- •ПЕРЕДМОВА
- •1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СТАТИСТИКА”
- •2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
- •ТЕМА 1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Історична довідка про виникнення статистики
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Основні поняття в статистиці
- •ТЕМА 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Суть статистичного спостереження
- •2.3. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •ТЕМА 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Зведення статистичних даних
- •3.2. Значення і суть групування
- •3.3. Види групувань
- •3.4. Методика проведення групування
- •ТЕМА 4. Статистичні показники
- •4.1. Поняття про статистичні показники
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Вiдноснi величини, їх класифікація
- •4.4. Суть і значення середніх величин в статистиці і способи їх обчислення
- •ТЕМА 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Поняття рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центру розподілу: мода і медіана
- •5.3. Показники варіації
- •5.5. Прийоми аналізу варіаційних рядів
- •ТЕМА 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Поняття про ряди динаміки і їх види
- •6.2. Показники аналізу рядів динаміки
- •ТЕМА 7. Аналіз тенденції розвитку
- •7.1. Визначення тенденції розвитку (тренд)
- •7.2. Прийоми вивчення сезонних коливань
- •ТЕМА 8. Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами
- •8.2. Кореляція і регресія
- •ТЕМА 9. Вибіркове спостереження
- •9.1. Поняття про вибіркове спостереження
- •9.2. Генеральна і вибіркова сукупність
- •9.3. Поняття про помилки вибірки
- •9.4. Розрахунок необхідної чисельності вибірки
- •10.1. Статистичні таблиці. Правила побудови статистичних таблиць
- •10.2. Статистичні графіки
- •ТЕМА 11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •11.1. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками
- •11.2. Статистична перевірка гіпотез
- •ТЕМА 12. Індекси
- •12.1. Визначення індексу і сфера його застосування
- •12.2. Класифікація індексів
- •12.3. Індекси індивідуальні і загальні
- •12.4. Середній арифметичний і середній гармонійний індекси
- •12.5. Ряди індексів з постійною і змінною базою порівняння
- •12.6. Індекси фіксованого і змінного складу. Індекс структурних зрушень (індекс середніх величин)
- •12.7. Індекси конкретних економічних явищ
- •3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
- •4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
- •5. КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
- •6. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
- •8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Таблиця 11.5.
Дані для розрахунку коефіцієнта взаємної узгодженості Пірсона
Накла- |
|
|
|
|
|
Собівартість |
|
|
|
|
|
ni |
|
∑ fi2 |
Li |
||||||
дні |
Низька |
Середня |
|
|
|
|
|
Висока |
|
|
m |
|
|||||||||
витрати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f i 2 |
|
|
|
||
fi , fi |
2 |
f i 2 |
2 |
|
f i |
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
f i , f i |
|
|
|
|
|
|
f i , f i |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
m i |
|
m i |
|
m i |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Низькі |
19 |
|
361:30 |
12 |
144:40 |
|
9 |
|
1,62 |
|
19+12+9 |
17,25 |
0,431 |
||||||||
|
361 |
|
12,03 |
144 |
3,6 |
|
|
|
81 |
|
4,5 |
|
40 |
|
|
|
|||||
Сере- |
7 |
|
49:30 |
18 |
8,1 |
|
|
|
15 |
|
|
7+18+15 |
14,233 |
0,358 |
|||||||
дні |
49 |
|
1,633 |
324 |
|
|
|
|
|
|
225 |
|
13,52 |
40 |
|
|
|
||||
Високі |
4 |
|
16:30 |
10 |
2,5 |
|
|
|
26 |
|
4+10+26 |
16,533 |
0,415 |
||||||||
|
16 |
|
0,533 |
100 |
|
|
|
|
|
|
676 |
|
|
|
40 |
|
|
|
|||
|
|
|
30 |
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
50 |
|
|
40х3 |
|
|
1,204 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
120 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C = |
|
0,204 |
= 0,41 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
1,204 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ 2 = 1,204 −1 = 0,204
Абсолютні значення непараметричних коефіцієнтів зв’язку можуть змінюватись від 0 до 1 . Чим ближче наближається абсолютне значення до 1, тим зв’язок міцніший.
11.2. Статистична перевірка гіпотез
Перевірка |
істотності |
відхилень |
|
|
групових |
середніх |
|||
здійснюється |
за допомогою |
критеріїв |
математичної |
статистики. |
|||||
Вона ґрунтується на порівнянні η |
2 |
(η |
2 |
= |
δ 2 |
) з |
критичним |
||
|
|
σ 2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(максимально можливим, яке може виникнути випадково при відсутності кореляційного зв’язку).
Якщо фактичне значення η 2 > η kp критичного, то зв’язок між результативною і факторною ознаками вважається істотним.
89
Якщо η 2 < ηkp → наявність кореляційного зв’язку не доведена і
зв’язок вважається неістотним.
Критичне значення вибирають таким чином, щоб ймовірність отриманого значення η2 більшого за критичний (за умови відсутності зв’язку між ознаками) була достатньо мала. Таку ймовірність називають рівнем істотності α.
Найчастіше в статистико-економічних дослідженнях застосовують такі рівні істотності, як α=0,05 і α=0,01.
Макет таблиці критичних значень η2 для рівня істотності α=0,05 подано в таблиці 11.6.
Таблиця 11.6.
Критичні значення η2 і коефіцієнта детермінації |
|
||||||||||
|
|
для рівня істотності |
α=0,05 |
|
|
|
|||||
K2 |
|
|
K1(міжгрупова дисперсія) |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середня з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
групових |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
6 |
|
8 |
10 |
20 |
дисперсій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
0,219 |
0,312 |
0,378 |
0,429 |
0,477 |
|
0,507 |
|
0,564 |
0,609 |
0,740 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17 |
0,208 |
0,297 |
0,361 |
0,411 |
0,452 |
|
0,488 |
|
0,545 |
0,590 |
0,724 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18 |
0,197 |
0,283 |
0,345 |
0,394 |
0,435 |
|
0,470 |
|
0,527 |
0,573 |
0,709 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
0,187 |
0,270 |
0,331 |
0,379 |
0,419 |
|
0,454 |
|
0,510 |
0,556 |
0,694 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
0,179 |
0,259 |
0,318 |
0,364 |
0,404 |
|
0,432 |
|
0,495 |
0,540 |
0,680 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розподіл η2 в цих таблицях залежить від числа ступенів вільності міжгрупової (К1) і середньої з групових (К2) дисперсій.
В аналітичному групуванні вони обчислюються так:
К1 = m - 1, |
(11.11) |
К2 = n - m, |
(11.12) |
90 |
|