- •Тема 5: Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки
- •Навчальні питання
- •1. Ступінь хімічної небезпеки залежно від типу сдор:
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (ато) і хімічно-небезпечних об’єктів (хно)
- •2.2. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Класифікація за клінічним проявом отруєння
- •3.Шляхи надходження сдор в організм.
- •Основні особливості сдор:
- •2.3. Характеристика осередків ураження сдор
- •2.4. Варіанти випаровувань сильнодіючих отруйних речовин
- •2.5. Основні заходи захисту населення при аваріях
- •2.6. Принципи надання невідкладної допомоги при отруєнні небезпечними хімічними речовинами. Фази надання медичної допомоги надання першої медичної допомоги:
- •При отруєнні хлором:
- •При отруєнні аміаком:
- •Медична допомога на етапах евакуації.
- •Послідовність надання медичної допомоги.
- •Екстрена медична допомога.
- •При коматозно-паралітичному синдромі:
Тема 5: Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки
Навчальна мета: Теоретична і практична підготовка студентів до дій в екстремальних умовах при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
Навчальні питання
Хімічно - небезпечні об’єкти
Причини аварій на ХНО:
Типи можливих аварій на хімічно небезпечних об’єктах.
Класифікація аварій на ХНО
СДОР. Класифікація за клінічним проявом отруєння.
Характеристика осередків ураження.
Варіанти випаровувань СДОР.
Основні заходи захисту населення при аваріях.
Учбовий матеріал
Історія людства постійно супроводжувалась малими і великими техногенними катастрофами, що призводили до ураження і загибелі людей, знищення матеріальних цінностей, тяжких екологічних наслідків. Серед великої кількості техногенних аварій і катастроф особливу небезпеку несуть хімічно небезпечні об’єкти, що підтверджується багаторічним сумним досвідом. Як свідчать дані Організації Об’єднаних Націй ( ООН ) за останні 30 років в світі сталось 350 великомасштабних хімічних катастроф, внаслідок яких було уражено близько 100тис.осіб, загинуло більше 13 тис. та евакуйовані з місць постійного проживання понад 3 млн. осіб. Нині Україна є найбільш критичним регіоном Європи з техногенного навантаження, що у 5-6 разів перевищує середньоєвропейський рівень. У країні перебуває більше 2 тис. великих потенційно небезпечних об’єктів ( ПНО).
У народному господарстві широко застосовують десятки тисяч хімічних сполук , багато з яких являють собою сильнодіючі отруйні речовини ( СДОР), здатні під час аварійних ситуацій спричинювати ураження людей і тварин , а також зараження повітря та території із серйозними екологічними наслідками. Багато СДОР одночасно є вибухопожежонебезпечними . На території України розташовано понад 1810 об’єктів, на яких зберігають чи використовують у виробництві понад 283000т СДОР, у т.ч. 98000т хлору, 178000т аміаку та понад 50000 т інших речовин, проходить нафтогін довжиною 2350 км в кожному км якого більше 250 м3 нафти, яка знаходиться під тиском до 90 атм., працює 794 нафтобази с загальними запасами нафти більше 6000000 м3, переробляється до 5% загальносвітової кількості мінеральних добрив. Територією 7 областей України проходить найпотужний ( 3 млн т/рік ) аміакопровід Тольятті- Одеса. В обласних центрах України зосереджено майже 30% усієї кількості СДОР. Усього в зонах можливого хімічного зараження проживає близько 20 млн. осіб ( 32,5 % населення країни) 140 міст та 46 населених пунктів, у тому числі Київ, Одеса, Вінниця, Черкаси, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Маріуполь, Рівне, Сімферополь, Суми, Шебелинка, Северодонецьк, Шостка, Горлівка. Ці міста є екологічно небезпечними для проживання.
За даними МНС, з 2000 по 2005 рік в Україні сталося 28 аварій на ХНО, що складає 1,6% в структурі техногенних аварій за цей період. Внаслідок цього постраждало 29 осіб, з яких 4 загинуло. В 42% випадків аварій на ХНО супроводжувались викидом аміаку, у 28% випадків – викидом хлору, а у 15% викидом концентрованих кислот.
Хімічно - небезпечними об’єктами( ХНО) називають об’єкти, де виготовляють, використовують в якості сировини, зберігають чи транспортують СДОР, де при аварії та зруйнуванні можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин.
До хімічно небезпечних об’єктів можуть бути віднесені:
- підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної галузі;
підприємства, що використовують холодоагенти;
підприємства целюлозно-паперової промисловості;
підприємства харчової промисловості;
водогінні і водоочисні станції, що використовують хлор (водоканал);
залізничні станції з парком для відстою потягів з отрутохімікатами, порти;
склади та бази, де зберігають отрутохімікати, що використовують в с/г;
склади та бази із речовинами для дезінфекції, дезінсекції, дератизації;
склади Мо України з ракетним паливом, ракетні частини із шахтами;
склади для зберігання СДОР, ОР, отрутохімікатів;
лабораторії, науково-дослідні інститути, де використовують СДОР.
Хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО) характеризують за наступними показниками: