План

1. Запровадження

2. Злиття і поглинання компаній

3. Основні мотиви злиття і поглинань компаній

4. Механізм зливань і поглинань компаній

5. Аналіз ефективності зливань і поглинань компаній

6. Оцінка ефекту синергії

7. Список літератури

Запровадження

Ця робота ставить за мету вивчення такогонеразработанного ми питання, як злиття і поглинання. Розглядаються теоретичні аспекти проведення зливань і поглинань, основні їх класифікації, і навіть аналізуються можливі шляхи оцінки ефективності зливань і поглинань.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що тією несприятливої економічної обстановці. що склалася нині в Україні, перед вітчизняними компаніями як ніколи гостра проблема подолання кризової ситуації шляхом застосування конкретних і найефективніших заходів. Виникає потреба пошуку дієвих технологій щодо виходу з стану кризи для підприємства, необхідність освоєння сучасних методів реструктуризації власності. У цьому сенсі діяльність із злиття і поглинанню як із основних елементів реструктуризації, її заключне ланка, що ставить метою на зміну структури власності, варта особливої вивчення.

Діяльність використані матеріали періодичних видань, монографії спеціалістів у галузі корпоративних фінансів, і навіть іноземні джерела.

Злиття і поглинання компаній

Основні засади розвитку великих компаній у 80-ті роки – економія, гнучкість, маневреність і компактність – у другій половині 90-х змінилися орієнтацією на експансію і зростання. Великі компанії прагнуть знаходити додатковий джерела розширення своєї діяльності, серед яких однією з популярних є злиття і поглинання компаній. Злиття – одне із найбільш поширених прийомів розвитку, якого вдаються нині чи навіть дуже успішні компанії. Цей процес у ринкових умов стає явищем звичайним, практично повсякденним.

Деякі проблеми економічної теорії та практики викликають більш спекотні дискусії, ніж проблеми злиття і поглинання компаній. Зіштовхуються цілком протилежні погляду на доцільність і ефективність як і реструктуризації компаній: деякі розглядають злиття як важливий джерело підвищення результативності діяльності компаній; хтось вважає їхні сусіди лише відбитком владних інстинктів менеджерів, чиє прагнення знижує, а чи не підвищує ефективність компанії.

Але хоч би не існували думки з цього питання, злиття і поглинання компаній – це об'єктивність, яку треба досліджувати, аналізувати і робити відповідні висновки, дозволяють не повторювати помилки, вже пройдені й неодноразово іншими.

Світовий досвід корпоративного менеджменту і, американський, у сфері реструктуризації компаній безумовно буде дуже корисний для новостворених і головних дійових російських корпорацій і геть застосовним в практичної діяльності.

За прогнозами фахівців, російської економіці найближчим часом не загрожує бум корпоративних злиттів, такий в масштабах західним чи американським аналогам. Хоча у 1998 року про намір об'єднатися було зроблено чимало гучних заяв російські компаній, прогнозується, що поширене буде їх злиття, та його поглинання, причому найімовірніше іноземних компаній.

У умовах дуже важливо вміти орієнтуватися у типах злиттів компаній, виявляти основні мети, що боку під час укладання угоди злиття чи поглинання компаній, оцінювати ефективність такої угоди і його можливі наслідки. Якщо ж компанії загрожує поглинання інший фірмою, чи до цього процесу треба дуже добре підготуватися: чи вчасно прийняти протизахватние заходи, досить активно апробовані у світі, або ж своїми діями домогтися вигідних собі умов поглинання, пам'ятаючи у тому, що у вона найчастіше, хоч як це парадоксально, у результаті такої угоди виграє не поглинаюча, апоглощаемая компанія. Треба тільки дуже постаратися збільшити цей виграш!

Перш ніж можливість перейти до питанням, безсумнівно у яких практично багато важать, визначимося особливостям термінології, розглянемо класифікацію основних видів зливань і поглинань компаній, і коротко зупинимося на історичних аспектах цих процесів, приділивши максимальна увага до хвилі сучасного злиттів компаній.

Є певні розбіжності у тлумаченні поняття “злиття компаній” у закордонній теорії та практиці, і у російському законодавстві.

Відповідно до загальноприйнятими там підходами під злиттям мається на увазі будь-яке об'єднання суб'єктів господарювання, у результаті якого утворюється єдина економічна одиниця з цих двох чи більше існуючих раніше структур. З

Згідно з українським законодавством під злиттям розуміється реорганізація юридичних, коли він правничий та обов'язки кожного їх переходять до знову яке з'явилося юридичній особі відповідно допередаточним актом. Отже, необхідною умовою оформлення угоди злиття компаній є нової юридичної особи, у своїй нова компанія утворюється з урахуванням двох або кількох колишніх фірм, утрачивающих повністю своє самостійне існування. Нова компанія бере під сферу впливу і управління все активи і реструктуризувати зобов'язання перед клієнтами компаній – своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Наприклад, якщо компанія А об'єднується точніше з компаніями У і З, то результаті над ринком може з'явитися нова компанія D (D=А+В+C), проте інші ліквідуються.

У зарубіжній ж практиці під злиттям можна розуміти об'єднання кількох фірм, у результаті якого одне з них виживає, інші ж втрачають свою самостійність і припиняють існування. У російському законодавстві на цей випадок потрапляє під термін “приєднання”, що припускає, що відбувається припинення діяльності однієї чи кількох юридичних осіб з передачею всіх їх правий і обов'язків суспільству, до якого приєднуються (>А=А+В+С).

У світі поняття “злиття” і “поглинання” немає такого чіткого розмежування, як у нашому законодавстві. Навіть самі англійські аналоги аналізованих понять мають неоднозначне значення:

>Merger – поглинання (шляхом придбання цінних паперів чи основний капітал), злиття (компаній);

>Acquisition – придбання (наприклад, акцій), поглинання (компанії);

>Merger andacquisitions – злиття і поглинання компаній.

Поглиненна компанії можна з'ясувати, як взяття однієї компанією інший під сферу впливу, управління нею зі придбанням абсолютного чи часткового права власності її у. Поглиненна компанії найчастіше здійснюється шляхом скуповування всіх акцій підприємства біржі, що означає його придбання підприємства.

З юридичної погляду є досить дуже багато способів об'єднання.

 Зупинимося найбільш часто можна зустріти видах злиття компаній. Залежно від характеру інтеграції компаній доцільно виділяти такі види:

>   горизонтальні злиття – об'єднання компаній галузі, які виробляють один і той ж виріб чи здійснюють одні й самі стадії виробництва;

>   вертикальні злиття – об'єднання компаній різних сфер, пов'язаних технологічним процесом виробництва готового продукту, тобто. розширеннякомпанией-покупателем своєї діяльності або на попередні виробничі стадії, до джерел сировини, або на наступні – до кінцевого споживача. Наприклад, злиття гірничодобувних, металургійних і машинобудівних компаній;

>   родові злиття – об'єднання компаній, що випускають взаємозалежні товари. Наприклад, фірма, яка виробляє фотоапарати, об'єднується з фірмою, що виконує фотоплівку чихимреактиви для фотографування;

>   конгломератні злиття – об'єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто. злиття подібного типу – злиття фірми галузі з фірмою іншій галузі, котра є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У межах конгломерату що об'єднуються компанії немає ні технологічного, ні цільового єдності провідною сферою діяльностіфирми-интегратора.Профилирующее виробництво такого виду об'єднаннях приймає розпливчасті обриси чи зникає зовсім.

Натомість можна назвати три різновидуконгломератних злиттів:

§ Злиття з розширенням продуктової лінії (>product lineextensionmergers), тобто. з'єднаннянеконкурирующих продуктів, канали реалізації та інформаційний процес яких схожі. Як приклад можна навести придбання компанієюProcter & Gamble, провідним виробником мийних засобів, фірмиClorox – виробникаотбеливающих речовин для білизни.

§ Злиття з розширенням ринку (>marketextensionmergers), тобто. придбання додаткових каналів реалізації продукції, наприклад, супермаркетів, в географічних районах, які раніше не обслуговувались.

§ Чисті конгломератні злиття, які припускають ніякої спільності.

Залежно від національну приналежністьобъединяемих компаній можна назвати два виду злиття компаній:

– національні злиття – об'єднання компаній, що у однієї держави;

– транснаціональні злиття – злиття компаній, що у різних країнах (>transnationalmerger), придбання компаній у інших країнах (>cross-borderacquisition).

З огляду на глобалізацію господарську діяльність, у сучасних умовах характерною рисою стає злиття і поглинання як компаній різних країн, а й транснаціональних корпорацій.

Залежно від відносини управлінського персоналу компаній до операції з злиттю чи поглинання компанії можна назвати:

дружні злиття – злиття, у яких керівний склад парламенту й акціонери набирає і одержуваної (цільової, обраної на купівлю) компаній підтримують цю операцію;

ворожі злиття – злиття і поглинання, у яких керівний склад цільової компанії (>компании-мишени) незгодний із підготовки угодою та здійснює рядпротивозахватних заходів. І тут набирає компанії доводиться вестися ринку цінних паперів дії проти цільової компанії із її поглинання.

Залежно від способу об'єднання потенціалу варто виокремити такі типи злиття:

корпоративні альянси – воно двох або кількох компаній, сконцентрована на конкретному окремому напрямі бізнесу, що забезпечує отримання синергетичного ефекту лише цього напрямі, у решті ж напрямах фірми діють самостійно. Компанії цих цілей можуть створювати спільні структури, наприклад, спільні підприємства;

корпорації – цей тип злиття має місце тоді, коли об'єднуються все активи тих, хто в угоду фірм.

Натомість, залежно від цього, який потенціал на ході злиття об'єднується, можна назвати:

виробничі злиття – це злиття, у яких об'єднуються виробничі потужності двох або кількох компаній із з метою отримання синергетичного ефекту рахунок збільшення масштабів діяльності;

суто фінансові злиття – це злиття, у яких об'єднані компанії не діють як єдине ціле, у своїй не очікується істотною виробничої економії, однак має місце централізація фінансової політики, сприяє посиленню позицій над ринком цінних паперів, у фінансуванні інноваційних проектів.

Злиття можуть здійснюватися на паритетні умови (“п'ятдесят на п'ятдесят”). Проте накопичений досвід свідчить у тому, що “модель рівності” є найтяжчим варіантом інтеграції. Будь-яке злиття внаслідок може завершитися поглинанням.

У зарубіжній практиці можна назвати також такі види злиттів компаній:

1. злиття компаній, функціонально пов'язаних лінією виробництва чи збуту (>productextensionmerger);

2. злиття, у результаті якого виникає нове юридична особа (>statutorymerger);

3. повне поглинання (>fullacquisition) чи часткове поглинання (>partialacquisition);

4. пряме злиття (>outrightmerger);

5. злиття компаній, що супроводжується обміном акцій між учасниками (>stock-swapmerger);

6. поглинання компанії з приєднанням активів за повною вартості (>purchaseacquisition) тощо.

Тип злиттів залежить від цієї ситуації над ринком, і навіть від стратегії діяльності компаній, і ресурсів, якими вони мають.

Злиття і поглинання компаній мають особливості за кордоном чи регіонах світу. Приміром, на відміну США, де відбуваються, передусім, злиття чи поглинання крупних фірм, у Європі йде поглинання малих і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей.