7.6. Адаптивна компетентність

Адаптивна компетентність — це можливість оперативно пристосовуватися до змін соціального середовища, вимог і характеру замовлень. Залежно від рівня розвитку цього типу компетентності одні тренери переважно проводять ту саму програму з року в рік, шукаючи для неї замовника чи групи охочих, а інші створюють різноманітні тренінгові програми, які можна пристосувати до різних вимог замовників і клієнтів. Дезадаптація тренера першого типу може настати тоді, коли його програма перестане бути модною. Тренер другого типу ризикує перевтомитися та проводить дуже багато часу за розробкою й підготовкою нових тренінгів. Зрозуміло, що зручніше починати з розробки та проведення одного-двох тренінгів, поступово розширюючи їх спектр як за аудиторією, так і за тематикою.

Бажано також приділити увагу проявам професійного згоряння. На формування професійної дезадаптатації, синдрому професійного згоряння впливають деякі з таких переконань:

• я маю однаково успішно працювати з усіма групами;

• якщо в замовника справи пішли гірше, це моя провина;

• я маю все правильно оцінювати й розуміти з півслова;

• якщо я працюю з людьми, то я не маю права на свої психологічні проблеми;

• усі мої клієнти мають любити мене та дякувати мені;

• усі учасники групи мають бути зацікавленими та задоволеними;

• якщо клієнти розчаровані, то це я щось не те зробив.

Звичайно, людина з такими переконаннями справляє враження дуже старанної та зацікавленої в роботі, але надмірна тривожність, що помітна групі та замовникові, різко погіршує реальні результати праці. Хорошою профілактикою може бути робота вдвох з іншим тренером, наявність супервізора, участь у тренінгах і семінарах. Можливість відчути себе учасником, не відповідати за роботу групи, поспостерігати за іншою позицією тренера може виявитися навіть кориснішою, ніж отримання якихось навичок.

7.7. Етичні проблеми тренінгової роботи

Етичні принципи тренінгової роботи перебувають нині в процесі активного становлення, і тому в цьому розділі ми спробуємо звернути більшу увагу на проблеми, а не на єдині рекомендації. Насамперед проблеми виникають із самої структури тренінгової роботи — системи взаємної відповідальності між тренером, замовником, учасниками та тренінговою компанією.

Наприклад, тренінгова компанія веде переговори з замовником. Уже підписано контракт, проведено передоплату, а тут замовник “уточнює” програму так, що у вас немає достатніх знань і навичок для виконання подібного замовлення. Що робити: погоджуватися на тренінг, ризикуючи не виконати потреби замовника? Відмовлятися, породжуючи проблеми у власної компанії? Намагатися пояснити замовникові, чому ви не будете це робити?

Тренер також регулярно потрапляє в ситуації конфлікту між учасниками та замовником.

Замовник. Основна мета тренінгу для мене — виявити лояльність персоналу до нашого підприємства та мене особисто, тому мені потрібно знати, хто саме й що саме говорив про мене під час тренінгу.

Учасники. Найбільша наша проблема — наш шеф. Підкажіть, що з ним робити. Але ми сподіваємося, що ці проблеми залишаться між нами.

ЗАПИТАННЯ

1. Які є вимоги до особистості й освіти тренера?

2. Які є види тренерської компетентності?

3. Що таке контекстуальна компетентність?

4. З чого складається технічна компетентність?

5. Які етичні проблеми виникають у процесі тренінгової роботи?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Під час тренінгу учасники проявляють агресію до "випадного" члена групи. Наведіть варіанти дій тренера.

2. Під час тренінгу учасники вимагають вашої оцінки успішності. Наведіть варіанти дій тренера.

3. Під час тренінгу група захищає одного з учасників від зауважень тренера. Наведіть варіанти дій тренера.

4. Під час тренінгу другий тренер говорить, що ви неправильно даєте інструкції. Наведіть варіанти дій тренера.

5. Під час тренінгу учасники говорять, що вони не отримують нічого нового. Наведіть варіанти дій тренера.

6. Під час тренінгу замовник раптово намагається поміняти програму. Наведіть варіанти дій тренера.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Проведіть діагностику власної особистості за допомогою опитувальників з дод. 1.

2. Сформулюйте, що з виявленого сприяє, а що – перешкоджає успішній тренінговій роботі.

3. Створіть щонайменше п'ять варіантів відомої вам вправи.

4. Проведіть за окремими шкалами самооцінку наявного рівня компетентності та бажаного через три роки рівня.

5. Сформулюйте власні етичні позиції щодо свого тренінгу та групи.

ЛІТЕРАТУРА: [29, 34, 35, 37, 40, 41, 44, 55, 58].