- Тема і тематичний задум; ідейний задум

Тема – це те, що є предметом розгляду, показу, дослідження, тобто коло життєвих явищ, які відображаються в інформаційному, публіцистичному або мистецькому творі. Усі ці явища поєднуються в єдине ціле завдяки авторському задуму. У своїй початковій фазі авторський задум є, власне, задумом тематичним; у ньому окреслюється загальне коло питань, які дають змогу розкрити актуальні проблеми сучасності.

Природно, що тема повинна бути актуальною, тобто корисною, цікавою для суб´єктів, що сприймають твір, якими може бути як масова, так і цільова аудиторії. Рівень соціальної значущості теми саме і залежить від обсягу аудиторії, яку здатна зацікавити тема твору, від тих соціальних наслідків, які може викликати талановите розкриття теми твору.

Чітке визначення актуальної теми дає змогу сформулювати і головну думку твору, або окремої його частини, тобто ідею твору. Стосовно видовищ, ідея – це естетично узагальнене авторське розуміння драматургічних подій, які є виявом його концептуального ставлення до світу й людини.

Дуже важливо зрозуміти, що саме ідея, провідна авторська думка разом із зображенням і звуком є невід´ємним чинником художнього образу, яка з´єднує всі його компоненти на основі авторського естетичного й громадянського світобачення.

Якою б цікавою не була форма екранного твору, якою б актуальною не була його тема, він залишиться лише начерком картини світу, якщо не поєднає звукозорові образи на основі ідейного їх наповнення. Конкретною режисерською формою такого наповнення є поняття надзавдання.

- Надзавдання – основний компонент драматургічної дії

Надзавдання – термін, який запропонував і поняття про яке розробив К.С. Станіславський. Надзавдання – це мистецьке узагальнення окремого сценічного, або екранного образу до рівня загальнолюдської філософської ідеї, розкриття головної думки, ідеї твору, розвиток драматургії твору, акторської гри таким чином, аби на основі життєвої правди характерів і подій розкрити художню правду авторської ідеї твору.

Надзавдання формується автором на підсвідомому рівні на підставі життєвого досвіду і творчої уяви, а далі – на основі ретельної розробки твору. У режисера й акторів – навпаки – на основі свідомого аналізу твору, ролі, події. Цей аналіз надалі повинен стати частиною підсвідомої творчості, переживання, тобто формування адекватного подіям їх образу, а в актора – перевтіленню.

Тобто, надзавданням є режисерський замисел – індивідуальне трактування головної ідеї твору, те завдання, заради якого твір реалізується.

Із поняттям надзавдання поєднане поняття н а с к р і з н о ї д і ї. Наскрізна дія – це спосіб реалізації надзавдання, головна дія, яка повинна привести до розв´язання конфліктних ситуацій, або доведення їх до такої точки напруження, яка викличе у глядача так званий катарсіс – психологічний стан глибокого емоціонального співпереживання, своєрідного самоочищення від негативних емоцій.

- Конфлікт та його значення для розвитку драматургії

У драматургічному творі головним засобом організації уваги глядача є композиційна побудова. Стрижнем драматургічної композиції є конфлікт.

«Конфлікт» з латини переводиться як «зіткнення сторін, думок, сил». Конфлікт – спосіб розкриття протиріч, що динамічно розвиваються, процес боротьби. За допомогою конфлікту відбувається розстановка сил, він рухає сюжет і сприяє виявленню характерів героїв.

Конфлікт зароджується, розвивається і вирішується примиренням конфліктуючих сторін, перемогою одних учасників конфлікту над іншими, або загальною катастрофою.

У будь-якому творі нас захоплює драматизм – напруженість дії, коли ми стежимо за долею героя і з нетерпінням чекаємо, чим закінчиться зіткнення, суперечка, подолання перешкод, сутичка героя з противником або з обставинами.

Сутичка – це не обов'язково бійка у прямому розумінні цього слова, це цілеспрямовані дії, вчинки, репліки персонажів твору, що протистоять один одному або обставинам життя.

Причиною конфлікту є точка зору героїв твору на дійсність, описану в творі, на життя, один на одного, на обставини. Це оцінка героєм навколишнього світу і себе самого.

Конфлікт – це зіткнення різних точок зору. У творі їх може бути декілька. Завдання автора твору, режисера, виконавців – зрозуміти точку зору якого героя вважати головною, чий конфлікт буде домінувати, позиції яких героїв важливіше із соціальної, драматургічної точки зору. Різноманітність конфліктів визначається властивостями характерів персонажів, часом і місцем дії, різними об´єктивними і суб´єктивними причинами.

Конфлікти бувають внутрішньоособові, міжособові, групові, соціальні, культурні, політичні і т.п.

Вони також поділяються на види психологічного протистояння: - «я – я» (внутрішні конфлікти); - «я – ти» (взаємини з іншими); - «я – ми» (конфлікт між особою і соціальним середовищем); - «я – ми всі» (конфлікт між людиною і людством, історією); - «я – все» (конфлікт між особою і природою).

Основний конфлікт твору, як правило, має бути таким, що охоплює найбільшу кількість героїв.

Конфлікти завжди мають бути персоніфіковані, тобто погляди і інтереси груп, народів, соціальних шарів обов´язково мають виражатися в образах конкретних персонажів.

Конфлікт здатний розвиватися лише завдяки активним діям героїв. Герої беруть участь в подіях, здійснюють вчинки, з яких складається наше уявлення про їх характери і причини розвитку конфлікту. Це взаємопов´язано: характери визначаються поведінкою героїв у конфлікті, а конфлікт – позицією героїв в пропонованих автором обставинах.

Герой не може існувати в безповітряному просторі, без середовища і оточення. Саме середовище, в яке він занурений, і створить конфліктну, драматургічну ситуацію. Визначаючи характер персонажа, підбираючи актора на роль, режисер разом з актором намагається з´ясувати надзавдання персонажа, то, до чого він прагне і що визначає його стосунки з іншими героями.

Зіткнення різних характерів і інтересів складає основу драматургії не тільки п´єс, постановочних фільмів і телепрограм, але й переважної більшості видів документальної екранної творчості. В цьому випадку завданням авторів є віднайти ці конфлікти в реальному житті й побудувати навколо них екранну драматургію.