Ст. 156 КК. Розбещення неповнолітніх

Об’єкт злочну – нормальний фізичний і моральний розвиток неповнолітніх.

Розпутні дії – це різні способи задоволення винним статевої потреби чи пристрасті в присутності неповнолітніх чи збудження статевого інстинкту без вчинення статевого акту. Це може бути: дратування статевих органів потерпілих, торкання їх чи своїх статевих орагнів, оголення власних статевих органів, відверто сексуальні розмови чи дії, поради тощо.

Розпусні дії завжди носять сексуальнй характер, вони можуть бути фізичними (оголення і мацання статевих органів потерпілої, так і винної особи; та інтелектуальними (сексуальними оповідання, демонстрування порнофільмів тощо).

Потерпілий – особа, яка не досягла 18-ти років, незалежно від статі. Згода потерпілої особи на вчинення з нею розпусних дій не виключає кримінальної відповідальності.

Розпутні дії, вчинені безпосередньо перед згвалтуванням потерпілої особи, яка не досягла 16-річного віку, повністю охоплюються ч.3 або 4 ст. 152 КК і додаткової кваліфікації за ст.156 КК не потребують.

Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.

Суб’єкт злочину – відповідальність за вчинення розпутних дій настає з 16 років.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Перешкоджання здійсненню виборчого права. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок. Порушення таємниці голосування.

Порушення законодавства про референдум.

Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Порушення недоторканності житла.

65

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’юиер.

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Ухилення від сполати коштів на утримання непрацездатних батьків.

Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або сообою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Зловживання опікунськими правами.

Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння). Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Перешкодження законній діяльності професіфних спілок, партій.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії. Порушення недоторканності приватного життя. Порушення права на отримання освіти.

Порушення права на безоплатну медичну допомогу.

Ст КК. 157. Перешкодження здійсненню виборчого права (зміни: нова редакція ст. 157, 158, 159 ЗУ від 23.02.2006р. зміна: нова редакція ЗУ від 22.02.2007 р.).

Перешкоджання вільному здійсненню громадянами свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкодження діяльності іншого су’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушу-

ванням (зміни: ЗУ від 22.02. 2007 р.). Об’єктвна сторона зло-

чину – перешкодження здійсненню виборчого права може чинитися будь-якими способами: насильством, обманом, погрозами, підкупом та іншими способами, які руйнують вільну участь громадянина у виборах Президента України, депутатів Верховної Ради чи органів місцевого самоврядування. Об’єкт злочну – виборні права громадян України.Ст. КК передбачає кримінальну відповідальність за перешкоди у будь-якій участі у виборах: обирати, бути обраним, а також у проведенні агітації.

66

Перешкодження – насильство, обман, погрози, підкуп, що впливають на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах.

Злочин вважається закінченим з моменту перешкодження незалежно від результату такого перешкодження.

Насильство – побої, тілесні ушкодження тощо.Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Мотивами перешкодження в реалізації виборчого права можуть бути різні спонукання: кар’єризм, корисливість, помстою.

Відповідальність за вчинене настає з віку 16 років. Вчинення цього діяння членом виборчої комісії чи іншою

посадовою особою виборчої адміністарції з використанням такою особою своїх посадових повноважень, а також групою осіб карається за ч.2 ст. 157КК.Якщо діями, що передбачені ч.1 чи 2 ст.157 КК, винним особам вдалося вплинути на результат голосувавння чи виборів, то діяння кваліфікуються за ч. 3 ст.157 КК.

Ст. 158 КК. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців (зміни ЗУ від 22.-02. 2007р.)

Об’єкт злочину – організація і порядок голосування, підрахунок голосів та оголошення результатів виборів.Об’єктивна сторона діяння, відповідальність за ст. 158 КК, утворює вчинення однієї із форм фальсифікації виборчих документів:

–підллог – виготовлення документа чи внесення до нього неправдивих відомостей;

–приписки;

–завідомо неправильний підрахунок голосів.

Виборчими документами є:

–списки виборців;

–бюлетені для таємного голосування;

–протоколи підрахунку голосів;

–заяви кандитдатів тощо.

Суб’єктивна сторона злочину – фальсифікація виборчих документів – злочин умисний.

67

Суб’єкт злочину – відповідальними за фальсифікацію виборчих документів є члени виборчої комісії або інші посадові особи адміністративних органів, що організовують і проводять вибори.

Ст. 158–1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (зміни: ЗУ від 22.02.2007р.)

Незаконе знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання в державних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а також пошкодження виборчої документації або документів референдуму.

Ст. 159. Порушення таємниці голосування (зміни ЗУ від

22.02.2007)

Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося в розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

Об’єкт злочину – встановлений порядок збереження таємниці волевиявлення виборців під час виборів Прездента України, депутатів рад усіх рівнів, сільських, селищних, містких голів.

Предмет злочину – документи референдуму (списки громадян, які мають право брати участь у референдумі, бюлетені для голосування, протоколи про результати підрахунку голосів).

Об’єктивна сторона злочину – дії, які умисно порушують таємницю голосування.

Суб’єкт злочину – член виборчої комісії або інша службова особа.

Суб’єктвна сторона злочину – прямий умисел.

Ст. 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (зміни: ЗУ від

2202.2007 р)

Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних ціностей на

68

безоплатній основі чи за необгрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів.

Ст 161 КК. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії

Об’єкт злочину – конституційне право громадян на рівність, незалежно від їхньої расової і національної належності або ставлення до релігії.

Об’єктивно діяння, передбачені ст.161 КК, проявляються в таких формах:

–вчинення дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;

–приниження національної честі і гідності;

–образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями;

–пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

Кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 161:

–вчинення діяння із застосуванням насильства, обману або погрози;

–вчинення діяння посадовою особою.

Частина 3 ст.161 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфікуючі види цього злочину:

–вчинення діяння організованою групою осіб;

–настання інших тяжких наслідків (тяжких тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом

(прямим), оскільки діє з метою, щоб викликати національну, расову чи релігійну ворожнечу та ненависть. Досягнення чи недосягнення винним цієї мети не змінює сутності його наміру.

Відповідальними за злочин є всі осудні особи, яким до вчинення злочину віповнилося 16 років.

69

Ст. 162 КК. Порушення недоторканності житла

Об’єкт злочину – консттуційне право громадянина на недоторканність житла.

Об’єктивна сторона злочину – може бути виражена в неза-

конному проникненні до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а також у незаконному виселенні чи інших діях, що порушують недоторканність житла громадян.

Порушенням недоторканності житла буде проникнення до житла сторонніх без добровільної згоди власника на таку дію: обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або особами, які мають на це право лише за певних умов, передбачених нормами КПК всупереч положення цих норм (за відсутності постанови суду щодо проведення обшуку).

Незаконне виселення – це виселення з житла без судового рішення, що вступило в законну силу.

Суб’єктзлочину– будь-якаособа, якадосягла16-річноговіку.

Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.

Насильство – фізичний вплив на особу.

При загрозі протиправного насильницького вторгнення в житло особа для його відвернення може застосовувати зброю або будь-які інші засоби чи предмети, що не має бути наслідком кримінальної відповідальності незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. У таких випадках зброю та інші засоби можна застосовувати і до службової особи.

Ст 164 КК. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (зміни: ЗУ від 03.03.2005 р.)

Відповідно ст.80 КШС, на батька та матір покладається обов’язок утримувати неповнолітніх дітей.

Об’єкт злочину – право неповнолітньої або непрацездатної дитини на отримання матеріальної допомоги від батьків до її повноліття.Об’єктивна сторона злочину – злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

70

Невиконання цих обов’язків і ухилення від сплати коштів (аліментів) на утримання дітей утворює об’єктивну сторону злочину. Способи ухилення для відповідальності значення не мають.

Злісним називається – ухилення, коли воно вчинюється після рішення суду або постанови судді про сплату коштів (аліментів).

Суб’єктвна сторона злочину – ухилення від сплати аліментів – злочин умисний.

Вчинення цього діяння особою раніше судимою за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, кваліфікується за ч.2 ст.164 КК.

Суб’єкт злочину – спеціальний: відповідальними за ухилен-

ня від сплати аліментів є кровні батько та мати, а також усиновителі.

Потерпілими визнаються неповнолітні діти (до 18-ти років), а також діти, визнані інвалідами І чи ІІ груп, незалежно від віку.

Ст.165. КК. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батькків.(зміни: ЗУ від 03.03.2005 р.)

Об’єкт злочину – право непрацездатних батьків на піклування з боку повнолітніх дітей.

Об’єктивну сторону цього злочину становить – злісне невиконання рішення суду про сплату коштів на утримання батьків.

Потерпілими визнаються батьки (крім тих, які злісно ухиляються від сплати аліментів на цих дітей), які досягли пенсійного віку, а також інваліди І та ІІ груп, що потребують матеріальної допомоги.

Суб’єкт злочину, відповідальними за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків, є кровні повнолітні діти, а також діти, що були усиновлені потерпілими.

Суб’єктом злочину можуть бути рідні та усиновлені, а також пасинки і падчерки, осудні, працездатні, які досягли віку 18 років і відповідно до рішення суду зобов’язані надати утримання непрацездатним батькам, вітчиму або мачусі.

71

Ст.170 КК. Перешкодження законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (коментар ст. 36 Конституції України – права і свободи громадян на об’єднання)

Об’єкт злочину – законна діяльність професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.

Об’єктивною стороною цього злочину є будь-які способи і засоби перешкодження законній діяльності профспілок, партій, громадських організацій або їх органів. Умисне перешкодження законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських оганізацій, що може знайти свій вираз у незаконному припиненні діяльності професійних спілок, політичної партії; недопущенні або зривізасіданьїхкеруючихорганівабоз’їздівтаін.

Із суб’єктивної сторони цей злочин – умисний.

Суб’єктом відповідальності є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Ст. 172 КК. Грубе порушення законодавства про працю

Відповідно до ст. 43 Конституції України – право громадян на працю – одне з найважливіших.

Об’єктивну сторону злочину утворює одне із зазначений діянь:

–незаконне звільнення з роботи;

–невиконання рішення суду про поновлення робітника на

роботі;

–інше грубе порушення законодавства про працю (незаконне переведення на іншу роботу, встановлення продовдженого робочого дня, зниження заробітної плати).

Суб’єктивно цей злочин вчинюється умисно з особистих мотивів(помста, особистанеприязньу стосунках, кар’єризмтощо).

Частина 2 ст. 172 КК передбачає відповідальність за незаконне звільнення з роботи чи неприйняття на роботу неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину грудного віку.

Об’єктивна сторона цього злочину проявляється у вчиненні одного із зазначених діянь:

–у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів;

72

–відмові в пройомі на роботу жінки з мотиву її вагітності;

–відмові в прийомі на роботу матері, яка має грудну дити-

ну;

–зниженні заробітної плати або звільненні з роботи жінки з мотивів її вагітності;

–зниження заробітної плати або звільнення з роботи матері, яка має грудну дитину;

Злочин вчинюється умисно з мотивів не мати на роботі вагітну жінку чи матір, яка має грудну дитину.

Відповідальними за порушення законодавства про працю є

посадові особи лише державних або громадських організацій,

підпиємств і установ, які наділені правами приймати робітників на роботу і звільняти їх з роботи.

Ст. 175 КК. Невиплата заробітної плати, стипендії чи інших установлених законом виплат

Об’єктивну сторону діяння утворює невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії і т. ін., більше ніж за один місяць (ч.1), а також безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат внаслідок нецільового використання коштів, призначених для цих виплат.

Ст. КК. 175 передбачає відповідальність за спеціальний вид посадової недбалості – невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії.

Невиплата заробітної плати, стипендії чи пенсії може бути

необережною і умисною.

Кримінальна відповідальність настає лише за умисну неви-

плату заробітної плпти, стипендії, пенсії чи інших виплат, установлених законом.

Відповідальними за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії є посадові особи, які наділені повноваженнями розпоряжатися фінансами підприємств, установ, організацій.

Згідно із законодавством, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

73

Ст. 176 КК. Порушення авторського права і суміжних прав (зміни: ЗУ від 9.02.2006 р.)

Ст. 177 КК. Порушення прав на об’єкти промислової власності (зміни: ЗУ від 31.05.2007 р.)

Ст. 41 Конституції України – закріплене право кожної особи володіти, користуватися і розпоряжатися (отримувати прибуток) своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності).

Злочин, передбачений ст. 177 КК, посягає на ці конституційні права громадян.

Об’єктивну сторону діяння утворює один із видів незаконного використання об’єктів промислової (виробничої) власності (використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, кваліфікованого зазначення походження товару, топографії, інтегральних мікросхем, сорту насіння (рослин), – якщо таке незаконне використання завдало шкоди власникові у великому розмірі, який у сто разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Предметами незаконного використання можуть бути винаходи, моделі, зразки промислових виробів, інтегральні схеми, нові сорти рослин та інші об’єкти промислової власності.

Кваліфікуючими ознаками для ч.2 ст.177 КК – вчинено по-

вторно чи заподіяно ним матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (у тисячу разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян).

Порушення прав на об’єкти промислової власності можуть бути необережними і умисними.

Відповідальними за порушення прав промислової власності можуть бути всі осуді особи які досягли віку 16 років.

Ст. 184 КК. Порушення права на безоплатну медичну допомогу

Об’єкт злочину – право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медчне страхування.

Об’єктивна сторона – вимога платні за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я.

74