- •Підручник
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •§ 1. Фонетика
- •Алфавіт
- •§ 2. Вимова голосних і дифтонгів
- •§ 3. Вимова приголосних і буквосполучень
- •§ 4. Довгота і короткість звуків. Наголос
- •Ius romanum
- •§ 5. Граматичні категорії іменника
- •§ 6. Declinatio prima перша відміна
- •§ 7. Відмінювання дієслова esse — бути в теперішньому часі
- •Ius romanum
- •§ 8. Verbum дієслово
- •§ 9. Типи відмінювання дієслів
- •Розподіл дієслів за дієвідмінами
- •§ 10. Основні форми дієслова
- •§ 11. Praesens indicativi activi теперішній час дійсного способу активного стану
- •§ 12. Imperativus наказовий спосіб
- •Ius romanum
- •§ 13. Declinatio secunda друга відміна
- •§ 15. Declinatio tertia третя відміна іменників
- •§ 16. Три типи відмінювання
- •Ius romanum
- •§ 17. Adiectiva declinationis primae et secundae прикметники першої та другої відміни
- •§ 18. Pronomina possessiva присвійні займенники
- •§ 19. Pronomina personalia et pronomen reflexivum особові займенники і зворотний займенник
- •Ius romanum
- •§ 20. Adiectiva declinationis tertiae прикметники третьої відміни
- •§ 21. Participium praesentis activi дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 22. Imperfectum indicativi activi минулий недоконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 23. Futurum I (primum) indicativi activi майбутній час (перший) дійсного способу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 24. Declinatio quarta четверта відміна іменників
- •§ 25. Declinatio quinta п’ята відміна іменників
- •§ 26. Дієслова ііі дієвідміни на –io
- •De servis romanorum
- •Ius romanum
- •§ 27. Passivum temporum systematis infecti пасивний стан часів системи інфекта
- •Praesens indicativi passivi
- •Imperfectum indicativi passivi
- •Futurum I indicativi passivi
- •§ 28. Infinitivus praesentis passivi неозначена форма теперішнього часу пасивного стану
- •Iulianus l Octavius Cornelius Aemilianus
- •Ius romanum
- •§ 29. Tempora systematis perfecti часи системи перфекта
- •§ 30. Perfectum indicativi activi минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 31. Plusquamperfectum
- •Indicativi activi давноминулий час дійсного способу активного стану
- •§ 32. Futurum II (secundum)
- •Mancipatio
- •Ius romanum
- •§ 33. Supinum супін
- •§ 34. Participium дієприкметник
- •§ 35. Passivum temporum systematis perfecti пасивний стан часів системи перфекта
- •Ius romanum
- •§ 36. Pronomina demonstrativa вказівні займенники
- •§ 37. Pronomina determinativa означальні займенники
- •§ 38. Pronomen relativum відносний займенник
- •§ 39. Pronomina interrogate питальні займенники
- •§ 40. Pronomina indefinita неозначені займенники
- •§ 41. Pronomina negativa заперечні займенники
- •§ 42. Adiectiva pronominalia займенникові прикметники
- •Codicillus
- •Ius romanum
- •§ 43. Gradus comparationis adiectivorum ступені порівняння прикметників
- •Iustus, a, um
- •Iust-ior, iust-ius
- •Iust-issim-us, a, um
- •§ 44. Суплетивні ступені порівняння
- •§ 45. Adverbium прислівник
- •§ 46. Gradus comparationis adverbiorum ступені порівняння прислівників
- •Capitis deminutio
- •De effracturis
- •Ius romanum
- •§ 47. Verba anomala неправильні дієслова
- •§ 48. Дієслова, складні з esse
- •§ 49. Дієслово possum, potui, - , posse
- •§ 50. Дієслова volo, nolo, malo у теперішньому часі
- •§ 51. Verba deponentia et semideponentia відкладні і напіввідкладні дієслова
- •§ 52. Verba defectiva недостатні дієслова
- •Зразок відмінювання дієслів:
- •Ius romanum
- •§ 53. Відмінювання числівників
- •§ 54. Numeralia cardinalia et ordinalia кількісні і порядкові числівники
- •Ius romanum
- •§ 55. Infinitivus неозначена форма дієслова
- •Infinitivus praesentis Infnitivus futuriInfinitivus perfecti
- •§ 56. Accusativus cum infinitivo et nominativus
- •§ 57. Ablativus absolutus самостійний або незалежний аблатив
- •Interpretatio stricta
- •Ius romanum
- •§ 58. Gerundium герундій
- •Зразок відмінювання герундія
- •§ 59. Gerundivum1 герундив
- •Ius romanum
- •§ 60. Modus coniunctivus умовний спосіб
- •§ 61. Praesens coniunctivi activi теперешній час умовного способу активного стану
- •§ 62. Imperfectum coniunctivi activi минулий час недоконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 63. Perfectum coniunctivi activi минулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 64. Plusquamperfectum coniunctivi activi давньоминулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 65. Coniunctivi passivi утворення часів минулий час умовного способу пасивного стану
- •§ 66. Вживання кон’юнктива в незалежних реченнях
- •Gaudeamus
- •Pater noster
- •Ius romanum
- •§ 67. Consecutio temporum послідовність часів
- •Imperativus
- •Imperfectum coniunctiviPlusquamperfectum coniunctivi
- •§ 68. Quaestio obliqua непряме питання
- •De verbis legatorum
- •Ius romanum
- •§ 69. Підрядні речення мети з ut і ne finale
- •§ 70. Підрядні речення причини
- •§ 71. Підрядні речення наслідку
- •§ 72. Підрядні допустові речення
- •§ 73. Підрядні речення обставини часу
- •§ 74. Підрядні речення умови
- •Ius romanum
- •I. Основні функції латинських відмінків
- •Indicativus
- •Coniunctivus
- •Imperativus
- •Infinitivus
- •De iustitia et iure
- •Ius civile et ius gentium
- •De iure et lege
- •De statu hominem
- •De societate
- •De actionibus
- •Divisio hereditatis
- •De mandatis
- •De ritu nuptiarum
- •De furtis
- •De iure personarum
- •De iniuriis
- •De appellationibus
- •De obligationibus
- •De pollicitationibus
- •De testibus
- •Oratio in catilinam
- •Biblia sacra vulgata
- •Exodi caput XX
- •Psalmus I
- •Список скорочень
- •Підручники латинської мови
- •Додаткова
- •Умовн² скорочення
§ 15. Declinatio tertia третя відміна іменників
До ІІІ відміни належать іменники всіх трьох родів, які мають у Genetivus singularis закінчення -is. У Nominativus singularis вони мають різні закінчення: чоловічій рід: -or, -os, -er, -ex, -es, -o; жіночій рід: -as, -us, -is,- es, -s, -x, -do, -go, -io; середній рід: -en, -ur, -us, -e, -al, -ar, -ma, -te, -c, -l . При знайомстві зі словниковою формою іменників говорилося про важливість закінчень Genetivus singularis, за якими визначається належність до відміни. За формою іменника в Genetivus singularis визначається також і основа для відмінювання. Про це слід пам’ятати, маючи справу з іменниками ІІІ відміни, тому що тут існує група нерівноскла-дових іменників, тобто тих, що мають різну кількість складів у Nominativus singularis і Genetivus singularis. У словниковій формі в таких іменників поряд із закінченнями Genetivus singularis вказується і додатковий склад, що з’являється: heres, edis, m — спадкоємець; civîtas, civitatis f — держава; tempus, ôris n — час. Основа для відмінювання відповідає: hered- , civitat- , tempor- .
§ 16. Три типи відмінювання
I. Приголосний тип
До цього типу належать нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний. Наприклад: heres, edis m; civîtas, civitatis f; tempus, ôris n.
Зразок відмінювання іменників приголосного типу:
lex, legis f — закон
|
Singularis |
Pluralis |
Nom. |
lex |
leges |
Gen. |
legis |
legum |
Dat. |
legi |
legibus |
Acc. |
legem |
leges |
Abl. |
lege |
legibus |
crimen, crimînis n — злочин, обвинувачення
|
Singularis |
Pluralis |
Nom. |
crimen |
crimlna |
Gen. |
crimlnis |
crimlnum |
Dat. |
crimlni |
criminlbus |
Acc. |
crimen |
crimlna |
Abl. |
crimlne |
criminlbus |
33
II. Мішаний тип
До цього типу належать :
а) неравноскладові іменники, основа яких закінчується на дваабо більше приголосних, наприклад: pars, partis f — частина;mens, mentis m — розум;
б) рівноскладові іменники, тобто ті, які у Nominativus sin-gularis і Genetivus singularis мають однакову кількість складів,наприклад: testis, testis m, (f) — свідок; civis, civis, m (f) — громадянин, громадянка.
Зразок відмінювання іменників мішаного типу: civis, civis m,(f) — громадянин, громадянка:
|
Singularis |
Pluralis |
Nom |
civis |
cives |
Gen. |
civis |
civium |
Dat. |
civi |
civibus |
Acc. |
civem |
cives |
Abl. |
cive |
civibus |
pars, partis f — частина:
|
Singularis |
Pluralis |
Nom. |
pars |
partes |
Gen. |
partis |
partium |
Dat. |
parti |
partibus |
Acc. |
partem |
partes |
Abl. |
parte |
partibus |
III. Голосний тип
До цього типу належать іменники середнього роду, що мають у Nominativus singularis закінчення -e, -al, -ar. Зразок відмінювання іменників голосного типу: anîmal, alis n — тварина:
animali
Gen.
Dat.
Acc.
Abl.
Pluralis
animal animalia
animalis animalium animali
animallbus
animal
animallbus
При відмінюванні різниця полягає в такому: іменники голосного і мішаного типу мають закінчення в Genetivus pluralis -ium, приголосного типу -um. У Nominativus pluralis в іменниках серед-34
нього роду голосного типу перед закінченням -à з’являється літера -³ (- ³à). Щоб легше запам’ятати, що іменники латинської мови середнього роду мають закінчення -à в Nominativus pluralis, можна провести аналогію з іменниками середнього роду української мови, які так само у множині закінчуються на -à: право - права, вікно - вікна. Зверніть також увагу на те, що закінчення Nominativus pluralis і Accusativus plural іменників середнього роду латинської мови збігаються. Можна говорити про правило середнього роду: усі іменники середнього роду мають закінчення -а в Nominativus і Accusativus pluralis.
Вправи
I. Провідміняйте:
exemplar bonum - гарний приклад; civis Romanus -римський громадянин; homo, înis m - людина; ars, artis f - мистецтво; vectîgal, alis n податок; mare, is n море.
II. Перекладіть:
1. Dura lex, sed lex. 2. Salus popйli suprema lex. 3. Pugna pro pace! 4. Fur furum, lupus lupum cognoscit. 5. O temptra, o mores! 6. Nomîna sunt odiosa. 7. Alma mater. 8. Labor omnia vincit. 9. Mens sana in corpcre sano. 10. Ius est ars boni et aequi. 11. Silent leges inter arma. 12. Non rex est lex, sed lex est rex. 13. Amor omnia vincit. 14. Nullum crimen, nulla poena sine lege. 15. Lege artis. 16. De iure. 17. Aurea mediocrltas. 18. Civis ius sacrum est. 19. Simplicîtas est legîbus amica. 20. Nulla potentia supra leges debet esse.21. Repetitio est mater studiorum. 22. Scio me nihil scire. 23. Praesumptio iuris. 24. Manifestum non eget probatione. 25. Ius gentium. 26. Instans est finis unius tempms et principium alterius.
Словник
durus, a, um - суворий, жорстокий; lex, legis f - закон
salus, salutis f — благополуччя, порятунок, безпека; popûlus, i m - народ; supremus, a, um - найвищий.
pugno, avi, atum, are - боротися; pax, pacis f - мир.
fur, furis m - злодій; lupus, i m - вовк; cognosco, novi, nîtum, êre - пізнавати.
mos, moris n - вдача, звичай.
35
nomen, nomînis n - ім’я; odiosus, a, um - ненависний, неприємний; йдеться про те, що називати імена неприємно, тобто не будемо торкатися осіб.
alma - від alo, alui, alltum, êre - харчувати; mater, matris f - досл: мати-годувальниця; almà mater - навчальний заклад
labor, oris m - праця; omnis, e - весь; vinco, vici, victum, êre - перемагати
mens, mentis/- розум, дух; sanus, a, um - здоровий; corpus, ôris n — тіло.
ius, iuris n - право; ars, artis f - мистецтво, уміння користуватися; bonum, i n - добро, благо; aequum, i n -справедливість.
sileo, ui, –, ere - мовчати; arma, orum n, pl - зброя.
rex, regis m - цар.
amor, oris m - любов.
nullus, a, um - ніякий; crimen, înis n - провина, злочин, обвинувачення.
lege artis - за всіма правилами мистецтва.
aureus, a, um - золотий (від aurum, i n - золото); mediocrîtas, tatis/- посередність, тут: середина.
sacer, cra, crum — священний.
simplicîtas, atis f - простота, чесність.
supra (з acc.) - вище, над, понад; debeo, bui, bîtum, ere -бути забов’язаним, мусити.
repetitio, onis f - повторення; studium, i m - навчання, заняття, наука
scio, ivi, itum, ire - знати, уміти; nihil - ніщо, нічого.
23. praesumptio, onis f - припущення, презумпція; pra-esumptio iuris - припущення, що діють аж до доказу противного; припущення, що спростовує.
manifestus a, um - очевидний; egeo, ui, -, ere - бідувати (у чому-небудь); probatio, onis f — схвалення, тут: доказ.
gens, ntis f - рід, плем’я, народ.
instans, ntis - теперішній, поточний; finis, is m - кінець, межа, кордон, завершення; unius - gen. sing. до unus, a, um - один; principium, i n - початок; alterius - gen. sing. до alter, altêra, altêrum - другий, інший.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Gaius
Гай (117/138- 180/192 рр. до н. е.)
Видатний римський юрист. Точних біографічних даних про нього не збереглося, невідомо навіть його повне ім’я, дійшли відомості, що Гай був вчителем і письменником.
36
Institutiones (Інституції) прославили його ім’я. Вони містили шкільні лекції, були не лише ідеальним підручником з права, але одержали також силу закону, на них посилалися в судах. Хоча класичні юристи його не цитують, з V ст. Гай стає одним з найбільш шанованих авторів. Пізніші Institutiones Iustiniani складаються на основі Інституцій Гая.
Для навчальних цілей Гай написав елементарний посібник Res cottidianae (Справи повсякденні), чи Aurora (Аврора), коментарі Ad Q.Mucium (До праць К. Муція), Ad legem XII tabularum (До Закону XII таблиць), Ad edictum praetoris urbani (До едикта міського претора), Ad edictum provinciale (До провінційного едикта) та інші. Усього приблизно крім Інституцій ним було написано 32 книги.