Висновки до другого розділу

Задоволеність власною освітою, змістом та умовами діяльності, матеріальним становищем, емоційно позитивне ставлення до сім’ї, оточення наявне у респондентів (25%) невизначеного, (15%) зниженого та (10%) дуже низького рівнів фрустрованості. Вважаємо, що соціальна фрустрованість батьків від усвідомлення недосягнутого, ніж від реального становища особистості в соціумі.

Домінуючою стратегією у спілкуванні 25% респондентів обирає домінуючою у спілкуванні агресію, що дозволяє їм уникати депресії, вказує на неадекватну завищену самооцінку, безпричинну злість, ворожість, конфліктність, егоцентричність тощо. У 40% респондентів домінуючою стратегією психологічного захисту суб’єктної реальності є уникнення, засноване на економії інтелектуальних та емоційних ресурсів.

Лише у 35% респондентів у спілкуванні з дітьми, колегами домінує миролюбність, яка вказує на партнерство, співпрацю, готовність йти на компроміси, не загострювати відносини, конструктивно вирішувати конфлікти. Батьки комунікабельні, урівноважені, емпатійні.

Високі бали за шкалою «прийняття-відкидання» говорять про те, що у 50% респондентів наявне позитивне ставлення до дитини, бо приймають її такою, якою вона є, поважають і визнають її індивідуальність, симпатизують їй, схвалюють її інтереси, підтримують плани та різноманітні починання.

Високі бали за шкалою «кооперація» є ознакою того, що 55% респондентів проявляє щирий інтерес до того, що цікавить дитину, високо оцінює її здібності, вірить у те, що вона досягне успіху у майбутньому, заохочує самостійність та ініціативу, прагне бути з нею на рівних.

Високі бали за шкалою «симбіоз» достатні для того, щоб зробити висновки про те, що дорослий 60% респондентів прагне до симбіотичного зв’язку з дитиною, бо відсутня психологічна дистанція.

Середні бали за шкалою «авторитарна гіперсоціалізація» – найкращий варіант оцінки педагогічних здібностей 60% опитаних, демократичних щодо дитини.

Низькі бали за шкалою «маленький невдаха», свідчать про те, що невдачі дитини 60% респондентів вважає випадковими і вірить в неї, постійно намагається її підтримувати, навіть у випадку невдачі.

Ранжирування ціннісних орієнтирів виявило найбільш вираженою зорієнтованість 50% респондентів на «здоров’я», «спілкування» та «любов», «високий матеріальний добробут», «високий соціальний статус і керування людьми». Вибір таких цінностей пояснюємо віковими особливостями та соціальною ситуацією.

Таким чином, структура ціннісних орієнтирів та розуміння, як ця система впливає на поведінку та діяльність, дозволяє передбачити реалізацію особистості в реальних умовах життєдіяльності.

Респондентам (45%) з екстернальним локусом контролю властива конформна і поступлива поведінка, вони пасивні, залежні, тривожні і невпевнені в собі. Респонденти (55%) з інтернальним локусом активні, незалежні і самостійні в роботі, мають адекватну самооцінку, що пов’язано з вираженою упевненістю в собі і терпимістю до інших людей, відповідальністю за свої вчинки і власне життя.

Отже, особистісними характеристиками успішних прийомних батьків є відкритість, емоційна стійкість, відповідальність, гнучкість, самоконтроль, потреба належності до групи, налаштованість на співпрацю.