Додатки Таблиця 1. Лікарські засоби, що впливають на аферентну нервову систему

Назва

препарату

Форма

випуску

Спосіб

застосування

Побічні

ефекти

Показання

до застосування

Місцевоанестезувальні засоби

(засоби, які зумовлюють місцеву втрату чутливості – анестезію)

Новокаїн

(прокаїну г/х)

(Novocainum)

(Procaini hydro-chloridum)

Порошок; 0,25% і 0,5% розчини в ампулах по 1, 2, 5, 10 і 20 мл і 1% і 2% розчини по 1, 2, 5 і 10 мл; 0,25% і 0,5 % стерильні розчини новокаїну у флаконах по 200 і 400 мл; 5% і 10% мазь; свічки, що містять по 0,1 г новокаїну. 

Усередину, ректально.

При інфільтраційної анестезії вищі дози на початку операції не більше 500 мл 0,25% розчину або 150 мл 0,5% розчину, далі на кожну годину до 1000 мл 0,25% розчину або 400 мл 0,5% розчину протягом кожної години. Для провідникової анестезії застосовують 1-2% розчини, при перидуральній (введення місцевого анестетика в епідуральний простір хребетного каналу з метою знеболювання областей) -20-25 мл 2% розчину, для спинномозкової - 2-3 мл 5% розчину, при паранефральній блокаді - 50-80 мл 0,5% розчину, при вагосимпатичній блокаді - 30-100 мл 0,25% розчину

Алергічні реакції: дерматит, набряк Квінке, анафілактичний шок; загальна слабкість, артеріальна гіпотензія, знепритомлення.

Інфільтраційна (знеболювання шляхом просочування тканини операційного поля розчином місцевого анестетика), провідникова (знеболювання шляхом впливу анестезуючого речовини на ділянку нервового стовбура), епідуральна і спинномозкова анестезія. Гіпертонічна хвороба, пізні токсикози вагітних, виразкова хвороба шлунка та ДПК, спазм кишок.

Дикаїн

(тетракаїну г/х)

(Dicainum) 

Порошок і плівки очні з дикаїном по 30 штук в пеналах-дозаторах. 

Для поверхневої анестезії - 0,05 - 1% (при необхідності 2-3%) розчин; у дітей старше 10 років - не більше 1-2 мл 0,5-1% розчину, у дорослих - до 3 мл 1% розчину. Вища доза для дорослих 3 мл 3% розчину.  Для перидуральній анестезії - по 5 мл 0,3% розчину 3-4 рази з інтервалами 5 хв. 

При місцевому застосуванні: алергічний контактний дерматит, відчуття печіння, припухлість і біль в області аплікації; при тривалому застосуванні - кератит, стійке помутніння рогівки, утворення рубців на рогівці з втратою гостроти зору, уповільнення епітелізації.  При ін'єкційному введенні: збудження ЦНС, депресія, нервозність, запаморочення, порушення зору, сонливість, тремор, судоми, втрата свідомості, анафілактичний шок. 

Дикаїн використовують тільки для поверхневої анестезії (знеболення). 

Лідокаїн

(ксикаїн, ксилокаїн)

(Lidocainum) 

Розчин для ін'єкцій 0,5%, 1%, 2%, 5% і 10% (1 мл - 0,005 г, 0,01 г, 0,02 г, 0,05 г і 0,1 г) в ампулах і флаконах ; дозований аерозоль для зовнішнього застосування (1 доза -0,01 г); дозований аерозоль для місцевого застосування (1 доза - 4,8 мг). В ампулах по 2 мл 2% розчину. 

У дорослих для досягнення анестезії, як правило, разова доза становить 1-3 натискання на клапан флакона.

Головний біль, запаморочення, порушення сну, неспокій. При надмірно швидкому внутрішньовенному введенні і у пацієнтів з підвищеною чутливістю можливі судоми, тремор (тремтіння кінцівок), парестезії (відчуття оніміння в кінцівках), дезорієнтація, ейфорія (безпричинний піднесений настрій), шум у вухах, сповільнена мова. Алергічні реакції. 

Для інфільтраційної (знеболювання шляхом просочування тканини операційного поля розчином місцевого анестетика) і провідникової (знеболювання шляхом впливу анестезуючої речовини на ділянку нервового стовбура, іннервуючого операційне поле або хворобливий ділянка) анестезії.  Для попередження та усунення аритмії (порушення ритму серця). 

Тримекаїн

(Trimecainum)

Порошок. 

Для інфільтраційної анестезії вводять до 800 мл 0,25% розчину; до 400 мл 0,5% розчину або до 100 мл 1% розчину; для провідникової анестезії - до 100 мл 1% або до 20 мл 2% розчину. 

Збліднення обличчя, головний біль, нудота.

Провідникова (знеболювання шляхом впливу анестезуючого речовини на ділянку нервового стовбура, іннервуючого операційне поле або хворобливий ділянка) або інфільтраційна (знеболювання шляхом просочування тканини операційного поля розчином місцевого анестетика) анестезія. 

Піромекаїн

(Pyromecainum)

1% розчин на 5% розчині глюкози (для внутрішньовенного введення) в ампулах по 5 і 10 мл.

Як протиаритмічний засіб з метою купірування (зняття) частої шлуночкової екстрасистолії піромекаїн вводять внутрішньовенно струмино із швидкістю 1 мл/хв, в дозах 50-100 міліграм (5-10 мл 1% розчину на 5% розчині глюкози) впродовж 3-5 мин. Для тривалої терапії (впродовж 6-8 діб) піромекаїн вводять внутрішньовенно струмино із швидкістю 1 мл/хв, в дозі 100 міліграм (10 міліграм 1% розчину), з інтервалом між введеннями 15-20 хв.

Блідість, нудота, головний біль, запаморочення. При швидкому надходженні продукту в потік крові (необережне, без дотримання швидкості, введення піромекаїна у вену) може спостерігатися пониження артеріального тиску.

При ішемічній хворобі серця для лікування різних порушень ритму шлуночкового генезу (екстрасистолія, парасистолія, тахікардія); при аритмії, викликаній гострим інфарктом міокарду і інтоксикацією (отруєнням) серцевими глікозидами; при операціях на серці для попередження і лікування розладів серцевого ритму; для купірування екстрасистолії (зняття порушення ритму серця) при тимчасовому і постійному електростимуляторах.

Ультракаїн

(артикаїну г/х)

 (Articainum)

Порошок (субстанція) у банках з темного скла або у подвійних поліетиленових пакетах для виробництва стерильних лікарських форм

Інфільтраційна анестезія: тонзилектомія (на кожну мигдалину) - 5-10 мл; вправлення переломів - 5-20 мл; шов промежини - 5-15 мл. Провідникова анестезія: анестезія за Лукашевичем-Оберстом - 2-4 мл, ретробульбарна - 1-2 мл, міжреберна - 2-4 мл (на кожен сегмент), паравертебральная - 5-10 мл, перидуральная (епідуральна) - 10-30 мл, сакральна - 10-30 мл, блокада трійчастого нерва - 1-5 мл, блокада зірчастого вузла - 5-10 мл, блокада брахіального сплетення - 10-30 мл (надключичній або пахвовий доступ), блокада зовнішніх статевих органів - 7-10 мл (на кожну сторону), парацервікальная блокада - 6-10 мл (на кожну сторону).

Головний біль, запаморочення, сонливість, слабкість, рухове занепокоєння, порушення свідомості, аж до його втрати, судоми, тризм, тремор, зорові і слухові порушення, втрата зору, помутніння в очах, диплопія, ністагм, синдром кінського хвоста (параліч ніг, парестезії ), параліч дихальних м'язів (частіше розвивається при субарахноїдаль-ної анестезії), нудота, блювання, мимовільна дефекація, метгемоглобіне-мія, свербіж шкіри, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, ін., анафілак-тичні реакції, кропи-в'янка (на шкірі і слизових оболонках), гіпотермія, імпотент-ція; при анестезії в стоматології: нечутли-вість і парестезії губ і язика, подовження анестезії.

Для провідникової, інфільтраційної, субарахноїдальної та люмбальної анестезії.

Анестезин

(бензокаїн)

(Anaestesinum)

Порошок; таблетки по 0,3 г в упаковці по 10 штук; таблетки, що містять анестезин і дерматол по 0 , 1 г і окис магнію 0,3 г, в упаковці по 50 штук.

Всередину при болях у шлунку, підвищеної чутливості стравоходу по 0,3 г 3-4 рази на день; зовнішньо у вигляді 5-10% мазі і присипок при кропивниці та захворюваннях шкіри, що супроводжуються сверблячкою, для знеболювання виразкових і ранових поверхонь; у вигляді 5-20% масляного розчину для анестезії слизових оболонок. 

 Здатне викликати контактний дерматит, алергійні реакції, а також стійке зниження чутливості в місці застосування препарату.

Для знеболювання слизових оболонок, при спазмах і болях у шлунку, підвищеної чутливості стравоходу, для знеболювання ранової і виразкової поверхні шкіри; при кропивниці та захворюваннях шкіри, що супроводжуються сверблячкою. Іноді при первинній блювоті, блювоті вагітних. 

В’яжучі засоби

(засоби, які ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри, утворюючи плівку, що захищає від подразнень чутливі нервові закінчення)

Танін

(Taninum) 

Порошок

1-2% водний розчин для полоскань 3-5 раз на день; зовнішньо при опіках, виразках, тріщинах, пролежнях (3-5-10% розчини і мазі); при отруєнні алкалоїдами, солями важких металів 0,5% водний розчин для промивання шлунка. 

Алергічні реакції.

При стоматитах (запаленні слизової оболонки порожнини рота), гінгівітах (запаленні слизової оболонки ясен), фарингітах (запаленні глотки), запальних захворюваннях порожнини рота, зіву, при опіках, виразках, тріщинах, пролежнях (омертвіння тканин внаслідок тривалого тиску на них при лежанні) , для промивання шлунка при отруєннях. 

Кора дуба

(Cortex Quercus) 

В упаковці по

100 г.

Застосовують у вигляді відвару (20,0:200,0) для полоскань 6-8 раз на день і лікування опіків (40,0:200,0). 

Не виявлено. 

В якості в'яжучого і протизапальний засіб при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, зіву, глотки, гортані, гінгівітах (запаленні слизової оболонки порожнини рота). 

Квітки ромашки

(Flores Chamomillae) 

В упаковці по

100 г. 

Застосовують у вигляді настою (10,0:200,0) або відвару (столова ложка квіток на склянку окропу) всередину по 1-5 столових ложок 2-3 рази на день; зовнішньо для полоскань, примочок і клізм. 

Алергічні реакції.

Як спазмолітичний (знімає спазми), протизапальний, антисептичний (знезаражуючого), потогінний і в'яжучий засіб при спазмах кишечника, метеоризмі (скупченні газів у кишечнику), проносах. 

Вісмуту нітрат основний

(Bismuthi subnitras) 

Порошок; 10% мазь.

Всередину по 0,25-1 г (дітям по 0,1-0,3-0,5 г) на прийом 4-6 разів на день до їди за 15-30 хв. Місцево 1-2 разів на день при дерматитах (запаленні шкіри), ерозіях (поверхневих дефектах) і невеликих виразках шкіри. 

При тривалому застосуванні у великих дозах метгемоглобіне-мія (підвищений вміст метгемоглобіну в крові). 

Як в'яжучий, слабкий антисептичний (знезаражуючий) засіб при шлунково-кишкових захворюваннях. Надає також місцеву в'яжучу і протизапальну дію.

Де-Нол

(De-Nol)

Таблетки по 8 штук в блістерах, по 7 або 14 блістерів в картонній упаковці. 

Дорослим і дітям від 14 років призначають по 1 таблетці 4 рази на добу за 30 хвилин до їжі та на ніч або по 2 таблетки 2 рази на добу за 30 хвилин до їди.

Таблетки необхідно запивати невеликою кількістю води. Тривалість курсу лікування - 4-8 тижнів. Протягом наступних 8 тижнів не слід приймати препарати, які містять вісмут.

Нудота, блювота, порушення стільця (можливий розвиток, як запору, так і діареї), незначне потемніння мови, фарбування калу в чорний колір, шкірний свербіж, висипання, кропив'янка, енцефалопатія.

 Препарат застосовують при різних захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки, які супроводжуються ураженнями слизової оболонки.

Вікалін (Vicalinum) 

Таблетки. В упаковці 10, 20, 30 табл.

 Вікалін рекомендується приймати через 30-60 хвилин після їди, попередньо подрібнюючи таблетки. Дорослі повинні приймати по 1-2 таблетці три рази на добу, запиваючи 100 мл води. Тривалість лікування - від одного до трьох місяців, курс терапії можна повторити через місяць після закінчення попереднього курсу лікування. 

При застосуванні препарату Вікалін можливий розвиток алергічних реакцій, діареї. 

Вікалін призначають пацієнтам з гіперацидним гастритом, не виразковою диспепсією, гастро-езофагально-рефлюксною хворобою, виразковою хворобою 12-палої кишки і шлунка, включаючи ЯБ, асоційовану з Helicobacter pylori. 

Вікаїр

(Vicair)

Таблетки від рожево-коричневого до рожево-фіолетового кольору з білими і темними вкрапленнями, овальної форми з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки.

Приймають внутрішньо після їди. Приймають по 1-2 таблетки 3 рази на добу, запиваючи ½ склянки теплої води  (попередньо таблетки доцільно подрібнити).

Почастішання випорожнення, яке припиняється при зменшенні дози, нудота, блювання, пігментація на язиці; головний біль; гемоглобінемія; набряк ясен і повік; алергічні реакції.

У складі комплексної терапії пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, функціональної диспепсії, гіперацидних гастритів.

Ксероформ

(Xeroformium) 

Порошок; 10% мазь і очна мазь.

Застосовують у складі порошків, присипок, мазей. 

Не виявлено.

В якості в'яжучого, протизапального, антисептичного (знезаражуючого) засобу при захворюваннях шкіри і слизових оболонок. 

Дерматол

(Dermatolum) 

Порошок; 10% мазь.

Зовнішньо при запальних захворюваннях шкіри, слизових оболонок (виразки, екземи, дерматити) у вигляді присипок, мазей, свічок. 

Нудота, блювання, шлунково-кишкові розлади, головний біль. 

В якості в'яжучого, антисептичного (знезаражувального) і підсушувального засобу.

Лінімент за Вишневським

(Linimentum balsamicum 

Vischnevsky)

Лінімент від слабко-жовтавого до бурого або до бурого з зеленкуватим чи синюватим відтінком кольору зі специфічним запахом.

Лінімент застосовують зовнішньо: наносять 2 – 3 рази на добу тонким шаром на уражені ділянки шкіри або накладають пов'язку в 5 – 6 шарів марлі, просякнутої препаратом. Пов'язку фіксують.

Перев'язку проводять до повного очищення інфікованої ділянки шкіри.

При тривалому застосуванні можлива поява місцевої алергічної реакції (шкірні висипи, свербіж), що потребує проведення протиалергічної терапії.

Абсцеси; фурункули;

пролежні; лімфаденіти;

лімфангіти; опіки;

відмороження.

Подразнювальні засоби

(лікарські речовини, що чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію)

Розчин аміаку

(Solutio Ammonii caustici) 

10% розчин у флаконах (з притертими пробками) по 10; 40 і 100 мл і в ампулах по 1 мл (з оплеткой) в упаковці по 10 штук. 

Призначають всередину по 5-10 крапель на 100 мл води. 

У великих дозах може викликати рефлекторну зупинку дихання.

Непритомний стан, при укусах комах.

Ментол

(Mentholum)

Порошок; масло ментолове 1% і 2%; розчин ментолу спиртовий 1% і 2%; олівець ментоловий (в пластмасовому пеналі).

Зовнішньо, інгаляційно, інтраназально, всередину. При невралгії та міалгії рекомендується втирання 2% спиртового розчину або 10% масляної суспензії; при сверблячих дерматозах - 0,5% спиртового розчину або 1% ланоліновано-вазелінової мазі, при мігрені - змазування шкіри скронь ментоловим олівцем, при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів - інгаляції і краплі в ніс, при легких формах стенокардії - під язик по 2-3 краплі спиртового розчину на шматочку цукру або хліба. 

Алергічні реакції (у т.ч. контактний дерматит), атаксія, сонливість, кома. При інтраназаль-ної аплікації у немовлят - апное, колапс; при змащення носоглотки у дітей - рефлекторне пригнічення і зупинка дихання. При прийомі всередину - болі в животі, нудота, блювота, запаморочення. 

Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (нежить, фарингіт, ларингіт, трахеїт), невралгія, міалгія, артралгія, мігрень, кардіоневроз, стенокардія (легкі форми ).

Валідол

(Validolum)

Таблетки по 0,06 г в упаковці по 10 штук. У флаконах по 5 мл. Капсули по 0,05 і 0,1 г в упаковці по 20 штук. 

 Сублінгвально (під язик) по 0,06 г або 4-5 крапель розчину на шматочок цукру.

У поодиноких випадках можливі легка нудота, сльозотеча, запаморочення.

Ці явища проходять самостійно. 

Стенокардія, неврози, істерія, морська хвороба (як протиблювотний засіб). 

Настій листя м’яти перцевої

(Infiisum Folia Menthae piperitae) 

Готується перед вживанням з розрахунку 5 г листя м'яти на 200 мл води.

По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Алергічні реакцій (гіперемія, висипи, свербіж та набрякання шкіри).

Як жовчогінний і спазмолітичний (знімає спазми) засіб при нудоті.

Гірчичники

(Charta Sinapis)

Листи паперу розміром

8 х12,5 см, покриті знежиреним порошком (гірчичною сумішшю, яку отримують з макухи і насіння гірчиці).

В змоченому вигляді накладають на шкіру (на 5- 15 хв) до появи вираженого почервоніння. 

При підвищеній індивідуальній чутливості до гірчиці або тривалій експозиції можливе виникнення опіків, везикульозного висипу і некрозів на тій ділянці шкіри, де застосовувались гірчичники. Можливі загальні алергічні реакції.

Гірчичники призначають у комплексному лікуванні як протизапальний (відтяжний) засіб при багатьох захворюваннях (міозити, невралгії, бронхіти, ларинготрахеїти, пневмонії, головний біль та ін). Іноді можна призначати при стенокардії (залежно від вираженості останньої).

Настойка перцю стручкового

(Tincture capsici) 

У флаконах по

50 мл.

Втирати в шкіру болючою області; для підвищення апетиту всередину по 10-20 крапель 3 рази на день до їди. 

Можлива поява свербежу, лущення шкіри.

Як засіб, подразнюючу шкіру, при невралгіях (болі, що поширюєть-ся по ходу нерва), радикуліті та ін.; всередину для підвищення апетиту.

Мазь «Фіналгон»

(Finalgon)

Мазь. Майже безбарвна або коричнювата, прозора або майже прозора м’яка однорідна мазь із запахом лимонної олії.

Не більше 1/2 см мазі (розміром як горошина) на площу розміром долоні руки, необхідно без зусиль нанести на больову зону, застосовуючи аплікатор, що додається. Лікувальний ефект при застосуванні Фіналгону може посилитись, якщо покрити оброблену ділянку шкіри вовняною тканиною.

Можливі алергічні реакції, такі як висип, кропив’янка, набряк обличчя.

 Артрити, ревматичний біль у суглобах і м’язах внаслідок перенапруження; люмбаго, неврити, ішіалгія, бурсити та тендовагініти; як місцево-подразливий засіб при розладах периферійного кровообігу.

Спирт етиловий

(Spiritus aethylicus) 

Розчин для зовнішнього застосування і приготування лікарських форм, у флаконах.

Застосовують зовнішньо у вигляді примочок як засіб протизапальної консервативної терапії початкових стадій фурункулів (гострого гнійно-некротичного запалення волосяного мішечка), панариціїв (гострого гнійного запалення тканин пальця), інфільтратів (ущільнень), маститів. Примочки накладають 3-5 разів на день по 15 хв. Використовують як антисептик для знезараження рук хірурга (способи Фербрінгера, Альфреда та ін), а також для обробки операційного поля, особливо у осіб з підвищеною чутливістю до інших антисептиків, у дітей і при операціях на областях з тонкою шкірою у дорослих (шия, обличчя).

При інгаляційному впливі можливе подразнення дихальних шляхів. При багаторазовому застосуванні розвивається звикання (послаблення або відсутність ефекту). 

У медичній практиці спирт етиловий застосовують переважно як зовнішній антисептичний (знезаражуючий) і подразнювальний засіб для обтирань, компресів і т. п. Спирт етиловий широко застосовують у різних розведеннях для виготовлення настоянок, екстрактів і лікарських форм для зовнішнього застосування.  Застосовується також як піногаситель при набряку легенів і запобігання передчасних пологів.

Спирт мурашиний

(Spiritus formacicus)

У флаконах по

40 мл. 

Втирають в шкіру 2-3 рази на день. 

Можуть спостерігатися, особливо при підвищеній індивідуальній чутливості, сильне подразнення шкіри, висипи, утворення пухирів.

При невралгіях, міозитах, артралгіях та інших запальних захворюваннях опорно-рухового апарату.