12.Мова і суспільство. Сусп. Природа мови.

Проблема мови і суспільства належить до однієї з найскладніших у загальному мовознавстві, що зумовлена значною мірою її багатоаспектністю. Погляди вчених на природу мови змінювалося залежно від тенденцій розвитку науки у певний період, накопичення лінгвістичного матеріалу та рівня його інтерпретації. Шлейхер, вважав мову явищем біологічним. Гумбольдт, Потебня, Штейн таль-явищем психічним. Визначення мови як суспільного явища спирається на тверезий аналіз фактів розвитку і застосування мови. До розуміння мови як суспільного явища вчені дійшли висновку у 19 ст. одним з перших був Якоб Грімм зазначав,що мова-це людське надбання, витворене цілком природнім чином. Вільгельм фон Гумбольдт став основоположником психологізму в мовознавстві,мова розвивається тільки в суспільстві. Ф. де Соссюр вбачав соціальний характер мови в її примусовості щодо індивідів. Мова є суспільним явищем про це свідчать функції мови: комунікативна(засіб спілкування), когнітивна(засіб мислення і пізнання), емотивна(засіб вираження почуттів і емоцій), метамовна, репродуктивна (номінативна). Функціонування мови пов’язане з історією суспільства. Соціолінгвістика. Цей напрям виник у Франції у 20-х рр. 20 ст. Пов’язують з Ф. де Соссюром, який вважав, що мова - це соціальний продукт. Розробляється соціолінгвістика і в працях празької школи: Вілема Матезіуса, Юзефа Вахека. У вітчизняному м-ві проблему розробляють: Олексій Шахматов, Євген Поливанов. Серед сучасних мовознавців: Віталій Русанівський, Олександр Мельничук. Соціолінгвістика – це наука, яка вивчає проблеми, пов’язані з соціальною природою мови, суспільними функціями, механізмом впливу соц. чинників на мову і роллю мови в житті сусп.

20.Внесок укр.Мовознавців у розробку лінгв.Теорії

У 20-х рр. 20 ст. Л. Булаховський розробив пит. походження укр.мови, теорію проблем мовознавства. У колі його інтересів проблеми заг. вовозн., акцентології слов’ян. мов. Проводив пор-істор. дослідження в галузі морфології,лексики та ін. у 1961 вийшов курс СУЛМ у 2-х том. Віталій Русанівський-досліджує лексичну і граматичну систему у роботі «Структура лекс. і грамат. семантики». Розробляв питання структур синтаксису української мови. Олександр Мельничук–дослідж. речення у слов. мовах,є теоретиком. Має праці: «Поняття системи і структури», «Методів укр.мови».

15.Зародження пор-істор м-ва. Погляди в. Фон Гумбольдта

У 18-19 ст. відбув. накопичення матеріалу і пошуків нових методів. Основоположником пор—істор методу є нім. Вчений Франц Боб, Якоб Грімм, Рас мус Раск, Олександр Востоков.

Франц Бопп-порівнював закінчення дієслів і виявив,що в індоєвроп.. мовах має місце єдність граматичної симтеми ряд відповідностей, а не лише окремі подібні явища. У 1833-1852 р. праця «Порівняльна граматика». Бопп довів спорідненість усіх відомих індоєвроп. .мов. Расмус Раск у 1818 р видає працю «дослідження в галузі давньопівнічної мови або походження ісландської мови». Доводив спорідненість германської, литовської,слов. І грецької мов. Якоб Грімм- вийшла праця «Німецька граматика» доводив спорідненість явищ германської групи мов. Олександр Востоков-у своєму вступі до слов. словника доводить спільність слов. мов. Вільгельм фон Гумбольдт окреслює завдання пор-істор м-ва. Основна робота «про мову каві на острові Ява»,де він дає визначення предмету м-ва. Гумбольдт вважав, що формою існування мови є його розвиток,розглядав мову як систему,створив вчення про знакову теорію мови. У своїй праці «Про розбіжність організмів людської мови»,висловив свій погляд на проблему мови і мислення, ствердження між тими категоріями є тотожність. Розмежовуючи поняття «мова і мислення». Створив морфологічну класифікацію мов.

16.Сх.–слов. м-во 19 ст.Лінгвістичні погляди О. Потебні.

У сх.-слов.м-ві 19 ст.. проводиться пор-істор дослідження. Була видана праця Ізмаїла Свідневського «Матеріали для словника давньоруської мови». Михайло Максимович доводить самобутність і самостійність укр...мови. у середині 19 ст..складаються три мовознавчі школи: 1) харківська лінгвіст. Школа з керівником Потебнею; 2) казанська л.ш з І. О. Будуеном де Куртене; 3) московська л.ш з Пилипом Фортунатовим. О. Потебня у 1862 р опублікував працю «Думка і мова». У цій роботі розглядає проблему взаємовідношення мислення і мови. Вваж.,що між думкою і мовленням прогод. три етапи: від до словесного мислення образами; через образи уявлення мислення асоціюється з словами; до мислення поняттями за допомогою слів. Вони взаємопов»язані. В цій же роботі,він приділяє увагу визначенню слова, яка на його думку є засобом утворення поняття. Кожен слово складається з трьох елементів (за Потебнею): уявлення внутріш..форма, значення. Значення і уявлення не тотожні,бо уявленню передує образ. А значення-абстрагує образи. Із записів російської граматики в якій викладали погляди на речення,називає речення основною одиницею мови, дає визначення предикативності,модальності основної х-ки речення.