Посібник Calimera
Співробітництво і партнерство
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
Питання, висвітлені у цій рекомендації: Стратегічні партнерства Міжвідомчі партнерства Внутрівідомчі партнерства Партнерства зі сферою освіти
Партнерства з добровольчими організаціями Партнерства з промисловим та приватним сектором Типи партнерств Започаткування партнерств Організація партнерств Фінансування партнерств Утримання партнерств
СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ |
Назад до переліку |
Необхідно розглядати потреби суспільства у більш “глобальному” контексті. Це означає, що заклади культурної спадщини повинні працювати спільно з іншими закладами місцевої влади, сферою освіти, представництвами місцевих та регіональних органів центральної влади, а також з партнерськими установами культури.
Існує зростаюча потреба у послугах, які жоден заклад на певній території не може запровадити самостійно: партнерство необхідне для того, щоб додати конкурентоспроможності до асортименту послуг, доступних громаді або запровадити спосіб підтримки та розвитку послуг при недостатньому фінансуванні.
Поява мережевих послуг, наявність цифрового контенту у кіберпосторі є ще однією потужною силою подолання організаційних бар’єрів, що вимагає від установ відкритого та інноваційного підходу до співпраці та партнерства.
Наприклад:
∙електронна пошта зробила спілкування між партнерами легким та швидким;
∙нові технології полегшили спільне використання ресурсів;
∙портали надають доступ до ресурсів багатьох різних організацій;
∙віртуальні спільноти професіоналів та/чи громадян можуть бути організовані та використані для різних спільних потреб, включаючи стратегію електронного навчання, онлайнові конференції та дискусії, а також обмін досвідом.
Посібник Calimera |
100 |
Співробітництво та партнерство |
Вступаючи до партнерства, музеї, бібліотеки та архіви можуть звертатись до політичних програм, знаходити фінансування для інновацій та розвитку, досягати економічних переваг, отримувати доступ до навичок, які традиційно не можна знайти серед власного персоналу, та ділитись позитивним досвідом. Всесвітній Бібліотечний та інформаційний конгрес: 69 Загальна Конференція та Рада IFLA на секції генеалогії та місцевої історії в серпні 2003 року обговорили
Співпрацю серед архівів, бібліотек та музеїв. [1].
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ Назад до переліку
Партнерство – засіб для досягнення мети. Партнерства звичайно виникають, тому що учасники бачать їх як ефективний спосіб досягнення цілей і завдань. Партнерства мають успіх, коли всі учасники як користуються ними, так і роблять свій внесок. Ефективне партнерство приносить зрозумілі і вимірювані вигоди користувачам.
Потенційні партнери
У досягненні різних цілей ефективними є різні типи співробітництва:
Стратегічні партнерства Назад до переліку
Стратегічні партнерства можуть бути організовані на національному, регіональному або місцевому рівнях, та можуть становити основу для розвитку творчості та натхнення.
На національному рівні стратегічні партнерства можна створювати для виконання важливих національних програм для конкретних цілей. Прикладами на цьому рівні можуть слугувати Рада музеїв, бібліотек та архівів (MLA) Великобританії та Управління архівів, бібліотек та музеїв Норвегії (ABMUtvikling).
На регіональному рівні стратегічні партнерства можна створювати для:
∙організації агенції з розвитку музеїв, бібліотек та архівів для сприяння розвитку галузі у регіоні через лідерство, захист, поради, отримання фінансування, розробку нових конкурсних пропозицій та проектів. та надання послуг;
∙досягнення таких цілей, як створення регіональної громадської інформаційної мережі мовлення; розробка та надання електронного контенту; перепідготовка робочої сили; сприяння розвитку літератури та читання; а також надання можливостей довічного навчання місцевих та регіональних громад;
∙представлення інтересів трьох відомств у межах регіонального та стратегічного контексту, шляхом роботи з урядом та його представництвами, регіональними політичними та виконавчими органами, освітніми організаціями, економічними представництвами, місцевою владою та волонтерами.
Посібник Calimera |
101 |
Співробітництво та партнерство |
Для досягнення успіху регіональні органи мають співпрацювати зі своїми організаціями-членами та іншими зацікавленими сторонами, визнаючи пріоритетними потреби в індивідуальних послугах.
На місцевому рівні музеї, бібліотеки та архіви часто підпорядковуються органам місцевої влади та працюють з іншими підрозділами з надання комплексних послуг. Прикладом співробітництва може бути розробка спільної системи CRM (управління відносинами з клієнтами). Різні підрозділи можуть потребувати даних про користувачів, а спільна система CRM може виключити дублювання зусиль, запис суперечливої інформації, та дати можливість персоналізованого підходу до користувачів. Відповідно до законодавства про захист даних та положень про конфіденційність, (див. рекомендації з правових та юридичних питань, розділ "Захист даних"), система CRM може поєднувати в собі усі контакти користувача - електронну пошту, телефон, мобільний пристрій, пошту особисті контакти, та дає змогу будь-якому співробітнику, що працює з клієнтом, переглянути повну історію взаємодії з цим клієнтом.
Надання інтегрованих послуг, узгоджених зі спільним планом дій уряду, дає музеям, бібліотекам та архівам можливість працювати з іншими місцевими організаціями. Наприклад, бібліотека може співпрацювати з органом охорони здоров'я або відділом соціальних служб з метою надання послуг вдома.
Міжвідомчі партнерства Назад до переліку
Музеї, бібліотеки та архіви вважаються різними видами закладів з різними професійними практиками та організаційною культурою. Проте, ці відмінності носять радше адміністративний, ніж цільовий характер, оскільки усі вони мають місію збирання, збереження та надання об'єктів, артефактів, документів та інформації. Оцифрування стирає адміністративні відмінності, так як процеси управління цифровими матеріалами є однаковими, незалежно від того, чи є ці матеріали книгами, документами або об'єктами. Насправді, термін "цифровий документ" зараз інколи використовується у значенні "усі інші речі - текстові файли, аудіофайли, файли малюнків, навіть мультимедійні презентації та вебсторінки".[1]. Групи музеїв, бібліотек та архівів повинні домовитися про співпрацю, щоб користувачі могли одночасно здійснювати пошук у їх фондах. Людей часто не цікавить, де вони знайдуть інформацію: у книзі чи буклеті в бібліотеці, в описі артефакту у музеї, або з даних про організацію в архіві. Важливість функціональної взаємодії, а, отже й використання визнаних міжнародних стандартів, не можна недооцінювати, якщо таке співробітництво діє. Хороший приклад - NOKS у Данії (див. посилання).
Партнерства між установами одного відомства Назад до переліку
Групи музеїв, бібліотек та архівів можуть домовитися про співпрацю у таких галузях, як централізоване придбання ресурсів (зокрема електронних ресурсів), оцифрування важливих ресурсів та надання доступу через спільний вебсайт, портал або пошукову службу, наприклад, шляхом об'єднання посилань на каталоги (для прикладів див. посилання.)
Партнерства зі сферою освіти |
|
Назад до переліку |
|
|
|
Посібник Calimera |
102 |
Співробітництво та партнерство |
Значну іуспішну взаємодію необхідно отримати від партнерства зі сферою освіти (див. рекомендації з навчання). Музеї, бібліотеки та архіви при органах місцевої влади часто мають тісні стосунки з місцевими школами та коледжами. Вони також можуть створювати партнерства з університетами, навчальними закладами для дорослих, навчальними підрозділами місцевих підприємств, незалежними школами, дитсадками та яслами.
Партнерства з волонтерськими організаціями |
Назад |
до |
переліку
Музеї, бібліотеки та архіви тільки виграють від партнерства з волонтерами та НУО (неурядовими організаціями) через розуміння потреб та надання послуг різним цільовим групам - дітям, літнім людям, людям з фізичними обмеженнями, громадським організаціям та етнічним меншинам.
Партнерства з промисловістю та приватним сектором Назад до переліку
∙багато підприємств та фахових організацій надають свої бібліотеки та архіви у громадське користування. Оскільки вони не отримують державного фінансування, такі ресурси можуть бути під загрозою, якщо, наприклад, фірма закривається. Створення зв'язків між цими організаціями та організаціями державного сектора може гарантувати збереження їх ресурсів. Такі партнерства сприяють оцифруванню колекцій у визнаних стандартах та збільшенню їх доступності.
∙постачальники послуг електрозв'язку повинні продавати послуги за межі інфраструктури, у яку вони вклали капітал і яка допоможе їм отримувати прибутки, необхідні їм для надійного комерційного майбутнього. Лінії з великою пропускною спроможністю часто купують органи місцевої, регіональної влади або консорціуми для надання різноманітних послуг. Контент бачиться як ключовий рушій розвитку ринку для широкосмугової мережі, тому в інтересах компаній зв'язку заохочувати оцифрування контенту музеями, бібліотеками й архівами. Варто вивчити можливість спільного інвестування у послуги установами культурної спадщини та компаніями зв'язку на основі розподілу ризику та доходів.
Типи партнерств |
Назад до переліку |
Є багато видів партнерств та цілей, для яких вони створюються:
∙Регіональні або локальні, де певні установи погоджуються на співробітництво у певній місцевості;
∙тематичні, коли групи установ, що спеціалізуються на певній тематиці, погоджуються на співробітництво, незважаючи на своє розташування.;
∙на основі діяльності; сюди входять:
°Надання послуг – організації культурної спадщини в певних умовах можуть надавати послуги з об'єднаного місцевого або регіонального центру. Використання технологій дозволяє надання послуг в режимі онлайн.
°Навчання – наприклад, у сфері інформаційних технологій та управління. Перелік включає: виявлення та реалізацію можливостей для спільних підприємств з питань навчання та підвищення кваліфікації персоналу; обговорення спільних проблем та рішень, а також розповсюдження позитивної практики; організація спільних навчальних заходів; визначення
Посібник Calimera |
103 |
Співробітництво та партнерство |
можливостей для розподілу навчальних ресурсів та спільного придбання навчальних матеріалів; організація обміну персоналом. (див. також рекомендації з підбору кадрів).
°Партнерства в сфері розвитку інформаційних технологій – можуть
підтримати покращення спектру послуг, що пропонуються, наприклад, шляхом розподілу електронних ресурсів, забезпечення електронного доступу до каталогів та баз даних, тобто спільної роботи, спрямованої на розвиток віртуальних музеїв, бібліотек чи архівів.
oПартнерства в сфері закупівель та консорціуми – подібна практика
стала особливо популярною та впливовою в бібліотечному секторі, де вони розглядаються як важливі засоби оптимального використання коштів з бюджету бібліотеки завдяки знижкам в результаті оптових закупівель та спільних ліцензійних угод, особливо щодо електронних публікацій. Видавці та постачальники також отримають вигоду від консорціуму, через заощадження на маркетингу, гарантовану частку на ринку та популяризацію продукції, яку вони представляють. Такі партнерства особливо дієві в розробці програм розвитку колекцій та у запобіганні фрагментації в політиці закупівель. Консорціуми ведуть переговори з постачальниками з позиції сили. Вони можуть бути інтернаціональними за масштабом. (для прикладу див. EIFL (електронна інформація для бібліотек [2]).
°Партнерства з питань збереження – зберігання унікальних матеріалів можна здійснювати спільно з метою об’єднання знань та запобігання дублюванню зусиль. Для програми зберігання необхідні зацікавлені та поінформовані працівники, достовірні дані, належне фінансування, стратегія та процедури зберігання, а також механізми розподілу інформації та доступу. Корисним може бути спільне планування дій у надзвичайних ситуаціях. Воно може включати зберігання архівних копій важливої інформації та ресурсів у системах та приміщеннях всіх учасників. (Див. також рекомендації з зберігання у цифровому форматі.)
°Партнерства з питань консервації – невеликі заклади не мають таких ресурсів, як кошти, досвідчений персонал та місце для збереження крихких предметів, документів та книг. Допомогти може спільне використання ресурсів та створення експертних центрів.
°Проектні партнерства - необхідні для залучення зовнішнього фінансування, пов’язані з конкуренцією, наприклад, фінансування дослідницьких програм ЄС звичайно залежить від проектних пропозицій з багатьма партнерами. Партнерська служба CORDIS [3] була створена для надання допомоги та консультацій з пошуку партнерів для проектів ЄС.
°Партнерства спільного фінансування – спільна розробка та подача спільних заявок на фінансування проектів і послуг Інформаційного Суспільства, наприклад, проекти підтримки довічного навчання або плану “електронного урядування”, може іноді мати більший успіх, ніж заявка від однієї установи. Невеликі заклади іноді на мають персоналу та досвіду для складання успішних заявок.
°Партнерства з комерційних цілей –установи можуть отримувати
доходи через розвиток платних послуг у дослідницькій сфері, видавничий діяльності, продаж книг, фотографій, копій, сувенірів і т. і., а також через продаж матеріалів ЗМІ. Невеликі організації іноді стикаються з
Посібник Calimera |
104 |
Співробітництво та партнерство |
перешкодами у розвитку таких послуг, серед них - великі початкові витрати, брак стимулу (якщо, згідно з фінансовим законодавством місцевої влади отриманий дохід не повертається до цієї служби). Створення партнерства сприяння інноваціям та обміну досвідом комерційної діяльності може допомогти подолати будь-які проблеми та поліпшити перспективу стабільного розвитку. Можливим є також спільний ринок збуту.
°Партнерства з залучення зовнішніх ресурсів – якщо необхідно залучати зовнішні джерела через брак кваліфікації і ресурсів в установі, місцеві установи можуть досягти значних заощаджень, якщо вони робитимуть це у партнерстві з іншими установами, зайнятими у подібних проектах.
Ініціювання партнерств Назад до переліку
Неформальні контакти та "зондування" між відповідальними особами потенційних партнерів часто є першим кроком, потім проходять початкові дискусії щодо можливостей досягнення цілей усіх задіяних партнерів. Усі партнери повинні намагатися зрозуміти потреби та пріоритети інших партнерів, та продемонструвати, як особистий внесок сприятиме успішній діяльності партнерства заради кінцевих користувачів. Суть домовленостей про співробітництво має бути оформлена письмово, з зазначенням цілей та обов'язків кожного з партнерів. Серед питань, які необхідно розглянути – фінансування, обладнання, час, персонал, аудиторія, маркетинг та використання ЗМІ.
Організація та структура партнерств Назад до переліку
∙Формулювання місії
Існуюче партнерство має сформулювати місію, наприклад:
°“захищати та підтримувати унікальну роль сектора в покращенні культурного, соціального, навчального та економічного життя регіону"; чи
°"модернізувати, змінювати та трансформувати [музеї, публічні бібліотеки та архіви], а також повноцінно використовувати їх потенціал у навчальній, соціальній, творчій сферах та у економічно-соціальному відновленні".
∙Основна видима діяльність
Серед видів діяльності, які дають життя та видимість ззовні партнерству і потенційно збільшують його вплив, є наступні:
°стратегічний план, який встановлює певну кількість стратегічних цілей;
°опубліковані плани дій на конкретний термін часу;
°робочі групи для виконання цих планів;
°ключові доповіді та документи для показу результатів таких планів.
∙Партнерство має бути підзвітним. Партнерства можуть мати офіційний юридичний статус або юридичну особу, яка є зареєстрована як компанія чи благодійний фонд. Партнерству необхідно мати корпоративну ідентичність, т. ч. "торгову марку", логотип та інше. Партнерство самостійно вирішує, чи приєднуватись до інших партнерств у якості юридичної особи.
∙Партнерства мають працювати за чіткими правилами управління, наприклад,
збори правління, процедура прийняття рішень. В Правління чи Раду Директорів повинні входити представники всіх зацікавлених сторін - місцеві органи влади, політичні структури та різні товариства; заклади науки;
Посібник Calimera 105 Співробітництво та партнерство
незалежні організації; професіонали із музеїв, публічних бібліотек та архівів. Правління може мати наглядову раду із національних, регіональних представництв, та інших структур для урахування усіх інтересів. (Дивіться, наприклад, Норвезьке Управління Архівів, Бібліотек та Музеїв у посиланнях).
Фінансування партнерств |
завдяки різним методам: |
Назад до переліку |
Фінансування можна отримати |
|
∙основні гранти від національних та регіональних програм фінансування;
∙членські внески;
∙фінансова підтримка місцевої влади;
∙отримання прибутку;
∙фінансування проекту з Фонду державних ініціатив, Європейського Соціального Фонду та програми RTD (Розвиток науки і технологій), програми ТІС (Технології Інформаційного Суспільства);
В деяких випадках, щоб отримати подальше фінансування, партнерство має визначитися з власним "балансом фінансування".
Підтримка вдалого партнерства |
Назад до переліку |
Для підтримки вдалого партнерства необхідно мати кілька ключових елементів:
∙вищий керівний орган або місцева влада кожного з партнерів повинні мати обов'язки щодо організації партнерства;
∙від кожної організації відповідальним має бути призначений конкретний представник з відповідним статусом: партнерські проекти великого значення мають залучати керівництво найвищого рівня.
∙добре взаєморозуміння внутрішньої культури партнерських організацій, їх стратегічних цілей;
∙реалістичні очікування;
∙правила припинення партнерства – умова виходу із складу партнерів через певні обставини, у т. ч. пропорційний розподіл активів і пасивів. Має бути загальноприйнятий метод ліквідації партнерства після закінчення роботи.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ |
Назад до переліку |
Концепція послуги - пошук матеріалу користувачем, який стосується певної теми в корпоративному об'єднаному ресурсі і отримання відповіді без необхідності знати місцезнаходження джерела інформації, будь це музей, бібліотека або архів, залежить від співробітництва серед організацій культури на всіх рівнях. Розвиток цифрової технології робить це можливим.
Цифрова технологія має властивість робити установи культури менш ізольованими і більш взаємно залежними. Можуть з'явитися такі нові моделі, як регіональні центри культурних послуг, які забезпечуватимуть місцеві заклади культури інноваційними програмами, рішеннями та послугами на користь кінцевого користувача.
Майбутнє партнерств тісно пов'язане з майбутнім фінансування. Суворі умови фінансування роблять партнерства бажаними чи навіть необхідними для певних
Посібник Calimera |
106 |
Співробітництво та партнерство |
цілей: зміни у наявності фінансів або в умовах надання фінансування, впливають на життєздатність консорціумів та партнерств.
Законодавче та регуляторне поле для партнерства та співпраці, у якому працюють організації культури, має розвиватися з урахуванням того, що плани дій урядів мають більш "комплексний" вигляд. Наприклад, від усіх підрозділів місцевої влади очікується внесок у розвиток "електронного урядування", навчання вже не є єдиним обов'язком відділу освіти і т. і. Ймовірно, місцеві служби ставатимуть все більш інтегрованими. Крім того, багато послуг, що раніше надавалися виключно місцевою владою, можуть надаватися через партнерство з приватним сектором або волонтерськими організаціями.
Вже визнано, що музеї, бібліотеки та архіви мають багато спільних цілей та завдань, а національні та регіональні об'єднання створюють ефективні регіональні інфраструктури в галузі музеїв, бібліотек та архівів.
Регіональні та відомчі групи створюють багато порталів та інформаційних центрів. У майбутньому ці групи повинні прагнути до об'єднання з метою створення спільного ресурсу у вигляді каталогу інформаційних ресурсів (незалежно від місця їх розташування),щоб надавати єдину відповідь на запит з будь-якого місця світу.
Технологія значно полегшила спільне користування ресурсами серед членів професійних асоціацій, групи установ або групи осіб зі спільними інтересами. Наприклад, однорівневі (P2P) мережі можуть збирати величезні інформаційні масиви з широко розосереджених джерел. Такі служби розподілу файлів, як Foldershare, Groove Networks, Skype, Gnutella та Kazaa дозволяють спільне користування усіма типами цифрових матеріалів, у т. ч. фільмами, зображеннями та програмами [4].
За умови вирішення питання авторських прав, інноваційні технології може обмежити лише наша уява. Використання технологій співробітництва включає навчання онлайн, спільні виставки, віртуальні музеї та ін. У європейському масштабі співробітництво треба розвивати на стратегічному рівні, щоб забезпечити основу для творчості та натхнення, обмін позитивним досвідом, координацію стратегій оцифрування, багатомовність, відкритий доступ, освіту, туризм і т. і. на користь усіх європейців, а також популяризацію європейської культури в усьому світі.
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
Назад до переліку |
[1] Всесвітній бібліотечно-інформаційний конгрес: 69-а Загальна конференція і Рада IFLA, Берлін, серпень 2003 р. Відділ генеалогії та місцевої історії. http://www.ifla.org/IV/ifla69/prog03.htm . Документи:
∙Співробітництво і зміни: Архіви, бібліотеки та музеї у США. Роберт Мартін (Інститут музеїв та бібліотек, Вашінгтон, США)
∙Якщо ми це можемо, то й ви теж: Північно-йоркширський проект оцифрування, Елізабет Енн Мелроуз (Бібліотека графства Північний Йоркшир, Нортгаллертон, Англія)
Посібник Calimera |
107 |
Співробітництво та партнерство |
∙Інновація у бібліотеці – нелегка справа: уроки на прикладі Норвегії. Божена Расмуссен (Публічна бібліотека Гьєрдрум, Норвегія) та Торд Хейвік (Колледж Університету Осло, Норвегія)
[2]EIFL (Електронна інформація для бібліотек http://www.eifl.net/
[3]Партнерська служба CORDIS http://partners-service.cordis.lu/
[4]Рівноправна мережа (P2P) http://www.openp2p.com/ Foldershare http://www.foldershare.com/
Groove Networks http://www.groove.net/ Skype http://www.skype.com/
Gnutella http://www.gnutella.com Kazaa http://www.kazaa.com
|
ПОСИЛАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
|
Міжнародні
Answers Now
Інтерактивна цілодобова інформаційна служба, яка надається при співробітництві служб бібліотек Брісбена (Австралія), Крайстчерча (Нова Зеландія), Річленда (Південна Кароліна, США) та Сомерсета (Великобританія). http://vrllive01.lssi.com/wcscgi/CDM.exe/ansnow?SS_COMMAND=CUST_SUP&Category=SOM ERSET
Європа
AMICITIA (Інтегроване управління фондами культурної спадщини і обмін між архівами)
Телерадіокомпанії та технічні партнери співпрацювали над демонстраційним проектом зв'язку цифрових відео архівів шляхом організації рівноправної мережі. Для вирішення правових питань було розроблено систему керування цифровими правами (DRM), а СMS (систему керування контентом) – для зберігання різноманітних контрактів.
http://www.amicitia-project.de та http://www.cultivate-int.org/issue4/amicitia/
eMarCon (Electronic Maritime Cultural Content)
Проект за підтримки ЄС, який створив платформу, що дозволяє географічно віддаленим музеям у Європі та їх відвідувачам організовувати та відвідувати спільні віртуальні експозиції в Інтернеті. Партнерами виступили 9 установ з 7 країн Європи, які представляли 4 морських музеї та різнопрофільні наукові, регіональні та ІКТ організації. Демонстраційні експозиції підбираються для дорослих, дітей та експертів. http://www.emarcon.net/
MIRROR
MIRROR має на меті організувати загальноєвропейське товариство практиків для природничих музеїв шляхом розробки оригінальних методик навчання та впровадження сучасних засобів, методів та систем.
http://www.mirror-project.net
Посібник Calimera |
108 |
Співробітництво та партнерство |
Вірменія
Академічна науково-дослідницька комп'ютерана мережа (ASNET-AM)
Лінки: академічні, дослідницькі, освітні та інших установ дослідницького та освітнього напрямку.
http://www.sci.am/; http://www.asnet.am/index.php
Австрія
Bibliotheken Online
Більше 500 австрійських публічних бібліотек створили власні ресурси для отримання інформації через пошук за назвою документу, через Інтернет. http://www.bibliotheken.at
Бельгія
VLACC (Vlaamse Centrale Catalogus Openbare Bibliotheken or the Flemish Union Catalog)
Об'єднаний каталог усіх публічних бібліотек Фландрії. Це один із кроків на шляху створення Цифрової бібліотеки Flemish яка включатиме систематичний каталог і буде інтегрована в повсякденну роботу бібліотекарів, що дозволить вивільнити орієнтовно 10% персоналу. Інтернет доступ через Bibnet. http://www.bibliotheek.be
Болгарія
Old Varna Project
Кооперативний проект регіональної бібліотеки міста Варна, держаного музею Варни, Державного архіву Варни та VASSAN Media для створення історичної хроніки Варни, доступної через веб сайт регіональної бібліотеки. http://www.libvar.bg
Кіпр
Бібліотека Кіпрського університету
В додаток до лінків на власні матеріали і бази даних є лінки на бібліотеки Кіпру та мережу бібліотек Греції. На сайті представлені каталоги 7 публічних бібліотек. http://library.ucy.ac.cy/
Чеська Республіка
Archives Direction Division of the Ministry of Interior of the Czech Republic
Чеські архіви представлені в ICA, EURBICA і в спеціальній комісії, вони приймають участь в Blue Shield. В додаток створено міжнародну кооперацію, що базується на двосторонніх домовленостях. Архіви тісно співпрацюють з місцевими установами культури в галузях розвитку і досліджень, підготовки публікацій, виставок та збереженні національного культурного надбання. http://www.mvcr.cz
Посібник Calimera |
109 |
Співробітництво та партнерство |
Informace pro knihovny - portál Knihovnického institutu Národní knihovny ČR.
Портал інституту бібліотекарів Національної бібліотеки Чехії. http://knihovnam.nkp.cz
State Technical Library in Prague
Надає список діяльності місцевих бібліотек, інформацію про конференції і т.і. http://www.stk.cz/akce
Універсальний інформаційний Гейт
UIG забезпечує уніфікований і легкий доступ до різноманітних інформаційних джерел, в тому числі із повним текстом і файлами документів. http://www.jib.cz/
Данія
DANPA (Національна база даних приватних архівів Данії)
База даних містить можливості пошуку приблизно серед 120000 детальних описів від 190 приватних архівних установ з цифровими каталогами, у т. ч. Державних архівів, еміграційних архівів, королівської бібліотеки, а також бібліотеки та архівів Робітничого руху.
http://www.danpa.dk
NOKS (Nordjyllands Kulturhistoriske Søgebase. Культурна історична база даних для пошуку матеріалів стосовно Північної Ютландії.)
NOKS – проект, у якому беруть участь 9 установ: архіви, бібліотеки та музеї. Їх каталоги було об'єднано і зараз вони дають доступ до 115000 об'єктів, у т. ч. фотографії, книги, брошури, газетні вирізки, архіви, музейні експонати та ін. http:// www.noks.dk
Розповідь про те, як це було створено: Переваги співпраці архівів, бібліотек та музеїв, Рут Хедегаард (Vendsyssel Historical Museum and Archives, Hjoerring, Denmark), 2003. http://www.ifla.org/IV/ifla69/papers/051e-Hedegaard.pdf
Естонія
ELNET - Consortium of Estonian Libraries Network
Недержавна асоціація бібліотек, архівів та інших міжнародних установ. Головний напрямок діяльності полягає в адмініструванні і розвитку сумісного каталогу естонських бібліотек ESTER.
http://www.elnet.ee/
Фінляндія
ELEF (Електронна бібліотека східної Фінляндії)
ELEF проект підтримується всіма регіонами східної Фінляндії. Головна мета проекту полягає в удосконаленні електронних бібліотек та інформаційних сервісів, доступних через web .
http://www.ncp.fi/projektit/elef/eng/alku.html
Elkad-project
В цьому кооперативному проекті буде збудовано документаційну систему для цифрових матеріалів. Протестовано функціональні можливості системи,
Посібник Calimera |
110 |
Співробітництво та партнерство |
спеціалісти навчені методам довгострокової презервації інформації, є можливість працювати через мережу. http://www.elka.fi/
Франція
Région Centre Museums
Представляє мережу 50 музеїв і надає деталізацію власних колекцій, сервісів, виставок, віртуальних виставок і т.і. http://www.musees.regioncentre.fr/
Ісландія
SagaNet
Це корпоративний проект бібліотеки, Cornell University (США) та інституту Árni Magnússon. Надає онлайн доступ до манускриптів і друкованих робіт древньої ісландської літератури. http://www.sagnanet.is
Італія
Municipality of Florence
Муніципалітет Флоренції установив повно функціональну документальну систему яка забезпечує лінки до 18 муніципалітетів регіону і більш ніж 40 публічним та академічним бібліотекам. http://www.comune.firenze.it/comune/biblioteche/biblioteche.htm
Росія
Корпоративні бібліотечні системи
Велика кількість регіонів працює в регіональних корпоративних мережах які створені для інтеграції регіональної бібліотеки з інформаційними ресурсами міста та оптимізації сервісів, що налаються. Усі проекти мають локальні цілі — оцифрування, комп'ютерну корпоративну каталогізацію і т.і. Корпоративні мережі включають публічні, спеціальні та університетські бібліотеки. Приклади:
Корпоративна бібліотечна система Тверського регіону http://corbis.library.tver.ru/ Корпоративна бібліотечна система Республіки Карелія http://libraries.karelia.ru/system.shtml
Новгородська регіональна інформаційна та бібліотечна система http://library.novgorod.ru/
Новосибірська регіональна корпоративна бібліотечна система (створена в межах проекту “Пушкінська бібліотека” http://pushkin.rstlib.nsc.ru/2002/index.shtml Корпоративна мережа уральських бібліотек http://consensus.eunnet.net/ Корпоративна система бібліотек Хабаровського регіону
http://www.fessl.ru/korp/
PRIOR NW (Е-розвиток партнерства в північно-західному регіоні Росії)
Частина програми "Партнерство для розвитку інформаційного суспільства в Росії (PRIOR), головна мета PRIOR NW — полегшення розвитку інформаційного суспільства та побудови економіки, що базується на знаннях. http://www.prior.nw.ru/eindex.htm
Посібник Calimera |
111 |
Співробітництво та партнерство |
Через спільні зусилля до розвитку
Бібліотеки чотирьох областей північного заходу Росії працюють спільно в напрямку посилення ролі у створенні сучасного громадянського суспільства, розвивають нові підходи у менеджменті що формує бібліотечну політику і запроваджує інноваційні технології в бібліотечну практику. http://www.scilib.debryansk.ru/undesign/5program/korporat/index.html
Місцева громада в сучасному інформаційному просторі
Брянська обласна універсальна наукова бібліотека та центральна міська бібліотека міста Унеча розробили проект, який репрезентує вичерпну бібліотечну програму, що забезпечує нові сервіси через розвиток нових моделей співпраці між регіональною бібліотекою (як ресурсний центр), районною бібліотекою (як інформаційний посередник) та місцевим населенням (головним користувачем інформаційних сервісів). http://www.scilib.debryansk.ru/undesign/5program/unecha/index.html
Сербія і Мотенегро
Централізована Інформаційна Система та система для оцифрування для всіх музеїв Монтенегро
Проект для створення широкого діапазону інформаційних систем та систем документації які з'єднають усі музеї Монтенегро з Національним музеєм. (Веб сайт у стадії створення.)
Латвія
Співпраця архівів, музеїв та бібліотек у цифровому середовищі
Спеціальна програма, створена Фондом культурного капіталу Латвії для дослідження та оцінки проектів оцифрування з зосередженням на використанні стандартів та функціональної сумісності. Результати та додаткова інформація: http://www.linc.lv
Норвегія
ABM-Utvikling (Норвезьке управління архівів, бібліотек та музеїв)
Норвезьке управління архівів, бібліотек та музеїв – стратегічний орган управління. Окрім роботи зі специфічними для кожного сектора завданнями, воно сприяє партнерству та співпраці між трьома секторами. http://www.abmutvikling.no
Реформа Національного музею
ABM-utvikling в даний час займається адміністративним реформуванням музейної галузі яка має бути завершена в 2006 році. Метою є створення музейної галузі з меншою кількістю та більш стійкими одиницями (підрозділами). Ці підрозділи будуть приймати участь в різноманітних національних мережах, що базуватимуться на різноманітних тематичних напрямках. http://www.abm-tvikling.no/prosjekter/Interne/Museum/museumsreform/index.html
Primusbase for Akershus
Спільна онлайнова база даних для усіх музеїв графства Akershus, оперує інформацією про колекції і дозволяє легке публікування інформації на web.
Посібник Calimera |
112 |
Співробітництво та партнерство |
Словенія
Конференція публічних бібліотек Словенії
Основна тема конференції 2003 р. – співпраця між бібліотеками, архівами та музеями, а у 2004 р.- співпраця у цифровому середовищі http://www.neumann-haz.hu/db/dia_en.html
Проект Visiting Art
Усі три відомства брали участь у цьому проекті з вересня 2003 р. по березень 2004 р. Метою проекту було скласти Схеми інфраструктури музеїв, бібліотек та архівів в Угорщині та Словенії.
http://www.mla.gov.uk/documents/id585arep.pdf
Швеція
Image Databases and Digitisation - platform for ALM-collaboration
Спільний проект оцифрування між Королевською бібліотекою — Національна бібліотека Швеції, Національним музеєм, Радою Національної спадщини та Національним архівом Швеції. http://abm.kb.se/eng.htm
Україна
Museum.org.ua
Це перший і на сьогодні єдиний український інформаційний ресурс, що централізує істроко-мистецькі надбання України в електронному просторі. Він працює завдяки зусиллям працівників музеїв, які представляють УМЦ матеріали для наповнення веб-сторінок.
http://museum.iatp.org.ua/UIC/INDEX.HTM
Іспанія
Державна публічна бібліотека Таррагони
Служба підтримки та документації для місцевих учбових закладів, результат стратегічного партнерства з Інститутом Рамона Мутанера, фундацією розвитку місцевого навчання у Каталонії. http://cultura.gencat.es/bpt/actual/docs/conveni.pdf
Великобританія
Creating Partnerships (створення партнерств)
Creating partnerships – онлайнова служба, призначена для підтримки творчої співпраці між бібліотеками, музеями та митцями. Вона приходить на зміну проекту Books Connect http://artsandlibraries.org.uk/bc/, який був розроблений як пілотний, щоб продемонструвати, як книги та читання можуть сприяти виникненню нових шляхів співпраці, враховуючи теми соціального включення, згуртованості громади та культурного розмаїття. http://www.artsandlibraries.org.uk/creatingpartnerships/index.html
Citizenship Past
Посібник Calimera |
113 |
Співробітництво та партнерство |
Великий читацький ресурс розробляється міжвідомчим консорціумом, який складається з Колекції Форда Британських офіційних публікацій, бібліотеки університету Саутгемптона, Західно-йоркширського архівного відомства та дитячою спілкою.
http://www.citizenshippast.org.uk/about/about.html
Архів усної історії східної частини центральних графств Великобританії
Існує партнерство між Центром міської історії університету Лестера, Лестерською радою графства та Лестерським управлінням музеїв і бібліотек. Воно об'єднало понад 200 колекцій, а також створило нові записи усних історій. Усі записи зберігаються та є доступними у центральному архіві Лестерширу, Лестера та Рутленда. Надаються також поради та проводиться навчання для організацій культурної спадщини, груп громадян, студентів та окремих осіб, зацікавлених у розвитку власних проектів та записів усної історії. http://www.le.ac.uk/emoha/
Linking Arms
Програма "Linking Arms" – партнерство Національних архівів, Національних архівів Шотландії, Національної бібліотеки Уельсу та Державного архіву Ірландії разом з регіональними та місцевими організаціями та громадськими архівами для створення порталу, який об'єднає всю наявну інформацію у мережі про архіви у Великобританії. "Linking Arms" зараз досліджує інфраструктуру цієї мережі та створення нового контенту. http://www.ukat.org.uk/news/lcraven20040616.pdf.
Рада з питань музеїв, бібліотек та архівів (MLA)
національне агентство, що працює для музеїв, бібліотек і архівів, а також дає поради щодо політики уряду у цій сфері.
http://www.mla.gov.uk/
MLA на регіональному рівні представлено регіональними представництвами, по одному у кожному регіоні Англії. В Угоді про музеї, бібліотеки та архіви Великобританії Департамент культури, інформації і спорту, уряд Шотландії, уряд Уельсу та Департамент культури, мистецтв та дозвілля Північної Ірландії домовилися, що співробітництво та спілкування з питань, що стосуються музеїв, бібліотек і архівів, є необхідним і корисним для всіх партнерів, та домовилися про співпрацю з відповідних питань. http://www.mla.gov.uk/action/regional/engreg.asp?print=print
Назад до змісту
Посібник Calimera |
114 |
Співробітництво та партнерство |
Посібник Calimera
Бізнес-моделі
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
Ця рекомендація містить: Фінансування та фінансові можливості
Безкоштовне й відкрите програмне забезпечення Залучення зовнішніх ресурсів
Оренда ресурсів та прогам у сервіс-провайдера (ASP) Угоди про рівень послуг Організація мережі Права інтелектуальної власності
Управління стосунками з клієнтами
СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ |
Назад до переліку |
Перед музеями, бібліотеками та архівами постають нові, важливі завдання в період зменшення державного фінансування та зростає їх важливість доведення власної корисності для розвитку суспільства. А саме, потрібно знайти шляхи для вирішення проблеми фінансування шляхом запровадження нових форм обслуговування. В такій ситуації установи шукають нові шляхи - відходять від просто колекціонування до концентрації уваги на потребах користувача або відвідувача. Вони розвивають нові, більш ефективні шляхи управління внутрішніми ресурсами, колекціями, фондами та запроваджують краще обслуговування, щоб донести свою цінність для суспільства.
Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) стають все більш необхідними для установ культурної спадщини. Загальновідомо, що використання ІКТ є важливим для запровадження керування ресурсами та фондами. Інформаційні системи допомагають в раціоналізації та оптимізації усіх аспектів взаємодії між організаціями та їх внутрішнім та зовнішнім середовищем, більш того, сучасні організації працюють в контексті мережі інформаційного суспільства.
Але, окремі музеї, архіви та бібліотеки мають основну місію, яка спрямована на збереження та використання власних колекцій для кінцевого користувача. Для того, щоб досягти найкращого застосування інформаційних технологій та використання можливостей, що надаються інформаційним суспільством, вони повинні шукати ефективні способи придбання та впровадження необхідних інфраструктур та послуг. Невід’ємним є запровадження нових шляхів кооперації та інтеграції з широкими діловими та інформаційними колами (включаючи уряд, інші установи культурної спадщини, та постачальників технологій).
Такий підхід допоможе установам культури сприяти досягненню цілей плану “Електронна Європа 2005” [1], який сприяє використанню електронних
Посібник Calimera |
115 |
Бізнес-моделі |
технологій, з метою надати можливість кожному в Євросоюзі по достоїнству оцінити нові інформаційні та комунікаційні технології та якомога широке їх впровадження.
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ Назад до переліку
Установи культурної спадщини повинні розвивати стратегії, які допомагають організувати конкурентну інформаційно-технологічну інфраструктуру. Вони повинні шукати способи визначення та дотримання витрат на впровадження нових електронних послуг, але без шкоди для своєї основної місії обслуговувати громадян. Для обговорення цієї проблеми див. NINCH Посібник з позитивної практики у цифровому представленні та управлінні матеріалами культурної спадщини. [2] та Створення та підтримка цифрових колекцій: моделі для бібліотек та музеїв. Рада з бібліотечних та інформаційних ресурсів, Вашінгтон, серпень 2001 р. ISBN 1-887334-85-8 [3].
Зростання інформаційних та комунікаційних технологій призвело до розвитку перспективних, нових бізнес-моделей, які потенційно використовуються для управління та розподілу інформаційних фондів установ культурної спадщини. Ці рекомендації висвітлюють найбільш вдалі моделі.
Моделі із використанням безкоштовних та програм з відкритим кодом, аутсорсинг та оренда ресурсів у сервіс-провайдера (ASP) довели свою цінність для невеликих місцевих музеїв, бібліотек та архівів, які не завжди мали достатню компетенцію, фінанси для розробки власних, керованих зсередини інфраструктур та технічних проектів. Зокрема, компанії ASP можуть надавати необхідні програми та послуги через Інтернет, що полегшує виконання завдань, а також зможе забезпечити доступними та ефективними інструментами для стандартних робочих процедур. Робота в мережі з посередницькими організаціями також може допомогти в підвищенні рівня знань та в обміні позитивним досвідом, і в той же час зберігати контроль за своїми фондами. Як завжди, необхідно враховувати права інтелектуальної власності та управління взаємовідносинами з клієнтами.
Те, що можна зробити в комерції, не завжди підходить для організацій, для яких головним є виконання місії. Проте, музеї, бібліотеки та архіви повинні навчатися у комерційних організацій, щоб побачити, що можна застосувати для себе, як для центрів громадських послуг, орієнтованих на користувача, у багатьох випадках оперуючи в межах регуляторної системи.
Обрані бізнес-моделі повинні підходити до стратегічного або проектного плану (див. Стратегічне планування) та бути його частиною. Наприклад, коли планується проект оцифрування, то можна обрати бізнес–модель залучення зовнішніх виконавців (аутсорсинг).
Багато комерційних структур продають послуги на відміну від товарів, тому тут спостерігається певна схожість. Бізнес-модель є механізмом, завдяки якому
Посібник Calimera |
116 |
Бізнес-моделі |
“бізнес” отримує доходи, прибутки та покриває витрати. Типова дуже спрощена бізнес-модель складається з наступних елементів :
∙як вибирати своїх клієнтів;
∙як визначати та диференціювати пропозиції продукту;
∙як отримати та утримати клієнтів;
∙як виходити на ринок (стратегія реклами та дистрибуції);
∙як визначати завдання, які потрібно виконати;
∙як формувати ресурси;
∙як отримувати прибуток.
Така модель може бути застосована для використання музеями, бібліотеками та архівами. Різноманітність елементів є придатною для усіх типів бізнес-моделей, але кожен тип моделі має особливу спеціалізацію. Під час розробки бізнесмоделей є основні питання, які необхідно розглянути:
∙хто буде користувачем, — тобто громада, культурний, освітній сектор, органи влади або комерційні структури; (важливо для CRM моделі);
∙продукт, який пропонується, наприклад, послуги, товари для продажу; (важливо для моделі фінансування та фінансових можливостей);
∙маркетинг послуг; ( важливо для моделей CRM та субсидіювання);
∙визначення поставлених завдань; (важливо для всіх моделей);
∙фінансові ресурси, наприклад, надходження від громадського фінансування або грантів (важливо для моделі фінансування та фінансових можливостей);
∙інші ресурси, наприклад, будівлі, обладнання, персонал; (важливо для моделей з залученням зовнішніх виконавців, ASP, SLA та моделі роботи в мережі);
∙витрати; (важливо для моделей з залученням зовнішніх виконавців, ASP, SLA та моделі роботи в мережі);
∙види отримання доходу для покриття витрат; (важливо для моделі фінансування та фінансових можливостей).
Фінансування та фінансові можливості Назад до переліку
Все більша кількість закладів культурної спадщини вимушені отримувати певний фінансовий зиск з інвестицій, які були вкладені в оцифрування. Це те, про що зазвичай не думають більшість музеїв, бібліотек, архівів. Традиційно їх ресурси вважалися безкоштовними для громадського користування. Багато музеїв та більшість архівів і публічних бібліотек залежать від фінансування, а у деяких країнах закон може вимагати від них безкоштовного надання певних "ключових" послуг.
Однак, можна сказати, що значимість культурної спадщини більша, ніж економічна чи ринкова вартість; її соціальний та освітній внесок у розвиток суспільства є частиною його вартості. Тому для керівників важливо мати реалістичний погляд на потенційну фінансову вигоду від інвестицій, оскільки заклади культури порівняно рідко займаються отриманням прибутків у фінансовомй сенсі. Крім того, у багатьох випадках потрібно шукати джерела доходів, щоб хоч якось покривати витрати. Тому не можна ігнорувати можливостей маркетингу.
Посібник Calimera |
117 |
Бізнес-моделі |
Маркетинг необхідний для приваблення користувачів і може приймати такі форми:
∙фінансування вебсайту шляхом продажу рекламних банерів та ін.;
∙реклама на відповідних вебсайтах, в газетах та журналах;
∙виступи по радіо та на телебаченні;
∙відвідування ярмарок або громадських заходів;
∙участь в національних і міжнародних акціях, наприклад: національні тижні архівів;
∙публікація брошур ;
∙через інформацію, призначену для туристів .
Може бути корисним визначення свого місця на ринку та концентрування ресурсів в даному напрямку. Також дуже корисно мати власний бренд.
Способи отримання прибутку можуть включають:
∙для громадськості:
°плата за послуги, які не є "ключовими";
°плата за копії, фотокартки та ін.;
°продаж контенту в онлайн-режимі (напр. дозволяти користувачам проглядати каталоги, переглядати ескізи, та брати плату за завантаження повних текстів або великих зображень);
°продаж продукції (подарунків, листівок) онлайн, через магазин подарунків, або через комерційні канали, туристичні агентства та ін. Якщо можливо, створити бренд, створювати унікальний продукт, пов'язаний з ресурсами організації;
°продаж нової інформації (новонадходжень);
°розробка та продаж електронної продукції такої, як CD-ROM, відеозаписи, DVD, аудіозаписи. Це потрібно робитися через партнерство з комерційними структурами або через спонсорів ;
∙для освітнього сектору:
°ліцензування онлайнового використання електронних ресурсів в оперативному режимі та справляння плати за їх використання;
°оцифрування ресурсів для використання в якості матеріалу для лекцій;
°розвиток підписних інформаційних послуг та віртуальних середовищ;
°продаж та ліцензування прав на використання “об’єкта вивчення” (див Навчання);
°пропозиція навчання вдома або в оперативному режимі – може вимагатися оплата, особливо якщо пропонується акредитація ;
°“продаж“ освітніх турів та візитів.
∙Для культурного сектору:
°Створення та продаж копій творів мистецтв;
°“продаж” інформації, контенту (напр. відео та аудіоплівок) та послуг (наприклад, допомога спеціалістів і для допомоги програмістам) телета радіокомпаніям для використання в програмах (це також форма реклами);
∙для комерційного сектору:
°“продаж” фірмам цінних послуг з бізнес-інформації;
Посібник Calimera |
118 |
Бізнес-моделі |
°“продаж” тренінгів спеціально розроблених для місцевих фірм.
Для збільшення фінансування організації культури повинні розглядати питання лобіювання та захисту інтересів на міжнародних та місцевих рівнях, впливу на громадську думку та формування груп однодумців, подачі заявок на гранти, залучення зовнішніх джерел або спільне надання послуг з іншими організаціями або приватним сектором, отримання прибутку та отримання плати за послуги.
Для обговорення способів отримання коштів від культурних надбань див. звіт DigiCULT: Технологічні ландшафти культурної галузі майбутнього: Виявлення значення культурної спадщини. [4].
Протягом останнього десятиріччя в музеях, бібліотеках, архівах багатьох країн був помічено зростання “конкурсної культури”. Уряди, ЄС та інші органи чи заклади обрали для себе шлях направляти кошти через участь в тендерах або через конкурс. Часто можна залучити достатні інвестиції шляхом впровадження нових стратегій або послуг, яких не можна було б досягти через централізоване фінансування. Така конкуренція за кошти розглядається місцевими органами влади як така, що веде до більш інноваційної, підприємницької, орієнтованої на ринок культури. Музеям, бібліотекам та архівам потрібно визначити прийнятні можливості для участі у конкурсах і готувати ефективні заявки. Це потребує вкладень часу, коштів (часто потрібно знайти підходяще фінансування) та професійних навичок персоналу. Можуть знадобитися тренінги у наданні персоналу навичок, необхідних для підготовки успішних заявок (див. підбір кадрів).
Менші організації мають використовувати можливості розвитку партнерства:
∙з іншими культурними організаціями для подання спільних заявок на фінансування. Консорціум може мати кращі можливості, для представлення проекту та переконання тих, хто надає кошти;
∙з видавництвами, радіота телевізійними компаніями та іншими установами культури для здійснення маркетингових досліджень, для стимуляції інтересу до конкретних тем, питань та можливостей, наприклад, сімейної історії, а також для створення та продажу товарів та послуг.
Безкоштовне та програмне забезпечення з відкритим кодом
Назад до переліку
Компонентом стандартної комерційної бізнес-схеми є витрати. Для музеїв, бібліотек та архівів основною статтею витрат може стати технологія, на якій базується послуга. Схема, яка останнім часом викликала великий інтерес, особливо в контексті державного управління та неприбуткового сектору - це безкоштовне та відкрите програмне забезпечення з відкритим кодом. "Безкоштовне" у цьому контексті повинно сприйматися в значенні “безоплатне”, а не “нічого не варте”. Програми з відкритим кодом будуть мати нижчу початкову ціну (вона як правило, обмежується платою за настроювання та встановлення), але вимагають кращої технічної кваліфікації для роботи з ними.
Програмне забезпечення з відкритим кодом [5] та безкоштовне (OSS/FS) [6] є двома ініціативами в області комп'ютерної техніки, які мають однакові цілі, а
Посібник Calimera |
119 |
Бізнес-моделі |
саме дозволяють користувачам вільно копіювати, розповсюджувати, вивчати та вдосконалювати програмне забезпечення. Це не означає, що OSS/FS безкоштовні. Ті хто виступають за OSS/FS посилаються на “розповсюдження за плату”, на їхню думку ніхто не має ексклюзивного права розповсюджувати OSS/FS програмне забезпечення і ніхто не може впроваджувати жодні обмеження на повторне використання і модифікацію такого програмного забезпечення, і така похідна програма повинна бути частиною дистрибутиву.
Різниця між OSS та FS полягає тільки в одному. Для OSS важливим є практичне питання; для FS етичні причини. Для практичних цілей між ними не має справжньої різниці. Для огляду див. Free/Libre and Open Source Software: Survey and Study [7].
Принципи OSS/FS впроваджують використання спеціальних ліцензій таких як, GPL (Загальнодоступна ліцензія) та “copyleft” (законна "ліва" копія), щоб дозволити іншим скористатися їх роботою і вона буде доступною для тих, хто має бажання скористатися нею. Найбільш популярними ліцензіями OSS/FS є GNU GPL, ними користуються більш ніж 75% користувачів OSS/FS . (GNU – скорочення від “GNU's Not UNIX”; вимовляється як “ґну”) Більше інформації можна знайти на вебсайті ресурсного центру законодавства Open Source License [8]. Для перегляду див. Огляд ліцензій програм "з відкритим кодом" [9], та Stallman, Richard: Linux and the GNU Project [10]. Apache Software Foundation випускає багато доступних програм [11].
Якщо програмісти зможуть читати, повторно розповсюджувати, змінювати похідний код для програмного забезпечення, то воно зможе розвиватися. Люди його вдосконалюють, пристосовують, виправляють помилки. Це може здатися приголомшуючим для тих, хто звик до повільного темпу розвитку програмного забезпечення. Об’єднання OSS/FS припускають, що цей швидкий еволюційний процес призведе до появи кращого програмного забезпечення, ніж традиційна закрита схема. Для детального обговорення тенденцій, в цій сфері див. Digicult Technology Watch Briefing no. 18: Програми з відкритим кодом та стандарти, липень 2004 [12]. Для бібліотек [13], для архівів The LEADERS toolkit [14].
Програми з відкритим кодом мають перевагу у функціональній сумісності, вони не прив’язують організацію до однієї системи і є, в основному, дуже стійкими, тому що користувачі допомагають розробляти та підтримувати його. Типові приклади відкритого програмного забезпечення до яких мають потенційний інтерес до музеї, бібліотеки і архіви включають операційну систему Linux [15], систему управління бібліотеками Koha [16], систему управління цифровими фондами DSpace [17], серверні програми для цифрових бібліотек Greenstone [18], та веб-сервер прикладних програм Zope [19].
Залучення зовнішніх ресурсів (аутсорсинг)
Назад до переліку
Одним із елементів бізнес моделі є доступні ресурси. Протягом останніх років залучення зовнішніх ресурсів інформаційних технологій (ІТ) стало успішною бізнес-моделлю, яка могла б вирішувати проблеми, пов’язані з недостатніми інформаційно–технічними навичками, апаратними і програмними засобами та
Посібник Calimera |
120 |
Бізнес-моделі |
передоплатою. Залучення зовнішніх ресурсів полягає в розподілі функцій, пов’язаних з придбанням та керуванням ІТ-інфраструктурою та програмами за межами організації, в межах відповідальності зовнішнього постачальника. Замість того, щоб утримувати внутрішній технічний штат, установи культури можуть покласти розвиток та оперування послугами на базі ІТ, таким як розробка вебсайту на комерційну ІТ-компанію, та мати вигоду від її технічних знань та компетенції. Залучення зовнішніх ресурсів (аутсорсинг), як вид діяльності відіграє роль підтримки установи, яка допомагає установам зосередитися на функції догляду за колекціями та наданні інформаційного та культурного обслуговування користувача. Оскільки залучення зовнішніх ресурсів не передбачає наймання персоналу та управління проектами зсередини, було б економічно ефективно брати участь у проектах та діяльності пов’язаною із сферою інформаційних технологій, і тим самим звести до мінімуму початкові інвестиції та загальну вартість. Невеликі місцеві установи повинні розглядати партнерство з іншими організаціями, як засіб залучення зовнішніх ресурсів іншої компанії на виконання одного-двох проектів, що може призвести до скорочення витрат. (див. рекомендації "співробітництво та партнерство").
Оренда ресурсів та програм у сервіс-провайдера (ASP) Назад до переліку
Модель ASP базується на залученні зовнішніх ІТ-функцій від компаній, які здійснюють керування послугами та рішеннями на основі програмного забезпечення та їх розповсюдження, шляхом розподіленого доступу до послуг комп'ютерної інфраструктури та програмного забезпечення. Одна з найвагоміших переваг використання ASP – те, що купуючи послуги, непотрібно утримувати власного ІТ-підрозділу. Зокрема, за рахунок використання моделі ASP, місцеві музеї, бібліотеки та архіви не будуть вимушені утримувати складні внутрішні інформаційні системи – адже більшість з них не мають достатньо спеціалістів та ресурсів для виконання такого завдання. Можливі сфери застосування – придбання, зберігання, обробка та розповсюдження даних.
Наприклад, використовуючи модель ASP:
∙місцеві архіви могли б передавати роботи з оцифрування власних колекцій зовнішній організації (комп’ютерному центру); в цьому випадку потрібно забезпечити тільки оплату за одиницю оцифрування, а комп’ютерний центр відповідав би за підтримку спеціалізованої цифрової інфраструктури, забезпечвав архів цифровими матеріалами, а також зберігав електронні копії цифрових сурогатів протягом довгого терміну часу;
∙музей може скористатися послугами ASP для контролю і управління послугами клієнтів; в цьому випадку музей сплачує послуги залежно від розміру списку розсилки та додатково оплачує кожну відправку електронною або звичайною поштою за зв’язок з партнерами. А ASP управляє інформаційними системами, зв’язками в мережі та забезпечує відправку пошти.
Угоди про рівень послуг Назад до переліку
Відповідні моделі аутсорсингу та АSP працюють згідно контрактів на обслуговування. Оскільки організації культури не мають прямого контролю за установкою та роботою сервісів, необхідно, щоб такі послуги мали гарантії відносно їх вчасності та якості. Таким чином, ці моделі оформлені угодою про
Посібник Calimera 121 Бізнес-моделі
рівень послуг (SLA), в якій однозначно визначені мінімальні стандарти, необхідні установі культури де передбачені фінансові та інші стягнення, якщо такі стандарти не дотримуються.
Організація мережі (див. також рекомендації зі співробітництва і партнерства)
Назад до переліку
В той час, коли у комерційному секторі аутсорсинг та ASP є типово комерційними компаніями, у сфері культури вони можуть набувати інших форм. Дійсно, електронні технології підтримують установи культури і навіть заохочують до співробітництва. Наприклад, мережі або консорціуми можуть брати відповідальність за функції досягнення цілі, спільної для всіх учасників але неприйнятної для поодинокої організації.
І насправді, організацію мережі можна розцінювати, як одну з найбільш перспективних ділових моделей для музеїв, бібліотек та архівів. Можливе створення мереж розподіленого контенту, де установи культури мають можливість обмінюватися інформацією та набутими знаннями із використання IT. До того ж, такі мережі або консорціуми організацій культури могли б наприклад, виконувати завдання з управління правами та доходами від використання інформаційних фондів окремих організацій; вони мають можливість ефективно працювали в якості ASP, але їх статус дозволить легше контролювати фонди розміщені у мережі та підвищить статус і безпеку інформаційних ресурсів кожної окремої організації-члена консорціуму.
Менші бібліотеки, музеї та архіви, які складають більшість європейських організацій культурної спадщини, мають основну місію та принципи роботи, які не використовують технології або послуги на основі технологій. Тому, замість розвитку всередині установи усіх складних елементів інфраструктури маленкі організації мають можливість покласти на консорціум (мережу) функції управління та оперування своїми ресурсами, таким установам було б доцільно шукати кооперативні рішення, і таким чином користуватися досвідом комерційного сектора.
Права інтелектуальної власності Назад до переліку
Модель організації мережі для організацій культурної спадщини може зменшити небезпеку щодо зловживання правами інтелектуальної власності та правами на інформаційні активи, що стануть доступними в цифровому середовищі. Оскільки такі активи, як рукописи та цифрові замінники оригіналів доступні через електронну мережу, то важливо контролювати не лише несанкціоноване використання за допомогою технологій цифрових водяних знаків, але й на протязі усього терміну експлуатації ресурсу, керувати ним за допомогою цифрових систем управління. (див. безпека та юридичні та правові питання).
З іншого боку, оскільки організації культурної спадщини фінансуються суспільством для надання громадських послуг, то вони повинні збалансувати умови контролю за дотриманням прав із використання інформаційних активів для некомерційних та освітніх цілей. Зокрема, паралельно до комерційного захисту використання ресурсів, вони повинні враховувати концепцію політики
Посібник Calimera |
122 |
Бізнес-моделі |
“часткового захисту прав”, як це запроваджено Creative Commons [20] ліцензуванні.
Управління стосунками з клієнтами Назад до переліку
Компонентом стандартної ділової моделі є питання, як знайти та зберегти клієнтів. Впровадження обслуговування для користувачів, як зараз, так і в майбутньому, є найважливішою метою для установ культурної спадщини та підставою для управління інформаційними активами. І насправді, побудова, збереження та розвиток належних стосунків з громадськістю – необхідний аспект освітньої та культурної місії таких організацій.
Різновиди систем управління стосунками з клієнтами (CRM), які зазвичай використовуються в комерційних системах маркетингу та підтримки клієнтів, мають цінність для підтримки зв’язків між установами культурної спадщини та їх друзями, відвідувачами та читачами.
Мета систем CRM полягає у зміцненні відносин, з одного боку між закладами, що зберігають пам'ять людства, та їх користувачами — з іншого, тобто між різними підрозділами всередині кожної організації. Вони забезпечують цілісний підхід до різних потреб та намірів та допомагають закладам у визначенні власних цілей у відповідності з потребами користувачів. Як мінімум, CRM складаються з автоматизованої системи підтримки списку розсилки, або пакету компонування листів, що дозволяє організаціям інформувати клієнтів про важливі події. Через спеціалізовані системи CRM музеї, бібліотеки та архіви могли б точніше спрямовувати свої продукти та послуги, вдосконалювати взаємозв’язки, сприяти покращенню спілкування та кращому розумінню з наявними та перспективними "клієнтами". Організації культурної спадщини повинні ретельно зважувати свої потреби та обирати системи, які допоможуть краще працювати з клієнтами.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ |
Назад до переліку |
|
|
Перед установами, що зберігають пам'ять людства, все частіше постає проблема прийняття рішень, зазначених у цій рекомендації. Нові бізнес-моделі, які базуються на передачі знань, співпраці та аутсорсинг стануть дуже важливими в майбутніх проектах. Постійно зростатиме потреба в загальних моделях керування технологіями в місцевих закладах культури, які базуються на принципах співробітництва; їх можна спільно використовувати для розповсюдження позитивної практики, знань та створення нових об'єднань між установами культурної спадщини.
Місцевим музеям, бібліотекам та архівам потрібно буде прийняти бізнес-моделі, які використовують фактор зростання інтеграції з місцевими органами влади.
Всі вищезазначені рекомендації повинні розглядатися сьогодні, як альтернативи до звичайної практики установ культури в контексті оптимізації використання ресурсів та поліпшення обслуговування громадян, вони уже застосовуються комерційним сектором, та, як зазначено вище, мають перспективу й для галузі культури. Потенційно, в майбутньому слід очікувати появи спеціалізованих
Посібник Calimera |
123 |
Бізнес-моделі |
комерційних ASP у сфері систем управління колекціями та цифровими фондами, розширення центрів цифрових та культурних послуг на основі мереж або консорціумів і у використанні загальнодоступних програмних засобів для організацій культурної спадщини на основі відкритого коду, та встановленя стандартів та платформ для управління та цифрового захисту прав. Для обговорення проблем див. звіт семінару ERPANET щодо Бізнес-моделей, які стосуються цифрового збереження матеріалів. 20 – 22 вересня 2004 р. [21].
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
Назад до переліку |
|
|
[1] eEurope 2005 План дій http://europa.eu.int/information_society/eeurope/2005/all_about/action_plan/index_ en.htm
[2]Рекомендації NINCH з позитивної практики в цифровому представленні та управлінні матеріалами культурної спадщини. http://www.nyu.edu/its/humanities/ninchguide/index.html
[3]Створення та підтримка цифрових колекцій: моделі для бібліотек та музеїв.
Рада з бібліотечних та інформаційних ресурсів, Вашінгтон, серпень 2001 р. ISBN 1-887334-85-8.
http://www.clir.org/pubs/reports/pub100/pub100.pdf
[4]Звіт проекту DigiCULT: Технологічні ландшафти культурної галузі майбутнього: Виявлення значення культурної спадщини. Європейське співтовариство, 2002. ISBN 92-828-5189-3. http://www.digicult.info/pages/report.php
[5]Визначення відкритого вихідного коду
http://www.opensource.org/docs/definition_plain.html
[6]Визначення безкоштовного програмного забезпечення http://www.gnu.org/philosophy/free-sw.html
[7]Програми безкоштовні та з відкритим вихідним кодом: Дослідження та вивчення
http://www.infonomics.nl/FLOSS/index.htm
[8]Ресурсний центр законодавства з питань ліцензії відкритих кодів
http://www.denniskennedy.com/resources/technology-law- central/opensourcelaw.aspx
[9]Огляд ліцензій програм з “відкритим кодом”: доповідь комітету з ліцензування програм відділу інтелектуальної власності Американської асоціації юристів http://www.abanet.org/intelprop/opensource.html
[10]Столмен, Річард: Linux та проект GNU . Оновлено у 2004 р.
http://www.gnu.org/gnu/linux-and-gnu.html
Посібник Calimera |
124 |
Бізнес-моделі |
[11]Програмний фонд Apache http://www.apache.org/
[12]Технологічний звіт проекту Digicult №18: Програми з відкритим кодом та стандарти, липень 2004 р. http://www.digicult.info/downloads/DigiCULT_TWB18_OSS_1_1.pdf
[13]oss4lib системи з відкритим кодом для бібліотек http://www.oss4lib.org/
[14]Програмний комплекс LEADERS http://sourceforge.net/projects/leaders/
[15]Операційна система Linux http://www.linux.org/
[16]Система управління бібліотекою Koha http://www.koha.org/
[17]система управління цифровими фондами DSpace http://www.dspace.org/
[18]Greenstone – Програмне забезпечення сервера цифрової бібліотеки http://www.greenstone.org/
[19]Web сервер прикладних програм Zope http://www.zope.org/
[20]Ліцензування Creative Commons http://creativecommons.org/
[21]семінар ERPANET з бізнес-моделей, що стосуються збереження у цифровому форматі, Амстердам, 20 – 22.09.2004. Протокол засідання.
(Містить також корисну бібліографію.) http://www.erpanet.org/events/2004/amsterdam/erpaTrainingAmsterdam_BriefingPaper.pdf
|
ПОСИЛАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
|
Міжнародні
Консорціум художніх музеїв (AMICO)
Консорціум художніх музеїв (AMICO) – неприбуткова організація установ з колекціями творів мистецтва, які співпрацюють для використання мультимедійних ресурсів музеїв в освітніх цілях. http://www.amico.org
Європа
Культурне надбання в регіональних мережах (REGNET)
REGNET планує організувати функціональну мережу центрів обслуговування в Європі та забезпечує IT послуги для організацій культурної спадщини, а також буде рушієм діяльності організацій культурної спадщини у сфері електронного бізнесу. http://www.regnet.org
Посібник Calimera |
125 |
Бізнес-моделі |
Відкрита спадщина: створення європейської економіки культури
Проект, частково фінансований Єврокомісією, прагне створити IT інфраструктуру, яка б покращила доступ до колекцій, що підтримуються регіональними музеями та розвинути "економіку культури" для суттєвого сприяння місцевому економічному розвитку. http://www.openheritage.com
Австрія
Büchereiverband Österreichs (Австрійська бібліотечна асоціація)
Організація створена на базі ІТ сервісах, іншими словами
— веб сайт для бібліотек, що дозволяє бібліотекарям створювати власні веб сайти із допомогою спеціалістів з Büchereiverband шляхом курсів і тренінгів. http://www.bvoe.at/
Угорщина
eVillages
Використовуючи ділову модель з відкритим кодом, планується приєднати маленькі угорські села до Інтернету для надання інформаційних послуг на можливості участі в "електронному урядуванні". http://europa.eu.int/information_society/istevent/2004/cf/document.cfm?doc_id=115 4
Муніципальний WEB портал для бібліотек
Новий засіб для допомоги в інтеграції малих муніципальних бібліотек до сучасного інформаційного суспільства. Забезпечує створення та підтримку онлайн каталогів. http://www.kiskonyvtar.hu
Польща
SSWIM - The Museum Information Exchange Network
Добірка визначених стандартів може бути використана музеями у співпраці з SSWIM для забезпечення пошуку об'єктів в музейних колекціях для тих, хто не має власних каталогів та баз даних. http://www.pma.pl
Румунія
BiblioPhil - Project of “Petre Dulfu” Maramures County Library
Інтегрована бібліотечна система поєднана з системою безпеки, віртуальною бібліотекою, видачею книжок, статистикою, обробкою бази даних читачів та обробки документів. http://www.bibliotecamm.ro
Великобританія
Шотландська мережа доступу до культурних ресурсів (SCRAN)
SCRAN – онлайнова база даних з можливостями пошуку, яка містить понад мільйон текстових та мультимедійних одиниць, онлайнова інтерактивна бібліотека з величезним і різнобічним зібранням записів, що стосуються культури, історії та науки. http://www.scran.ac.uk
Посібник Calimera |
126 |
Бізнес-моделі |
Назад до змісту
Посібник Calimera |
127 |
Бізнес-моделі |
Рекомендації Calimera
Підбір кадрів
Перелік питань
Питання, які висвітлено у рекомендації, включають: Набір працівників Кваліфікація Навчання
Постійний професійний розвиток (CPD) Міжвідомчі питання Залучення зовнішніх ресурсів
СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
В останні роки спостерігаються значні зміни у способах, якими музеї, бібліотеки та архіви надають свої послуги, і можливо, що наступні кілька поставлять перед персоналом складні завдання.
Найбільшим чинником змін є технологія. Забезпечення доступу через Інтернет до ресурсів, створених самою установою чи отриманих іншим способом (кооперація, оплата/ліцензія та ін.) впливає на підбір необхідних для цього кадрів, на потрібне їм навчання, на те, які послуги надаватимуться та як вони доставлятимуться. Технологія розвивається швидкими темпами і потребує постійної перепідготовки.
Інші питання включають демографічні зімни, зміни у принципах роботи та політичні програми.
Музеї, бібліотеки та архіви повинні гарантувати необхідну кваліфікацію персоналу для виконання роботи на належному рівні їх підготовки та розвитку. Це також важливо при відборі персоналу. Є практика використання зовнішніх джерел та сторонніх консультантів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ |
Назад до переліку |
|
|
Набір працівників |
Назад до переліку |
Населення Європи старіє. Цей фактор посилює цінність хороших молодих спеціалістів. Музеї, бібліотеки та архіви, як і інші роботодавці, повинні пропонувати кращі умови праці, у тому числі:
∙оплата праці та умови роботи повинні вигідно порівнюватися з іншими галузями, які потребують аналогічних рівнів кваліфікації. Для невеликих організацій це інколи може становити проблему;
Посібник Calimera |
128 |
Підбір кадрів |
∙перспективи кар’єри мають також бути привабливими. Це також може становити проблему для невеликих організацій. особливо якщо вони мають низьку плинність кадрів;
∙може виникнути потреба у прийнятті гнучкіших схем роботи, наприклад, часткова зайнятість, розділ робочих місць, тимчасові контракти, залучення позаштатних працівників та ін.
Імідж в суспільстві і стороннє сприйняття можуть іноді стримувати претендентів на посаду. Є потреба рекламувати позитивні сторони роботи у секторі, наприклад діапазон доступних робочих місць, необхідну кваліфікацію і перспективи службової кар’єри.
Програми рівних можливостей означають, що різноманітність населення має відображатися у робочій силі, наприклад, слід приймати на роботу представників етнічних меншин та людей з обмеженими можливостями.
Працівників можна набирати з усього ЄС. Вільне переміщення осіб є однією з фундаментальних свобод, гарантованих законами Європейського Союзу, та включає право на проживання та роботу в іншій країні – члені ЄС. Є три основних законодавчих акти, що регулюють взаємне визнання кваліфікацій у межах ЄС: Директива 89/48/EEC, Директива 92/51/EEC і Директива 99/42/EC [1]. Краще джерело детальної інформації - професійні асоціації в державах - членах.
Оголошення у професійних журналах, газетах і т.д. є досі найпоширенішим шляхом набору працівників, але все більше підприємці розміщують оголошення на вебсайтах і списках розсилки, орієнтованих на певні професії. Звичайним є також залучення молодих спеціалістів через школи виробничої підготовки.
Кваліфікація Назад до переліку
Багато чинників впливають на діапазон та тип кваліфікаційних вимог у сфері культури, зокрема:
∙технологія – вона продовжує швидко розвиватися, що потребує постійної перепідготовки;
∙очікування користувачів – вони стають більш вимогливими, великою мірою завдяки комерційному сектору;
∙політичні програми, такі як соціальне включення, культурна ідентичність та розмаїття, згуртування громади, довічне навчання та економічний розвиток;
∙зміна умов роботи – очікується, що люди змінюватимуть місце роботи та вид діяльності більше одного разу протягом трудового стажу, що потребує перепідготовки та набуття нової кваліфікації.
Необхідні навички:
∙Технічні На базовому рівні працівники повинні вміти користуватися усім, що доступне
відвідувачам, тобто комп’ютерами, принтерами, факсами, мікрофільмовими проекторами, копіювальними апаратами, аудіо - та відеоапаратурою, інтерактивними виставками та ін. Необхідні також передові навички у сфері інформаційних технологій (ІТ). Від персоналу обов’язково вимагається вміння
Посібник Calimera |
129 |
Підбір кадрів |
професійного пошуку інформації. Зараз є потреба у працівниках, які вміють розробляти та створювати вебсайти, або виготовляти цифрове відеозображення об'єкта. Потрібні люди, які розуміють увесь процес оцифрування, та вміють зберігати, знаходити цифрові ресурси та маніпулювати ними. Також є потреба у працівниках, які вміють працювати з іншими технологіями, наприклад, з обладнанням для контролю за середовищем у музеях та архівах.
∙Людські якості Взагалі, сфера культурної спадщини має високий рейтинг з точки зору
ставлення до клієнтів. Зараз спостерігається тенденція до підвищення вимогливості користувачів. Вони очікують швидкого надання послуг, а також доступу до них у будь-якому місці та у будь-який час. Це призводить до зростання кількості послуг, які надаються в електронному виді, та до роботи пунктів обслуговування увечері, в вихідні та небанківські дні. Тому виникає потреба у працівниках з позитивними людськими якостями та професійними комунікаційними навичками.
∙Педагогічні навички Концепція довічного навчання змінює роль персоналу. На базовому рівні
працівники повинні вміти показати людям як користуватися комп'ютерами і т. і. Все більше персонал проводить індивідуальні навчання та навчання в групах : за межами установи в навчальних закладах, на робочих місцях, у громадських центрах та ін. Предмети вивчення стосуються не лише ІТтехнології, а й сфери діяльності організації. Для навчання інших необхідно мати педагогічні навички.
∙“Політичні” навички Працівники мають бути політично свідомими, знати і розуміти міжнародні та
національні цілі і завдання. Крім того, "об’єднаний" місцевий уряд означає, що ймовірно необхідно буде працювати з низкою різноманітних підрозділів уряду та/або органів місцевої влади. Наприклад, від архіваріуса може вимагатися інформація про відвідування шкіл до відділу освіти, про заходи для літніх громадян – до відділу соціальних служб, про особливі події – до відділу туризму та дозвілля, кількість відвідувань вебсайту – до відділу інформаційних технологій, а статистика користування – до національного або місцевого відділу, який збирає показники роботи. Вміння вести переговори та лобіювати також необхідні персоналу для забезпечення належного фінансування та підбору кадрів, а навички партнерства потрібні, що співпрацювати з іншими галузями.
∙Навички з маркетингу та реклами Музеї, бібліотеки та архіви не можуть сидіти і чекати, доки до них прийдуть
люди; вони повинні рекламувати свої послуги у світі де є конкурентна боротьба за час та увагу людей. Необхідно досліджувати ринок та проводити заходи з залучення громадян в заклади культури. Серед таких дій – відвідування шкіл, житлових будинків або місць тимчасового проживання, виступи на телебаченні та радіо, відвідування виставок та ярмарок, виступи у клубах, організація заходів, створення груп за інтересами і т. і. Вони також
Посібник Calimera |
130 |
Підбір кадрів |
можуть використовувати свої вебсайти для реклами серед всесвітньої аудиторії та сприяти розвитку віртуальних співтовариств за інтересами. Важливо також підтримувати внесок музеїв, бібліотек та архівів у програми довічного навчання, соціальне включення та ін. Вони мають просувати свої послуги та ресурси серед сектору освіти, телебачення та радіомовлення, відділів соціальних служб, туристичних відділів, волонтерів та місцевого бізнесу.
∙ Фінансові навички Відбувається активізація участі закладів культури у конкурсах, тому
корисними і необхідними є навички успішної участі у конкурсах на фінансування проектів. Невеликі організації можуть знайти їх через схеми партнерства (див. рекомендації зі Співробітництва і партнерства). У деяких випадках від установ може вимагатися отримання додаткового доходу шляхом продажу товарів, громадського харчування і т. д. Звичайно, необхідні навички з адміністрування загального бюджету.
∙Юридичні навички Дуже важливими є знання правових питань, законів про авторські права,
захист даних, свободу інформації, та загальні питання безпеки. (див. рекомендації з юридичних та правових питань.)
∙Спеціальні навички Спеціальні відомчі професійні навички також важливі, наприклад навички у
сфері збору, зберігання, обліку інформації, знання метаданих та термінології, бібліографії та ін. У цифрову еру деякі з цих навичок можуть буди застосовані у різних конфігураціях. Наприклад, знання метаданих визнається ключовою навичкою для професійних бібліотекарів, це виходить з практики каталогізації, індексування та бібліотечного менеджменту. Навички роботи з інформацією та управління нею, які застосовуються архіваріусами та бібліотекарями, потрібні у таких сферах, як управління Інтернет-контентом, знаннями та документами. Навички зберігання та консервації необхідні у будь-якому проекті оцифрування для забезпечення збереження оригінальних предметів та документів.
∙Навички управління проектами Управління проектами сьогодні має велике значення, оскільки багато
процесів та розробок, таких як проекти оцифрування, виконуються за проектним фінансуванням, а не з бюджету. Навички управління проектами включають:
°лідерство;
°управління людськими ресурсами (клієнтами, постачальниками, управлінцями та колегами);
°спілкування/комунікація (вербальна та письмова);
°ведення переговорів;
°планування;
°управління контрактами;
°розв'язання проблем;
°творче мислення.
Посібник Calimera |
131 |
Підбір кадрів |
∙Навички лідерства У деяких країнах виявлено брак навичок лідерства у галузі культури.
∙Інші навички Інші необхідні навички: спілкування, вміння адмініструвати, статистичні та
дослідницькі вміння, управління часом.
Навчання |
Назад до переліку |
∙Початкова професійна підготовка Болонський процес [2] – на теперішній час головний процес реформи вищої
освіт в Європі. Його розвивають країни члени ЄС, але в ньому також задіяні Європейська комісія, асоціація Європейських університетів(EUA), Рада Європи, ESIB (Національна спілка студентів у Європі), та EURASHE (Європейська асоціація вищих навчальних закладів). Болонська декларація [3] була підписана у 1999 р. 29 країнами. Головна мета процесу – трансформування вищої освіти у Європі у більш прозору та взаємно визнану систему.
Початкова професійна підготовка проходить, в основному, в університетах. Відбуваються зміни у змісті курсів внаслідок зміни ролі музеїв, бібліотек та архівів та ширшого використання технологій. Поте, для скорочення розриву між викладачами та роботодавцями треба ще багато зробити, можливо, пропонуючи більше посад, пов'язаних з викладанням нових курсів та більше навчання без відриву від виробництва.
∙ Безперервна професійна освіта (БПО) Назад до переліку За попередніми оцінками, за десять років 80% навичок людей застаріють.
Тому БПО може навіть стати обов'язковою для збереження професійної кваліфікації. БПО може мати багато форм, у том числі:
°очне навчання в університеті у вільний від роботи час;
°навчання неповний день у свій власний час;
°е - навчання;
°відвідування коротких курсів/семінарів, які проводять професійні організації або комерційні тренери;
°навчання на дому іншим членом трудового колективу;
°наставництво з боку іншого працівника своєї або іншої установи;
°тренування;
°навчання на роботі;
°зміна роботи.
БПО додає певну логіку до процесу навчання, певний план, а не просто відвідування курсів "тому що вони є" або "тому що когось направили". Кожному працівнику корисно мати особистий учбовий план, який регулярно обговорюється та переглядається разом з керівником або лідером групи.
Як частина програми CALIMERA Workpackage 4, було здійснено перевірку різних видів підготовки, наявних у місцевих закладів культури. Результати показали, що усі відомства у країнах-членах ЄС включають технологічні та
Посібник Calimera |
132 |
Підбір кадрів |
юридичні питання у курси професійної підготовки. Менший пріоритет надається педагогічним та фінансовим навичкам. Результати також показали потребу у кращій підготовці саме у цих сферах, тобто з технологічних та юридичних питань, з перспективою впровадження технології та поліпшення здатності обговорювати потреби та вести переговори з постачальниками технологій.
Навчанню не надають належного пріоритету з наступних причин:
∙Брак часу – невеликим установам буває важко вивільнити працівників для навчання;
∙Брак коштів – це також може становити проблему для невеликих організацій. Проблема може поглиблюватися, якщо бюджети на навчання контролюються керівними органами або місцевою владою, та якщо керівництво має доводити необхідність фінансування.
∙Рівень культури праці в організації може не заохочувати до навчання. Інколи працівники не можуть зійти зі своєї колії і не хочуть залишати "зону комфорту" своєї власної спеціалізації. Залучення таких працівників до навчання інших може сприяти їх розумінню значення підвищення кваліфікації. Потрібно доводити до відома працівників такі фактори, як плани уряду в сфері культури, які вимагають змін у принципах роботи людей, або приклади, де фінансування пов'язане з досягненням цілей, які вимагають від них набуття та застосування нових навичок.
Інші професії, крім доглядачів музеїв, бібліотекарів та архіваріусів, також задіяні зараз у сфері культури це - освітяни та фахівці з інформаційно-комунікаційних технологій. Їх кваліфікацію також треба підтримувати на сучасному рівні. Усі інші працівники – непрофесіонали: помічники, допоміжні робітники, водії, прибиральники, волонтери, також повинні мати певні навички і тому потребують навчання. Усім працівниками треба давати можливість набувати нових навичок та кваліфікації. У деяких країнах для осіб, що не закінчили вузи, є курси з отриманням кваліфікації. Розвиток та підтримка працівників, які не мають професійної кваліфікації важливий для збільшення кількості хто може і бажає розпочати професійну підготовку.
Міжвідомчі питання Назад до переліку
Багато навичок, необхідних у сфері культурної спадщини, є універсальними. Такі навички, як спілкування, командна робота, фінансовий менеджмент, робота з клієнтами, адміністрування, маркетинг, управління проектами, педагогічні навички та ІКТ-навички користуються попитом за межами цієї сфери, і однаково необхідні у музеях, бібліотеках та архівах.
Усі три відомства мають спільні цілі та завдання й інколи об'єднані на місцевому, регіональному або навіть національному рівні, як у Норвегії та Великобританії (див рекомендації Співробітництво та партнерство). Менші заклади можуть мати спільну будівлю, організовувати спільні заходи або проекти.
Тому важливо, щоб працівники розуміли роботу інших відомств, і навіть могли працювати у різних відомствах. Міжвідомча підготовка може бути корисною у цьому випадку. Між відомствами можна організувати обмін працівниками та відрядження, що може принести користь як працівнику, так і установі. Це легше
Посібник Calimera |
133 |
Підбір кадрів |
зробити там, де місцева влада контролює місцеві музеї, публічні бібліотеки та архіви. Можна організувати міжвідомчі мережі для обміну позитивною практикою та надання консультацій з підтримки професійного росту. Такий захід буде дуже корисним для працівників невеликих установ, особливо для тих, хто працює в установах одноосібно, та для позаштатних працівників.
Залучення зовнішніх ресурсів (аутсорсінг) та сторонніх консультантів
Назад до переліку
Інколи для роботи над короткотерміновим проектом необхідні навички, які виходять за межі основної/традиційної компетенції музеїв, бібліотек та архівів, та яких не можна здобути власними силами. У таких випадках єдиним шляхом отримання таких навичок є аутсорсінг.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ |
Назад до переліку |
|
|
Цифрова культура діяла як стимулятор росту зайнятості в минулому і, ймовірно, так само діятиме у майбутньому, за наявності попиту на творчий потенціал і контент у сфері культури, що розширяється, включаючи телебачення, видавництво та музичну індустрію а також музеї, бібліотеки і архіви. Індустрія культури в цілому характеризується значною часткою позаштатних співробітників і дуже маленьких компаній, яким важко пристосовуватися до раніше типових схем повної зайнятості працівників. Також є значна кількість найнятих добровольців, особливо в музеях. Отже, важко визначити кількість робочої сили. Однак, дослідження Використання та розвиток робочого потенціалу у галузі культури в цифрову епоху [4] передбачає зростання зайнятості у галузях мультимедіа і програмного забезпечення від 12 мільйонів у 2001 р. до 22 мільйонів у 2011 р. Крім того, це дослідження прогнозує попит на працівників у підгалузях, пов'язаних з творчістю та створенням контенту (Вебдизайн, реклама, видавництво, ЗМІ, освіта, розваги, і т. д.). Працівники з універсальними навичками можуть скористатися цим потенційним зростанням.
Очікується, що у майбутньому працівники змінюватимуть місце роботи і посади більше одного разу за період трудової діяльності, й повинні будуть збагачувати свій досвід та вміння для досягнення свого потенціалу. Вони матимуть багато кваліфікацій, а їх графік роботи стане гнучкішим.
Робота в іншій країні також збагачує досвід та вміння людей. З розширенням ЄС та взаємним визнанням кваліфікацій цей процес значно полегшиться.
Переміщення між відомствами стане більш звичайним, оскільки ця сфера має багато спільних рис та завдань, наприклад, програми соціального включення, ініціативи з довічного навчання, програми інформаційного суспільства, економічне відродження, фінансові труднощі, зміни методів роботи, викликані загальним розвитком цифрових технологій.
Необхідно розширювати співпрацю між навчальними організаціями та роботодавцями для забезпечення нових працівників необхідною низкою навичок.
Посібник Calimera |
134 |
Підбір кадрів |
У деяких країнах лідерство визначається як основне вміння, якого не вистачає у музеях, бібліотеках та архівах. Потрібно знайти способи залучення професіоналів високого рівня до роботи у цьому секторі. Тому необхідно більше таких ініціатив, як Програма лідерства Clore у Великобританії (див. Посилання), щоб дати працівникам необхідні можливості для розвитку.
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
Назад до переліку |
[1] Директиви ЄС 89/48/EEC, 92/51/EEC та 99/42/EC. http://europa.eu.int/comm/internal_market/qualifications/general-system_en.htm
[2]Болонський процес http://www.coe.int/T/E/Cultural_Cooperation/education/Higher_education/Activities/Bologna_Process/default.asp
[3]Болонська декларація http://www.coe.int/T/E/Cultural_Cooperation/education/Higher_education/Activities/Bologna_Process/Bologna_Declarati on.asp
[4]Використання та розвиток робочого потенціалу у галузі культури в цифрову епоху http://europa.eu.int/comm/culture/eac/sources_info/studies_evaluation/exploit_empl oi_en.html
|
ПОСИЛАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
|
Болгарія
Центр безперервної освіти для бібліотекарів
Спільний проект Болгарської бібліотечної асоціації та бібліотечної інформацйної школи Софійського університету. Профінансований та підтриманий Інститутом Відкритого Суспільства, Бібліотечна програма Будапешт та Фондом відкритого суспільства, Софія. http://www.lib.bg/Cntr-for%20cont.ed.htm
Чеська Республіка
www.dobrovolnik.cz
Волонтерська діяльність в Республіці Чехія. http://www.dobrovolnik.cz
Данія
Skjoldenæsholm Tram Museum
Багато музеїв співпрацюють з волонтерами. Це приклад музею який діє повністю на добровільних засадах за допомогою членів Дацького історичного співтовариства Tramway . http://www.sporvejsmuseet.dk/
IІрландія
Стратегія навчання працівників музеїв Ірландії
Посібник Calimera |
135 |
Підбір кадрів |
Навчання персоналу музеїв пов'язано із схемами акредитації музеїв. http://www.heritagecouncil.ie/publications/museums3/training.html
Польща
Проект Bibweb
Проект діє як інструмент для дистанційного навчання бібліотекарів та інших професіоналів, надає можливість придбати інноваційні навички в обслуговуванні користувачів. http://www.bibweb.pl
Росія |
|
|
|
|
MR-Prof (Російські музеї для професіоналів) |
|
|
||
Російський |
|
інститут |
культурних |
досліджень |
(http://www.evarussia.ru/eva2001/catalog_eng/prod_121.html) |
та російська |
|||
мережа |
культурної |
спадщини |
(http://www.rchn.org.ru/defengl.htm) |
|
започаткували спільний інформаційний проект який поєднує матеріали, технології та користувачів Інтернет порталу “Музеї Росії” (http://www.museum.ru).
Верхневолзьський ресурсний центр регіональної музейної інформації
Заснований на базі даних Рибинського музею-заповідника (http://rmuseum.orbis.spb.ru), функціонує як консультаційний центр для працівників музеїв.
Словаччина
InfoLib
Бібліотечно-інформаційний портал Словакії — проект бібліотечної асоціації Словакії. http://www.infolib.sk
Швеція
BIBSAM - відділ національної координації та розвитку Королевської бібліотеки
BIBSAM організує семінари та конференції для бібліотечного персоналу з сучасних проблем. http://www.kb.se/BIBSAM/english/courseconf/first.htm
Туреччина
Сайт архівів Туреччини
Вміщує корисну інформацію та лінки архівних сайтів, листи розсилки для архівних працівників.
http://www.archimac.org/index.spml
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
Програма лідерства Clore
Посібник Calimera |
136 |
Підбір кадрів |
Ця програма – ініціатива Фонду Clore Duffield, і має на меті допомогу у підготовці та розвитку нової генерації лідерів для сфери культури. http://www.cloreleadership.org/
Рада з кваліфікації у сфері творчості та культури (охоплює мистецтво, музеї та галереї, спадщину, народні промисли та дизайн) http://www.cciskills.org.uk/
Рада з кваліфікації у сфері довічного навчання (охоплює навчання та розвиток на базі громади, подальшу освіту, вищу освіту, бібліотечні та інформаційні послуги, навчання пов'язане з роботою).
Ради з питань галузевої кваліфікації, створені урядом Великобританії для об'єднання роботодавців, профспілок та професійних об'єднань для розв'язання таких проблем, як ліквідація браку навичок, підвищення продуктивності та ефективності, а також збільшення можливостей для підвищення кваліфікації та продуктивності усіх працівників сфери.
http://www.ssda.org.uk/
Volunteering England
Публікація присвячена політиці волонтерства, тренінгам, здоров'ю та безпеці. http://www.volunteering.org.uk/centre/docs/Policies%20Booklet.pdf
Назад до змісту
Посібник Calimera |
137 |
Підбір кадрів |
Посібник Calimera
Ефективність та оцінка
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
Питання, висвітлені у цьому посібнику, включають наступне: Статистика публічних бібліотек Музейна статистика Архівна статистика Критерії ефективності Нові критерії статистики
Порівняльна оцінка (метрична та процесна) Вимірювання користі та впливу
Практичний інструментарій для вимірювання користі та впливу Стандартні анкети Стандарти
Оцінка користування електронними ресурсами Нові критерії статистики для оцінки послуг eMetrics
СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
УЧАСТЬ ЄС
Європейський Союз не має законодавчої бази для участі у роботі музеїв, бібліотек та архівів як таких, та впливає на них лише у тій мірі, у якій вони можуть мати значення для стратегічних ініціатив, на які він має юридичний мандат. Наприклад:
∙e-Europe;
∙зайнятість;
∙культура;
∙наукові дослідження;
∙міжнародне співробітництво;
∙торгівля (наприклад, права інтелектуальної власності);
∙соціальний розвиток;
∙структурний розвиток.
Вимірювання впливу музеїв, бібліотек та архівів на ці сфери діяльності є складним завданням.
Критерії ефективності представляють потенційний інтерес для багатьох зацікавлених сторін::
∙уряд, політикою якого може бути збір даних про ефективність, як це відбувається у Великобританії (див. Посилання) та у США;
∙вище керівництво та зацікавлені сторони, які бажають знати, чи є послуги ефективними у досягненні своїх цілей;
∙керівники служб, які бажають найкраще використовувати виділені їм ресурси в інтересах користувачів;
Посібник Calimera |
138 |
Ефективність та оцінка |
∙громадськість, як клієнти, так і прихильники, які хочуть бути впевненими у наявності послуги, у разі бажання скористатися нею;
∙прибічники громадських бібліотек, музеїв або архівів;
∙дослідники, які діють від імені будь-якої, або жодної з цих груп.
Це питання можна розглядати на трьох рівнях: місцевому, національному/регіональному та міжнародному.
Основні питання, які є рушійною силою оцінки ефективності в міжнародному масштабі:
∙Для чого існують музеї/бібліотеки/архіви?
∙Хто контролює план заходів? Чи є це питання загальнодержавним, регіональним чи місцевим?
∙Чи повинні музеї/бібліотеки/архіви розширювати свої послуги в інтересах усієї громади, чи повинні звузити свою діяльність, щоб показати своє значення та вплив для специфічних груп?
∙Модернізація породжує питання, пов'язані з інформацією з мережі ІНТЕРНЕТ та електронних джерел, та пов’язує питання культурної спадщини з такими напрямками, як електронний уряд, соціальне прилучення, свобода інформації, зайнятість, освіта та економічний добробут.
∙Актуальне питання модернізації позиціонує архіви (більше, ніж бібліотеки чи музеї) з питаннями роботи з матеріалами у "цифровому оригіналі" для виправдовування надій користувачів на віддалений доступ до матеріалів через ІНТЕРНЕТ.
∙Що таке якісні послуги та скільки вони мають коштувати?
∙Якщо якісні громадські послуги відрізняються від тих, що надавалися раніше, тоді для цього потрібні нові заходи. Розвиток послуг, пов'язаних з ІНТЕРНЕТ, просуває вирішення таких питань.
∙При наявності посиленої конкуренції за громадські фонди, музеї, бібліотеки та архіви повинні мати аргументи для отримання своєї частки. Інколи такий аргумент є чисто політичним. Інколи він є раціональним та заснованим на доказах, і дає змогу застосувати показники ефективності. Які в свою чергу мають запропонувати мову для раціональної дискусії.
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ Назад до переліку
Сторонні спостерігачі часто здивовані обсягом роботи, яка виконується для розробки показників ефективності бібліотек – існують навіть офіційні міжнародні стандарти з цього питання. Показники ефективності та статистика для архівів та музеїв не отримали такої міжнародної уваги і не є такими добре розвиненими. (Див. спец. розділи по кожному нижче).
Статистика публічних бібліотек Назад до переліку
Статистика має значення для поліпшення стандартів та отримання фінансової підтримки. Публічні бібліотеки у Європі зазвичай мають добру статистику (див. посилання) але є наступні проблеми для усіх трьох секторів:
∙ своєчасність (часто публікується з запізненням);
Посібник Calimera 139 Ефективність та оцінка
∙повнота (вони можуть бути не проаналізовані, що унеможливлює визначення тенденцій);
∙міжнародна стандартизація (вони можуть не визнавати положення міжнародних стандартів);
∙презентабельність та доступ (можуть бути погано презентованими та важкодоступними);
∙відповідність цілі (можуть не охоплювати тем, потрібних зацікавленим
сторонам, тобто актуальним питанням є надання електронних послуг). Велика збірка статистичної інформації стосовно бібліотек підтримується LibEcon (див. Посилання. Див. також бібліографію.)
Музейна статистика Назад до переліку
У той час, як велика робота здійснюється щодо статистики публічних бібліотек, а основні порівняльні дані вже наявні, те ж саме не можна сказати про місцеві музеї та архіви. Основна перешкода полягає в тому, що досі не вдається узгодити міжнародну класифікацію музеїв, прийнятну для всіх. Це означає, що дані, які збираються, неможливо порівняти у міжнародному масштабі. Навіть основне визначення музею ICOM зараз переглядається. [1].
Найближчим відповідником міжнародному стандарту статистики музеїв є анкета ЮНЕСКО, у якій йдеться про кількість музеїв, типи, відвідування, кількість працівників, доходи та видатки, та яка має на меті отримання контекстуальних даних для розрахунків. Останнє дослідження музеїв проводилося ЮНЕСКО у 1995 р. та зіткнулося із значними труднощами.
ЄВРОСТАТ ретельно дослідив питання культурної статистики у Європі, в звіті ГПЕ (групи провідних експертів). [2] Між іншим, у звіті розглянуто музейну статистику та ступінь її стандартизації у пілотній групі з 5 країн, та зроблено наступний висновок:
“Більшість країн користується визначенням музею за ЮНЕСКО або ICOM. Якщо адекватним критерієм вважається визначення ЮНЕСКО, то кількість музеїв може вважатися статистичною величиною, яка є доступною та порівнюваною. З іншого боку, кількість відвідувачів дає лише часткове уявлення про загальну відвідуваність у п’ятьох розглянутих країнах. Цифри відвідуваності в основному застосовуються лише до частини музеїв (державні музеї, великі музеї) та лишають поза увагою менші музеї. Ці цифри є так само неповними у тому, що стосується розподілу за статусом (публічні музеї, приватні музеї) та типом колекції. У більшості випадків вона охоплює лише частину публічних музеїв. І насамкінець, у всіх країнах статистика працівників музеїв та доходів відсутня.”
ГПЕ підкреслювала, що у більшості країн є велика кількість приватних музеїв, які часто взагалі не задокументовані, і що звіти провінційних публічних музеїв є нерегулярними. Крім того, ГПЕ не вважає класифікацію типів музеїв за ЮНЕСКО корисною:
“Визначення та класифікації, запропоновані робочою групою, хоча й ґрунтуються в основному на визначеннях ЮНЕСКО, походять від вужчого
Посібник Calimera |
140 |
Ефективність та оцінка |
підходу до того, що являє собою музей. Вони не мстять, наприклад, закладів, які демонструють живих істот, природні заповідники та наукові центри”.
Запропонована класифікація розподіляє музеї за:
∙суттю колекції: пропозиція полягає у тому, щоб спростити класифікацію ЮНЕСКО, скоротивши її з дев’яти до трьох позицій. Причиною такого вибору є те, що музейні колекції в основному є багатотематичними. Відмінність за однією темою не вважається необхідною для порівняння у європейському масштабі, хоча може представляти інтерес для національної статистики. Варто також зазначити, що музеї сучасного мистецтва класифікуються під заголовком “Музеї мистецтва, археології та історії”.
∙Адміністративним статусом: пропонується відділити публічні музеї від приватних. Публічні музеї розподіляються на “національні музеї, що знаходяться у власності чи управлінні держави, та інші публічні музеї, що знаходяться у власності чи управлінні органів місцевої влади (провінції, регіону, громади)”.
В той час як Євростат продовжував практикувати видовий підхід до культурної статистики, європейська музейна спільнота зберегла галузевий погляд на музеї взагалі. Європейська група музейної статистики (EГМУС) була створена нещодавно шляхом злиття робочої групи Євростату з музеїв (група, яка спеціально досліджувала один культурний сектор (музеї)), та щорічної Конференції з музейної статистики, яка проводилася з 1995 р. Інститутом музеєзнавства при Державному Музеї берліно-прусської культурної спадщини. Нещодавно вони опублікували (у грудні 2003 р.) “Посібник з музейної статистики у Європі.” [3] Ця публікація містить звіти 21 європейської країни стосовно їх музейної статистики та з окремих питань (визначення “музею”, законодавство у сфері музеїв; укладачі та джерела статистики; типи колекцій; форми власності). Публікація також містить порівняльні таблиці, розроблені ЕГМУС, а також звіти про Берлінські конференції та деяку діяльність Євростату. Обговорюються деякі теми, що виходять із даних та звітів. Посібник призначений для широкого кола читачів, хоча зібрані дані не можна просто розмістити поряд у єдиній таблиці без численних коментарів, через звичайні проблеми із стандартизацією.
Звіт визнає потребу у показниках ефективності, але не рекомендує жодних показників для використання фахівцями та фінансуючими організаціями.
Архівна статистика Назад до переліку
Спостерігається незначна робота на міжнародному рівні з архівної статистики, а цей напрямок має проблеми, схожі з проблемами музейної галузі. В останній раз ЮНЕСКО проводила дослідження архівної статистики у 1988 р. після кількарічного експерименту, що розпочався у 1984 р. і використовував статистичну модель, розроблену за допомогою Міжнародної Ради архівів. Не існує міжнародного стандарту для архівної статистики, отже опитувальний лист ЮНЕСКО є найбільш прийнятними.
У звіті ГПЕ [2] досліджено стан справ архівної статистики у Європі досить незначною мірою. Оскільки Євростат має справу з усією сферою культурної
Посібник Calimera 141 Ефективність та оцінка
статистики, яка є достатньо складною галуззю, у нього виникла потреба визначити пріоритети у роботі. Наразі він не займався поглибленим вивченням архівної статистики.
Два міжнародні дослідження щодо статистики національних архівів зазначені у розділі “примітки” [4]. Міжнародна порівнювальна робота стосовно місцевих архівів відсутня. Значення обох досліджень стосовно місцевих архівів, можливо, полягає в тому, що:
∙вони надають деяку інформацію стосовно законодавства у сфері архівної діяльності;
∙вони зазначають, чи є національні архіви вищестоящими над місцевими архівами;
∙Огава [4] пропонує підхід до питань стосовно архівації “цифрових оригіналів” та оцифрування старих матеріалів;
∙обидва опитувальних листи можна вважати пілотними для майбутньої роботи у цій сфері.
Критерії ефективності Назад до переліку
Критерії ефективності допомагають керівникам сконцентрувати статистичні дані у значущі показники реальної ефективності – тут краще вживати термін “показник”, оскільки він правильно пропонує оціночний підхід у тлумаченні результатів роботи. Проте, щоб бути корисними, такі показники мають бути стійкими та піддаватися інтерпретації. Вони повинні точно співвідноситися з цілями послуг. Використовувати їх для порівняння однієї послуги з іншою потрібно дуже уважно, щоб забезпечити їх відповідність. Зрештою, зусилля, витрачені на збір даних для розрахунку критеріїв ефективності, повинні бути пропорційними можливим вигодам від вдосконалення процесу прийняття рішень.
Існує багато літературних джерел, присвячених показникам ефективності бібліотек. У Великобританії Група з питань якості громадських послуг [5] працює над показниками ефективності для архівів, а Спілка архівістів опублікувала посібник з цього питання у 1993 р. (Оцінка ефективності, Patricia Methven та ін. 1993. ISBN 0 902886 45 2. [6]). У США, згідно з Законом про ефективність та результати роботи урядових установ від 1993 р., кожне відомство зобов’язане розробляти та публікувати щорічний звіт про роботу. Звіти про роботу Національної адміністрації архівів та сховищ [7] розміщено у мережі ІНТЕРНЕТ. Деякі з показників їх роботи може застосовуватися місцевими архівами.
Нові критерії статистики та інші інструменти для оцінки електронних послуг (див. також розділ оцінка користування електронними ресурсами нижче) Назад до переліку
У Європі та інших країнах проводиться робота з розробки показників для надання бібліотеками послуг, що базуються на інформаційних технологіях. Деякі з цих величин є відносно неточними, але можуть бути корисними: наприклад, кількість ПК, доступних для користування читачами у філіях публічної бібліотеки, та кількість заходів на Веб-сайти громадської орієнтації. Деякі з цих показників можна легко застосувати для використання в архівах та музеях.
Посібник Calimera |
142 |
Ефективність та оцінка |
Складніші методи роботи (для бібліотек) досліджувалися у декількох проектах, з основним акцентом на академічних бібліотеках. Проект EQUINOX [8] програми ЄС “Telematics” було розроблено для охоплення усіх типів бібліотек. У США основну роботу взяли на себе McClure і Bertot. [9]
Порівняльна оцінка (метрична та процесна) Назад до переліку
Порівняльна оцінка – це, головним чином, порівняння з перспективою покращення. Серед типів порівняльної оцінки є:
∙метрична (статистичне порівняння з використанням наявної оприлюдненої статистики або даних, спеціально зібраних з цією метою);
∙процесна (коли служби досліджують, як інші аналогічні служби досягають
своїх результатів).
Порівняльна оцінка може проводитися у порівнянні з іншими музеями/публічними бібліотеками/архівами або іншими організаціями на предмет характерних функцій, таких як закупівля або управління персоналом.
Існують приклади порівняльної оцінки публічних бібліотек на національному рівні у Великобританії та Німеччині (див. Посилання) Обидві моделі легко адаптуються для використання в інших країнах.
Американська Асоціація музеїв оперує системою експертної оцінки [10]. Південно-східною службою музеїв (Великобританія) розроблено прототип сайту автоматизованої порівняльної оцінки. [11]
Вимірювання користі та впливу Назад до переліку
Вимірювання користі та впливу є надзвичайно складним. Це питання краще розглядати як частину низки можливих заходів:
Вхід > Процес > Вихід > Результат > Вплив.
∙Вхід включає усі ресурси, які використовує організація з метою вироблення продукту або послуги, які вона хоче продати (слово "продати" вживається у широкому сенсі). Сюди входять фінанси, будівлі, сировина, обладнання, персонал, а також інформація, яка останнім часом набирає все більшого значення. Вимірювання полягає, в основному, у підрахунку, хоча більша увага приділяється вимірюванню якості. Проте, не можна стверджувати, що заклад, який має більше ресурсів є кращим.
∙Процеси – це те, що робиться з вхідними ресурсами для створення чогось нового. При вимірюванні процесів треба визначати, як добре вони працюють. Таким чином, у бібліотеці можна вимірювати час обробки нових книг для того, щоб з'ясувати належним чином, чи працює процес швидкого доведення фондів до читачів.
∙Виходи – це те, що виробляє організація. Прикладами можуть бути "каталоги", "довідники", відвідування виставки та "місця, зайняті читачами". Дуже часто вимірювання полягає у підрахунку кількості вихідних одиниць. Проте, якість є такою ж важливою, як і кількість.
∙Результати – котроткота середньострокові наслідки застосування виходів. Кількість фактично прочитаних книг може бути результатом видання каталогу.
Посібник Calimera |
143 |
Ефективність та оцінка |
∙Вплив – це дія результатів на довкілля (у широкому сенсі, включаючи людей та суспільство), яка звичайно є довготерміновою. Прикладом тут може бути підвищення рівня письменності внаслідок читання бібліотечних книг.
∙Найскладнішим у вимірюванні впливу є те, що він складається з багатьох чинників, тому виокремити один з них (такий як внесок бібліотеки) дуже важко. Зазвичай, найкраще у цьому випадку запитати думку клієнтів та спостерігати за їх поведінкою.
Питання оцінки діяльності бібліотек та музеїв на основі результатів досліджувалося IMLS (Інститутом музейних та бібліотечних послуг):
"Перспективи оцінки діяльності бібліотек та музеїв на основі результатів" . [12].
Практичні інструменти для вимірювання користі та впливу
Назад до переліку
У мережі ІНТЕРНЕТ доступні принаймні два набори інструментів:
∙Inspiring Learning for All ("заохочення навчання для всіх") – англійський інструментарій, зосереджений на результатах навчання. [13]. Його призначення – дати опис того, що являє собою музей, архів або бібліотека, які підтримують освіту. Він дає змогу з'ясувати, що вивчають люди, які користуються вашими послугами, оцінити, наскільки добре ви підтримуєте освіту та вдосконалюєте свою діяльність.
∙The Outcomes Toolkit [14] американський інструментарій для публічних бібліотек (його але методику можна застосовувати і до музеїв), який дає змогу службам фактично проводити оцінку на основі результатів.
∙VITAL: "Значення та вплив доступу за допомогою інформаційних технологій у бібліотеках" [15] досліджував питання “Яке значення та вплив має надання кінцевим користувачам доступу до послуг, що базуються на інформаційних технологіях, у публічних бібліотеках?” В основному, проект був зосереджений не лише на збиранні даних, що дають негайну відповідь, а й на розробці уніфікованих методик, якими бібліотеки могли б користуватися для оцінки значення та впливу своїх власних послуг. Звіт про виконання проекту та посібник можна отримати на сайті.
∙LONGITUDE II: Library Networking Impact Toolkit for a User-Driven Environment
[16] – інструментарій для методики довготривалого дослідження, що має на меті поліпшити розуміння потреб та поведінки користувача, з особливим акцентом на публічних бібліотеках та мережі UK People’s Network. Наголос робиться на якісних підходах, що інтерпретують кількісні дані, які в свою чергу є більш доступними.
Стандартні анкети для кінцевих користувачів Назад до переліку
Анкети є інструментом дослідження ринку, який має велике потенційне значення для громадських послуг. Їх можна вважати відносно коштовними та такими, що потребують високої кваліфікації у виборі питань, прикладів та обробці, і це може бути складно для невеликих організацій. Використання стандартної анкети може зменшити витрати.
Посібник Calimera 144 Ефективність та оцінка
Пакет стандартних анкет, що використовуються публічними бібліотеками у Великобританії, має назву PLUS (Дослідження користувачів публічних бібліотек) [17]. Користуючись цим інструментом, бібліотеки не лише заощаджують зусилля, але й розміщують результати у загальній базі даних, що дає змогу проводити міжбібліотечні порівняння та порівняльний аналіз. Результати приймаються у якості показників ефективності для стандартів публічних бібліотек Великобританії. Є чотири анкети, які охоплюють користування бібліотеками дорослими, користування дітьми, думки осіб, що не є користувачами, та користування електронними послугами.
PLUS зараз працює з Групою якості громадських послуг (PSQG) Національної ради Великобританії з архівів щодо дослідження відвідувачів архівів. Дослідження PSQG 2002 р. (відвідувачів британських архівів) є у мережі ІНТЕРНЕТ, як на сайті PLUS, так і на Національного Архіву. [18].
Євростат розмістив дослідження стосовно культурної спадщини у дослідженні Eurobarometer ("Євробарометр"), у т. ч. питання користування музеями та бібліотеками. [19]
Стандарти |
міжнародних стандарти для бібліотек [20]: |
Назад до переліку |
Існують два |
|
∙ISO 2789:2003 Інформація і документація – Міжнародна бібліотечна статистика. Він описує, як робити підрахунок бібліотек, бібліотекарів, книг, касет, дисків та ін. для включення до статистичних даних щодо роботи бібліотек;
∙ISO 11620:1998 Інформація і документація – Показники ефективності
бібліотек. Цей стандарт визначає 29 показників, згрупованих у наступних напрямках: а) задоволення користувачів; б) громадські послуги; в) технічні служби.
Ці стандарти нещодавно було переглянуто або доповнено. Обидва мають велике значення, але не є досить відомими та дієвими з точки зору вимірювання впливу та значення електронних ресурсів. (Але див. ISO/AWI TR 19934 – Інформація та документація – Статистика користування електронними послугами бібліотек (розробляється), та ISO TR 20983:2003 - Інформація та документація: показники ефективності для електронних послуг бібліотек (опубліковано нещодавно).)
Деякі елементи цих стандартів можна застосовувати до музеїв або архівів.
Оцінка користування електронними ресурсами Назад до переліку
Користування ліцензованими ресурсами електронної інформації стає більш поширеним і у деяких випадках стає єдиним або домінуючим способом доступу до контенту. Електронне середовище, згідно з маніфестом World Wide Web, надає можливість вдосконалити вимірювання користування такими ресурсами.
Існує багато інструментів для аналізу користування Вебом. Типовим прикладом є Analog. [21]. На сайті є також підручники в режимі "он-лайн". Рекомендується при користуванні статистикою з Веб-серверів і т. п. ознайомитися з деякими
Посібник Calimera |
145 |
Ефективність та оцінка |
питаннями, що стосуються тлумачення цих даних, наприклад The Value of Web Statistics ("Значення Веб-статистики") James Robertson, 28 серпня 2001 [22] та
Why Web statistics are (worse than) meaningless ("Чому Веб-статистика є (більш ніж) безглуздою"). [23]
Проект COUNTER (Підрахунок онлайн-користування мережевими електронними ресурсами). Проект – міжнародна ініціатива, що працює над розробкою кодексу, призначеного для бібліотечних працівників, видавців та посередників шляхом спрощення запису та обміну онлайнової статистики користування. [24].
Нові критерії статистики та інші інструменти для оцінки електронних
послуг |
Назад до переліку |
∙Розробка національних моделей збору даних для статистики мережі публічних бібліотек та критерії ефективності" [25]. У цьому дослідженні (2000-01) розглянуто шляхи розробки та впровадження національної системи збору даних, аналізу та звітності для статистики мережі публічних бібліотек та критерії ефективності, яка є точною та надає вчасну звітність. Воно базується на попередній роботі (див. наступний пункт), у якій було вироблено основний набір критеріїв мережевої статистики та ефективності для публічних бібліотек (див. нижче). Керівники проекту – J.C. Bertot та C.R. McClure.
∙"Розробка національної статистики мережі бібліотек та критерії ефективності"
[26]. У цьому дослідженні розроблено основний набір критеріїв національної статистики та ефективності, який можуть використовувати бібліотекарі, дослідники та розробники методик функціонування публічної бібліотеки та загальнонаціональної мережі бібліотек через Інтернет, WWW службами та ресурсами.
Вимірювання електронних ресурсів (E-metrics) Назад до переліку
Проект "E-metrics" [27] має на меті дослідження з метою виявлення реальності збору даних щодо користування електронними ресурсами.
Рада міських бібліотек (США) [28] Вплив мережі ІНТЕРНЕТ на користування публічними бібліотеками. Наукове дослідження полягало у вибірковому телефонному опитуванні 3097 повнолітніх осіб, яке було проведено навесні 2000 р. Воно проводилося англійською та іспанською мовами.
Бібліотеки мають змогу порівняти себе з іншими аналогічними бібліотеками, використовуючи Інструментарій порівняння аналогічних бібліотек [29] або його версію для академічних бібліотек. [30].
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ |
Назад до переліку |
Існує низка проблем у цій сфері, які необхідно розв'язувати:
∙щоб мати максимальний ефект, стандарти мають бути зрозумілими та застосовуваними на національному рівні;
∙вартість збору даних та аналізу є вищою, ніж це можуть собі дозволити певні служби;
Посібник Calimera |
146 |
Ефективність та оцінка |
∙теми вважаються "складними" і не є зрозумілими в широкому сенсі;
∙приклади позитивної практики повільно передаються та наслідуються (між країнами та галузями);
∙оцінка діяльності у мережевих середовищах особливо ускладнена, хоча вона буде ключовою в майбутньому використанні як статистики, так і критеріїв ефективності;
∙структури, що працюють з цими питаннями на національному рівні, можуть бути слабкими. А на міжнародному рівні вони є надзвичайно слабкими.
У багатьох країнах не дуже добре знайомі з позитивним досвідом у цій галузі. Зусилля дослідників у Європі неузгоджені та мають тенденцію до недовготривалості (наприклад, ініціатива ЄС "EQUINOX" щодо розвитку критеріїв оцінки електронних ресурсів бібліотек фінансувалася лише два роки. На відміну від неї, США започаткували довготривале дослідження). Щоб досягеути результатів, необхідно не тільки публікувати інформацію про кращий досвід, але й розробляти інструментарій та методики, які можна застосовувати у міжнародному масштабі.
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
Назад до переліку |
[1]Основне визначення музею ICOM - в теперішній час переглядається. http://icom.museum/definition.html.
[2]Європейська Комісія, 2000, Культурна статистика у ЄС: Final Report of the LEG, Eurostat Working Paper, European Commission. http://www.utexas.edu/cofa/unesco/documents/FINALREP.DOC.
[3]Європейська група музейної статистики (EGMUS): Путівник з музейної статистики у Європі. 2003. (На час написання (серпень 2004 р.) недоступна через Web).
[4]Позиція та ресурси (Position and Resources) – міжнародне фактологічне дослідження національних/федеральних архівів, здійснене Хійоко Огава (Chiyoko Ogawa) (доповідь зроблено на Міжнародному круглому столі з питань діяльності архівів (CITRA) у Марселі, 13-16 листопада 2002 р.) http://www.ica.org/new/citra.php?pcitraprogramid=15&plangue=eng
Національні та федеральні архіви: системи, проблеми та перспективи: доповідь Паули Каруччі (Paula Carucci) в протоколі 26 Міжнародного круглого столу з питань діяльності архівів, Мадрид, 1989 р. Опубліковано Міжнародною рабою з питань архівів, Рим, 1991 р. Стор. 25-95. (у мережі відсутня).
[5]Група з якості громадських послуг
http://www.nationalarchives.gov.uk/archives/psqg/parties.htm
[6] Патрісія Метвен та ін (Methven, Patricia et al): Оцінка ефективності. Спілка архівістів, 1993. ISBN 0 902886 45 2.
Посібник Calimera |
147 |
Ефективність та оцінка |
[7] Національна адміністрація архівів та сховищ (NARA). Звіти. http://www.archives.gov/about_us/strategic_planning_and_reporting/annual_perfor mance_reports.html
[8]Проект EQUINOX програми ЄС "Telematics" http://equinox.dcu.ie/
[9]Bertot, J.C., McClure, C.R., and Ryan, J., Статистика та критерії оцінки для мережевих послуг публічних бібліотек. Чикаго: Американська бібліотечна асоціація, 2001. ISBN: 0-8389-0796-2. (Висвітлює питання, пов'язані з критеріями оцінки нових електронних послуг) (Опис та зміст доступні лише у мережі ІНТЕРНЕТ) http://www.alastore.ala.org/SiteSolution.taf?_sn=catalog2&_pn=product_detail&_op =797
McClure, Charles R. and Bertot, John C.: Розробка національних моделей збору даних для мережевої статистики та критерії ефективності публічних бібліотек. 2001. http://www.ii.fsu.edu/getAbstract.cfm?pageID=9&abstractID=3&projectID=8
Розробка статистики мережі національних бібліотек та критеріїв оцінки http://www.albany.edu/~imlsstat/
[10]Американська асоціація музеїв. Експертна оцінка.
http://www.aam-us.org/programs/peer_reviewer/index.cfm.
[11]Південно-східна служба музеїв (Великобританія). Підтримка порівняльної оцінки.
http://www.museums.bedfordshire.gov.uk/bestvalue/benchmark/info3.html
[12]IMLS (Інститут музеїв та бібліотек): Перспективи оцінок бібліотек та музеїв на основі результату.
http://www.imls.gov/pubs/pdf/pubobe.pdf
[13]Заохочення навчання для всіх
http://www.inspiringlearningforall.gov.uk/default.aspx?flash=true
[14] The Outcomes Toolkit http://ibec.ischool.washington.edu/ibecCat.aspx?subCat=Outcome%20Toolkit&cat=T ools%20and%20Resources
[15]VITAL: Значення та вплив доступу з допомогою інформаційних технологій у бібліотеках
http://www.mmu.ac.uk/h-ss/cerlim/projects/vital.htm
[16]LONGITUDE II: Library Networking Impact Toolkit for a User-Driven Environment http://www.cerlim.ac.uk/projects/longitude/index.php
[17]PLUS (Дослідження користувачів публічних бібліотек)
http://www.ipf.co.uk/plus/eplus/default.htm
Посібник Calimera |
148 |
Ефективність та оцінка |
[18]Дослідження PSQG (Група з якості громадських послуг) 2002 р. відвідувачів британських архівів, доступне як на сайті PLUS, (http://www.ipf.co.uk/plus/psqg/default.htm) так і Національного Архіву (http://www.nationalarchives.gov.uk/archives/psqg/survey.htm).
[19]Євростат розмістив дослідження стосовно культурної спадщини у дослідженні "Євробарометр", у т. ч. питання користування музеями та бібліотеками.
http://europa.eu.int/comm/public_opinion/standard_en.htm
[20]Якість – Статистика та оцінка ефективності: Стандарти/проекти http://www.iso.org/iso/en/CatalogueListPage.CatalogueList?COMMID=1792&scopelis t=ALL
[21]АНАЛОГ. http://www.analog.cx/
[22]Робертсон, Джеймс: Значення Веб-статистики. 28 серпня 2001 р. http://www.steptwo.com.au/papers/webstats/index.html
[23]“Чому Веб-статистика є (більш ніж) безглуздою”.
http://www.goldmark.org/netrants/webstats/
[24]COUNTER (Підрахунок користування он-лайн мережевими електронними ресурсами) http://www.projectcounter.org/
[25]McClure, Charles R. and Bertot, John C.: Розробка національних моделей збору даних для статистики мереж публічних бібліотек та заходи з підвищення ефективності. 2001 р. http://www.ii.fsu.edu/getAbstract.cfm?pageID=9&abstractID=3&projectID=8
[26]Розробка національної статистики мережі бібліотек та критерії ефективності http://www.albany.edu/~imlsstat/
[27]Проект “E-metrics” http://www.arl.org/stats/newmeas/emetrics/
[28]Рада міських бібліотек (США) http://www.urbanlibraries.org/index.html
[29]Національний центр статистики освіти (NCES). Програма бібліотечної статистики. Порівняння публічних бібліотек. http://www.nces.ed.gov/surveys/libraries/publicpeer/
[30]Національний центр статистики освіти (NCES). Програма бібліотечної статистики. Порівняння академічних бібліотек. http://www.nces.ed.gov/surveys/libraries/academic.asp.
|
БІБЛІОГРАФІЯ |
Назад до переліку |
|
||
(Цей розділ містить перелік робіт, не згаданих спеціально у тексті) |
||
|
|
|
Посібник Calimera |
149 |
Ефективність та оцінка |
Fuegi, D. Кому потрібна статистика?: Нотатки про проект Libecon, Cultivate Interactive, вип. 9, 7 лютого 2003 р.
http://www.cultivate-int.org/issue9/libecon/
Moore, N. Критерії ефективності публічних бібліотек: проект підручника. Париж, General Information Programme and UNISIST, UNESCO, січень 1989 р. (Надзвичайно всеохоплююча праця; написана прямою та ясною мовою.)
Ward, Suzanne; Sumsion, John; Fuegi, David; Bloor, Ian. Показники ефективності бібліотек та інструментарій управління бібліотеками. Люксембург, Європейська Комісія DG-XIII-E3, 1995 р. (Заключний звіт проекту PROLIB, відомого як "Вивчення інструментів". Ґрунтовна праця мала на меті:
(1)дослідження стану оцінки ефективності бібліотек у Європі,
(2)рекомендації щодо пріоритетів для подальшого розвитку, а також
(3)створення комплексу критеріїв та показників ефективності, які застосовувалися б для усіх типів бібліотек у Європі.
Van House, Nancy A; Lynch, Mary Jo; McClure, Charles R; Zweizig, Douglas L; Rodger, Eleanor Jo. Вимірювання результатів для публічних бібліотек: Підручник зі стандартних процедур. Видання друге. Чикаго, Американська бібліотечна асоціація, 1987 р. (Класичний та формотворчий текст, який допоміг керівникам бібліотек в усьому світі впроваджувати вибіркову оцінку результатів.)
Van House, Nancy A; Weil, Beth T; McClure, Charles R. Оцінка ефективності публічних бібліотек: Практичний підхід. Чикаго, Американська бібліотечна асоціація, 1990. (Як і підручник для публічних бібліотек, що вийшов друком рік потому, це також Класичний та формотворчий текст, який допоміг керівникам бібліотек в усьому світі впроваджувати вибіркову оцінку результатів.)
|
ПОСИЛАННЯ |
Назад до переліку |
|
|
|
ВСТУП
Цей розділ має на меті представити позитивну практику та містить матеріали, які є:
∙доступними у мовному сенсі та через ІНТЕРНЕТ;
∙сталими та приданими до використання (не малі пілотні проекти).
Водночас, ми включили:
∙деякі проекти, які, на нашу думку, мають великий потенціал для набуття впливу;
∙матеріали не англійською мовою, якщо послуга/діяльність має значний потенціал.
Акцент зроблено на європейських матеріалах, але включено також важливі матеріали незалежно від їх походження. Наприклад, сайт бібліотечної статистики Джо Райана є американським, але дуже корисним з точки зору статистичної інформації та критеріїв. Він містить посилання, велику бібліографію
Посібник Calimera |
150 |
Ефективність та оцінка |
та перелік джерел з питань статистики академічної, музейної та шкільних бібліотек, а також низку посилань на європейські джерела бібліотечної статистики.
Міжнародні
The International Federation of Arts Councils and Culture Agencies (IFACCA)
∙Останній огляд проблем у сфері міжнародної культурної статистики, у т. ч. бібліографія: Madden, Christopher: Порівняння культурної статистики у різних країнах Проблеми та розв'язання. Червень 2004. http://www.ifacca.org/files/1Background.pdf
∙Статистичні показники політики у сфері мистецтв: у документі, поданому на обговорення (липень 2004 р.), визначаються поточна робота та глобальні ресурси щодо культурних показників, досліджується низка аналітичних та координаційних питань, а також даються пропозиції щодо напрямків подальшого розвитку. http://www.ifacca.org/FILES/StatisticalIndicatorsArtsPolicy.pdf
Міжнародні статистичні дослідження національних архівів включають:
∙Положення та ресурси: міжнародне фактологічне дослідження національних/федеральних архівів, здійснене Хійоко Огава (Chiyoko Ogawa) (доповідь зроблено на Міжнародному круглому столі з питань діяльності архівів (CITRA) у Марселі, 13-16 листопада 2002 р.) http://www.ica.org/new/citra.php?pcitraprogramid=15&plangue=eng
∙Національні та федеральні архіви: системи, проблеми та перспективи: доповідь Паули Каруччі (Paula Carucci) в протоколі 26 Міжнародного круглого столу з питань діяльності архівів, Мадрид, 1989 р. Опубліковано Міжнародною рабою з питань архівів, Рим, 1991 р. Стор. 25-95. (у мережі відсутня).
Інститут статистики ЮНЕСКО (ЮІС)
Програма ЮІС "Культура та комунікації" зараз переглядається та тимчасово призупинила збір даних до завершення цього процесу. Очікується початок нового збору даних з кінця 2004 р.http://www.uis.unesco.org/ev_en.php?ID=3754_201&ID2=DO_TOPIC
ЄВРОПА
LIBECON
Сайт статистики європейських бібліотек, у т. ч. публічних бібліотек. http://www.libecon.org
EQUINOX
EQUINOX – проект, що фінансувався за програмою для бібліотек Telematics Європейської комісії. Він опікувався потребами бібліотек у розробці та використанні методів оцінки ефективності у новому електронному мережевому середовищі, поряд з традиційною оцінкою ефективності, та проблеми використання цих методів у рамках управління якістю. Проектом розроблено комплекс показників для електронних послуг бібліотек.
Посібник Calimera |
151 |
Ефективність та оцінка |
http://equinox.dcu.ie/
CAMILE Узгоджена дія з управлінської інформації для бібліотек у Європі
CAMILE – узгоджена акція за підтримки підрозділу Telematics для бібліотек програми Telematics Applications Європейської комісії. CAMILE призначався для розповсюдження та просування загальних результатів проектів, підтриманих ЄС: DECIDE, DECIMAL, EQLIPSE та MINSTREL. Кожен з цих дослідницьких проектів мав на меті розробку моделей та інструментів для підтримки процесу прийняття рішень у бібліотеках по всій Європі, та надати унікальне розуміння питань та проблем, з якими доведеться зустрітися бібліотекарям у Європі у сучасному середовищі.
http://www.staff.dmu.ac.uk/
Czech Republic
Archives Direction Division of the Ministry of Interior of the Czech Republic
Історично, офіційна статистика в архівах не зберігалася. З 2004 року архіви включені в проект EUROSTAT “Фінанси в культурі”, Офісу статистики Чехії. Внутрішня статистика може бути отримана з річних звітів конкретних архівів. http://www.mvcr.cz
Національний інформаційно-консультативний центр Культури - статистика http://ipos-mk.cz/st_statistika.asp
ДАНІЯ
Національне Управління бібліотек Данії
На сайті міститься (актуальний, безкоштовний, без реєстрації та "cookies") стислий виклад національної статистики публічних бібліотек. Сайт англійською мовою. Приклад для всіх.
http://www.bs.dk/index.ihtml
ЕСТОНІЯ
Статистика бібліотек
В Естонії статистика бібліотек збирається з 1970 р., але проект LibEcon надав нові визначення з розробки та стандартизації; особливо корисною визнано можливість порівняння з іншими європейськими країнами. http://www.nlib.ee/inglise/lib/libstat.html
Статистика публічних бібліотек в Естонії
Аналітика, публікується щорічно http://nlib.ee/rkogud/rstat.html
Фінансова порівняльна оцінка
Розвиток допоміжних видів діяльності, таких як статистична порівняльна оцінка, показує, що збільшується можливість отримати користь від статистичних архівів. Повністю робочий інструмент фінансової порівняльної оцінки розроблено для
Посібник Calimera |
152 |
Ефективність та оцінка |
окремих бібліотек в Естонії, який може бути адаптований для використання в інших країнах.http://www.libecon.org/millenniumstudy/default.asp
ФІНЛЯНДІЯ
Статистика публічних бібліотек у Фінляндії
База даних трьома мовами (фінською, шведською та англійською), підтримується Міністерством освіти. Наявна статистика по роках: 1999, 2000 та 2001. http://tilastot.kirjastot.fi/
The National Board of Antiquities
Музейна статистика - Національна рада із старожитності створює річну статистику професійних музеїв.
http://www.nba.fi/en/statistics
НІМЕЧЧИНА
Статистика німецьких бібліотек
Існує загальнодержавна схема оцінки ефективності усіх типів бібліотек у Німеччині. Ця статистична схема є відносно старою та критикується як неефективна та застаріла, але жодної альтернативи загальнодержавного масштабу не прийнято.
http://www.bibliotheksstatistik.de/
Фонд Бертельсманна
У 1999 р. Фонд впровадив практику порівняльної оцінки публічних бібліотек. Невдовзі її буде розширено і включено також наукові бібліотеки. http://www.bix-bibliotheksindex.de/
Bertelsmann Stiftung Bix
Порівняльна оцінка (метрична та процесна) http://www.stiftung.bertelsmann.de/
НОРВЕГІЯ
ABM-utvikling
Statistikk
Статистика публічних і наукових бібліотек і музеїв. Нова система надання та обробки даних запроваджена у грудні 2004 р. Дані для архівів буде запроваджено на наступному етапі. (Тільки норвезькою мовою.) http://www.abm-utvikling.no/prosjekter/Interne/ABM/Statistikk/index.html
Kvalitetsog Resultat-indikatorer for Bibliotek
Пропозиція щодо показників ефективності норвезьких бібліотек. 2004 р. (Тільки норвезькою мовою.) http://www.abm-utvikling.no/faghjornet/dokumenter/kvalitetsindikatorer.pdf
Poland
Посібник Calimera |
153 |
Ефективність та оцінка |
Статистичні дані стосовно публічних бібліотек та музеїв доступна за адресою: http://www.stat.gov.pl
Статистичні дані стосовно архіву Польщі доступні: http://www.archiwa.gov.pl/?CIDA=152
Національна бібліотека в Варшаві готує публікацію, Публічні бібліотеки в цифрах, доступно онлайн: http://www.bn.org.pl/BPL_2002/BPL_2002_cover_eng.htm
ІСПАНІЯ
Статистика іспанських публічних бібліотек
На сайті Головного управління координації бібліотек розміщено статистику іспанських публічних бібліотек, загальну збірку з даними, зібраними з автономних областей за однією анкетою згідно із стандартом ISO 2789 "Інформація і документація міжнародна бібліотечна статистика". Інші статистичні джерела – національна бібліотечна статистика, яка укладається кожні два роки Національним інститутом статистики(I.N.E.), в рамках збірника "Статистика бібліотек"
http://www.mcu.es/bibliotecas/jsp/marcosAncho.jsp?id=40
Статистика музеїв і колекцій в Іспанії
Статистика музеїв і колекцій в Іспанії збирається Статистичним управлінням та Головним управлінням державних музеїв Міністерства культури спільно з автономними регіонами та Міністерством оборони. Крім того, в ІНТЕРНЕТ є каталог іспанських музеїв та колекцій, яка пропонує статистику 2000 р. http://www.mcu.es/jsp/plantilla.jsp?id=42&area=estadisticas
Instituto Nacional de Estadística (Інститут національної статистики)
Статистика архівів збирається Центром Документації та Архівної Інформації (CIDA), відділ, що належить Генеральному Сабдиректоріату Державних Архівів Міністерства культури і видається Instituto Nacional de Estadística (Інститут національної статистики). http://www.ine.es/inebase/cgi/um?M=/t12/a111/a1998/&O=pcaxis&N=&L=1
Архівна статистика
Архівна статистика ведеться Центром архівної інформації та документації (CIDA), відділом, який належить до Головного управління державних архівів Міністерства культури, та публікується INE.
Програма аналізу бібліотек (PAB).
Фонд Бертельсманна в Іспанії координує та фінансує програму аналізу бібліотек та оцінку ефективності. Мета проекту – розробка методики оцінки для полегшення прийняття рішень щодо послуг. http://www.fundacionbertelsmann.es/pab/
Travesía, Головне управління координації бібліотек
На сайті є резюме національної статистики публічних бібліотек, складене у документ "Публічні бібліотеки в Іспанії, відкрита реальність" http://travesia.mcu.es/estadisticas1.asp
Посібник Calimera |
154 |
Ефективність та оцінка |
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
Уряд
У Великобританії уряд вимагає від місцевої влади (хто керує громадськими бібліотеками, громадськими архівами і багатьма музеями), оцінювати свою роботу.
∙BEST VALUE (Найбільша цінність) – кожен орган самоврядування має відповідати критеріям щодо індивідуальних послуг, у т. ч. послуги культури. Критерії включають кількість відвідувачів публічних бібліотек, відсоток користувачів публічних бібліотек, що знайшли необхідну книгу/інформацію, кількість відвідувань/користувань музеїв (у тому числі відвідування сайтів та кількість учнів, що відвідали музеї організованими групами), відсоток мешканців, задоволених культурними послугами місцевої влади, у т. ч. бібліотеками, музеями, мистецькими заходами та ін. Згідно з BEST VALUE місцеві органи оцінюють якість, вартість та ефективність своїх послуг за методикою, відомою також як 4С: Консультації з користувачами та некористувачами; порівняння ефективності з іншими, що надають такі ж або подібні послуги; з'ясування чому і як надаються послуги та змагання шляхом оцінки конкурентоспроможності послуги порівняно з іншими засобами.
∙Всебічна Оцінка Ефективності (CPA) – де Best Value дивиться на окремі послуги, CPA дивиться на загальну здатність до вдосконалення. Контрольна Комісія робить висновок про роботу Ради, і організація отримує одну з п'яти оцінок: відмінно, добре, посередньо, погано чи дуже погано. http://www.audit-commission.gov.uk/
Схема акредитації музеїв у Великобританії: стандарт акредитації
Схема акредитації MLA, запроваджена у листопаді 2004 р., встановлює узгоджені в межах держави стандарти для британських музеїв. http://www.mla.gov.uk/documents/accreditation_standard.pdf
Дипломований інститут громадського фінансування та бухгалтерського обліку (CIPFA)
На цьому сайті статистику британських публічних бібліотек та місцевих архівів можна оцінити і завантажити (лише для зареєстрованих користувачів). http://www.cipfastats.net/
Культурні тенденції (Cultural Trends)
"Cultural Trends" займається поглибленим аналізом статистики культури з 1989 р. він зосереджується на основних тенденціях у сферах матеріальної культури, ЗМІ, виконавського мистецтва та історичного довкілля. та включає в себе дослідження проблем, які впливають на сектор в цілому, такі як ІНТЕРНЕТ, бідність та доступ до мистецтва, а також фінансування. Журнал містить вичерпну статтю про стан архівної статистики у Великобританії.
(Chris Pickford: Архіви: Статистичний огляд в "Cultural Trend"s №.48, 2002. стор.4-36.)
Департамент культури, ЗМІ та спорту
Посібник Calimera |
155 |
Ефективність та оцінка |
стандарти послуг публічних бібліотек http://www.culture.gov.uk/NR/rdonlyres/ew4ob736q3yuydouvxx4whrlypftajwunbi4c 7bi64ah6rahyrpi5csbym23xwsqyuhlc3c4qdeyr3eqmeaccrjh6qd/PUBLICLIBRARYSERVI CESTANDARDSFINAL1OCTOBER.pdf
Нові стандарти було видано у жовтні 2004 р. для заміни стандартів, які були у використані з 2001 р. (наприклад, Повні, ефективні та сучасні публічні бібліотеки – стандарти та оцінка) http://www.culture.gov.uk/PDF/libraries_pls_assess.pdf).
Обидва варто прочитати.
IPF Клуб порівняльної оцінки публічних бібліотек
Порівняльна оцінка (метрична і процесна) http://www.ipf.co.uk/benchmarking
"Заохочення навчання для всіх" (Inspiring Learning for All)
"Заохочення навчання для всіх" дає опис того, що являє собою публічний музей, архів або бібліотека, які підтримують освіту. Він дає змогу з'ясувати, що вивчають люди, які користуються вашими послугами, оцінити, наскільки добре ви підтримуєте освіту та вдосконалюєте свою діяльність. http://www.inspiringlearningforall.gov.uk/default.aspx?flash=true
Проект дослідження впливу навчання (LIRP)
Дослідження проводиться Радою з питань музеїв, архівів та бібліотек (MLA) для розробки схеми пошуку засвідчення результатів та впливу навчання у музеях, бібліотеках.
http://www.resource.gov.uk/documents/lirpanalysis.pdf
Відділ бібліотечної та інформаційної статистики (LISU)
LISU публікує добірки статистичної інформації про бібліотеки для працівників бібліотек. Щорічна бібліотечна статистика LISU дає аналіз тенденцій в академічних та публічних бібліотеках Великобританії. У мережі доступне резюме 2003, що охоплює дані за 1992-2002 рр. LISТ – це щорічний статистичний збірник британських бібліотек в усіх сферах (публічні, академічні, спеціалізовані, національні та шкільні бібліотеки) та є доступним у мережі за наступні роки: 1997 – 2003.
http://www.lboro.ac.uk/departments/dils/lisu/index.html
MIEL: Управлінська інформація для електронної бібліотеки
Огляд поточних тенденцій у розвитку бібліотек та відповідної літератури; запропоновано показники ефективності для електронної мережевої бібліотеки. В одному розділі резюмовано попередні тексти та підручники.
Великою мірою на основі академічної бібліотеки. http://www.ukoln.ac.uk/dlis/models/studies/
Критерії ефективності
Ці матриці – результати порівняльного аналізу певної кількості ключових документів з показників ефективності для бібліотек. Аналіз було замовлено
Посібник Calimera |
156 |
Ефективність та оцінка |