- •7. Політичні теорії ххі століття в світі
- •8.Розвиток політичної думки в україні :з прадавніх часів і до хіх столітТя
- •9.Політичні концепції українських мислителів хх століття
- •10.Світові політико-ідеологічні доктрини суспільства
- •11. Об*єктивні та суб*єктивні фактори розвитку ідейно-політичних теорій в сучасній україні
- •1. Договірної теорії держави та договірних відносин між владою і народом;
- •2. Концепція громадянського суспільства як неполітичної частини соціуму, як такої сфери громадянської активності вільних людей, що не підлягає регуляції з боку держави;
- •3. Теорія правової держави, що базується на принципах категоричної вимоги дотримання прав індивіду та рівності всіх перед законом;
- •4. Визнання основоположного значення принципів конституціоналізму, демократизму і парламентаризму у політичному житті.
- •12.Основні поняття про політику, їх зміст
- •13. Сутність політики як політичного явища
- •2.1. Сутність політики
- •14.Структура політики .Її форми зміст
- •15.Державна політика її різновиди та функції
- •16.Політична влада :сутність , форми , суб*єкти, об*єкти
- •3) Принцип компромісу та консенсусу. Демократія розглядається як сукупність прав і норм, спрямованих на подолання конфлікту між суб’єктами політичного процесу.
- •17.Державна влада , її різновиди та функції
- •18.Організація та управління державною владою їх принципи та механізми
- •19. Політичний процес його зміст та структура
- •20.Суб*єкти та об*єкти політичного процесу їх політична поведінка
- •21.Політична система сучасної україни та проблеми їх розвитку
- •11.1. Основні характеристики та особливості політичної системи України
- •22.Моделі функціонування політичних систем у світі та їх типологія .
- •23.Політична система суспільства:поняття структура сутність функції
- •24.Конституційні та нормативно-правові засади розвитку політичної системи сучасної України
- •25. Сутність політичного режиму їх риси(шляхтун)
- •26.Типи політичних режимів їх риси
- •27.Політичний режим демократії його риси властивості ознаки. Характеристика демократичного режиму
- •29.Напрями формування політичного режиму демократії в Україні та його суперечності
- •30 . Походження сутність формотворчі ознаки та функції держави
- •31. Держава як організація публічної політичної влади
- •32 .Структура держави та її органів влади їх функції
- •33.Громадське самоврядування історія сучасність
- •1. Грицяк і. Місцеве самоврядування України в історії і сучасності // Вісник уаду. – 1996. - №1. – с. 53-67.10
- •34 .Форма правління держави та її ознаки
- •35.Республіка як форма правління , її ознаки.
- •36.Демократична модель державної влади і умови її формування в Україні
- •37. Правова держава та її ознаки та функції .
- •38.Громадянське суспільство, його риси та функції
- •39 Роль засобів масової інформації в українському суспільстві і державі.
- •1) До початку нашої ери — прагазетні явища;
- •1. Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.
- •40.Зовнішня політика держави :зміст структура цілі функції
- •1) Стан економіки країни та економічних відносин у регіоні, у світі в цілому;
- •41.Зовнішньо-політична доктрина україни та засоби її реалізації
- •42.Внутрішня політика української держави зміт структура цілі функції
- •43Соціальна політика української держави в сфері освіти і науки та напрями її здійснення .
- •44. Політична еліта : поняття структура, шляхи поповнення, функції
- •45. Політичне лідерство:поняття типи стилі рівні функції
- •46Політичні еліти та лідери стан формування та публічної діяльності у різних країнах
- •47. Об*єктивні та суб*єктивні умови розвитку політичного лідерства в Україні
- •48 Походженя сутність та функції політичних партій і громадських рухів в Україні .
- •2. Функції політичних партій
- •49 . Партійна система україни сутність типологія функції
- •1. Допартійний етап (з весни 1988 р. До весни 1990 p.).
- •2. Етап початкової багатопартійності (кінець 1990 p. — до подій 19—24 серпня 1991р.).
- •3. Посткомуністичний етап (від серпневих подій 1991 p. До виборів до Верховної Ради України в березні 1994 p.).
- •50. Місце та роль громадянських організацій в суспільстві
- •51. Громадянин як суб*єкт та об*єкт політичного життя країни його статуси та ролі
- •52. Історія проголошення політичних прав і свобод людини і громадянина в світі і їх застосування в україні
- •53.Зміст політичних прав і свобод громадянина , механізми їх захисту в україні
- •1) Неможливість зміни Конституції України, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав та свобод людини і громадянина (ч. 1 ст. 157 Конституції України);
- •1) Наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;
- •2) Виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;
- •1) За зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників;
- •2) За зверненнями народних депутатів України;
- •3) За власною ініціативою.
- •54.Міжнародні документи документи про стандарти політичних прав людини та громадянина , їх зміст
- •55.Виборча система сутність типологія функція
- •1.За територіальною ознакою:
- •1) Право обирати (активне виборче право);
- •1) Можливість брати участь у виборах (активне виборче право), можливість
- •58.Політична свідомість сутність типологія функції
- •59 Особливості формування політичної культури громадян україни
- •1. Заідеологізованість мислення, непримиренність будь-яких нетрадиційних поглядів;
- •1. Національно-класову та ідеологічну толерантність як гарантію стабільності та недопущення збройного протистояння;
- •2. Забезпечення примату прав та свобод громадянина над державними та груповими інтересами;
- •1. Що суспільство може дати молоді? Йдеться не лише про певні пільги, а й про умови розвитку, становлення, соціалізації, формування активної життєвої позиції молоді;
- •2. Що сама молодь може і повинна дати суспільству? Йдеться про активну діяльність молоді в усіх сферах державотворення;
- •3. Як найповніше, найефективніше використати молодіжний потенціал? Тут все залежить від дій конкретних суб’єктів молодіжної політики: держави, політичних партій, об'єднань тощо. [2]
- •1. Родина, де відбувається ідентифікація політичних поглядів з батьками;
- •61.Зовнішньо-політичні пріорітети сучасної україни
- •62.Україна в сучасному геополітичному просторі
- •63.Національна безпека і національні інтереси україни
- •64. Україна в загально-європейському політичному процесі
- •65.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •1) Поглиблення суперечностей між людиною та природою, які ведуть до виникнення екологічних, продовольчих, енергетичних, природно-сировинних проблем;
- •1) Етап кінця 60 — початку 70-х років, коли увага була зосереджена на вивченні двох глобальних проблем сучасності: освоєнні космосу і охороні навколишнього середовища;
- •1) Криза насильства і загроза насильства, що тепер проявляється у загрозі міжнародного тероризму;
- •66 Кризові процеси міжнародного та вітчизняного політичного режиму сутність типи різновиди
- •67.Соціальні спільності версти та групи як суб*єкти політичної діяльності
- •68.Політична соціалізація особистості в українському суспільстві
31. Держава як організація публічної політичної влади
У відповіді на це питання слід відзначити, що в науці немає єдиного розуміння терміну публічна політична влада. Здебільшого її сприймають як одну з основних ознак держави, або як синонім поняття "держави". Однак усі науковці дотримуються єдиної думки в тому, що публічна політична влада є важливою для будь-якої державної організації.
У суспільстві діють різні види соціальної влади — влада глави сім'ї, влада власника засобів виробництва, духовна влада. Всі названі види належать чи до індивідуальної, чи до корпоративної, чи до групової влади. Влада виникає (хоч і в прихованій формі) там, де є сталі об'єднання людей, де існують реальні можливість і здатність впливати на поведінку людей з допомогою будь-яких засобів.
Вона
42
43
існує через особисту залежність підвладних, не поширюється на всіх членів суспільства, не здійснюється від імені народу, не претендує на всезагальність, не визнається публічною.
Публічна влада, як стверджують науковці, виникає за територіальним принципом, тобто їй підпорядковуються всі, хто перебуває на підвладній території, включаючи іноземців. Суб'єктами влади виступають: підвладний народ, населення (публіка), сукупність абстрактних суб'єктів влади (підданих чи громадян). Для публічної влади не важливо, чи мають підвладні кровну спорідненість або національні зв'язки, важливо, щоб вони були причетними до підвладної території. Влада завжди буде вольовим відношенням між індивідуумами, групами, стратами, громадянином і державою, керівником і підлеглим. Отже, соціальна (публічна) влада - це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблення і здійснення спільної для цього соціального утворення волі (інтересу).
Влада характеризується наступними ознаками:
1. Є явищем завжди соціальним, тобто суспільним.
2. Виступає невід'ємним атрибутом суспільства на всіх етапах його розвитку. Ця її особливість викликана тим, що суспільство є складним соціальним організмом, який постійно потребує управління, упорядкування, з метою підтримання функціонування системи.
3. Може існувати і функціонувати тільки в межах суспільних відносин, відносин тільки між людьми.
4. Завжди виступає як інтелектуально-вольовий процес. Не можуть бути учасниками відносин влади і підпорядкування люди з деформаціями свідомості й волі.
5. Завжди базується на силі.
Влада політична - це влада, яка здійснює управління суспільством в інтересах його благ і яка регулює відносини між соціальними групами - стратами, класами, станами, корпораціями тощо, з метою досягнення і підтримання стабільності й порядку в ньому. Проф. О. Ф. Скакун подає альтернативне визначення: політична влада — це публічні, 44
вольові відносини, що виникають між суб'єктами політичної системи суспільства на основі політичних і правових норм.
Публічну політичну владу здійснює особлива група людей, специфічне, професійне, структурне утворення -апарат влади. Всі вищі повноваження публічної політичної влади можуть бути надані одній особі чи одному органові або розділені між її різними гілками. Апарат публічної політичної влади володіє монопольним правом на примус, включаючи застосування насильства на всій підвладній території, прийняття нормативно-правових актів.
Ознаки, які характеризують публічну політичну владу:
1. Об'єднує підвладних (народ, населення країни) за територіальною ознакою, створює територіальну організацію підвладних, політичну асоціацію інтегрованих політичних відносин та інститутів;
2. Здійснюється спеціальним апаратом, відокремленим від суспільства, для керівництва ним із застосуванням різних владних методів (примусу, насильства, заохочення й переконання);
3. Володіє суверенітетом і правотворчістю;
4. Верховенство, обов'язковість її рішень для всякої іншої влади;
5. Публічність, тобто всезагальність і безособовість, що є виразом не приватної, особистої, а всезагальної волі.
Однак політична влада ширша за змістом, ніж державна влада, оскільки порівняно самостійне значення мають владні відносини у політичних об'єднаннях. Вона відрізняється деякими, хоч незначними, відмінностями від державної влади:
•s всяка державна влада має політичний характер, але не
кожна політична влада є державною; ^ державна влада служить арбітром між різними верствами населення та виконує загальносуспільні справи;
s політична і державна влада мають різні механізми її здійснення - через апарат та через політичні партії тощо.
45
Крім того, публічна політична влада може бути різна за змістом: влада, що існує для забезпечення, захисту свободи підвладних і обмежена цією свободою, або влада, що обмежує чи знищує свободу підвладних і є необмеженою.
Ознаки державної влади - це влада публічна, здійснюється від імені всього суспільства; влада апаратна, концентрується в діяльності апарату; влада універсальна, поширюється на все суспільство; влада суверенна, відокремлена від інших властей; легітимна влада, юридичне закріплена і визнана народом.