3.3 Порівняльний аналіз результатів повторного емпіричного дослідження

Після проведення корекційно-розвивальних робіт з формування упевненості у собі прийомних батьків було проведено повторне емпіричне дослідження задля виявлення доцільності й ефективності та доречності її упровадження.

Згідно з результатами повторного емпіричного вивчення за опитувальником рівня соціальної фрустрованості В. Бойка виявлено підвищення задоволеності прийомними батьками позиціями, зайнятими у соціумі. Відсутність фрустрації у 5% опитаних вказує на високий рівень їхнього психічного здоров’я. Підвищення задоволення потреб вказує на відсутність респондентів дуже високого та зменшення (10%) підвищеного й (20%) помірного рівнів фрустрованості. Збільшення кількості опитаних (20%) зниженого та (30%) невизначеного рівнів, а також відсутність фрустрації у 5% прийомних батьків вказує на ефективність упровадженої корекційно-розвивальної програми з формування і розвитку асертивності.

Результати емпіричного дослідження за методикою соціальної фрустрованості В. Бойка до і після корекції подано на рис. 3. 1.

Рис. 3. 1 Соціальна фрустрованість прийомних батьків

Дані дослідження вказують, що рівень фрустрованості респондентів після проведення корекційно-розвивальної програми знизився. Якщо до проведення корекційно-розвивальної роботи підвищений та дуже високий рівні соціальної фрустрованості виявлено у 25% респондентів, то повторне опитування виявило зменшення (15%) фрустрованих респондентів. Зменшення рівня соціальної фрустрованості вказує на те, що 40% батьків (відсутність фрустрації, знижений та невизначений рівні) переглянули реальне становище у соціумі та позитивно ставляться до зайнятих позицій у соціумі.

Вважаємо, що зменшення кількості фрустрованих респондентів дозволить виявити збільшення кількості миролюбних опитаних.

Результати вивчення стратегій психологічного захисту прийомних батьків суб’єктної реальності за опитувальником В. Бойка «Ваша домінуюча стратегія психологічного захисту у спілкуванні з партнерами» до і після корекції представлені на рис. 3. 2.

Рис. 3. 2 Стратегії психологічного захисту прийомних батьків у спілкуванні

Виходячи із результатів повторного опитування, у 45% респондентів у спілкуванні з дітьми, оточуючими домінує миролюбність, що вказує на партнерство, співпрацю, готовність йти на компроміси, а отже, на наявність індивідуального підходу. Прийомні батьки комунікабельні, урівноважені.

У 35% респондентів домінуючою стратегією психологічного захисту у спілкуванні є уникнення, засноване на економії емоційних та інтелектуальних ресурсів.

Зменшилася кількість прийомних батьків (20%), у яких домінує агресивна стратегія психологічного захисту у спілкуванні, які у всіх своїх бідах звинувачують дітей, рідних, колег, адміністрацію, зганяють злість на них, проектують на них свої негативні якості, самостверджуються за рахунок їх приниження, знижують значущість інших тощо. Отже, агресія дозволяє 20% респондентам уникнути депресії.

На третьому етапі повторного емпіричного дослідження виявили покращення ставлення прийомних батьків до дитини за допомогою методики діагностики батьківського ставлення А. Варга, В. Століна. Психологічне прийняття батьками дитини на когнітивному рівні («інфантилізація»), емоційне ставлення («прийняття-нехтування»), спрямованості контролю за поведінкою дитини («авторитарна гіперсоціалізація»), міжособистісній дистанції у спілкуванні з дитиною («симбіоз»).

Високі (від 23 до 33) бали за шкалою «прийняття-відкидання» говорять про те, що у 60% респондентів наявне позитивне ставлення до дитини, бо приймають її такою, якою вона є, поважають і визнають її індивідуальність, симпатизують їй, схвалюють її інтереси, підтримують плани та різноманітні починання, проводить з нею досить багато часу.

Низькі бали за шкалою «прийняття-відкидання» (від 0 до 8 балів) говорять про те, що 5% опитаних відчуває до дитини тільки роздратування, злість, навіть ненависть і не вірить у її майбутнє.

Отже, шкала «прийняття-відкидання» відображає й уособлює інтегральне емоційне ставлення і загальне емоційно позитивне (прийняття) 60% респондентів та емоційно негативне (відкидання) ставлення 5% прийомних батьків до дитини.

Високі (7-8) бали за шкалою «кооперація» є ознакою того, що 70% респондентів проявляє щирий інтерес до того, що цікавить дитину, високо оцінює її здібності, вірить у те, що вона досягне успіху у майбутньому, заохочує самостійність та ініціативу, прагне бути з нею на рівних.

Низькі (1-2) бали за цією шкалою свідчать про те, що 15% опитаних щодо дитини не може претендувати на роль доброго педагога. Отже, шкала «кооперація» висловлює прагнення дорослих до співпраці з дитиною, прояви з їх боку щирої зацікавленості та участі в її справах, а також відображає соціально бажаний образ батьківського ставлення.

Високі (6-7) бали за шкалою «симбіоз» достатні для того, щоб зробити висновки про те, що дорослий 75% респондентів прагне до симбіотичного зв’язку з дитиною, бо не встановлює психологічну дистанцію між собою та дитиною, намагається завжди бути ближче до дитини, задовольняти її основні розумні потреби, захистити її від неприємностей та труднощів.

Низькі (1-2) бали за тією ж шкалою є ознакою для того, щоб зробити висновок, що 10% респондентів, навпаки, намагається встановити значну психологічну дистанцію між собою та дитиною, мало піклується про неї.

Високі (6-7) бали за шкалою «авторитарна гіперсоціалізація» говорять про те, що у 15% респондентів дуже чітко простежується авторитаризм у батьківському ставленні, бо вимагається від дитини беззастережного послуху, ставляться суворі дисциплінарні рамки.

Низькі (1-2) бали за цією ж шкалою, навпаки, свідчать про те, що 10% контроль за діями дитини з боку дорослої людини практично відсутній. Найкращим за шкалою «авторитарна гіперсоціалізація» варіантом оцінки педагогічних здібностей 75% опитаних є середні оцінки (3 до 5 балів), що демократичність щодо дитини.

Високі (7-8) бали за шкалою «маленький невдаха» є ознакою того, що у 10% респондентів у батьківському ставленні наявне прагнення до інфантилізації дитини. Дорослий вважає дитину маленьким невдахою, а інтереси, думки і почуття дитини здаються дорослим несерйозними.

Низькі (1-2) бали за тією ж шкалою, навпаки, свідчать про те, що невдачі дитини 65% респондентів вважає випадковими і вірить в неї, постійно намагається її підтримувати, навіть у випадку невдачі.

Таким чином, під особистісним прийняттям розуміємо цілісну систему різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються щодо неї, особливостей сприйняття та розуміння характеру дитини, її вчинків. Це визнання права дитини на властиву їй індивідуальність, несхожість на інших.

На четвертому етапі повторного емпіричного дослідження респондентами проранжовано цінності.

Результати емпіричного дослідження за методикою дослідження ціннісних орієнтирів С. Бубнової до і після корекції представлено у табл. 3. 1.

Таблиця 3. 1