Завдання для самопідготовки

1. Опрацювати питання лекційного заняття:

1. Поняття і види міжнародних спорів.

2. Органи міжнародної юстиції.

3. Класифікація мирних засобів розв’язання міжнародних спорів, їхня характеристика.

2. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять:

право мирного розв’язання міжнародних суперечок, міжнародний спір, засіб вирішення міжнародного спору, безпосередні переговори, консультації, факультативні консультації, обов’язкові консультації, добрі послуги, посередництво, слідчі комісії, погоджувальні комісії, погоджувальна процедура, інститут прикордонних представників, міжнародний арбітраж, постійний арбітраж, компроміс, Міжнародний суд, спеціалізовані суди.

3. Опрацювати питання теми, винесені на самостійне вивчення:

1. Рекомендації щодо мирного врегулювання міжнародних спорів.

2. Історія становлення й розвитку міжнародного правосуддя.

3. Засади міжнародного арбітражу.

4. Розв’язання міжнародних спорів у міжнародних організаціях.

4. Виконати тестові завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Коли відбулася Гаазька мирна конференція, на якій було укладено Конвенцію про мирне розв’язання міжнародних спорів?

а) 1899 р.;

б) 1907 р.;

в) 1918 р.;

г) 1928 p.

2. Формаль­но (об'єктивно) виражена суперечність між суб'єктами міжнародного права з питання факту або права – це...:

а) міжнародна розбіжність;

б) міжнародна неузгодженість;

в) міжнародний спір;

г) міжнародне протиріччя.

3. Певна послідовність дій сторін міжнародного спору й інших суб'єктів міжнарод­ного права, на яку погодилися сторони спору та реалізація якої покликана привести до врегулювання спору, тобто усунути об'єктивно виражений конфлікт позицій, спірних сторін із питань, що становили його предмет – це:

а) переговори;

б) засіб вирішення міжнародного спору;

в) посередництво;

г) компроміс.

4. У міжнародно-правовій доктрині найпоширенішим є поділ мирних засобів вирішення міжнародних спорів на види:

а) дипломатичні та судові;

б) активні та пасивні;

в) ідеологічні та політичні;

г) дипломатичні та політичні.

5. Основна відповідальність за підтримання миру та безпеки в рамках ООН покладена на:

а) Генерального Секретаря ООН;

б) Раду Безпеки ООН;

в) Міжнародний Суд;

г) Генеральну Асам­блею ООН.

6. За наявності по­передньої домовленості про арбітраж як засіб врегулювання потенційного спору, що закріплюється в договорі з певного питання або у спеціальному договорі про арбітраж, має місце:

а) постійний арбітраж;

б) арбітраж ad hoc;

в) компроміс;

г) погоджувальна процедура.

7. Найефективнішим дипломатичним засобом врегулювання міжнародних спорів є:

а) переговори;

б) добрі послуги;

в) посередництво;

г) компроміс.

8. Організація, створена для контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, називається:

а) Центр із запобігання конфліктам;

б) Постійна палата Третейського Суду;

в) Міжнародний суд з прав людини;

г) Європейський суд з прав людини.

9. Конфлікт сторін щодо тлумачення або застосування існуючої міжнародно-правової норми є:

а) політичним спором;

б) правовим спором;

в) неправовим спором;

г) імперативним спором

10. Метою посередництва як засобу врегулювання міжнародних спорів є:

а) сприяння початку переговорів між сторонами та досяг­ненню домовленості щодо врегулювання спору;

б) сприяння початку переговорів між сторонами, на чому місія посередника завершується;

в) надання допомоги сторонам у спорі в пошуках урегулювання спору;

г) досягнення угоди з різних питань.