Тема 2: Міжнародні правовідносини

Методичні поради до вивчення теми:

Після норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Знання сутності міжнародних правовідносин дає змогу спрогнозувати, передбачити правові наслідки від певного міжнародно-правового акта ще на стадії його укладання.

Нині в науці міжнародного права не вироблено сталої, загальновизнаної думки на природу і сутність міжнародних правовідносин. В широкому розумінні під міжнародними правовідносинами мається на увазі особливий вид міжнародних відносин, тобто суспільні відносини, що регулюються міжнародним правом.

Враховуючи тривалу дискусію з приводу розуміння природи і сутності міжнародних правовідносин, аналіз їхніх особливостей має містити дослідження: 1) суб’єктів права, зокрема, на рівні правовідносин, тобто учасників правовідносин; 2) об’єктів правовідносин; 3) змісту правовідносин; при цьому слід розрізняти матеріальний зміст, тобто поведінку суб’єктів (включаючи «санкції» в охоронних відносинах), а також юридичний зміст, тобто суб’єктивні юридичні права та обов’язки.

На особливу увагу заслуговує розгляд проблеми співвідношення понять «суб’єкт міжнародного права» і «суб’єкт міжнародних правовідносин». Більшість дослідників схильні ототожнювати ці два поняття, проте, на думку інших, це не є завжди коректним, оскільки суб’єкт міжнародних правовідносин завжди є суб’єктом міжнародного права, але не завжди суб’єкт міжнародного права може бути суб’єктом міжнародних правовідносин. Отже, суб’єкт права – це сторона, потенційно здатна бути учасником даних правовідносин. Характеристика суб’єкта права – це характеристика об’єктивної, юридичної закріпленої можливості. У випадку із суб’єктом правовідносин ця можливість реалізована в дійсності.

З огляду на зазначене вище, до числа суб’єктів міжнародного права слід включити й охарактеризувати: державу; державоподібні утворення (Ордени, Ватикан, вільні міста тощо); міжнародні організації; народ (націю), які борються за створення незалежної держави; фізичну особу; транснаціональні компанії (слід розглядати як невизначену проблему). Детальніше варто зупинитися на розгляді держави як основного суб’єкта міжнародного права, а також проблем міжнародно-правового визнання (теорії, види і форми визнання).

Без аналізу об’єкта правовідносин, не можна зрозуміти самі правовідносини. Часто вони настільки взаємопов’язані, що виступають не як два види відносин, а як одне ціле. Проте в цьому цілому слід вирізняти міжнародні правовідносини як компонент механізму міжнародно-правового регулювання і власне міжнародні відносини, які сприяли появі відповідних правовідносин і які є їхньою матеріальною основою. Різниця між об’єктом міжнародного права (система міжнародних відносин) та об’єктом міжнародних правовідносин (чітко визначені міжнародні відносини) криється в обсязі відносин, що підлягають регулюванню, у ступені їх індивідуалізації.

На відміну від двох інших елементів, у науці міжнародного права загальновизнано, що права та обов’язки учасників міжнародних правовідносин складають юридичний зміст цих правовідносин. При цьому суб’єктивне право не можна плутати з правоздатністю суб’єктів міжнародного права: останнє поняття ширше, ніж суб’єктивне право.

Виникнення, зміна і припинення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків пов’язані з певними юридичними фактами. Але варто взяти до уваги, що не всі правовідносини утворюються або припиняються на підставі одного юридичного факту: для більшості необхідна ціла низка юридичних фактів.

Питання теми, винесені на самостійне вивчення, опрацьовуються після повторення лекційного матеріалу, який є підґрунтям для їх засвоєння. Дайте визначення поняття «правонаступництво», перелічіть підстави та види правонаступництва, зупиніться на врегулюванні проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР, у тому числі й правонаступництва України. Зверніть увагу на внутрішню колізійність конституційних норм в питанні участі Автономної Республіки Крим у міжнародних відносинах.

Третє питання пов’язане з проблемами правосуб’єктності націй і народностей, які борються за самовизначення. Наведіть приклади практичної реалізації такого права.

Питання громадянства в міжнародному праві є складовою характеристики фізичних осіб як суб’єктів міжнародного права. Дайте визначення громадянства, проаналізуйте співвідношення громадянства і державної приналежності, визначте підстави набуття і припинення громадянства.

Також необхідно висвітлити питання подвійного громадянства і практику застосування іншими державами. Важливою з огляду на її актуальність є проблема правового регулювання статусу осіб без громадянства, біженців та іноземців: з’ясуйте, як вона врегульована в Україні. Порівняйте з аналогічним досвідом зарубіжних країн. При підготовці даного питання користуйтеся Законами України «Про громадянство», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іншими нормативно-правовими актами, вказаними в списку джерел до теми.