежати разом за столом (під час трапези). Див. anakumbjan
miþfaginon (слб. дієсл. 2) зрадіти разом. Див. faginon miþgaggan (слн. дієсл. VII) іти разом. Див. gaggan miþgaqiujan (слб. дієсл. 1) оживити разом ( з кимось).Див. qius
miþgardiwaddjus, midgardiwaddjus (ім., жін.р. -u-) середня міська стіна, перегородка
miþgasatjan (слб. дієсл. 1) посадити разом (з кимось).Див. gasatjan miþgasinþa (ім., чол.л. -n-) супутник (під час подорожі). Див.
gasinþja, sinþs
miþgatimrjan (слб. дієсл. 1) будувати(ся) разом (з кимось). Див. timrjan
311
miþinngaleiþan (слн. дієсл. І) увійти разом. Див. innagaleiþan, galeiþan, inn
miþmatjan (слб. дієсл. 1) їсти разом (з кимось). Див. matjan. miþniman (слн. дієсл. ІV) прийняти, приймати. Див. niman. miþrodjan (слб. дієсл. 1) розмовляти (з кимось). Див. rodjan miþqiman (слн. дієсл. ІV) іти разом, прибувати разом. Див. qiman. miþsokjan (слб. дієсл. 1) сперечатися (з кимось). Див. sokjan miþstandan (слн. дієсл. VI, неправ.) стояти разом, стояти (з
кимось). Див. standan
miþþаn (присл.) тоді. Див. miþ, þаn.
miþþanei, miþþane (спол.) з тим, між тим, під час, в той час як.
Див. miþ, ei, þan
miþurraisjan (слб. дієсл. 1) воскресити разом з (кимось). Див. urraisjan
miþushramjan (слб. дієсл. 1) розп’ясти разом (з кимось). Див. ushramjan
miþwissei (ім., жін.р. -n-) сумління, совість; свідомість
mizdo (ім., жін.р. -n-) нагорода, винагорода, оплата || да. meord винагорода, а також порів.: да. mēd винагорода, плата; дфр. mēde; дс. mêda, mieda; двн. mêta, miata, mieta винагорода,
плата, кара
|| Порів.: дінд. mīdhám нагорода, ушанування; авест. miždəm нагорода; грец. μισθός оплата, нагорода; рос. мзда
Порів.: сучасн. нім. Miete; сучасн. англ. meed modags (прикм. -а-) сердитий, розгніваний || ді. móðugr
приголомшений лихом; да. mōdig сміливий, відважний, гордовитий; дс. môdag, môdig, muodag збуджений, гнівний, злий; двн. muotîg сміливий. Див. moþs
Сучасн. нім. mutig; сучасн. англ. moody
mota (ім., жін.р. -о-) податок, мито; митниця || ді. múta оплата,
підкуп; да. mōt податок; двн. mûta, а також свн. muoʐe плата за помел (зерна)
Сучасн.нім. Maut
motareis (ім., чол.р. -ja-) митник, митар, збирач податків. Див. mota
moþs, mods (ім., чол.р. -а-) гнів, лють, сміливість || ді. móðr лихо, гнів, відвага; да. mōd дух, душа, серце, гордість, відвага; дфр.
312
mōd; дс. môd; двн. muot почуття, душа, настрій, норов, вдача
|| Порів.: грец. μω̃σθάι прагну; лат. mos (moris) звичай; (мн.)
характер; а також укр. смію, сміти; рос. смею, сметь Сучасн. нім. Mut; голланд. moed; сучасн. англ. mood
mulda (ім., жін.р. -о-) пил, порох, прах || ді. mold; да. molde земля, світ; дфр. molde; двн. molta земля, порох, пил. Див. malan
Сучасн. англ. mould; голланд. moude, а також порів.: сучасн.
нім. Maulwurf
munan1 (man) (прет.-през. дієсл., мин. час munda) думати, гадати ||
ді. muna (man, munða, munda) пам’ятати; а також munu (mynda) мати намір, хотіти, бути, стати; дшв. mona
пам’ятати; да. munan (mon, man, munde) думати; обмірковувати. Порів. також: дс. farman (farmonsta)
заперечую
|| Порів.: дінд. mányatē (він) вірить, пам’ятає, гадає; manutḗ думає, гадає; грец. μιμήσκω, μανήναι згадувати, нагадувати;
лат. memini (meminisse) пам’ятати, згадувати; литов. minẻti, menù, miniù згадувати; рос. мнить, помнить
munan2 (слб. дієсл. 3) мати намір, мати на думці, думати, розраховувати; бажати || Порів.: да. manian, monian повчати; спонукати, умовляти; дфр. monia; дс. manôn нагадувати, гнати; двн. manôn, а також manên нагадувати, умовляти, переконувати Див. munan.
|| Порів.: лат. moneo (ere) нагадувати, умовляти
Порів.: сучасн.нім. mahnen
muns (ім., чол.р. -і-) думка, гадка; погляд; рада; задум || ді. munr думка; бажання; да. myne спогад; кохання, бажання. Див. munan2
|| Порів.: дінд. mánas розум; грец. μένος думка, дух
munþs (ім., чол.р. -?-) рот || ді. munnr, múðr; да. mūð; дфр. mūth; дс. mûth, mûđ; двн. mund, munt
|| Порів.: лат. mando (ere) жувати, кусати, а також mentum(-і-) сер.р. підборіддя; вал. munt щелепа
Сучасн. нім. Mund; голланд. mond; сучасн. англ. mouth
313
N
nadrs (ім., чол.р. -а-) змія, гадюка || ді. naðr, naðra змія, вуж, а також
порів.: да. nǣddre, nǣdre змія, гадюка; дс. nâdra; двн. nât(e)ra
вуж
|| Порів.: лат. natrix (icis) водяна змія; д.ірл. nathir; вал. neidr
змія
Порів.: сучасн. нім. Natter; голланд. adder; сучасн. англ. adder nahtamats (ім., чол.р. -і-) вечеря, вечірня трапеза. Див. nahts, mats
nahts (ім., жін.р., корен., дав.в., мн. naht) ніч || ді. nátt, nǫ́tt; да. neaht, niht; дфр. nacht; дс., двн. naht
|| Порів.: дінд. nákt-, nákti, náktis; хет. nekuz meh̬ur нічний час; nekut- вечір; грец. νύξ, (νυκτός); лат. nox (noctis); литов. naktìs;
латис. nakts; укр. ніч; рос. ночь; д.ірл. nocht
Сучасн. нім. Nacht; голланд. nacht; сучасн. англ. night naiteins (ім., жін.р. -і/о-) блюзнірство, богохульство, лихослав’я namnjan (слб. дієсл. 1) називати || ді. nefna; да. nemnan кликати,
звати, називати; дфр. nemna, nenna; двн. nemnen, nemnan, nennen називати, а також порів.: да. (ge)namian дати назву,
називати; дс. binemnian називати. Див. namo
Сучасн. нім. nennen, а також порів.: сучасн.англ. to name namo (ім., сер.р. -n-, неправ., наз.в., знах.в., мн. namna) ім’я || ді.
nafn, namn; да., дфр. nama, nom(мн.); дс., двн. namo
|| Порів.: санскр. nā́ma, nā́mānі; грец. Ôνομα; лат. nomen (inis) сер.р. ім’я, назва; д.прус. emmens (знах.в. emnen) укр. ім’я,
імені; рос. имя, имени; д.ірл. aińm; вірмен. anun Сучасн. нім. Name; голланд. naam; сучасн. англ. name
naqaþs (прикм. -а-) голий || ді. nǫkkviðr, nøkkveðr, а також порів.: nakinn; да. nacod; дфр. nakad, naked, naket; двн. nackot, naccod, nаckut, nahhut; снн. naket
|| Порів.: дінд. nagnás голий; грец. γυμνός голий, неодягнений;
лат. nudus; литов. núogas; укр. нагий; рос. нагой; д.ірл. nocht Сучасн. нім. nackt; голланд. naakt; сучасн. англ. naked
nardus (ім., чол.р. -u-) запозичення нард || двн. narda, nartha
|| Порів.: грец.νάρδος; лат. nardus (i) нард (назва духмяних рослин)
naseins (ім., жін.р. -і/о-) рятування, спасіння. Див. nasjan
314
nasjan (слб. дієсл. 1) спасати, рятувати || ді. nǽra годувати; да. nerian, а також genergan рятувати, зберігати; дфр. nēra
годувати; дс. nerian спасати, рятувати; двн. nerien, nerren, nerran рятувати, годувати, виліковувати. Див. ganisan
Сучасн. нім. nähren
nasjands (ім., чол.р. -nd-) спаситель, рятівник || да. neriend, nergend; дс. neriand. Див. nasjan
nati (ім., сер.р. -ja-) сітка, сіть || ді., дфр. net; да. net(t); дс. net(ti);
двн. nezzi, а також порів.: ді. nót велика сіть
|| Порів.: лат. nassa (ae) жін.р. верша (рибальська снасть),
сітка, а також порів.: лат. nodus (i) чол.р. вузол, петля Сучасн. нім. Netz; голланд. net; сучасн. англ. net
naudibandi (ім., жін.р. -jo-) кайдани, ланцюг || дфр. nēdbende
кайдани, окови, а також порів.: двн. nôtbentig полонений. Див. nauþs, bandi
naudiþaurfts (прикм. -а-) потрібний, необхідний || да. nīedþearf, а
також порів.: дфр. nēdthreft; дс. nôdthurft; двн. nôtduruft
необхідність, нужда. Див. nauþs, þaurfts
nauh (присл.) ще, іще; ni nauh; nauh ni поки ще ні || дфр. noch; дс.,
двн. noh ще, крім того, до цього часу. Див. nu, uh
Сучасн. нім. noch
nauhþan (присл.) ще. Див. nauh, þаn nauhþаnuh (присл.) ще, бо ще. Див. nauh, þаnuh
nauhþanuþ (присл.) ще, а також. Див. nauh, þannu, uþ naus (ім., чол.р. -і-) труп, мрець, мертвець || ді. nár, да. nēo
|| Порів.: литов. nõvyti мучити; латис. nāve смерть; д.прус. nowis тулуб, труп; чеськ. unava утомленість, утома; а також лат. nex (necis) убивство, страта
nauþjan (слб. дієсл. 1) примушувати, приневолити || ді. néyða; да. nīedan; nēdan примушувати; дфр. nēda; дс. nôdian; двн. nôten. Див. nauþs
nauþs (ім., жін.р. -і-) нужда; примус, примушування || ді. nauð(r), neyð; да. nēаd, nēоd, nīed, nўd необхідність примушування;
дфр. nēod, nēd. nāth; дс. nôd; двн. nôt нужда, необхідність,
мука; жаль; туга. Див. naus
|| Порів.: дінд. nudáti відштовхує, проганяє, nōdayati підганяє;
д.прус. nautin (знах.в.) нужда; укр., рос. нужда; д.ірл. nauna
голод
Сучасн. нім. Not; голланд. nood; сучасн. англ. need
315
ne (запер. частка) не
|| Порів.: лат. nē якби не, щоб не; литов. nè ні; укр., рос. не ne# (присл.) близько || ді. ná; да. nēah, nēh; дфр. nei, nī; дс., двн. nâh
Голланд. na; сучасн. англ. nigh (заст.), також порів.: сучасн.
нім. nach
ne#a (присл.) поблизу, поруч, близько; (прийм. з дав.в.) коло, біля,
при || да. nēah; двн. nâho, а також порів.: ді. nár, nǽr; да. nēar; дс., двн. nâhor. Див. ne#
Сучасн. нім. nahe, а також порів.: голланд. naar; сучасн.англ. near (із сканд.)
ne#jan sik (слб. дієсл. 1) наближатися, близитися || да. nǣgan
заговорити, звертатися, звернутися; дс. nâhian; двн. nâhen наближатися. Див. ne#, ne#a
Сучасн. нім. (sich) nahen
ne#undja (ім., чол.р. -n-) сусід, ближній. Див. ne#, ne#a
nei (запер. частка) ні, ні в якому разі, у жодному разі || ді. ní; двн. ní, nê
|| Порів.: дінд. nēd; лат. nī (спол.) щоб не, якби не; латис. neî; литов. neĩ; укр. ні; рос. ни
neiþ (ім., сер.р. -а-) заздрощі, заздрість, зненависть || ді. níð глум, глуз, ганьба; да. nīþ ворожнеча, злість, лють; дфр. nīth лють, злість; дс. nîth, nîđ ворожнеча, зненависть; запал; двн. nîd гнів, заздрість, зненависть, ревність;
|| Порів.: д.ірл. nīth битва, бій; нужда; бідування
Сучасн. нім. Neid
neiwan (слн. дієсл. І) бути лютим, сердитися, гніватися
neþla (ім., жін.р. -о-) голка || ді. nál; да. nǣdl; дфр. nēdle; дс. nâđla, nâthla; двн. nâdela, nâdla, nâdala; снн. nâlde
|| Порів.: грец. νήγω, νέω пряду; νÁμα нить; лат. neo (nēre)
прясти, ткати; а також латис. nátns лляний, полотняний;
укр., рос. нить; д.ірл. nāthat голка; snāth нить; вал. nyddu
прясти
Сучасн. нім. Nadel; голланд. naald; сучасн. англ. needle
ni (запер. частка) не, ні, також ні; ni…ni (nih) ні…ні; ni…ak ні… але || ді. né; да. ne, ni; дфр., дс., двн. ne, ni
316
|| Порів.: дінд. ná; авест. na; лат. ne (енкліт. пит. частка) хіба, невже, хіба що, чи; литов. nè, а також укр., рос. не; польськ. nie
Сучасн. англ. ne (арх.)
ni aiw (присл.) ніколи || да. nā, nō; дс. nio; двн. neo, nio. Див. ne, aiws
Сучасн. нім. nie; сучасн. англ. no, na (заст.), а також na (шотл.)
nibai, niba (спол.) крім, поза, лише; якщо (коли) не; чи ж не; хибне що; хіба не; хіба тільки; (пит. частка) чи не, хіба не || да.
nefne, nemne; дс. neƀa, neƀu; двн. nibu, niba, nube. Див. ni, iba, ibai
nidwa (ім., жін.р. -о-) ржа, іржа || Порів.: ді. niðfǫlr іржавий
nih (спол.) не, також не; nih…nih (ni) ні…ні; nih…ak jah не тільки
(не лише)…, а (але) й || двн. noh ні, також не, і не || Порів.: лат. nec, neque і не, також не, але не
niman (слн. дієсл. IV) брати, взяти; приймати, отримати,
прийняти; одержувати || ді. nema; да., дс. niman; дфр. nima, nema; двн. nemen
|| Порів.: грец. νεμω, νέμειν роздавати; ¡na-nšmomai
перераховую; лат. emo (еmеrе) придбати, купувати; латис. ņemt брати, взяти;
Сучасн. нім. nehmen
nist не є || да. nis; двн. nist, nis. Див. ni, wіsan.
niþjis (ім., чол.р. -ja-) родич || ді. niðr родич, нащадок, а також порів.: да. niþþas люди, мужи
|| Порів.: дінд. nítya власний; а також лат. nepos (nepotis) онук,
нащадок; neptis (is) онука, племінниця niþjo (ім., жін.р. -n-) родичка. Див. niþjis niþþаіm Див. nih, þata; sa; so
niþþan Див. nih, þan
niu (пит. частка) чи не так, хіба не. Див. ni, u.
niujis (прикм. -ja-) новий || ді. nyr;́ да. nīewe, nīwe, nēowe, nīowe; дфр. nīe, nī, nў; дс. niuwi, nîgi; двн. niuwi
|| Порів.: дінд. navas,́ návyas; грец. νέ‹ος, νέος; лат. novus;
литов.naữjas; укр. новий; рос. новый; д.ірл. nūe; гаел. nuadh;
вал. newydd новий
Сучасн. нім. neu; голланд. nieuw; сучасн. англ. new
317
niun (числ.) дев’ять || ді. níu; да. nigon; дфр. ni(u)gun, niogen; дс. nigun; двн. niun
|| Порів.: дінд. náva-; авест. náva-; тохар. ňu; грец. ™nnša; лат. novem; литов. devynì; латис. deviņі; укр. дев’ять; рос. девять; д.ірл. nóin; вірмен. inn
Сучасн. нім. neun; голланд. negen; сучасн. англ. nine niunda (числ.) дев’ятий || ді. níundi; двн. niunto, а також порів.: да.
nigoþa; дфр. niugunda, niogenda; дс. nigundо, niguđo; снн. negede. Див. niun
|| Порів.: д.прус. newīnts
niuntehund (числ.) дев’яносто || Порів.: да. hundnigontig, а також да. nigontig; дфр. niuguntich
Порів.: сучасн. англ. ninety
niutan (слн. дієсл. ІІ) ловити (рибу); досягати, здобувати; бути веселим, утішатися || ді. njóta мати радість; користуватися; мати вигоду; да. nēotan користуватися; дфр.
niāta; дс. niotan досягати; піймати; двн. nioʐan
користуватися
||Порів.: литов. naudà вигода; користь nota (ім., чол.р. -n-) корма човна, корма корабля
nu (присл.) тепер, таким чином;тож, отже || ді. nú; да., дфр. nū;
дс., двн. nû
||Порів.: дінд. nú, nūnám тепер; грец. νύ, νύν, νυ̃ν; лат. nunc
тепер, нині, зараз; литов. nù нині, тепер; укр. нині; рос. ныне Сучасн. нім. nun; голланд. nu; сучасн. англ. now
nuh (пит. частка) чи, хіба; чи так; же(ж); (спол.) і тепер; тож.
Див. nu, uh.
nuta (ім., чол.р. -n-) ловець, рибалка. Див. niutan
O
o (вигук) о, ой, ох, ей, гей, агей
ogan (og) (прет.-през. дієсл., мин. час, одн. ohta) лякатися,
страхатися, боятися || Порів.: ді. ógn страх, жах; да. ōga жах
318
|| Порів.: грец. ¥χος сум, смуток; біль; ¥χομαι я сумую; д.ірл. adāgor я боюся
ogjan (слб. дієсл. 1) лякати, полохати || ді. ǿgja злякати. Див. ogan osanna (ім.) запозичення осанна, слава
|| Порів.: грец. çσαννά (із арам.)
P
paida (ім., жін.р. -о-) запозичення одяг, сорочка || да. pād накидка;
дс. pêda; двн. pfeit
|| Порів.: грец. βαίτη накидка пастуха із козлиної шкіри;
кожух, овеча шкура (із фракійської мови) parakletus (ім., чол.р. -u-) запозичення утішник, розрадник
|| Порів.: грец. παράκλητος
paraskaiwe (ім.) запозичення параскева, п’ятниця
|| Порів.: грец. παρασκευή
pasxa, paska (ім., жін.р.) запозичення пасха, великдень || Порів.: πάσχα (із арам.)
paurpara, paurpaura (ім., жін.р.) запозичення пурпур, багряниця ||
ді. purpuri; да. purpuran; двн. purpura
|| Порів.: грец. πορφύρα; лат. purpureus пурпуровий, багряний, яскраво-червоний
paurpuron (слб. дієсл. 2) фарбувати в пурпур, обагрювати Див. paurpara
||Порів.: лат. purpuro (are) фарбувати в пурпур, багрити peikabagms (ім., чол.р. -а-) пальма || Порів.: ді. pík; да., дфр. pīc
крапка, точка, шпичак. Див. bagms
Порів.: сучасн. англ. pike
pistikeins (прикм. -а-) запозичення чистий, істинний, правдивий, справжній
||Порів.: грец. πιστικός
plapja (ім., жін.р. -jo-) запозичення вулиця, дорога
|| Порів.: лат. platea вулиця (із грец.)
plats (ім., чол.р. -а-), plat (ім., сер.р. -а-) запозичення латка,
клапоть, шматок
|| Порів.: укр. плат; рос. плат, платок
319
plinsjan (слб. дієсл. 1) запозичення танцювати
|| Порів.: рос. плясать; словац. plesať; сербохорв. плèсати;
чеськ. plesati; пол. pląsać, а також литов. plenšti танцювати,
радіти
praitoriaun, praitoria (ім., чол.р.) запозичення преторій, преторіум
|| Порів.: грец. πραιτèριον; лат. praetorium (i) (сер.р.) намет полководця, резиденція намісника у провінції
praufetеіs (ім., жін.р.) запозичення пророчиця || Порів.: грец. προφÁτις
praufetjan (слб. дієсл. 1) пророкувати. Див. praufetus praufetus, praufetes (ім., чол.р. –u/і-) запозичення пророк
|| Порів.: грец. προφήτης
psalmo (ім., жін.р. -а-) запозичення псалом
|| Порів.: грец. ψαλμός пісня, яка співається під звуки арфи;
лат. psalmа(atis) (сер.р.) духовна пісня, псалом (із грец.) pund (ім., сер.р. -а-) запозичення фунт (міра ваги) || ді., да., дс.,
дфр. pund; двн. pfunt, phunt
|| Порів.: лат. pondus (eris) сер.р. ваговий римський фунт, вага, тягар
Сучасн. нім. Pfund; голланд. pond; сучасн. англ. pound
Q
qainon (слб. дієсл. 2) плакати; оплакувати; сумувати || ді. kveina голосити; причитати; да. cwānian сумувати
qens, qeins (ім., жін.р. -і-) дружина, жінка || ді. kván, kvǽn дружина; да. cwēn королева; дс. quân. Див. qino
|| Порів.: дінд. jáni- жінка; авест. ĵаіnі- жінка, дружина Сучасн. англ. queen
qiman (слн. дієсл. IV) приходити, прибувати || Порів.: ді. koma; да. cuman; дфр. koma, kuma; дс. kuman; двн. queman, chomen, kumen, kômen
|| Порів.: дінд. gámati іде; авест. jamaiti; грец. βαίνω ходити;
крокувати; лат. venio (ire) приходити, прибувати
Порів.: сучасн. нім. kommen; голланд. komen; сучасн. англ. to come
320