EBLIDA (Європейське бюро бібліотечних, інформаційних та документаційних асоціацій) Лобіювання архівів та бібліотек. http://www.eblida.org/

EDRI (Європейські цифрові права)

EDRI – міжнародна неприбуткова асоціація, яка захищає громадянські права в інформаційному суспільстві. Приклади постанов та розробок, якими опікується EDRI – вимоги до збереження даних, спам, перехоплення каналів зв'язку, обмеження авторських прав та добросовісного користування, договір про кіберзлочини, фільтрування та блокування інформації в Інтернет, а також процедури повідомлення та підготовки до роботи вебсайтів. http://www.edri.org/

EMII-DCF ( Схема розподіленого контенту - Інститут інформації європейських музеїв)

Сприяння та обмін позитивною практикою та ефективним використанням стандартів управління інформацією http://emii-dcf.org

ЄВРОПА Новини інтелектуальної власності http://europa.eu.int/comm/internal_market/en/intprop/news/index.htm

Мережа Європейських архівів

Основний сайт для усіх європейських архівів http://www.european-archival.net/

European Copyright User Platform (ECUP)

Основні моменти авторського права – також TECUP (Пробне впровадження схеми ECUP). Мета проекту TECUP – аналіз практичних механізмів розповсюдження, архівації та використання електронної продукції різних типів власників контенту, та залучення різних типів бібліотек. http://www.eblida.org/ecup/

http://gdz.sub.uni-goettingen.de/tecup/

Меморандум TECUP 2001 (Звіт проекту TECUP п.6.4) http://gdz.sub.uni-goettingen.de/tecup/mou.pdf

Дреєр, Томас: До консенсусу щодо електронного користування виданнями у бібліотеках – стратегічні питання та рекомендації. 2001 р. (Звіт проекту TECUP п6.6).

http://gdz.sub.uni-goettingen.de/tecup/towacons.pdf

Франкфуртська група

Форум консенсусу для академічної та наукової інформації

Це – продовження проекту TECUP. Наприклад, було опубліковано пропозиції щодо "ретрооцифрування" (оцифрування матеріалів, які в оригіналі друкуються, як, наприклад, протоколи засідань парламенту) видавцями та бібліотеками. http://www.sub.uni-goettingen.de/frankfurtgroup/

Франція

Convention d'utilisation de supports de données numériques

Приклад угоди, підписаної з редакторами, що полегшує видачу та використання цифрових документів в бібліотеках. http://www.addnb.org/fr/docs/convent2.htm

Литва

MUSICALIA

Цей литовський веб сайт проекту EUREKA (http://www.eureka.be), проект “Зникаючий культурний спадок: засіб для презервації, досліджень та підтримка авторського права” (http://212.34.140.167/ech/ech.php). Доступ до цифрового архіву мультимедійного музичного спадку, що зберігається в біліотеці Латвійської Академії Наук.

http://www.musicalia.lt/

Іспанія

Іспанська федерація спілок працівників архівів, бібліотек, музеїв та сховищ документації (FESABID)

Державна публічна бібліотека Гвадалахари та Робоча група з питань прав інтелектуальної власності та бібліотек FESABID відіграли дуже важливу роль у національній кампанії за інформування громадськості про необхідність звільнення публічних бібліотек від можливої сплати за видачу фондів. Аргумент на користь такого виключення ґрунтується на проблемах з відвідуванням, які мають публічні бібліотеки в Іспанії: їх рівень читання книг – один з найнижчих у ЄС, а запровадження такої плати означає ще більше скорочення фінансування бібліотечної галузі. http://www.maratondeloscuentos.org/librolibre/jornadaslibrolibre.htm http://www.bib.uab.es/project/cas/piadr0.htm

Великобританія

LACA (Спілка забезпечення авторських прав у бібліотеках та архівах)

Представництво основних професійних організацій у Великобританії, які представляють професії у галузі бібліотечної, архівної справи та інформатики. http://www.cilip.org.uk/committees/laca/laca.html. LACA працює також з Групою авторських прав у музеях з метою поширення своєї діяльності на сферу музеїв. http://www.mda.org.uk/mcopyg/cdpa.htm

Група з питань авторських прав у музеях

Група музейних фахівців, яка цікавиться всіма аспектами стосунків між музеями та авторським правом, зокрема у сферах лобіювання, ліцензування та оцифрування.

http://www.mda.org.uk/mcopyg/

NESLI (Національна ініціатива ліцензування електронних сайтів)

Програма надання послуг електронного реєстру галузям овіти і науки Великобританії. NESLI заохочує широке прийняття видавцями типової ліцензії на сайт.

http://www.nesli2.ac.uk/index.htm

Посібник Calimera

Основні технології та інфрастуктура

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Сектор культурної спадщини має на меті забезпечити послуги, які мають значний соціальний, економічний та освітній вплив на суспільство. Ці рекомендації розповідають про ключові технології, які лежать в основі таких послуг:

-XML (розширена мова розмітки документу)

-Веб-сервіси

-Семантичний Веб

-Семантичні Веб-сервіси

-мережі

-широкосмуговий зв'язок

-волоконна оптика

-супутник

-бездротові технології

-WiFi

Технології вже визначили способи, за допомогою яких музеї, бібліотеки та архіви надають послуги, і зробили можливими нові послуги, які не могли бути запропоновані ще кілька років тому. Користувачі починають звикати до електронної доставки послуг, наприклад в секторі роздрібної торгівлі та банківських операціях. В центрі уваги 6-ої Програми Структури Стандартів Інформаційних технологій ЄС - “майбутні покоління технологій, в яких комп’ютери і комп’ютерні мережі будуть інтегровані в повсякденне життя” [1]. Заклади культурної спадщини можуть відігравати головну роль у втіленні цього задуму в життя.

Доставка послуг електронним способом має значення для загальної інфраструктури, яка включає будівлі, меблі і обладнання. Необхідно також знайти місце для комп'ютерів, інтерактивних дисплеїв і діяльності. Потрібні різні види меблів. Потрібно мати встановлений зв’язок з комунікаційними технологіями. З іншого боку якщо користувачі отримають віддалений доступ до послуг, то і приміщення, і матеріальний простір, меблі та обладнання стануть для них менш важливими.

Ці рекомендації однак зосереджені на технологічній інфраструктурі, де проблеми стратегії для музеїв, бібліотек і архівів включають пошук способів, які дозволять не відставати від все більш складних новітніх технологій, які швидко застарівають, вибирати ті технології, які є найбільш придатними для їх сфери діяльності, задовольняють потреби користувачів, та співпадають з європейськими та національними цілями загальнодоступності Інтернету.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ Назад до переліку

З’являються все нові технології і стандарти, і з часом вони будуть змінюватись і розвиватись. Музеї, бібліотеки і архіви повинні знати своє місце на ринку технологій, щоб уникнути придбання невідповідних чи застарілих технологій і стандартів.

Музеям, бібліотекам та архівам потрібно розуміти ці проблеми, щоб мати змогу планувати та визначати пріоритети роботи, і особливо, коли вони запроваджують нові системи або залучають консультантів, чи підрядчиків з інших фірм для запровадження нових технологій.

розширені мови розмітки. Її головна мета полягає в тому, щоб полегшити розподіл структурованого тексту та інформації між комп’ютерами через Інтернет. XML формально визначена та рекомендована Консорціумом Всесвітньої Мережі (W3C). Розуміння розмітки, допомагає зрозуміти XML. Розширена мова розмітки – це сукупність правил кодування чи структур розмітки в документі. Назва походить від традиційної практики публікації "поміток" на рукописі, тобто додаванні друкарських інструкцій на полях паперового рукопису, що використовується, наприклад, у видавничій справі, щоб встановити зв’язок надрукованих робіт з авторами, редакторами і видавцями. Інструкції XML визначають стандартний спосіб зображення поміток.

В центрі уваги XML знаходиться зміст документа, а не його формат чи макет, тобто акцент ставиться на ідентифікацію частини тексту, як імені і встановленні правил того, як це ім’я повинно бути структуровано, а не того як воно повинно бути виділене певним шрифтом чи підкреслене, оскільки такі засоби є лише візуальними і не надають характеристик імені, як наприклад ім’я, прізвище, назва і т.д.

Документи XML можуть бути створені, у відповідності з правилами, які визначені як Опис Шаблона Документа (DTD) або Схеми (Schemas). Тобто, DTD або Schemas визначають характеристики імен і те як вони повинні бути закодовані. Якщо DTD або Schema (типу MARC-XML [2] або EAD (Кодований Архівний Опис) [3]) був визначений і надрукований, будь-який документ XML може асоціюватись з ним. Цей механізм дозволяє перевірити структуру і обробити документи XML у відповідності з використовуваним програмним забезпеченням, для різноманітних цілей, наприклад пошук, відновлення та обмін даними.

І насамкінець, XML відтворено в Unicode [4] який робить мову і комп’ютер незалежними один від одного.

Для ознайомлення з предметом див. „Стисле ознайомлення з XML” К М. Сперберга–МакКуіна і Лу Бернарда [5] на вебсайті TEI (Ініціатива Кодування

Семантичний Веб Назад до переліку

Семантичний Веб – це явище, описане в статті Наукового американського журналу, ілюстрацію до якої розміщено на обкладинці журналу, в травні 2001 [23], в якій Тім Бернерс-Лі, Директор Консорціуму Всесвітньої Мережі (W3C), висловлює думку, що " Семантичний Веб - це мережа даних, подібна, в деякій мірі, до глобальної бази даних”. В основі семантичного Вебу лежить ідея про те, що “ціль WWW (Всесвітньої Мережі) полягає в тому, щоб бути корисною не лише для спілкування людей, а й щоб машини могли брати в цьому процесі участь і допомагати”. Важливі концепції, технології, протоколи та стандарти розвитку Семантичного Вебу включають XML, RDF та однозначну ідентифікацію. Гарним джерелом поточної інформації, новин про дослідження та події є вебсторінки Семантичний Веб організації W3C [24]. В європейському контексті, шоста рамкова програма продемонструвала погляди ЄС на цю область технологій, і в травні 2004, в місті Геракліон у Греції було проведено перший Європейський Симпозіум з питань Семантичного Вебу [25].

RDF (Стандарт консорціуму по Опису Ресурсів)

RDF робить можливим кодування, обмін і повторне використання структурованих метаданих, шляхом використання XML як синтаксису взаємообміну. Таким чином, це підтримує інтеграцію різноманітних додатків каталогів бібліотек і міжнародних довідників до об’єднання у синдикати та конгломерати новин, програмного забезпечення, та об’єднання приватних колекцій музики, фотографій і подій.

RDF дозволяє робити опис ресурсів як сукупності властивостей, які відповідають визначеній схемі. Ці описи записуються в rdf:Description XML елементах.

Причина такої потужності полягає в тому, що RDF накладає структурні обмеження, які підтримують послідовне та однозначне кодування та обмін стандартизованими метаданими, і це забезпечує взаємозамінність окремих блоків метаданих, визначених різними спеціалістами опису ресурсів. Крім того, RDF забезпечує засоби для того, щоб видати зручні, як для читання людиною, так і для обробки машиною, словники, розроблені для підтримки повторного використання і розширення семантики метаданих серед розмаїття інформації. Для опису, RDF за аналогією інколи використовують бібліотеки. Для додаткової інформації див. вебсторінки W3C RDF [26].

Мова Онтології Мережі (OWL) [27] створена на основі RDF та RDF Schema, для того щоб додати більш багатий словник та описати властивості і класи. OWL полегшує створення визначень основних понять і їх відношень, які можуть бути оброблені машиною. OWL походить від DAML+Oil [28], останньої версії мови DAML, яка забезпечила багатий набір структурних компонентів, за допомогою яких можна створювати такі онтології і моделі, які машина може розуміти і читати.

Семантичні Веб-сервіси Назад до переліку

Веб-сервіси – це сайти, котрі не лише надають статичну інформацію, але й дозволяють деякі види діяльності, такі як продаж товарів. Семантичні Вебсервіси мають на меті надати користувачам можливість пошуку та використання

Посібник Calimera 188 Основні технології

таких послуг автоматично. WSMO (Онтологія Моделювання Веб-послуг) [29] визначає онтології з метою опису різноманітних аспектів Веб-послуг. OWL-S [30] (в минулому DAML-S [31]) – це онтологія послуг, метою яких є зробити це можливим. Важливість онтологій для Семантичних Веб-сервісів спричинила розвиток розширень схем шаблона для існуючих стандартних веб-мов: XML було розширено, щоб отримати XML-Schema (XMLS) [32], в той час, як RDF було розширено, щоб отримати RDFSchema (RDFS) [33].

Онтології

Онтології є ключовими у розвитку інтелектуальних веб-послуг і допомагають машинам спілкуватись більш ефективно. Онтологія може бути визначена як формальний опис об’єктів та їх взаємозв’язків. В контексті Семантичної Мережі, ціль полягає в тому, щоб обмежити, або взагалі виключити втручання людини під час спілкування машини з машиною (див. Wonderweb [34]). Більш семантично багаті підходи до моделювання онтологій включають:

∙списки термінів з невизначеними зв’язками;

∙схеми класифікацій;

∙тезауруси із спадковими та асоціативними зв’язками;

∙тематичні карти [35], нові стандарти ISO для системи, яка описує структури знань і асоціює їх з інформаційними ресурсами. Вони повинні забезпечити потужні методи управління великими та взаємопов’язаними сукупностями текстів. Замість того, щоб копіювати особливості книжкового індексу тематична карта узагальнює їх, розширює одночасно в багатьох напрямках.

Важливість онтологій зростає в системах управління знаннями і в розвитку семантичних веб-сервісів. Вони є додатками в системах управління знаннями, наприклад в електронній комерції для опису товарів і послуг (див. Рекомендації соціально-економічний розвиток), та опису і організації конвертованих в цифровий формат колекцій музеїв.

Проекти можуть вимагати дослідження потенціалу семантичної сумісності, запронованої встановленими онтологіями, такими як CIDOC Концептуальні довідкові схеми (CRM) [36] або ABC Ontology/Model [37]. CRM забезпечує загальну та розширювану семантичну структуру, таким чином, що будь-яка інформація культурної спадщини може бути внесена в карту і забезпечить модель для посередництва між різними джерелами інформації. ABC Ontology, що була розроблена для проекту "Гармонія", є онтологією вищого рівня, розробленою для полегшення взаємодії між схемами метаданих в межах цифрової бібліотеки.

Networks Назад до переліку

Будь-які два чи більше комп’ютери, пов’язані між собою, утворюють мережу. Мережа дозволяє комп’ютерам спільно використовувати файли, принтери, сканери, та Інтернет зв’язок. Існують два головних типи мереж: Радіо та Ethernet (за допомогою дроту). Обидва типи мають два головних компоненти: основна станція (також відома як шлюз або маршрутизатор), та мережевий адаптер для кожного комп’ютера в мережі. В провідній мережі, кабелі Ethernet з’єднують адаптер мережі кожного комп’ютера з основною станцією, або маршрутизатором. В бездротовій мережі, радіохвилі використовуються, для того

Посібник Calimera 189 Основні технології

щоб зв’язати бездротовий адаптер кожного комп’ютера з Основною Бездротовою Станцією. В залежності від охопленого діапазону, мережа може бути PAN (Персональна Мережа), LAN (Локальна Мережа) або WAN (Глобальна Мережа). Бездротова технологія дозволяє працювати в глобальній мережі.

Мережі з розподіленням файлів дозволяють користувачам робити запити і розповсюджувати електронні файли на комп’ютерах мережі, діючи одночасно і як клієнт, і як сервер мережі. Комп’ютер і портативні операційні системи можуть поєднувати рівноправні вузли (P2P) [38] для спільного користування файлами. Послуги спільного користування файлами такі як Foldershare [39], Groove Networks [40], Skype [41], Gnutella [42] та Kazaa [43] дозволяють спільно користуватись всіма типами цифрових об’єктів включаючи фільми, зображення і програмне забезпечення.

Широкосмугова технологія Назад до переліку

Широкосмугова технологія– це тип передачі даних, в якому один носій (дріт) може підтримувати одразу декілька каналів, таким чином коли користувачі мають можливість одночасно використовувати телефон і Інтернет. Пропускної здатності такої мережі достатньо, щоб підтримувати складні мультимедійні програми. Типова швидкість модему комутованої лінії передач - 56 кілобіт в секунду; зв’язок широкосмугової мережі, може бути швидшим в 1 000 разів. Більшість великих організацій будуть користуватись ISDN (Цифрова Мережа Зв’язку з Комплексними Послугами) модемами, або лініями зв’язку T1 чи T3 (висока пропускна здатність, яка дозволяє з’єднати локальну мережу безпосередньо з Інтернетом, зазвичай через телефонну компанію). Цифрові Абонентські Лінії DSL та цифрові кабельні з'єднання можуть бути використані невеликими компаніями або приватними користувачами. DSL відносно дешевий вид постійного зв’язку з Інтернет, через телефонну лінію який не перериває телефонний зв’язок. Швидкість – біля 1.5 мегабіт в секунду. Цифрові кабельні з'єднання постійного зв’язку за допомогою мідних або оптично-волоконних кабелів забезпечують швидкість сигналу до 1 мегабіта на секунду.

Волоконна оптика Назад до переліку

Оптичне волокно - це скловолокно, яке використовується для передачі сигналів у формі імпульсів світла на відстань до 50 кілометрів. Такими сигналами можуть бути закодовані голосовий зв’язок або комп’ютерні дані. Оскільки такі лінії використовують набагато менше енергії ніж мідний кабель і мають набагато більшу пропускну здатність, вони можуть нести більше каналів інформації на більш далекі відстані. Оптично-волоконні кабелі дуже легкі і тонкі, тому їх набагато легше встановити в кабельних каналах. Інформацію, яка ними передається, важко перехопити і вони не піддаються впливу радіосигналів та вогню. Оптичне волокно починають широко використовувати в локальних мережах, кабельному телебаченні, замкнутих телевізійних системах, і т.і.

Супутники Назад до переліку

Супутниковий доступ до Інтернету варто розглядати як зручний для обслуговування сільської місцевості. Супутникова антена використовується для двостороннього (завантаження і передача) обміну даними. Швидкість передачі даних на супутник - приблизно одна десята від швидкості передачі з супутника

Посібник Calimera 190 Основні технології

отримувати інформацію через мережу мобільного зв’язку. Ця технологія має більшу швидкість передачі ніж WAP і ширшу можливість з’єднання.

∙Універсальна Мобільна Система Телезв’язку (UMTS) [50], одна з технологій мобільного зв’язку третього покоління (3G). Швидкість передачі може досягати 2 мегабіт на секунду для одного користувача мобільного зв’язку, можливий також глобальний роумінг.

WiFi Назад до переліку

WiFi (точна передача даних для бездротового зв’язку) - технологія передачі даних мережі між комп’ютерами, яка не потребує кабельного з’єднання.

Пункт доступу WiFi (іноді називають ‘модуль Hotspot’) ‘передає’ радіосигнал, який може бути отриманий відповідним радіоприймальним пристроєм. Це може бути ноутбук, „кишеньковий” комп’ютер (PDA), 3G мобільний телефон або будьякий інший пристрій, здатний отримати радіосигнал.

Значний розвиток WiFi призвів до швидкого зростання кількості WiFi модулів Hotspot. WiFi модулі Hotspot спрямовані перш за все на людей, що постійно пересуваються, які бажають отримати доступ до Інтернету або до будь-якої іншої мережі через Інтернет. Зазвичай модулі Hotspot розміщують в ресторанах швидкого обслуговування, кафетеріях, залізничних станціях, готелях і бібліотеках. Однак, тепер розробляють багатофункціональні модулі Hotspot, які зможуть охопити навіть місто. Деякими WiFi модулями Hotspot можна користуватись безкоштовно, але більшість потребує оплати, яка базується на часових проміжках (наприклад 30 хвилин).

WiFi модуль Hotspot дозволяє користувачу просто включити (наприклад) його ноутбук і почати працювати в Інтернеті, без потреби механічного підключення до мережі провайдера. Це має явні переваги для людини, яка перебуває далеко від офісу і потребує перевірити електронну пошту, для дослідника, який зберігає дані у своєму ноутбуці, чи для будь-кого, хто потребує зручного доступу до Інтернет.

WiFi зручний для провайдерів, тому що пропонує порівняно дешевий спосіб забезпечення громадського доступу до Інтернету. Якщо певне місце вже підключено до мережі Інтернет, то набір для розширення діапазону дії мережі (приблизно на 100 метрів) порівняно дешевий. Встановлення WiFi модуля Hotspot на порожньому місці буде вимагати підключення живлення від Інтернет Провайдера (наприклад ADSL - Асиметрична Цифрова Абонентська Лінія).

Технічні стандарти для WiFi були розроблені Інститутом Інженерів з Електротехніки та Електроніки (IEEE) [51]. Стандартом, зазвичай пов’язаним з WiFi модулями Hotspot є стандарт 802.11b, але стандарт 802.11 має безліч варіантів для різних видів бездротового застосування. Британський Відділ Торгівлі і Промисловості видав корисний, короткий рекламний проспект про WiFi [52]. Інші джерела інформації включають WiFi Networking News [53], інформаційний бюлетень в режимі онлайн, який повідомляє про події в світі стандартів і т.д., та WiFi Alliance [54], некомерційна міжнародна асоціація, що сформувалась в 1999 році, з метою підтвердити здатність до взаємодії

бездротових мереж, які відповідають стандарту IEEE 802.11. Вебсайт містить рекомендації щодо створення бездротової мережі та список WiFi модулів Hotspot в усьому світі.

Семантичний Веб має пройти довгий шлях перш ніж здійсниться мрія Тіма Бернерса-Лі. Він буде створюватись частинами, людьми з різними інтересами. Реальну потужність семантичної мережі буде усвідомлено, коли люди створять багато програм, які створять контент мережі з різних джерел та зможуть обробляти інформацію та обмінюватись результатами з іншими програмами. Наступним кроком передбачено перехід семантичної мережі з віртуального царства в реальний світ. Концепція мікрохвильової печі, зв’язаної з Інтернетом, яка консультується з вебсайтом виробника замороженої продукції щодо кращого її приготування, за аналогією може бути застосована щодо послуг, які надають музеї, бібліотеки та архіви. Віртуальне зображення, наприклад, зможе консультуватись з місцевим музеєм чи картинною галереєю щодо найбільш підходящої картини, яку можна показати, а з віртуальною публічною бібліотекою — для завантаження супровідної біографії в електронному вигляді, у відповідь на простий голосовий запит. В такому середовищі, працівникам сфери культурної спадщини варто було б дати волю уяві! 6-та рамкова програма технологій інформаційного суспільства ЄС фінансує нові проекти в цій галузі [55].

Вмайбутньому, онтології можна буде використовувати для підтримки доступу на основі змісту та забезпечити користувачів можливістю більш досконалого пошуку, а також підтримкою інтелектуальних агентів.

Вмайбутньому, передбачена доступність довідників веб-сервісів в Інтернет для програми клієнтів які їх зможуть знаходити та використовувати. Існують, однак, проблеми обслуговування, стабільності, якості, контролю, безпеки та IPR, які потрібно вирішити, перш ніж таке явище стане загальнодоступним. А тим часом, закриті спільноти створюють свої власні контрольовані бібліотеки послуг.

Внаступні декілька років веб-сервіси досягнуть такого рівня розвитку, що їх зможуть автоматично розуміти і використовувати комп’ютеризовані пристрої споживачів. Зовнішні Постачальники Послуг та Оренди Програм (ASPs) також можуть забезпечити такі послуги організаціям культурної спадщини. Концепція веб-сервісів в даний час розвивається за технологією Інтернет-комерції. Однак, не дивлячись на це, все ще з’являються окремі елементи, що є потенціальними додатками до провайдерів послуг громадського сектору. Наприклад, пошукові інтерфейси могли б бути доступні в громадських бібліотеках чи запропоновані постачальниками послуг та оренди програм. Ключовим елементом майбутнього є всепоглинаюча потреба розвивати блокові методи передачі технологій від промисловості до місцевих закладів культурної спадщини.

Гнучкість XML - одна з основних причин її популярності. Але це також є однією з її потенційних слабкостей. Кожного дня визнаються нові мови і схеми в основі яких лежить ХМL. Тривалість потреби в XML буде залежати головним чином від

[20]OASIS пропонує Cover Pages, як послугу по забезпеченню поточної інформації http://xml.coverpages.org/

[21]Xmethods http://www.xmethods.net/

[22]Технології веб-сервісів швидко розвиваються. Див., наприклад, WS-Security http://www-106.ibm.com/developerworks/webservices/library/ws-secure/

[23]Бернерс-Лі, Тім; Хендлер, Джеймс та Лассіла Ора: Семантичний Веб. Scientific American, травень 2001 р.

http://www.scientificamerican.com/article.cfm?articleID=00048144-10D2-1C70- 84A9809EC588EF21&catID=2

[24]W3C – Веб-сторінки семантичної мережі http://www.w3c.org/2001/sw/

[25]Європейський Симпозіум з питань Семантичної Мережі, Геракліон, Греція, травень 2004. http://www.esws2004.org/

[26]W3C сторінки RDF http://www.w3.org/TR/2004/REC-rdf-primer-20040210/

[27]Робоча група з Веб-онтології W3C: [Мова Веб-онтології (OWL)]

http://www.w3.org/2001/sw/WebOnt/

OWL Огляд мови Веб-онтології http://www.w3.org/TR/owl-features/

[28]DAML+OIL http://www.daml.org/about.html

[29]WSMO (Онтологія Моделювання Веб-послуг) http://www.wsmo.org/

[30]OWL-S http://www.w3.org/Submission/2004/SUBM-OWL-S-20041122/

[31]DAML-S http://www.daml.org/services/

[32]XML-Schema (XMLS) http://www.w3.org/XML/Schema

[33]RDF-Schema (RDFS) http://www.w3.org/TR/rdf-schema/

[34]Wonderweb http://wonderweb.man.ac.uk/

[35]Пеппер, Стів: TAO (теми, асоціації, події) тематичних карт: пошук шляхів в епоху інформаційного пересичення. Доповідь на XML Europe 2000, Graphics Communications Association.

http://www.gca.org/papers/xmleurope2000/papers/s11-01.html

[36]CIDOC CRM (Концептуальні Моделі Посилань) http://cidoc.ics.forth.gr/

[37]ABC Онтологія та модель

http://jodi.ecs.soton.ac.uk/Articles/v02/i02/Lagoze/

[38]Peer-to-Peer (з’єднання рівноправних вузлів) (P2P) http://www.openp2p.com/

[39]Foldershare http://www.foldershare.com/

[40]Groove Networks http://www.groove.net/

[41]Skype http://www.skype.com/

[42]Gnutella http://www.gnutella.com

[43]Kazaa http://www.kazaa.com

[44]Бездротові мережі Дебори Ліддл і Стюарта Сміттона.

http://www.ukoln.ac.uk/public/earl/issuepapers/wireless.html

[45]GSM (Глобальна Система Мобільного зв’язку) http://www.gsmworld.com/index.shtml

[46]Bluetooth http://www.bluetooth.com/

[47]WAP (Протокол бездротових додатків) http://www.cordis.lu/ist/99helsinki/finland/wap.html

[48]Мова Розмітки Бездротових Систем WAP (WML) http://xml.coverpages.org/wap-wml.html

[49]GPRS (Пакет Загальних Послуг Радіозв’язку) http://www.gsmworld.com/technology/gprs/intro.shtml

[50]UMTS (Універсальна Система Мобільних Телекомунікацій) http://www.iec.org/online/tutorials/umts/

[51]Асоціація Стандартів Інституту Інженерів з Електротехніки та Електроніки http://standards.ieee.org/

[52]Британський департамент Торгівлі і Промисловості: короткий рекламний проспект про WiFi. http://www.dti.gov.uk/bestpractice/assets/wifi.pdf

[53]WiFi Networking News http://www.wifinetnews.com/

[54]WiFi Alliance http://www.wi-fi.org/

[55]EU IST projects helping to weave the Semantic Web [61]. http://istresults.cordis.lu//index.cfm?section=news&tpl=news&ID=65260

[56]Проект DigiCULT http://www.digicult.info/pages/index.php

Чеська Республіка

Національні архіви (в минулому Державні Центральні Архіви)

Чеські архіви використовують наступні технології в середовищі Інтернет: XML, web сервіси, оптоволокно, супутник, бездротові технології, WiFi, мережі. http://www.nacr.cz

Система Kramerius

Ця система має користувацький та адміністративний інтерфейси. Вона створена на основі баз даних PostgreSQL, файлової системи, дисків, серверу і системи архівування даних. Система базується на відкритому коді ліцензії GNU GPL, яка дозволяє всім іншим установам використовувати її безкоштовно. Система базується на стандарті XML. http://kramerius.nkp.cz/

Фінляндія

Мантсала

Місто Мантсала має 11 квадратних кілометрів мережі WiFi, яка є доступною як для громадськості, так і для шкіл. http://www.80211gnews.com/publications/page354-880326.asp

MuseumFinland - Музеї Фінляндії в семантичному вебі

Портал, що забезпечує кінцевого користувача суцільною семантичною репрезентацєю колекцій мистецтва. Завдяки використанню технік семантичного вебу стає можливим створювати семантично багатогалузеві колекції і забезпечувати відвідувачів музею інтелектуальним, контекстно-орієнтованим пошуком.

http://museosuomi.cs.helsinki.fi; http://www.cs.helsinki.fi/group/seco/museums/

Угорщина

CodeXML

CodeXML це структурна система, розроблена компанією Scriptum Inc., заснована на стабільній базі даних, призначена для збереження, керування і пошуку об'єктів із описовою інформацією, приєднаною до них. http://codex.scriptum.hu

Нідерланди

Модуль Hotspot в Амстердамі

В серпні 2004 Модуль Hotspot в Амстердамі впровадив бездротову комп’ютерну мережу з багатофункціональною версією технології WiFi, яка охопить ціле місто за допомогою 125 антен. http://www.hotspotamsterdam.com/.

Дивись статтю: http://www.reuters.com/newsArticle.jhtml?type=internetNews&storyID=6104054

Норвегія

Цифрове сховище Національної бібліотеки Норвегії (NLN)

Посібник Calimera

Оцифрування

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Питання, про які йдеться в цьому розділі включають: Планування і техпроцес Фінансова сторона Відбір

Апаратне та програмне забезпечення Формати файлів Стандарти

IPR (права інтелектуальної власності) Дизайн та презентація Зберігання

СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ Назад до переліку

Європейський союз оголосив, що “Оцифрування – це перший значний крок до створення цифрового контенту, який стане фундаментом для повністю цифрової Європи. Це - життєдіяльність по збереженню колективної культурної спадщини Європи, забезпеченню доступу громадян до цієї спадщини, покращенню освіти і туризму, і по розвитку галузей промисловості, які створюють eContent та використовують Інтернет.” Це питання координують національні програми оцифрування, [1] які розробили Лундський план дій [2] та опублікували Лундські принципи.

Проект Minerva [3] було впроваджено в 2002 році, з метою розробки спільної методології оцифрування матеріалів культури і полегшення прийняття Лундського плану дій.

Переваги оцифрування включають ширший та легший доступ до матеріалів, консервацію оригіналів, підвищують цінність зображень і колекцій, та надають шанс для отримання прибутків (див. рекомендації з бізнес-моделей). Оцифрування дозволяє краще розповсюджувати матеріали та привертає більше відвідувачів і користувачів.

Оцифрування – це процес створення цифрових файлів шляхом конвертації аналогових матеріалів. Після цього, отримана цифрова копія, або цифровий замінник, класифікуються як цифровий матеріал. Через відкритий доступ цей матеріал стає об’єктом численних запитів, аналогічно до матеріалу який існує тільки в цифровому форматі і не має аналогового еквіваленту. Якість файлу, формат в якому він зазвичай зберігається, його опис, використання за призначенням, довгострокове зберігання, метод доставки кінцевим користувачам, та захист від порушень прав інтелектуальної власності, - лише

Кількість і тип матеріалів, які будуть переведені в цифровий формат, залежить від наявного фінансування, від рішень з приводу того, чому надати перевагу. Вони могли б базуватись на цілях проекту (збереження чи розширення доступу), рівні рідкісності або цінності оригіналів, стані оригіналів, потенційному використанні і т.п.

В деяких цілях можуть використовуватись порівняно недорогі рішення. Наприклад, цифрові камери, сканери призначені для домашнього користування, дають якісні результати при реалізації невеликих громадських проектів.

Відбір Назад до переліку

Критерії відбору, як зазначалося вище, будуть залежати, значною мірою від цілей проекту, але можуть також включати наступне:

∙юридичні проблеми, можливість отримання дозволу на копіювання, якщо це необхідно (дивись нижче розділ IPR а також рекомендації з юридичних і правових питань);

∙цільова аудиторія;

∙важливість предметів для культурної спадщини громади, регіону, країни, Європи або світу;

∙рідкісність предметів;

∙стан предметів і потреба в збереженні оригіналів, шляхом виготовлення цифрових версій у якості альтернативних;

∙зв’язок з іншими проектами;

∙фінансові проблеми, такі як отримання прибутків з плати за використання чи продаж CD-ROM дисків, реальність ціни та витрати.

Апаратне та програмне забезпечення Назад до переліку

Його потрібно вибрати на стадії планування, беручи до уваги надійність, витрати, простоту використання, необхідність підготовки працівників, вартість обслуговування, наявне місце, можливість оренди, і т. д. Обладнання має дозволяти запис та зберігання даних, з якомога вищою чіткістю (розподільною якістю), оскільки низьку чіткість, або менший файл, можна отримати з файлу вищої якості та чіткості, але не навпаки. Можливості зберігання також треба приймати до уваги, оскільки зображення з високою чіткістю утворюють великі файли і потребують більше місця для зберігання.

Обладнання має відповідати матеріалам, які будуть переведені в цифровий формат. Слід прийняти до уваги наступні положення:

Сканери:

∙планшетні сканери повинні використовуватись лише для не скріплених друкованих матеріалів або документів;

∙скріплені документи можна обробляти лише за допомогою цифрової камери або пристрою для сканування книг;

∙сканери повинні бути не менші, ніж розмір найбільшого об’єкту, який треба сканувати, щоб уникнути складання та „мозаїки”.

Пристрій об'ємного сканування