Тема 24. Московська держава в кінці| XVII ст. Напередодні| петровської| модернізації|

І. Питання для самоконтролю

1. Економічний, внутрішньополітичний|внутріполітичний| і міжнародний стан Росії в кін|кін|. XVII ст.

2. Передумови перетворень та їх перші спроби попередниками Петра.

3. Початок самостійного правління Петра I (1689-1698 рр.)

ІІ. Завдання та вправи

1. Чим ви поясните|тлумачитимете| причини перемоги Петра над царівною Софією в 1689 р.? Чому значна частина|частка| дворян підтримала Петра?

2. На конкретних прикладах|зразках| покажіть зміни соціокультурного обличчя |подоби| Росії і росіян кінця XVII ст. Чим ви можете пояснити|тлумачити| зміни, що відбулися у порівнянні з початком століття|перерви,переміни|?

3. Напишіть історичне ессе на тему: „Західна Європа кінця XVII ст. очима учасника Великого посольства”.

ІІІ. Теми рефератів

1. Вплив Великого посольства на концепцію петровських| реформ.

2. Азовські походи Петра I і початок російського флоту.

Додаткова(спеціальна)література: 11,20,51,54,82,83.

Тема 25. Культура та суспільно-політична| думка|вважати| Росії у|біля,в| XVI – XVII ст.

1. Питання для самоконтролю

1. Розвиток освіти в Московській державі в XVI-XVII| ст.

2. Розвиток наукових знань в Московській державі в XVI-XVII| ст.

3. Тенденції розвитку російської архітектури і живопису в XVI-XVII| ст.

2. Завдання та вправи

   1. Як ви поясните визначення, що російська культура XVII ст. носила „рубіжний” характер|вдачу|?

   2. Спираючись|обпиратися| на матеріали „Домострою” (розділи 19, 20, 21, 22, 25) проаналізуйте взаємини|взаємостосунки| дітей і батьків в Московській державі XVI ст.

   3. Охарактеризуйте на конкретних прикладах|зразках| розвиток історичної думки|гадки| в Московській державі XVII ст.

3. Теми рефератів

1. „Домострой” як пам’ятник російської середньовічної культури.

2. Російська публіцистика XVI ст.

3. Секуляризація як найважливіша риса культурного життя Московської держави XVII ст.

Додаткова(спеціальна)література: 20, 23, 36, 37, 43, 60, 65, 71, 72, 83.

Методичні рекомендації й вимоги щодо написання реферату з „Історії слов’янських народів”

Реферат (від лат. - referre - доповідати, повідомляти) - важливий вид самостійної роботи, одна з форм вивчення історії, що сприяє поглибленому засвоєнню проблем курсу, формуванню навичок науково-дослідної роботи студентів. Реферат виконується в письмовому виді. Він вимагає від студента теоретичного осмислення першоджерел, уміння застосовувати засвоєні знання в аналізі історичних подій минулого, одержання навичок роботи з літературою, грамотного викладу вивченої теми.

Робота з написання реферату складається з декількох етапів.

1. Вибір теми. Студентові надається право самостійно вибрати тему реферату з переліку, запропонованого викладачем. Головними факторами, що визначають вибір теми, є актуальність проблеми, особисті схильності студента з урахуванням його знань та інтересів, що виявилися в процесі навчання. Не рекомендується брати широку тему, тому що вона навряд чи може бути розкрита через обмеженість обсягу реферату (10-15 сторінок друкованого тексту).

2. Підбор джерел і літератури. До історичних джерел і літератури відносяться державні, урядові документи, збірники різних матеріалів, публікації в наукових періодичних виданнях, монографічна та мемуарна література.

3. Вивчення джерел і літератури. Роботу з науковою історичною літературою краще починати з основних, узагальнюючих праць, переходячи потім до монографічних досліджень. Особливу увагу треба звернути на нову літературу, що вийшла із друку після 1990 року.

Працюючи з історичною літературою, необхідно розглянути позиції кожного з обраних авторів. У випадку декількох точок зору потрібно вказати, яку з них розділяє студент. Якщо у автора реферату сформується своя позиція, то варто дати її обґрунтування.

4. Складання плану. У плані реферату визначаються структура й основний зміст. Він може бути простим і розгорнутим (з підпунктами). У план рекомендується включити не більше 3- 4 питань.

5. Основний зміст реферату

У вступі необхідно розкрити актуальність, причини вибору даної теми, визначити мету й завдання реферату, дати короткий огляд використаних джерел і літератури.

Викладаючи текст головної частини реферативної роботи, треба дотримуватися плану, виділяти заголовками розділи. Необхідно переконливо розкрити історичні процеси й події, аргументуючи їх. Рекомендується уникати загальних положень, не підкріплених конкретними даними, описовості, захоплення фактологією. Заслуговують схвалення роботи студентів, де використаються цифровий аналіз, зіставлення даних і т.п. Не слід уникати постановки дискусійних питань.

Питання плану реферату повинні бути нерозривно зв’язані за змістом, мати строгу логічну послідовність.

Значну увагу варто приділити грамотності викладу тексту. Писати треба зрозуміло й логічно, чітко формулюючи висновки й узагальнення.

Реферат завершується висновком, у якому необхідно підвести підсумки міркувань, зробити основні висновки по темі. Вони повинні бути лаконічними й конкретними. Важливо показати зв’язок із сучасністю (якщо це можливо), викласти особисте відношення студента до проблеми. Список використаної літератури необхідно розмістити наприкінці реферату.

Виступаючи із рефератом на практичному занятті, краще розповідати, а не читати реферат. Для цього доцільно скласти розгорнутий план-конспект.