Ius romanum

Peditatus — піхота. Римська піхота поділялася на легіони.

Legio — легіон нараховував при Ромулі 3 000 чоловік піхо­ти і 300 вершників, пізніше 6 000 солдат. Був розділений на 10 когорт.

Cohors — когорта складалася з трьох маніпулів по 200 чо­ловік.

Manipûlus — маніпул поділявся на 2 центурії (centum — сто) по сто чоловік. На чолі центурії стояв центуріон (centurio).

Equitatus — кіннота, флангове прикриття.

Ala — крило, фланг при легіоні складався з 300 чоловік, по­ділявся на 10 турм.

Turma — турма, підрозділ з 30 вершників (¹/₁₀ римського ala), який поділявся на три загони по 10 чоловік, що називалися де-куріями (decuria від decem — десять).

Signum — прапор. Signum legionis — довге ратище, зверху на яке кріпилося зображення орла (aquîla) з розпростертими кри­лами.

Signum manipûli нагорі мало витягнуту долоню (manus — рука, долоня, загін).

До ратищ іноді прикріплювалися зображення полководців, маленькі круглі щити або інші символи.

Vexillum — прапор кінноти, шматок ганчірки, що при­кріплювався до ратища на поперечній перекладині.

48

SPQR (senatus populusque Romanus) — ці літери часто зоб­ражувалися на прапорах як символ римської держави.

LECTIO VIII (OCTAVA)

§ 22. Imperfectum indicativi activi минулий недоконаного виду дійсного способу активного стану

Imperfectum виражає незакінчену дію в приєднування по відношенню до минулого, відповідає дієсловам недоконаного виду. Утворюється шляхом приєднування суфікса -ba- для дієслів I і II дієвідміни; -eba - для дієслів III і IV дієвідміни до основи інфекта і особових закінчень, що відрізняються від закінчень Ðraesens indicativi activi тільки закінченням першої особи одни-

Зразок відмінювання дієслів у Imperfectum:

I дієвідміна condemnare засуджувати

II дієвідміна docere навчати

III дієвідміна defendere

IV дієвідміна punire карати

1

condemna- ba- m

я засуджував

condemna-ba-s condemna-ba-t

doce-ba-m

я навчав

doce-ba-s doce-ba-t

defend-eba-m

я захищав

defend-eba-s defend-eba-t

puni-eba-m

я карав

puni-eba-s puni-eba-t

ми навчали ми захищали

1

condemna-ba-mus

ми засуджували

condemna-ba-tis condemna-ba-nt

doce-ba-mus

doce-ba-tis doce-ba-nt

defend-eba-mus

defend-eba-tis defend-eba-nt

puni-eba-mus

ми карали

puni-eba-tis puni-eba-nt

Imperfectum indicativi activi дієслова esse

Особа	Singularis	Pluralis
1	eram	eramus
2	eras	eratis
3	erat	erant

§ 23. Futurum I (primum) indicativi activi майбутній час (перший) дійсного способу активного стану

Майбутній перший відповідає в українській мові майбутньо­му часу доконаного і недоконаного виду: accusabo — я звинува­чу, я звинувачуватиму, я буду звинувачувати.

49

Futurum I утворюється у такий спосіб:

для дієслів I і II дієвідміни необхідно до основи інфекта при­єднати суфікс -b- , у другій і третій особі однини й у першій і другій особі множини сполучну голосну -³- , у третій особі мно­жини сполучну голосну -u- і особові закінчення: для singularis -o, -s, -t, для ðluralis - -mus, -tis, -nt;

у дієслів III і IV дієвідмін до основи інфекта приєднується суфікс -å- , у першій особі однини - -à- й особові закінчення: для singularis - -m, -s, -t, для ðluralis -mus, -tis, -nt.

Зразок відмінювання дієслів у Futurum I:

		I дієвідміна condemnare засуджувати	II дієвідміна docere навчати	III дієвідміна defendere захищати	IV дієвідміна punire карати
	1	condemna- b-o я буду засуджувати, я засуджуватиму	doce-b-o я буду навчати я навчатиму	defend-a-m я буду захищати я захищатиму	puni-a-m я буду карати я каратиму
	2	condemna- bi-s	doce-bi-s	defend-e-s	puni-e-s
	3	condemna- bi-t	doce-bi-t	defend-e-t	puni-e-t
	1	condemna-bl-mus ми будемо засуджувати, ми засуджуватимемо	doce-bl-mus ми будемо навчати, ми навчатимемо	defend-e-mus ми будемо захищати, ми захищатимемо	puni-e-mus ми будемо карати, ми каратимемо
	2	condemna-bl-tis	doce-bl-tis	defend-e-tis	puni-e-tis
	3	condemna-bu-nt	doce-bu-nt	defend-e-nt	puni-e-nt

Futurum I indicativi activi дієслова esse

Особа	Singularis	Pluralis
1	ero	erlmus
2	eris	erltis
3	erit	erunt

Вправи

I. Провідміняйте в Praesens, Imperfecum, Futurum I дієслова:

cogitare — мислити, videre — бачити, defendêre — за­хищати, audire — слухати.

II. Перекладіть:

1. Servorum numêrus magnus erat. 2. Graeci Troiam delebant. 3. Qui semînat mala, metet mala. 4. Servorum

50

officia varia erant: alii terram colebant, alii domi minis-trabant, alii in agris laborabant, alii puêros et puellas docebant. 5. Advocatus in foro causam dicebat. 6. In principio erat Verbum et verbum erat Deum, et Deus erat Verbum. 7. Ait praetor: «Si non habebunt advocatum, ego dabo». 8. Quod hodie est, id cras erit. 9. Romani antiqui multos deos colebant: Neptunum, Mercurium, Proserpî-nam, Vestam. 10. Reus culpam suam negabat. 11. Ego semper sperabo. 12. Dicam, quid sentiam. 13. Qui quàerit, repmt. 14. Sine iustitia nihil valebit prudentia. 15. Servi vitam molestam et misêram agebant. 16. Et longa vita erat et periculosa. 17. Celtas Romani lingua sua Gallos appel-labant. 18. O rus! Quando ego te aspiciam? 19. Tempus tibi consilium dabit.

Словник

1. numêrus, i m — число; magnus, a, um — великий.

2. Graecus, i m — грек; Troia, ae f — Троя; deleo, levi, letum, ere — знищувати.

3. semîno, avi, atum, are — сіяти; malus, a, um — поганий; meto, (messui), messum, êre — косити, жати, збирати.

4. officium, i n — службовий обов’язок; varius, a, um — різний, різноманітний; alius, a, ud — інший (з багатьох); terra, ae f — земля; colo, colui, cultum, êre — обробляти, шанувати; domus, us f — будинок; ministro, avi, atum, are — служити; ager, agri m — поле; laboro, avi, atum, are — працювати; puer, êri m — хлопчик; puella, ae f — дівчинка; doceo, docui, doctum, ere — учити, навчати.

5. forum, i n — ринкова площа, суд; causam dicêre — оголо­шувати рішення; apud (з acc.) — у, у присутності.

6. verbum, i n — слово; Deus, Dei m — Бог.

7. aio, ait — стверджувати, говорити.

8. quod — що; hodie (adv.) — сьогодні, зараз; cras (adv.) — зав­тра.

9. Romanus, i m — римлянин; multus, a, um — багато, числен­ний; Neptunus, i m — Нептун (у греків Посейдон), бог морів і усіх водойм; Mercurius, i m — Меркурій (ототожнювався з грецьк. Гермесом), вісник богів; Proserpîna, ae f — Про-зерпіна, богиня підземного царства; Vesta, ae f — Веста, бо­гиня домашнього вогнища, домовитості і чистоти сімейно­го життя (її храм знаходився в південній частині Римського форуму).

10. nego, avi, atum, are — заперечувати.

11. semper — завжди.

51

12. dico, dixi, dictum, êre - говорити; sentio, sensi, sensum, ire - думати, відчувати.

13. quaero, quaesivi, quaesitum, êre - запитувати, шукати; reperio, reppêri, repertum, ire - знаходити.

14. nihil - ніщо, нічого; prudentia, ae f - наука, знання; iurisprudentia, ae f - правознавство; valeo, lui, lîtum, ere - бути здоровим, бути дійсним; мати силу.

15. molestus, a, um - важкий, сумний; miser, sêra, sêrum -жалюгідний, нещасний; ago, egi, actum, agêre - тут: вес­ти.

12. periculosus, a, um - небезпечний.

12. Celtae, arum m - кельти; Gallus, i m - галл; appello, avi, atum, are - називати.

13. rus, ruris n - село; quando - коли; aspicio, spexi, spectum, êre - бачити, споглядати.

14. tempus, ôris n - час; consilium, i n - рада; do, dedi, datum, dare - давати.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Pomponius Sextus

Помпоній Секст (ІІ ст. н. е.), сучасник Юліана (див. Рersonalia, lectio X), найплідніший автор серед юристів II ст., займався вик­лючно викладацькою і літературною діяльністю в галузі приват­ного права. Може вважатися одним з перших істориків римського права. Помпоній багато в чому залежить від своїх попередників і навіть прагне узагальнити найважливіші результати їхньої твор­чості. Про це свідчать його твори Ex Sabino (З творів Сабіна),. Ad Q. Mucium (коментарі до творів К. Муція), Ex Plautio, а також найбільший серед відомих коментарів Ad edictum, що, можливо, складався з 150 книг. Казуїстиці було присвячено Variae lectiones (Різноманітні читання), Epistûlae (Листи); крім того, він написав Senatusconsulta (Сенатусконсульти - постанови сенату), Fideicomissa (Фідеікоміси -неформальні заповітні відмови), Regûlae, De stipulationîbus (Про стипуляції). Дуже важлива, як єдине у своєму роді джерело, невелика робота Enchiridium (Посібник) - історичний огляд науки римського права до Юліана (включно).

Помпоній був дуже працьовитим, в одному зі своїх листів (який був викладений у Дигестах) він каже: «На 78 році життя вивчення є єдиною підставою життя, і хоч би я стояв однією но­гою в могилі, але хотів би вивчити ще що-небудь».

52