Методичні рекомендації

Рис. 1. Класифікація елементів затрат часу роботи

1. Вивчивши усі елементи затрат робочого часу (рис. 1, 2), можна визначити, що склад норми часу можна подати у вигляді формули:

Н_ч = Т_пз + Т_о + Т_доп + Т_орг + Т_ех + Т_воп + Т_пт.

Усі затрати робочого часу (крім підготовчо-заключного) визнача­ються на прийняту для розрахунку одиницю роботи і становлять норму штучного часу (Т_шт), куди входять такі елементи:

Т_шт = Т_о + Т_об + Т_воп + Т_пт.

Таким чином, норма часу складається з двох основних частин – підготовчо-завершального і штучного часу:

Н_ч = Т_пз + Т_шт.

Рис. 2. Класифікація елементів затрат часу перерв

2. На підприємстві часто необхідно знати повні затрати на вироб­ництво продукції, тобто калькуляцію затрат. З цією метою розрахо­вують штучно-калькуляційний час, куди, крім штучного, входить час­тина підготовчо-заключного часу,що припадає на одиницю продукції:

,

де n– кількість виробів у партії (завданні).

3. Норма виробітку (кількість виробів у завданні) визначається за формулою:

.

Задача

На робочому місці – двозмінний режим праці. Позмінно працюють Іванов та Нікітін. На основі проведених фотографій складено фактич­ний баланс їх робочого часу, який наведений у співставленні з нор­мативним (табл. 8). Час зміни – 480 хв.

Визначити коефіцієнт використання робочого часу працівниками за зміну, коефіцієнт втрат робочого часу та резерви приросту продуктивності праці (загальний та за рахунок простоїв).

Таблиця 8

Затрати робочого часу	Нормати­ви затрат часу, хв на 1 деталь	Нормати­ви затрат часу, хв на зміну	Фактичні затрати часу, хв
			Іванов			Нікітін
			на деталь	на зміну	на деталь		на зміну
Тпз	1		1		2
То	8		9		10
Тдоп	1		1		2
Тоб	1		2		2
Тв	0,5		2		2
Топ	0,5		0,5		2
Тпт	–		–		1
Тптд	–		0,5		2
Тпнт			–		1
Всього	12	480		480			480
Виробництво деталей		40

Методичні рекомендації

З метою визначення рівня фактичного використання фонду робо­чого часу розраховують такі показники:

1. Коефіцієнт використання робочого часу (К_р.ч.):

2. Коефіцієнт втрат робочого часу, пов’язаних з недоліками у технології та організації виробництва (К_пнт):

3. Коефіцієнт втрат робочого часу внаслідок порушень трудової дисципліни (К_птд):

Виходячи з непродуктивних витрат робочого часу, визначають ре­зерви можливого зростання продуктивності праціза рахунок їх усу­нення у відсотках. Для цього фактичні втрати по кожному елементу відносять до фактичного оперативного часу за зміну та множать на 100, наприклад:

Загальне значення сумарного резерву зростання продуктивності праціяк за рахунок втрат, так і за рахунок непродуктивних затрат робочого часу (ПП_заг), за умови їх повної ліквідації, можна обчислити за формулою, %:

,

де Т_опніТ_опф– змінний відповідно нормативний і фактичний оперативний час.

Задача

Визначити норму штучно-калькуляційного часу (Т_шт-к), якщо: основний час (Т_о) – 6 хв, допоміжний час (Т_доп) – 3 хв, час на обслуговування робочого місця (Т_об) – 4 % від оперативного часу, час на відпочинок (Т_в) – 5 % від оперативного часу, підготовчо-завер­шальний час (Т_пз) – 40 хв на зміну, тривалість зміни (Т_зм) – 480 хв.

Задача

Визначити норму часу на партію деталей (), якщо:

• основний час (Т_о) – 5 хв;

• допоміжний час (Т_доп) – 2,6 хв;

• час на обслуговування робочого місця (Т_об) – 0,15 хв;

• час на відпочинок працівника (Т_в) – 0,22 хв;

• підготовчо-завершальний час (Т_пз) на одиницю продукції – 0,5 хв;

• кількість деталей в партії – 90 штук.

Задача

Визначити рівень виконання норм виробітку, якщо працівник протягом місяця виготовив:

1. деталей «А» (О1) – 120 штук, за норми часу () – 1,2 нормо-годин на деталь;

2. деталей «Б» (О2) – 30 штук, за норми часу () – 2,3 нормо-годин на деталь;

3. деталей «В» (О3) – 11 штук за норми часу () – 0,7 нормо-годин на деталь.

Всього за місяць було відпрацьовано 23 робочі дні (Д), тривалість зміни (Т_зм) – 8 годин.

Задача

Визначте рівень виконання норм часу за змінним (Н_чзм) та фактично (Н_чф) відпрацьованим часом, якщо було виготовлено продукції на 175 нормо-год (О ); відпрацьовано 22 робочі дні (Д ), тривалість зміни (Т_зм) – 8 год, при цьому 15 годин надурочної роботи (Т_над), простої з різних причин 10 год (Т_п), 12 нормо-год. було витрачено на виправлення браку не з вини працівника (Т_вб).

Задача

Визначте середній рівень виконання норми виробітку за умови, що 12 працівників виконали норми лише на 90 %, 85 – на 100 %, 70 – на 127 %, 30 працівників – на 140 %.

Задача

За даними фотографії робочого дня змінний час робітника-верстатника розподілився так:

а) підготовчо-заключний час (Т_пз) – 24 хв;

б) час оперативної роботи (Т_оп) – 353 хв;

в) час на обслуговування робочого місця (Т_об) – 20 хв;

г) час на відпочинок та особисті потреби (Т_воп) – 25 хв;

д) простій з організаційно-технологічних причин (Т_пт) – 30 хв;

е) простій у зв’язку з порушенням трудової дисципліни (Т_птд) – 28 хв.

Визначити коефіцієнт використання робочого часу (К_р.ч.).

Задача

Визначте норму часу на партію деталей, якщо кількість деталей у партії – 100 шт., а затрати часу на 1 деталь наведені у табл. 9.

Таблиця 9

Вхідні показники для розрахунку

Затрати робочого часу	Нормативи затрат часу, хв на 1 деталь
То	6
Тдоп	3,5
Торг	0,1
Ттех	0,2
Твоп	0,32
Тпз	0,6

Задача

На робочому місці – двозмінний режим праці. Позмінно працюють Іванов та Нікітін. На основі проведених фотографій складено фактич­ний баланс їх робочого часу, який наведений у співставленні з нормативним (табл. 10). Час зміни – 480 хв.

Визначити коефіцієнт використання робочого часу працівниками за зміну, коефіцієнт втрат робочого часу та резерви приросту про­дуктивності праці (загальний та за рахунок простоїв).

Таблиця 10

Вхідні показники для розрахунку

Затрати робочого часу	Нормативи затрат часу, хв на 1 деталь	Нормативи затрат часу, хв на зміну	Фактичні затрати часу, хв
			Іванов			Нікітін
			на деталь	на зміну	на деталь		на зміну
Тпз	1		1		2
То	8		9		10
Тдоп	1		1		2
Тоб	1		2		2
Тв	0,5		2		2
Топ	0,5		0,5		2
Тпт	–		–		1
Тптд	–		0,5		2
Тпнт			–		1
Всього	12	480		480			480
Виробництво деталей		40

Задача

Час, який витратив працівник на виконання виробничого завдання – 380 хв. (норматив – 420). На отримання сировини та матеріалів і здачу готової продукції він витрачає 20 хв за зміну. Час на наладку верстата – 20 хв.

Обідня перерва працівника становить 45 хв. Час перерв, пов’язаний з переходом до іншого верстату – 10 хв, час на виробничу гімнастику – 2 хв, особисті потреби – 8 хв. При цьому робітник закінчив роботу раніше на 10 хв і через поломку верстату простояв без роботи 30 хв. Визначте коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу працівника та можливі прирости продуктивності праці.

Тести

1. Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

а) підготовка до спостереження;

б) проведення спостереження;

в) обробка даних;

г) аналіз результатів і підготовка пропозицій;

д) відтворення об’єкта спостереження.

2. Для визначення фактичних витрат робочого часу на виконання трудових процесів використовується залежно від об’єкта спосте­реження такий метод фотографії робочого часу:

а) фотографія використання часу працівника;

б) фотографія часу роботи установи;

в) фотографія виробничого процесу;

г) усі зазначені вище;

д) жодної правильної відповіді з наведених.

3. Для технічних виконавців рекомендовано регламентовані перер­ви для відпочинку загальною тривалістю:

а) 10–15 хвилин;

б) більше 36 хвилин;

в) до 25–36 хвилин;

г) немає правильної відповіді.

4. Виділяють такі способи проведення хронометражу:

а) безперервний, вибірковий і цикловий;

б) вибірковий, за поточним часом і безперервний;

в) цикловий, безперервний і за поточним часом;

г) немає правильної відповіді.

5. Відрізок часу, що необхідний для виконання одиниці роботи на одному верстаті або на одному робочому місці – це:

а) норма тривалості операції;

б) норма трудомісткості операції;

в) норма обслуговування;

г) немає правильної відповіді.

6. Кількість доброякісної продукції, яку повинен виробити робіт­ник відповідної спеціальності і кваліфікації при даних засобах праці за умов раціональної організації праці та виробництва – це:

а) норма часу;

б) норма виробітку

в)норма керованості;

г) норма чисельності виконавців.

8. Чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудо­вому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків – це:

а) норма часу;

б) норма чисельності виконавців;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

9. У натуральних одиницях виміру вимірюється:

а) норма часу;

б) норма чисельності виконавців;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

10. При статистичному нормуванні за норму праці беруться:

1. витрати, визначені на основі досвіду окремих осіб чи групи осіб;

2. середні показники, отримані з масових звітних даних;

3. норми витрат праці, які діють у сусідніх підприємствах.

11. Робочий прийом – це:

1. закінчена дія робітника-виконавця, яка має своє конкретне окреме цільове призначення;

2. сукупності рухів, які виконуються робітником безперервно з метою підходу до предмета праці, взяття його, огляду засобів праці, спостереження за ходом технологічного процесу тощо;

3. одноразове безперервне переміщенні робітника.

12. При бригадній фотографії робочого дня здійснюється вив­чення і нормування роботи, яка:

1. виконується одним робітником і спостереження ведуться на одному робочому місці;

2. виконується групою робітників, зайнятих виконанням однієї загальної операції;

3. одночасно виконується на різних, але пов’язаних між собою операціях, згідно з установленим між робітниками поділом праці.

13. Хронометраж відрізняється від фотографії робочого дня тим, що:

1. вивчаються всі без винятку витрати часу протягом зміни;

2. вивчаються лише витрати, які включаються в оперативний час.

14. Підготовчо-завершальним часом називають час, який:

1. робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи;

2. робітник витрачає на закінчення роботи;

3. робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи, а також усі дії, пов’язані з її закінченням.

15. Час, який безпосередньо витрачається на якісну зміну предметів праці називають:

а) допоміжний;

б) основний;

в) оперативний.

16. Оперативний час роботи складається з:

а) часу на обслуговування робочого місця;

б) основного часу;

в) допоміжного часу.