Таблиця 4. Лікарські засоби, що впливають на цнс

Назва препарату

Форма

випуску

Спосіб

застосування

Побічні

дії

Показання

до застосування

Засоби для інгаляційного наркозу

Ефір для наркозу

(Aether pro narcosi)

У герметично закупорених склянках оранжевого скла по 100 і 150 мл з підкладеної під пробку металевої фольгою. Випускається також ефір для наркозу стабілізований. Додавання стабілізатора (антиоксиданту) подовжує термін придатності препарату. Випускається в склянках оранжевого скла по 140 мл. 

При напіввідчиненій системі 2-4 об.% ефіру підтримують анальгезію (знеболення) і виключення свідомості,

5-8 об.% - поверхневий наркоз, 10-12 об.% -

глибокий наркоз. Для усипляння хворого можуть потрібно концентрації до

20-25 об.%. 

Виражена стадія збудження, сприяє звільненню катехоламінів, що може призвести до аритмії, підвищення рівня глюкози в крові, після наркозу можуть з’явитися нудота, блювання, закреп, у дітей може спричинити судоми. Для їх усунення використовують тіопентал.

Застосовують ефір у хірургічній практиці для інгаляційного наркозу по відкритій (крапельно), напіввідчиненій, напівзакритій і закритій системам. 

Фторотан

(галотан)

(Phtorothanum) 

(Halothanum)

У добре закупорених склянках оранжевого скла по 50 мл. 

Для введення в наркоз починають з подачі фторотан в концентрації 0,5 об. % (З киснем), потім протягом 1,5 - 3 хв збільшують її до 3-4 об. %. Для підтримання хірургічної стадії наркозу застосовують концентрацію 0,5 - 2 об. %.  При використанні фторотан свідомість вимикається зазвичай через 1-2 хв після початку вдихання його парів. Через 3-5 хв настає хірургічна стадія наркозу. Через 3 - 5 хв після припинення подачі фторотан хворі починають пробуджуватися. 

Пригнічення дихання, аритмія, пов’язана зі збудженням

В-адренорецепторів міокарда, тому під час наркозу не можна вводити катехоламіни (адреналін, норадреналін). У разі аритмії вводять

В-адреноблокатори (анаприлін), серцева недостатність, гіпотензія, психічні зміни, гепатотоксич-ний, нефротоксичний, мутагенний. Канцерогенний і тератогенний ефект, в осіб, які працюють з фторотаном, можуть бути алергічні реакції.

Фторотан є потужним наркотичним засобом, що дозволяє використовувати його самостійно (з киснем або повітрям) для досягнення хірургічної стадії наркозу або як компонента комбінованого наркозу у поєднанні з іншими наркотичними засобами, головним чином із закисом азоту. Під фторотановим наркозом можна проводити різні оперативні втручання, в тому числі на органах черевної та грудної порожнин, у дітей та осіб похилого віку. Фторотан зручний для застосування при операціях на органах грудної порожнини, так як не викликає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, пригнічує секрецію, розслабляє дихальну мускулатуру, що полегшує проведення штучної вентиляції легенів. Фторотановий наркоз може застосовуватися у хворих на бронхіальну астму. 

Метоксифлуран

(пентрокс)

(Methoxyfluranum)

(Penthrox)

У склянках по 10 та

20 мл.

Вимкнення свідомості і хірургічна стадія наркозу наступають при концентрації 1,5-2 об.%, А для підтримки наркозу потрібно 0,5-0,8 об. %. Наркоз настає, однак, повільно, буває виражена стадія порушення; пробудження після відбувається через 15 - 60 хв, наркозна депресія повністю проходить через 2 - 3 ч.

Ретроградна амнезія, нудота, блювота, кашель, запаморо-чення, сонливість, підвищена чутливість до запахів, лихо-манка, поліурія, головний біль.

Біль внаслідок травми у пацієнтів зі стабільною гемодинамікою, що перебувають у свідомості. Зниження больової чутливості під час короткочасних хірургічних процедур, таких як накладення або заміна хірургічної пов'язки.

Циклопропан

(Cyclopropanum)

У сталевих суцільно-тягнутих балонах місткістю 1-2 л, пофарбованих у помаранчевий колір, забезпечених етикеткою: "Обережно - циклопропан – вогненебезпечний", під тиском 5 атм.

Вдихання в концентрації 6 об.% вимикає свідомість, 8-10 об.% викликає наркоз, 20-30 об.% - глибокий наркоз. Після припинення вдихання циклопропану хворий прокидається через 2-5-7 хвилин. 

У разі передозування можливі зупинка дихання та пригнічення серцевої діяльності аж до зупинки серця.  У зв'язку з швидким пробудженням після припинення наркозу хворі можуть відчувати після операції сильний біль, тому до закінчення операції рекомендується ввести анальгетик. Після наркозу відносно часто спостерігається головний біль, в окремих випадках - післяопераційна блювота, парез кишечника.

Використовується для вступного та основного наркозу (циклопропан з киснем); частіше застосовується в комбінації з іншими засобами для наркозу (закис азоту, ефір) і з м'язовими релаксантами. Показаний хворим із захворюваннями легенів, тому що не викликає роздратування слизових оболонок дихальних шляхів. Його можна призначати при хворобах печінки і при діабеті. Циклопропановий наркоз може застосовуватися для короткочасних оперативних втручань.

Азоту закис

(Nitrogenium oxydatum)

У металевих балонах сірого кольору ємністю 1 і 10 л під тиском 50 атм.

Вводять у суміші 80% азоту закису та 20% кисню.

Зрідка – нудота, блювання, аритмія, гіпертензія, гіпоксія виникає внаслідок тривалого введення азоту закису.

Використовують для базисного наркозу і нейролептанальгезії. Використовують для знеболювання при тяжких травмах, гострому панкреатиті, інфаркті міокарда, під час пологів тощо.

Засоби для неінгаляційного наркозу

Тіопентал-натрій

(Thiopentalum natrium) 

Тіопентал-натрій ліофілізований по 0,5 і 1 г у флаконах місткістю 20 мл, герметично закритих гумовими пробками, обтиснутими алюмінієвими ковпачками. 

Вводять внутрішньовенно, а також ректально (головним чином дітям).  Вводити тіопентал-натрій у вену необхідно повільно (щоб уникнути колапсу!).  Для наркозу застосовують у дорослих 2 - 2,5% розчин, а у дітей, ослаблених хворих і людей похилого віку - 1%. Розчини готують безпосередньо перед вживанням на стерильній воді для ін'єкцій.  Розчини повинні бути абсолютно прозорими. 

Пригнічення дихання, артеріальна гіпотензія ларингоспазм, бронхоспазм, рефлекторна зупинка серця, підсилення секреції бронхіальних залоз.

Для наркозу головним чином при нетривалих хірургічних втручаннях, а також для ввідного і базисного наркозу з подальшим використанням інших засобів для наркозу. Препарат можна використовувати в поєднанні з м'язовими релаксантами за умови проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). 

Натрію оксибутират

(Natrii oxybutyras)

В ампулах по 10 мл 20% розчину.

Вводять в/в повільно, зрідка – в/м або призначають всередину. В результаті в\в введення стадія наркозу настає через 30 хв і триває 3-4 год.

Рухове збудження, судомні тремтіння кінцівок і язика внаслідок швидкого в/в введення, блювання, рухове і мовне збудження під час виходу з наркозу.

Неінгаляційний наркотичний засіб для однокомпонентного наркозу; інтоксикації та травматичні пошкодження ЦНС; порушення сну; нарколепсія; первинна відкритокутова глаукома.

Пропанідид

(сомбревін)

(Propanididum)

(Sombrevinum)

5% розчин в ампулах по 10 мл (1 мл містить 50 мг препарату), в упаковці по 5 і 10 ампул.

Препарат зазвичай випускається в одному шприці з 10% розчином хлористого кальцію.

В / в повільно, за допомогою голки з широким просвітом (у зв'язку з відносно високою в'язкістю розчину). Дорослим для забезпечення 5-хвилинного наркозу - 500 мг. Середня доза 5-10 мг / кг (5% розчин). У ослаблених пацієнтів і людей похилого віку доза становить 2-3 мг / кг (2,5% розчин).

Брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, бронхоспазм, анафілактичний шок, тромбофлебіт.

Використовують для введення в наркоз, а також в амбулаторних умовах під час нетривалих операцій і для діагностичних досліджень (біопсія, зняття швів, катетеризація).

Кетамін

(кеталар, каліпсол)

(Ketaminum) 

(Ketalar)

(Calypsolum)

5% розчин в ампулах по 2 і 10 мл в упаковці по 10 ампул. 

Вводять кетамін внутрішньовенно (струминно одномоментно або фракційно і краплинно) або внутрішньом'язово. Дорослим внутрішньовенно вводять з розрахунку 2 - 3 мг, внутрішньом'язово - 4 - 8 мг на 1 кг маси тіла.  Для підтримання наркозу ін'єкції кетаміну повторюють (по 0,5 - 1 мг /кг внутрішньовенно або 3 мг /кг в/м).

Артеріальна гіпертензія, тахікардія, підвищення внутрішньочерепного тиску, гіпертонус, м’язовий біль, галюцинаторний синдром.  

Кетамін застосовують для мононаркоза і комбінованого наркозу, особливо у хворих з низьким артеріальним тиском, або при необхідності збереження самостійного дихання, або для проведення ШВЛ дихальними сумішами, не містять закису азоту. 

Снодійні засоби

(лікарські препарати, що сприяють засипанню і забезпечують необхідну тривалість та глибину сну)

Фенобарбітал

(Phenobarbitalum)

Порошок; таблетки по 0,005 г для дітей і по 0,05 і 0,1 г для дорослих.

В якості заспокійливого і спазмолітичного засобу фенобарбітал призначають в дозі 0,01-0,03-0,05 г 2-3 рази на день.  Вищі дози для дорослих всередину: разова - 0,2 г; добова - 0,5 г. 

Пригнічення діяльності централь-ної нервової системи, зниження артеріаль-ного тиску, алергічні реакції (шкірний висип тощо), зруше-ння у формулі крові. 

Застосовується при нейровегетативних розладах. 

Етамінал-натрій

(Aethaminalum-natrium)

Порошок та таблетки по 0,1 г. 

Призначають всередину в якості снодійного кошти для дорослих зазвичай в дозі 0,1 - 0,2 г; дітям призначають 0,01 - 0,1 г залежно від віку. Препарат можна застосовувати ректально (у клізмах по 0,2 г - 0,3 г).

Внутрішньовенно вводять повільно у вигляді 5% асептично приготованого свіжого розчину (5 - 10 мл).

Вищі дози для дорослих всередину; разова 0,3 г, добова 0,6 г.

Можливі кома, колапс, тахікардія, зниження артеріального тиску, набряк легенів, головний біль, атаксія, сонливість, психічне гноблення, амнезія, анемія, анорексія, загальна слабкість, погіршення зору, шкірний висип; звикання, пристрасть.

Порушення сну: порушення засинання, нічні пробудження, ранні пробудження.

Нітразепам

(Nitrazepamum)

Таблетки по 5 мг.

Розлади сну у дорослих - увечері приблизно за півгодини перед сном дорослі приймають разову дозу, яка становить 2,5 - 5 мг - 10 мг.

Сонливість, атаксія, порушення координації рухів, рідко – нудота, тахікардія, алергічні реакції.

Застосовують при порушеннях сну різного характеру, а також при неврозах та в комбінації з проти судомними засобами для лікування хворих на епілепсію.

Флуразепам

(Flurazepam)

Капсули15 мг; флакон 100 мл; капсули 15 мг; флакон 1000 мл;  капсули 30 мг; флакон 100 мл.

Приймають всередину, в найменшій ефективній дозі, перед сном. Для дорослих: 15-30 мг, ослабленим хворим і в літньому віці - 15 мг, при необхідності і з урахуванням переносності доза збільшується. Тривалість лікування - 7-10 днів.

Порушення пам'яті, мислення, концентрації уваги, зміни психіки, депресія, тривожність, слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, атаксія, біль у грудях, печіння в області серця, серцебиття, болі в області шлунка та / або кишечнику, нудота, блювота, діарея, запор; дизуричні явища.

Порушення сну: порушення засинання, нічні пробудження, ранні пробудження.

Зопіклон

(імован)

(Zopiclonum)

(Imovanum)

Таблетки по

0.0075 г № 10,

№ 10х2 у контурних чарункових упаковках.

Для дорослих - 1 таблетка (7,5 мг) незадовго перед сном. Доза може бути збільшена до 2 таблеток у хворих, які страждають на тяжке або стійке безсоння. Лікування осіб літнього віку слід починати з нижчої дози - 3,75 мг. 

Гіркий або металевий присмак у роті, нудота, блювання, дратівливість, пригнічений настрій, рідко – кропив’янка, висип, сонливість при пробудженні.

Застосовують при порушенні сну (порушення засипання, нічні та ранні пробудження, ситуаційне і хронічне безсоння).

Золпідем

(івадал, санвал)

(Zolpidem)

(Ivadalum)

(Sanvalum)

 Табл., вкриті оболонкою, по 10 мг; 

Табл., вкриті плівковою оболонкою по 5 мг, по 10 мг

Всередину. Звичайна доза для дорослих становить 10 мг/добу.

Алергічні реакції, артеріальна гіпотензія, атаксія, диспепсичні явища, сонливість.

Застосовують при порушенні сну.

Протиепілептичні засоби

(застосовують для попередження або зменшення судом при нападах різних форм епілепсії)

Хлоракон

(Chloraconum)

Таблетки по 0,25 г в упаковках по 50 штук. 

 Всередину по 0,5 г 3-4 рази на день, при необхідності до 4 г на добу, дітям - по 0,25-0,5 г 2-4 рази на день (залежно від віку). 

Виявляє подразнюючу дію на слизову оболонку шлунка у хворих, які перенесли шлунково-кишкові захворювання. При тривалому лікуванні необхідно стежити за функцією печінки, нирок, картиною крові. 

Епілепсія, переважно з великими судомними припадками; психомоторне збудження епілептичного характеру; при частих судомних припадках (в поєднанні з іншими протисудомними засобами).

Клоназепам

(антелепсин)

(Clonazepamum)

(Antelepsinum)

Таблетки по 0,001 г (1 мг) в упаковці по 30 або 50 штук. 

Препарат призначають в дозі 1,5 мг на добу, розділеної на 3 прийоми. Поступово дозу підвищують на 0,5-1 мг кожен 3-й день до отримання оптимального ефекту. Зазвичай призначають 4-8 мг на добу. Не рекомендується переви-щувати дозу 20 мг на добу. 

Сонливість, рідко – атаксія, втрата апетиту.

Малі судомні, міоклонічні напади, епілептичний статус і судомні напади у немовлят.

Фенобарбітал

(люмінал)

(Phenobarbitalum)

(Luminalum) 

Порошок; таблетки по 0,005 г для дітей і по 0,05 і 0,1 г для дорослих.

Для лікування епілепсії дорослим призначають, починаючи з дози 0,05 г 2 рази на день і поступово підвищуючи дозу до тих пір, поки не припиняться припадки, але не більше 0,5 г на добу. Дітям препарат призначають в менших дозах відповідно до віку (не перевищуючи вищих разових і добових доз). Лікування проводять довгостроково. Припиняти прийом фенобарбіталу при епілепсії треба поступово, так як раптова відміна препарату може викликати розвиток нападу і навіть епілептичного статусу. 

Пригнічення діяльності центральної нервової системи, зниження артеріального тиску, алергічні реакції (шкірний висип тощо), зрушення у формулі крові. 

Великі судомні напади, епілептичний статус, фокальні форми епілепсії.

Гексамідин

(Gexamidinum)

Таблетки по 0,125 і 0,25 г в упаковці по 50 штук. 

Всередину 0,125 г в 1-2 прийоми, потім добову дозу підвищують до 0,5-1,5 г. Вищі дози для дорослих: разова - 0,75 г, добова - 2г. 

Сверблячка, шкірні висипання, легка сонливість, запаморочення, головний біль, атаксія (порушення координації рухів), нудота, при тривалому лікуванні анемія, лейкопенія, лімфоцитоз.

Епілепсія різного генезу (походження), головним чином великі судомні напади. При лікуванні хворих з поліморфної (різноманітної) епілептичної симптоматикою використовують у комплексі з іншими протисудомними препаратами. 

Дифенін

(Dipheninum) 

Таблетки по 0,117 г в упаковці по 10 штук. 

Всередину після їди по 1/2 таблетки 2-3 рази на день. При необхідності добову дозу збільшують до 3-4 таблеток. Вища добова доза для дорослих - 8 таблеток. 

Тремор, атаксія (порушення координації рухів), дизартрія (розлад мови), ністагм (мимовільні рухи очних яблук), біль в очах, підвищена дратівливість, шкірні висипання, іноді підвищення температури, шлунково-кишкові розлади, лейкоцитоз, мегалобластична анемія, агранулоцит-тоз, стоматити.

Епілепсія, переважно великі судомні напади. Дифенін ефективний при деяких формах серцевих аритмій, особливо при аритміях, викликаних передозуванням серцевих глікозидів. 

Карбамазепін

(тегретол, фінлепсин)

(Carbamazepinum)

(Tegretolum)

(Finlepsinum)

Таблетки по 0,2 г в упаковці по 30 і 100 штук.

Призначають всередину (під час їжі) дорослим, починаючи з 0,1 г (1/2 таблетки) 2-3 рази на день, поступово збільшуючи дозу до 0,8-1,2 г (4-6 таблеток) в день.

Диспепсичні розлади, головний біль, порушення акомодації.

Великі судомні напади, фокальна епілепсія, змішані форми епілепсії.

Метиндіон

(Methindionum)

Таблетки по 0,25 грамів в упаковці по 100 шт..

Всередину (надалі їжі) дорослим по 0,25 грамів на прийом. При епілепсії з частими припадками по 6 разів щодня з інтервалами 1 1/2-2 ч. (Добова доза 1,5 г.)

Запаморочення, нудота, тремор (тремтіння) пальців.

Епілепсія, особливо при скроневій формі і епілепсія травматичного генезу (походження).

Етосуксимід

(суксилеп)

(Ethosuximidum)

(Suxilep)

Капсули по 0,25 г в упаковці по 100 штук. 

Всередину (приймають під час їжі) 0,25-0,5 г на день з поступовим підвищенням дози до 0,75-1,0 г в день (в 3-4 прийоми). 

Диспепсичні розлади, загальна слабкість, сонливість, при тривалому застосуванні – порушення з боку крові та функції нирок.

Малі форми епілепсії, міоклонічні напади (судомні посмикування окремих груп м'язів). 

Триметин

(Trimethinum) 

Порошок. 

 Всередину під час або після їди по 0,25 г 2-3 рази на день, дітям залежно від віку - від 0,05 до 0,2 г 2-3 рази на добу. 

Світлобоязнь, шкірні висипання, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, еозинофілія, моноцитоз.

Епілепсія, головним чином, малі напади.

Бензонал

(Benzonalum)

Таблетки по 0,05 і 0,1 г в упаковці по 50 штук.

Всередину. Разова доза для дорослих - 0,1-0,2 г, добова - 0,8 г, для дітей залежно від віку - разова 0,025-0,1 г, добова - 0,1-0,4 г.

Сонливість, атаксія (порушення координації рухів), ністагм (мимовільні ритмічні рухи очних яблук), дизартрія (розлад мови).

Судомні форми епілепсії, фокальні і джексонівські напади. 

Бензобаміл

(Benzobamylum)

Таблетки по 0,1 г в упаковці по 100 штук. 

Всередину після їди. Дози для дорослих -0,05-0,2 г (до 0,3 г) 2-3 рази на добу, для дітей залежно від віку-від 0,05 до 0,1 г 3 рази на добу. 

Великі дози препарату можуть викликати сонливість, млявість, зниження артеріального тиску, атаксія (порушення координації рухів), ністагм (мимовільні ритмічні рухи очних яблук), утруднення мови. 

Епілепсія, переважно з підкіркової локалізацією вогнища збудження, "діенцефальна" форма епілепсії, епілептичний статус у дітей. 

Мідокалм

(Mydocalm)

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг, 150 мг № 30.

Дорослим: внутрішньо 150-450 мг на добу, поділені на 3 прийоми відповідно до індивідуальних потреб та переносності. Для дітей таблетку рекомендується розділити і приймати з їжею.

М'язова слабість, головний біль, гіпотензія, нудота, блювання, відчуття дискомфорту в животі.

Стани, що супроводжуються посиленням тонусу поперечносмугастих м'язів внаслідок органічних захворювань - гіпертонус, спазм, ригідність, контактура м'язів, спінальний автоматизм.

Вальпроєва кислота

(Аcidum valproicum)

Таблетки, таблетки пролонгованої дії, вкриті кишково-розчинною оболонкою, сироп, розчин, ліофілізо-ваний порошок для приготування ін'єкційного розчину.

Внутрішньо, під час або відразу після їжі. Добова доза для дорослих на початку лікування становить 0,3-0,6 г, протягом 1-2 тижнів її поступово підвищують до 0,9-1,5 г, разова доза для дорослих - 0,3-0, 45 р. Добова доза для дітей - 15-50 мг /кг.

Нудота, блювання, діарея, болі в шлунку, анорексія або підвищення апетиту, сонливість, алергічні шкірні реакції.

Різні форми генералізованих нападів: малі (абсанси), великі (судомні) і поліморфні; використовується при фокальних припадках, дитячому тику. 

Протипаркінсонічні засоби

(група препаратів для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона, а також паркінсонізму

різного походження)

Леводопа

(L-ДОФА, леводофа)

(Levodopa)

Таблетки по 0.25 и 0.5 г.

Приймають по 0,5 – 1 г, приймається в 2-3 прийоми разом з їжею.

Нудота, анорексія, блювота, болі в епігастрії, запори, дисфагія, шлунково-кишкові кровотечі (у пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі), гіпотонія, слабкість, запаморочення, збудження, безсоння, тахікардія, поліурія. Рідко - серцеві аритмії, диплопія.

Хвороба Паркінсона і симптоматичний паркінсонізм (за винятком паркінсонізму, спричиненого антипсихотичними засобами).

Мідантан

(Midantanum) 

Таблетки по 0,1 г в упаковці по 100 штук.

Призначають мідантан після їди. Приймають, починаючи з 0,05-0,1 г спочатку 2 рази, потім 3-4 рази на добу. Добові дози - 0,2-0,4 г. Тривалість курсу лікування - 2-4 місяці.

Диспепсичні явища, головний біль, ортостатична артеріальна гіпотензія, галюцинації.

Хвороба Паркінсона і симптоматичний паркінсонізм, особливо у випадках, коли леводопа протипоказана. Усуває гіпокінезію, меншою мірою – ригідність і тремтіння.

Циклодол

(Cyclodolum)

Таблетки по 0,001; 0,002 і 0,005 г в упаковці по 50 штук.

 Приймають всередину (під час або після їжі) у таблетках, починаючи з 0,0005-0,001 г (0,5-1 мг) в день; в подальшому додають по 1-2 мг в день до добової дози 0,005-0,006-0, 01 г (5-6-10 мг) в день (в 1-2-3 прийоми).  Вища разова доза для дорослих - 0,01 г, добова - 0,02 г. 

Сухість у роті, порушення акомодації (порушення зорового сприйняття), почастішання пульсу, при передозуванні запаморочення. 

Паркінсонізм різної етіології (викликаний різними причинами) та інші захворювання екстрапірамідної системи, що супроводжуються підвищенням м'язового тонусу і гіперкінезами (насильницькими автоматичними рухами внаслідок мимовільного скорочення м'язів). 

Наком

(Nakom)

Таблетки, що містять 0,25 г (250 мг) леводопи і 0,025 г (25 мг) карбідона, в упаковці по 100 штук. 

Призначають дози всередину як під час, так і після їди. Дозу підбирають індивідуально з урахуванням особливостей дії основного компонента – леводопи.

Можливі нудота, блювання, втрата апетиту, ортостатична гіпотонія (зниження артеріального тиску при зміні положення тіла), аритмія, почервоніння обличчя, підвищена збудливість нервової системи або депресія, тремор.

Хвороба Паркінсона, паркінсонізм. 

Динезин

(Dinezinum)

Таблетки, покриті оболонкою, по 0,05 і 0,1 г в пачці по

50 шт..

Всередину по 0,05-0,1 грамів в день. Поступово дозу збільшують до 0,3-0,5 грама, а в окремих випадках до 0,6-1,0 грама в день.

Сонливість, слабкість, запаморочення, іноді шкірні висипання.

Екстрапірамідні порушення (порушення координації рухів із зменшенням їх об'єму і тремтінням), зокрема паркінсонізм, гіперкінези (насильницькі автоматичні рухи унаслідок мимовільного скорочення м'язів).

Тропацин

(Tropacinum)

Таблетки по 0,001; 0,003; 0,005; 0,01; 0,015 г в упаковці по 10 штук.

Тропацин приймають всередину, після їжі. Разова доза для дорослих - по 10-12.5 мг 1-2 рази на день, при гарній переносності - 15-20 мг, вища разова доза - 30 мг, добова - 100 мг. В акушерській практиці призначають по 20 мг 2 рази на добу. Разові дози для дітей до 3 років - 1-2 мг, 3-5 років - 3-5 мг, 6-9 років - 5-7 мг 1-2 рази на день.

Гіпосалівація, диспепсія, запори, паралітична непрохідність кишечнику, затримка сечі, запаморочення, головний біль, астенія, тахікардія, розширення зіниць, парез акомодації, збудження, марення, галюцинації, алергічні реакції.

Хвороба Паркінсона, синдром паркінсонізму, нейролептичний синдром, екстрапірамідні порушення (ригідність, гіперкінез), спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, бронхіальна астма, загрозливі передчасні пологи, інтоксикація фосфорорганічними сполуками.