5. Припинення довіреності

Припинення довіреності призводить до певних правових наслідків і, перш за все, припинення повноважень представника, зокрема припиненням та скасуванням довіреності. Чинне цивільне законодавство деталізує підстави припинення та порядок скасування довіреності. За ст. 248 ЦК представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. При тому, у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Довіреність припиняється в разі її знищення чи такого пошкодження за якого втрачаються хоча б один із необхідних її реквізитів. Якщо було передоручення то з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність представництво за передорученням.

При припиненні довіреності наступають певні правові наслідки. Так у разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. Якщо за такою довіреністю були учинені правочини то про них необхідно повідомити, а отримане передати особі яка видала довіреність чи її правонаступнику.

Скасування довіреності отримало більш детальну регламентацію у ЦК. Так у ст. 249 встановлено, що особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Проте, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Само собою розуміється, що при не учиненні таких дій представництво за довіреністю зберігається. Відповідно до форми довіреності повідомлення про її скасування повинне бути теж письмове. При тому представник повинен повернути видану йому довіреність. В разі відмови повернути довіреність про це слід заявити у нотаріальну контору і звернутися з позовом у суд про повернення виданої довіреності.

Представники за довіреністю не завжди їх повертають за чого склалась практика письмового повідомлення про скасування довіреності шляхом публікацій у центральних засобах масової інформації. Тут презюмується офіційний характер публікацій у цих засобах масової інформації („Урядовий кур’єр” та „Голос України) та велика відрогідність доведення такої інформації до відома третіх осіб, що має значення при видачі спеціальних довіреностей та може попередити зловживання повноваженнями представника за довіреністю.

Не менш важливим є питання про правові наслідки учиненого за довіреністю до моменту її відміни. У ч.3 ст. 249 встановлено, що права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

З метою стабілізації відносин та упередження зловживання зі сторони представника чинне законодавство врегулювало відмову представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю. За загальним правилом представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю. Однак він зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.

Контрольні питання:

1. Довіреність: поняття значення та реквізити.

2. Види довіреності .

3. Проблема генеральної довіреності.

4. Відкличні та безвідкличні довіреності.

5. Колективні довіреності та їх особливості.

6. Професійні довіреності та їх види.

7. Форма та строк довіреності .

8. Порядок посвідчення довіреностей.

9. Припинення довіреності.

10. Наслідки відміни довіреності.