- •«Філософія» для студентів усіх спеціальностей
- •Вступ. Філософія, коло її проблем і роль в суспільстві Розділ 1. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософських проблем
- •1.1. Філософія Стародавнього світу
- •1.2. Антична філософія
- •1.3. Філософія середньовіччя
- •1.4. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •1.5. Німецька класична філософія
- •1.6. Філософська думка в Україні
- •1.7. Марксистська філософія
- •1.8. Основні напрямки світової філософії 19-20 століття
- •Розділ іі. Буття світу і людини
- •2.1. Філософський смисл проблеми буття
- •2.2. Духовні виміри буття і проблеми свідомості в філософії
- •2.3. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •2.4. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Розділ ііі. Соціальна філософія
- •3.1. Філософське розуміння суспільства та його будови
- •3.2. Суспільство і природа
- •3.3. Філософія культури
- •3.4. Філософія техніки
- •3.5. Людина як мета і вища цінність історичного розвитку
1.7. Марксистська філософія
Помітний внесок у німецьку класичну філософію зробили Л.-А. Фейєрбах, Ф. Енгельс, К. Маркс (марксизм). Розуміння Фейєрбахом людини (матеріалістичний антропологізм), його етична інтерпретація людини не втратили актуальності для сучасної філософської моральної теорії. К. Маркс і Ф. Енгельс створили матеріалістичне розуміння історії, застосували діалектичний метод для дослідження суспільного виробництва, держави, всіх її складових (ідеї історичного матеріалізму). Заслуга Маркса полягає у створенні концепції соціального відчуження людини, з'ясування парадоксальності її буття, за якого вона стає «чужою» власній діяльності, її умовам, засобам, результатам і самій собі, а також в осмисленні умов її подолання (ліквідація приватної власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці).
Творча співпраця Маркса і Енгельса втілилася у створенні нової філософії — марксизму. Її основою є послідовно матеріалістична версія сутності природи, суспільства, людини, войовничий атеїзм, принциповий раціоналізм і комуністичні переконання. Єдність основних позицій Маркса і Енгельса дала підставу атестувати їх як «подвійну особистість». Водночас між ними були і досить кардинальні розбіжності, насамперед у поглядах на природничі науки і філософію природи. Енгельс, зокрема, був прихильником дарвінізму (теорії еволюції), а Маркс вважав метод Дарвіна грубим. На відміну від Енгельса Маркс не вживав поняття «діалектичний матеріалізм». З часом марксистські філософські ідеї стали основою неомарксизму (критична теорія суспільства) тощо.
Попри численні спроби оголосити марксистську філософію «віджилою», звинуватити її у антигуманізмі, «історицизмі», утопізмі і пророцтві, методологічні положення, сформульовані Марксом щодо аналізу класичного капіталізму, логіки теоретичних схем суспільного буття тощо і на сьогодні привертають увагу багатьох науковців. Зокрема, актуальним залишається те, що, розвиваючи європейську традицію поглядів на суспільство, Маркс сформулював плідне в методологічному сенсі положення: «Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі». Сучасні західні філософські авторитети високо оцінюють значення Марксової концепції «звільнення людини» в контексті суспільної та людської історії (Е. Фромм); марксистський погляд на історію, її «сутнісний вимір» (М. Хайдеггер); актуальність «тих сторін марксизму, яких конче потребуємо» (А. Макінтайр); спробу Маркса «зробити наші практики та інститути більш справедливими і менш жорстокими» (Р. Рорті).
Література:
1. Бекон Ф. Новый Органон. Соч.: в 2 т. – т. 2. – М., 1972.
2. Гольбах П.А. Избранные философские произведения: в 2 т. – М., 1983.
3. Декарт Р. Сочинения: в 2 т. – М., 1989.
4. Дидро Д. Избранные философские произведения. – М., 1941.
5. Кузнєцов В.М., Миронский Б.В., Грязно в А.Ф. Западноевропейская философия XVIIІ века. – М., 1986.
6. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII века. – М., 1984.
7. Таранов П. Соч.: в 4 т.