Відповідальність за заготівлю і перероблення з метою збуту або збут радіоактивне забруднених продуктів харчування настає з досягнення віку шістнадцяти років.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Загальна характеристика. Родовий об'єкт цих злочинів.

Суспільна небезпечність посягання на нього. Система та види цих злочинів.

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації. Безпосередній об'єкт цих злочинів, їх види.

Розголошення державної таємниці. Предмет злочину.

Поняття державної таємниці. Об'єктивна сторона. Поняття розголошення. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуюча ознака.

Відмежування цього злочину від державної зради та шпигунства.

Втрата документів, що містять державну таємницю.

Предмет злочину та його види. Об'єктивна сторона. Характер діяння. Поняття втрати документів. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Відмежування цього злочину від розголошення державної таємниці.

264

Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

Предмет злочину і його види. Поняття конфіденційної інформації. Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета дій. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від державної зради, шпигунства і розголошення державної таємниці.

Злочини, які посягають на недоторканність державних кордонів

Безпосередній об'єкт цих злочинів, їх види. Поняття про державний кордон.

Незаконне перетинання державного кордону.

Об'єктивна сторона. Види дій. Способи незаконного перетинання. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу, якіне містять складу цьогозлочину. Кваліфікуючіознаки.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Об'єктивна сторона. Поняття про незаконне переправлення та його види. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також: військової та спеціальної техніки.

Предмет злочину, його види. Об'єктивна сторона. Поняття про незаконне вивезення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину.

Порушення правил міжнародник польотів.

Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Співвідношення цього злочину з незаконним перетинанням державного кордону.

Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері комплектування Збройних Сил України, їх бойової підготовки, що забезпечує обороноздатність України.

265

Загальною ознакою об'єктивної сторони є бездіяльність – ухилення від виконання особою певного обов'язку. Види цих злочинів.

Ухилення від призову на строкову військову службу.

Поняття про військову службу. Поняття про ухилення. Поважні причини неявки громадянина на призовний пунктяк обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Субєкт злочину. Вік відповідальності.

Ухилення від призову за мобілізацією.

Поняття про мобілізацію. Поняття про ухилення. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину.

Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

Об'єктивна сторона. Характер діяння. Його види. Поняття про ухилення від військового обліку або спеціальних зборів. Умова кримінальної відповідальності за таке ухилення; момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину

Ст. 328. Розголошення державної таємниці

Предмет злочину. Поняття про державну таємницю. Об'єктивна сторона. Поняття про розголошення. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину Кваліфікуюча ознака. Відмежування цього злочину від державної зради та шпигунства.

Визначення державної таємниці викладено в ст. 1 Закону України «Про державну таємницю’ від 21 січня 1994 року в редакції від 21 вересня 1999 року.

Державна таємниця – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані в порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Об’єктом злочину є встановлений порядок охорони таємної інформації, розголошення якої може спричинити шкоду національній безпеці України.

266

Предмет злочину – інфромація, що становить державну таємницю. Не відноситься до державної таємниці інформація про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища тощо.

Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному обнародуванні відомостей, що містить державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі, внаслідок чого ці відомості стали надбанням сторонніх осіб.

Під розголошенням слід розуміти діяння або бездіяльність особи, в результаті чого секретна інформація стала відома хоча б одній сторонній особі.

Форми розглошення таких відомостей різноманітні: під час розмови, повідомлення їх знайомим, родичам, у листах, доповідях, виступах у пресі, на радіо, телебеченні. Це може бути у формі показу або передачі стороннім особам для ознайомлення предметів або об’єктів, документів чи матеріалів, відомостей, які становлять державну таємницю. Це може бути вчинено і шляхом бездіяльності (при недбалому зберіганні документів сторонні особи прочитали або сфотографували їх).

Злочин буде закінченим з моменту розголошення інформації.

Тяжкі наслідки наявні, якщо такі відомості стали надбанням іноземної розвідки або якщо розголошення державної таємниці спричинило значну шкоду обороноздотності, економіці або іншим державним інтересам України.

Суб’єктивна сторона злочину – умисна або необережна форма вини.

Розголошення державної таємниці треба відмежовувати від державної зради у формі шпигунства, де передача таємних відомостей пов’язана з наявністю іноземного адресата і бажання винного, щоб такі відомості стали надбанням іноземної держави, іноземної організації або їх представників. Таке бажання і такий адресат відсутні при розголошенні таємниці.

Ст. 329. Втрата документів, що містять державну таємницю

Предмет злочину та його види. Об'єктивна сторона. Характер діяння. Поняття про втрату документів. Момент закінчен-

267

ня злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Відмежування цього злочину від розголошення державної таємниці.

Предметом злочину можуть бути документи, що містять державну таємницю, та інші матеріали – носії секретної інформації, а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю.

Документ – це, як передбачено Законом, матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві, який може бути як первинним, так і вторинним.

Документ, який містить державну таємнцю, повинен відповідати встановленій формі, тобто мати обов’язкові ознаки: реєстаційний номер, найменування, гриф таємності тощо. Існує особливий порядок його зберігання та видачі.

Злочин характеризується трьома взаємопов’язаними ознаками:

-порушення дією або бездіяльністю правил користування або зберігання предметів чи документів;

-виходу їх із володіння особи, якій вони були довірені;

-ознайомлення або можливісті ознайомлення з ними сторонніх осіб.

Порядок користування і зберігання документів (плани, схеми, накази, креслення, інструкції, постанови), предметів (прилади, моделі, технічні пристрої, нові види озброєння тощо), відомості про які становлять державну таємницю, повинен здійснюватися в суворій відповідності до правил користування ними, зберігання, пересилання тощо.

Під виходом документів (предметів) із володіння слід розуміти втрату можливості розпоряжатися ними.

Відповідальність за ст. 329 КК настає тоді, коли порушення правил поводження з документами чи предметами з наступним їх виходом із володіння осіб, яким вони були довірені, призвело до можливості ознайомлення з їх змістом сторонніх осіб– (особа забула папку з документами в таксі, хоча папка й була повернута, документи були на місці, але в результаті їх виходу з володіння

268

особи створена реальна можливість ознайомлення з їхнім змістом сторонніми особами.

Якщо особа не допустила порушення правил зберігання документів, а вони були втрачені (викрадені із сейфа), вона не підлягає відповідальності.

Якщо службова особа допустила знищення документа разом з іншими паперами, то вона може нести відповідальність за ст. 367 КК (службова недбалість), а не за ст. 329 КК, тому що стороння особа не могла ознайомитися з його змістом.

Злочин вважається закінченим з моменту втрати документів незалежно від того, чи заподіяла така втрата шкоду інтересам держави. Тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 329 КК) будуть вважатися такі, коли відомості стали надбанням іноземної розвідки, або якщо це спричинило значну шкоду обороноздатності, економіці або іншим державним інтересам України.

Суб'єктивна сторона злочину стосовно втрати документів

(предметів) – необережна вина, а стосовно порушень правил зберігання документів (предметів) може бути як умисним, так і необережним.

Суб'єктом злочину є лише особа, якій документи (предмети) були довірені по службі або по роботі. Військовослужбовець за втрату таких документів несе відповідальність за ст. 422 КК.

Ст. 330 КК. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави

Предмет злочину і його види. Поняття конфіденційної інформації. Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета дій. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від державної зради, шпигунства і розголошення державної таємниці.

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. за режимом доступу ділить інформацію на відкриту та з обмеженим доступом (ст. 28).

Сама інформація з обмеженим доступом, у свою чергу, за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну. При цьому визначається, що конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або

269

розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Об'єктом злочину є встановлений порядок поводження з конфіденційною інформацією. Предметом злочину є відомості, які становлять конфіденційну інформацію в силу закону, постанови КМ, розпорядження центральних органів виконавчої влади

(Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ. видань та інших матеріальних носіїв інформації, що є власністю держави від 27 листопада 1998 ро-

ку). Втрата таких відомостей може спричинити істотну майнову чи іншу шкоду державі.

Такими відомостями визнаються:

1)дані економічного характеру (про дислокацію підприємств, їх плани, товарообіг, фінансову та виробничу діяльність, торгові відносини; пропускну здатність шляхів сполучення; про корисні копалини, їх розробку тощо);

2)дані науково-технічного характеру (про технологію виробництва, модифікацію і модернізацію технологічних процесів; відкриття, наукові і технічні експерименти; про зміст і характер наукових досліджень або їх результати, якщо вони не становлять державної таємниці тощо);

3)інші відомості (про заходи в сфері громадської безпеки і громадського порядку, охорони здоров'я, про кадрову політику держави тощо).

Об'єктивну сторону злочину становлять активні дії,

пов'язані з передачею або збиранням з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

Передача передбачає повідомлення їх указаній організації будь-яким способом (розповідь, лист, креслення, малюнок, аудіозапис, відеоплівка тощо) і може бути здійснена особисто при зустрічі, по телефону, радіо, з використанням тайників, тварин, птахів, через посередників.

Збирання – добування таких відомостей різними способами: підслуховуванням, випитуванням, фотографуванням.

Злочин буде закінченим з моменту передачі або збирання відомостей.

270

Іноземна організація – це будь-яка іноземна організація, зацікавлена в отриманні відомостей, що становлять службову таємницю. Якщо громадянин України збирає такі відомості за завданням іноземної держави, то такі діяння кваліфікуються як державна зрада.

Представник іноземної організації – особа, яка є офіційним співробітником іноземної організації або представляє її інтереси за спеціальним повноваженням.

Суб'єктивна сторона – умисна форма вини.

Суб'єктом злочину є особа, якій такі відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі.

Кваліфікуючі ознаки злочину: корисливий мотив або спричинення тяжких наслідків для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб (отримання грошей, майна чи вигоди майнового характеру; повторно – два рази або більше).

Тяжкі наслідки – це питання вирішується в конкретному випадку з урахуванням обставин справи (це і розмір матеріальної чи моральної шкоди державі, ступінь цінності інформації тощо).

Ст. 331 КК. Незаконне перетинання державного кордону – виключена (зміни: ЗУ 18.05.2004 р.)

Ст. 332 КК. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Об'єктивна сторона. Поняття незаконного переправлення та його види. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Су- б'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

Безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок перетинання державного кордону України.

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими активними діями:

1)організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

2)керівництво такими діями;

3)сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, наданням засобів або усунення перешкод.

Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон полягає у визначенні плану злочину та погодження його з

271

особами, які виявили бажання вчинити злочин (засоби, спосіб, час, місце тощо). Це переправлення через кордон осіб без документів або запідробленими документами. Тутєорганізаторзлочину.

Керівництво незаконним переправленням – це дії особи, яка очолює увесь процес незаконного переправлення осіб через державний кордон України (прийняття рішень, надання певних завдань, вказівок, розпоряджень особам, які безпосередньо займаються переправленням через кордон, тощо).

Сприяння вчиненню переправлення осіб через державний кордон України – це надання порад, вказівок, засобів або усунення перешкод.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення дій, які обумовили організацію або керівництво незаконним переміщенням осіб через державний кордон України. Це може бути з моменту фактичного сприяння такому злочину незалежно від того, відбулося незаконне переправлення осіб чи ні.

Суб'єктивна сторона злочину -умисна форма вини.

Мотив корисливий, – одержання від осіб грошей чи інших матеріальних цінностей.

Суб'єктом злочину може бути як приватна, так і службова особа.

Обставинами, які обтяжують відповідальність, є повторність (ч. 2 ст. 332 КК) або вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Ст. 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки

Предмет злочину, його види. Об'єктивна сторона. Поняття незаконного вивезення. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб’єкт злочину.

Диспозиція ст. 333 КК є бланкетна. Для визначення змісту ознак злочинів треба звертатися до відповідних нормативних актів, які встановлюють порядок вивезення за межі України матеріалів, технологій тощо.

Об'єктом злочину є громадська безпека, мирне співіснування держав-сусідів України.

Ці стосунки регулюються такими нормативними актами:

272

Список товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю (Додаток до Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМ від 8 грудня 1997 р. № 1358); Список виробів ракетної техніки, а також обладнання, матеріалів та технологій, що використовуються при створенні ракетної зброї (Додаток до Положення про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом виробів ракетної техніки, а також обладнання, матеріалів і технологій, що використовуються у створенні ракетної зброї, затвердженого постановою КМ від 27 липня 1995 р. № 563,) та ба-

гатьма іншими актами.

До зброї військової та спеціальної техніки належать усі види оснащення Збройних Сил та інших військових і спеціальних підрозділів (стрілецька зброя, гармати, танки, літаки, вертольоти, радіолокаційні станції тощо).

Порушення порядку вивезення відповідних предметів і технологій полягає в діях по переміщенню їх через митний кордон України з належним оформленням у загальному митному порядку, але без додержання спеціальних правил. Таких нормативних актів, які регулюють ці відносини, нараховується близько двох десятків.

Злочин вважається закінченим з моменту перетинання ви-

значеними предметами митного контролю.

Суб'єктивна сторона – умисна форма вини.

Суб'єктом є особа, яка дозволяє, оформляє, супроводжує, вивозить предмети даного злочину. Це службові, приватні особи, що досягли 16-річного віку.

Ст. 334. Порушення правил міжнародних польотів

Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Співвідношення цього злочину з незаконним перетинанням державного кордону.

Відповідно до ст. 57 Повітряного кодексу України, прийнятого 4 травня 1993 р., міжнародним польотом вважається такий політ, під час якого повітряне судно перетинає державний кордон України та іншої держави. «Виліт українських та іноземних суден з території України, а також їх посадка після вльоту в Україну

273

проводяться з аеропортів та в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів, де є контрольно-пропускні пункти Прикордонних військ України і митні установи. Інший порядок вильоту і посадки повітряних суден допускається тільки з дозволу компетентних органів України».

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спрямованих на порушення правил міжнародних польотів, а саме:

1)вліт в Україну без відповідного дозволу;

2)виліт з України без відповідного дозволу;

3)недотримання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів. У ст. 58 ПК зазначається, що переліт державного кордону України повітряними суднами здійснюється у спеціально виділених коридорах. Переліт кордону поза цими коридорами, якщо це не передбачено міжнародною угодою або іншими нормативними актами України, заборонено.

Суб'єктивна сторона – умисна або необережна форма вини. Вліт в Україну або виліт з України, які були результатом нещасного випадку (стихійне лихо, втрата орієнтування) при дотриманні встановлених на такий випадок правил (подача сигналу, посадка у найближчому до державного кордону аеропорту), не є злочином.

Суб'єктом злочину можуть бути громадяни України та іноземці – члени екіпажу повітряного судна. Інші особи, які використали борт повітряного судна для протиправного польоту в Україну чи вильоту з неї, підлягають відповідальності за ст. 331 КК, а якщо вони вчинили це шляхом угону судна – за сукупністю злочинів, передбачених ст. 331 і 278 КК.

Ст. 335. Ухилення від призову на строкову військову службу

Поняття про військову службу. Поняття про ухилення. Поважні причини неявки громадянина на призовний пунктяк обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Вік відповідальності.

Громадяни України проходять військову службу згідно з Законом (ч. 2 ст. 65 Конституції України). Закон України «Про за-

274

гальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 р. констатує, що загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України.

На строкову військову службу призиваються особи чоловічої статі фізично здорові, яким виповнилося 18 років. Жінки можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом. Не призиваються іноземці та особи без громадянства, які проживають на території України.

Єдва види військової служби:

1)строкова військова служба; 2) військова служба за контрактом.

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок комплектування Збройних Сил України, а також обороноздатність держави.

Об'єктивна сторона злочину може виражатися як у формі дії, так і бездіяльності – неприбуття призовника без поважних причин за повісткою до воєнного комісаріату для відправки на військову службу.

Поважними причинами неявки є:

1)хвороба громадянина;

2)смерть чи тяжка хвороба близького родича;

3)перешкода стихійного характеру тощо.

Причина неявки повинна бути підтверджена відповідними документами.

Умисні дії – це заподіяння собі тілесного ушкодження, симуляція хвороби, підкуп працівників військкомату тощо.

Злочин буде закінченим з моменту неприбуття у військкомат (бездіяльність), а при дії – з моменту, коли призовнику вдалося звільнитися від призову.

Суб'єктивна сторона – умисна форма вини.

Суб'єктом є тільки призовник, громадянин України, якому виповнилося 18 років. Призовники, які призиваються для проходження альтернативної (невійськової) служби, не є суб'єктом цього злочину. В разі ухилення від проходження альтернативної служби або вчинення ним під час проходження такої служби

275

інших дій, на які він, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» в редакції від 18 лютого 1999р., не має права брати участі в страйках, займатися підприємницькою діяльністю тощо. Комісія може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п'яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і військовий комісаріат, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах (ч. 3 ст. 8 Закону).

Військовозобов'язані проходять альтернативну службу за місцем проживання (ч. 1 ст. 14 Закону). Керівники релігійних конфесій звільняються від військової служби.

Ст. 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Поняття мобілізації. Поняття ухилення. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину.

Під мобілізацією в Україні слід розуміти комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань – на організацію і штати воєнного часу.

Мобілізація може бути загальною або частковою, проводитися відкрито та приховано (ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 13 травня 1999 р.).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та п. 1 ст. 39 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях приймається Президентом України (визначається вид, обсяги, порядок і термін її здійснення). Про відкриту мобілізацію негайно оголошується через засоби масової інформації, а при прихованій мобілізації доводиться по закритих каналах до всіх керівників. Призову на військову службу підлягають громадяни, що знаходяться в запасі, крім тих, укогоєбронь.

276

З метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час може проводитися цільова мобілізація.

Об'єктивна сторона полягає в активних діях, спрямованих на ухилення від призову за мобілізацією. Обов'язково повинен бути особливий період.

Суб'єктивнастороназлочину– умиснавина(умиселпрямий).

Суб'єктами злочину є військовозобов'язані, що знаходяться в запасі.

Ст. 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів

Об'єктивна сторона. Характер діяння. Його види. Поняття ухилення від військового обліку або спеціальних зборів. Умова кримінальної відповідальності за таке ухилення; Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину

Ст. 337 КК передбачає кримінальну відповідальність за два самостійні злочини: 1) ухилення військовозобов'язаного від військового обліку (ч. 1); 2) ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів (ч. 2).

Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. (в редакції від 18 червня 1999 р.) щодо загального військового обов'язку, громадяни України поділяються на такі категорії:

-допризовники-особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

-призовники – особи, приписані до призовних дільниць;

-військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;

-військовозобов'язані – особи, які перебувають у запасі. Згідно з ст. 29 Закону «запасники» призиваються на збори:

навчальні (або перевірні) та спеціальні. Вони повинні дотримуватися правил військового обліку (ст.ст. 33-37 Закону). Можуть призиватися на збори на два місяці.

Суб'єктивна сторона злочину – умисна форма вини.

Суб'єкт злочинів – особа, зарахована в запас (військовозобов'язаний).

Ухилення від зборів – це нез'явлення на такі збори без поважних причин у строк, вказаний у виклику. З цього моменту

277