ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.

Державна зрада.

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Диверсія.

Шпигунство.

Ст. 109 КК України. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Злочин передбачений ст. 109 посягає на суспільні відносини, що утворюють дві головні складові держави – конституційний лад України і державну владу, що і складає безпосередній об’єкт злочину.Суспільна небезпечність цього злочину полягає у прагненні винної особи (винних осіб) всупереч ч.2 ст. 5 Конституції України узурпувати державну владу.Конституційний лад України – це закріплені Конституцією України повновладдя народу, суспільни і державний устрій, рівність усіх націй і народностей, права і свободи громадян.

Об’єктивними проявами вчинення злочину, передбаченого ст.109 КК є:

–насильницькі дії, вчинювані з метою зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тобто застосування сили чи зброї для захоплення важливих державних об’єктів (засобів зв’яззку, транспорту, банків, засобів масової інформації тощо);

–змова про насильницьке повалення конституційного ладу або про насильницьке захоплення державної влади – тобто складання угоди між певною кількістю осіб для здійснення насильницького повалення в Україні конституційного ладу або насильницького захоплення державної влади;

–публічні заклики до насильницької зміни чи повалення в Україні конституційного ладу або насильницького захоплення

12

державної влади – будь-які публічні виступи (в газетах, по радіо, телебаченню, на мітингах, під час масових демонстрацій, на інших зібраннях людей) із закликом такого змісту;

– розповсюдження матеріалів (листівок, листів, газетних статей, книжок, гасел, звернень тощо) із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або насильницького захоплення державної влади.

Злочин, передбачений ст.109 КК, містить формальний склад (достатньо самих лише дій) злочину, і тому він вважається закінченим з моменту вчинення вказаних у диспозиціях частин 1, 2 і 3 злочинних дій, незалежно від настання наслідків, до яких прагнули злочинці.

Поняття, види і загальна характеристика особливо небезпечних злочинів проти держави

Згідно з Конституцією України (ст.З) українська держава є утворенням, зміст і спрямованість діяльності якого визначають права і свободи людини та їх гарантії. Іншими словами, українська держава існує для захисту людини, передусім кожного громадянина України, його прав і свобод. Якщо держава здійснює керівництво суспільством в інтересах народу, ефективно керує загальносуспільними справами, вона також має право на захист.

Підрив суверенітету, незалежності держави, демократії в Україні, дії, спрямовані проти України як соціальної і правової держави можуть спричинити значної шкоди її конституційному ладу, тому посягання на ці блага мають високий ступінь суспільної небезпечності як для держави, так і для суспільства і кожного його окремого члена.

В зв'язку з цим особливо небезпечні злочини проти держави посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка, відповідно до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України.

Таким чином, родовим об'єктом особливо небезпечних злочинів проти держави є безпека держави в різних її сферах, а

основним безпосереднім об'єктом кожного окремого особливо небезпечного злочину проти держави – безпека держави в тій чи іншій її сферах. При цьому, залежно від спрямованості конкретного суспільно небезпечного діяння, основний безпосередній

13

об'єкт злочину може мати різний – більш чи менш широкий зміст. Скажімо, таким об'єктом при диверсії держави суб'єкт загальний: будь-яка осудна особа, що на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Характерною рисою суб'єктивної сторони особливо не-

безпечних злочинів проти держави є те, що будь-який із них вчинюється з прямим умислом. Крім того, для більшості із цих злочинів характерною є мета ослабити українську державу.

Ослабити державу означає знизити її економічний, науко- во-технічний, військовий потенціал тощо. Закон не вимагає, щоб на меті у винного було істотне ослаблення держави. Зазначена мета може бути досягнута навіть за умови незначного впливу на той чи інший потенціал держави, і тому на перший план тут виступає не фактичний результат, а саме ставлення особи до держави – до її суверенітету, конституційного ладу, існуючої державної влади тощо. Це підтверджується й тим, що, як вказувалось вище, майже всі особливо небезпечні злочини проти держави сконструйовані як злочини з формальним складом.

Суб’єктивна сторона злочину – є умисною, і умисел лише прямий, оскільки метою вчинення злочину є зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тобто злочинці прагнуть насильницьки змінити чи повалити в Україні конституціний лад або насильно захопити державну владу. Ці злочинні наслідки є мотою вчинених суб’єктом діянь, а тому суб’єкт бажає їх настання, дії з прямим умислом.

Мотивами цього злочину можуть бути різні спонукання (кар’єризм, корисливість, помста, др.), але істотно юридичного значення вони не мають, оскільки не впливають на підстави відповідальності та кваліфікацію злочину.

Суб’єктами відповідальності є громадяни України, іноземці та особи без громадягнства, яким на момент вчинення злочину виповнилось 16 років.

У разі вчинення громадянином України, злочину передбаченого ст.109 КК, за завданням іноземної держави, іноземної організації або їх представників, кримінальна відповідальність настає за сукупністю злочинів передбачених ст.ст. 109 і 111 КК.

Частина 3 ст. 109 КК передбачає відповідальність за дії, якщо вони вчинені:

14

–особою, яка є представником влади; повторно; організованою групою;

–з використанням засобів масової інформації.Представник влади – особа, яка перебуває на службі в органах державної влади та наділена владними повноваженнями, тобо в межах своїх повноважень має право віддавати обов’язкові для виконання іншим фізичним та юридичним особам накази, розпорядження, вказівки нетільки в рамках відомства, представником якого вона є, але і поза ним (депутати віх рівнів, співробітники правоохоронних рганів, судді, прокуори, пожежні інспектори).

Повторним треба вважати злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила такий же злочин, за которий вона до кримінальної відповідальності не притягувалася, якщо не закінчився строк давності: або, якщо злочин скоєний після відбуття покарання за перший, кли судимість не погашена і не знята відповідно до закону. Злочин визнається скоєним організованою групою (вимог ст. 28 п.3 КК) якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.Використання засобів масової інформації – це використання друкованих засобів масової інформації (газет, журналів, бюлетенів) або аудіовізуальних ЗМІ (радіомовлення, телебачення, кіно-, звукозапису).

Ст. 110 КК. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

Злочин передбачений ст 110 КК посягає на територіальну цілісність і недоторканість України.

Об’єктивну сторону утворюють дії, які спрямовані на:

– зміну території України; – зміну державного кордону України; – публічні заклики до вчинення таких дій; розповсюдження матеріалів із закликами вчинити такі дії.

Терторіальна цілісність і недоторканність України –

необхідна умова життєдіяльності нашого суспільства, частина державного суверенітету.

Державнй кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території Украї-

15

ни, – суші, вод, надр, повітряного простору (див. Закон України «Про державний кордон», 1992 р.).

Склад злочину є формальним, він вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиції ст.110 КК дій незалежно від настання наслідків цих дій. Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел при наявності спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України.

Кваліфікуючими ознаками є:

–вчинення цього злочину представником влади;

–вчинення зложину за попереднім зговором групою осіб;

–вчинення діяння, поєднаного з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

Розпалювання національної чи релігійної ворожнечі – це явно виражене в будь-якій формі (усно, письмово, за допомогою технічних засобів) неприязне і навіть вороже ставлення до тієї чи іншої нації, релігії або їх представників, до атеїстів з метою викликати національну або релігійну ворожнечу.

Дії, передбачені ч.3 ст. 110 КК, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків

Загибель людей – це заподіяння смерті хоча б одній людині. Інші тяжкі наслідки – це виникнення збройного конфлікту як міжнародного характеру, так і в середині держави, виникнення масових безпорядків, заподіяння хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень декільком особам, зруйнування або пошкодження споруд, будівель.

Відповідальними за вчинення цього злочину є всі осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Ст.111 КК. Державна зрада

Державна зрада посягає на державний суверенітет України, на її територіальну недоторканність, обороноздатність і державну безпеку.

Спрямованість цього злочину на головні засади державної незалежності України визначає його суспільну небезпечність і тяжкість можливих наслідків.

16

Найбільшу небезпеку злочин може становити в умовах загострення з тих чи інших причин міжнародної обстановки або в умовах воєнного часу, або збройного конфлікту.

Характер його суспільної небезпеки безпосередньо пов’язаний зі спільною підривною діяльністю іноземної держави, іноземної організації або їх представників проти України з використанням державного зрадника – громадянина України в діяннях, спрямованих проти зовнішньої та внутрішньої безпеки держави. Державний суверенітет України – це незалежність, самостійність і верховенство державної влади в межах її території та самостійність і рівноправність у міжнародних відносинах.

Територіальна недоторканність України – це непорушність державного кордону України, непорушність її території. Обороноздатність України – це боєздатність Збройних Сил України, їх готовність до захисту України від посягань на її незалежність і територіальну цілісність.

Безпосередній об’єкт злочину – суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека України.

Суверенітет – це невід’ємне право держави самостійно вирішувати всі питання внутрішньої та зовнішньої політики.

Територіальна недоторканність – це цілісність і неподіль-

ність території держави в існуючих кордонах. Обороноздатність – ступінь підготовленності держави до

захисту від зовнішньої агресії. Це сукупність військового, економічного, науково-технічного, соціального і морального потенціалів.

Державна безпека – стан захищеності конституційного ладу нашої держави від будь-яких підривних та злочинних дій.

Економічна безпека – це стан захищеності економіки держави, її господарчого комплексу від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Інформаційна безпека України – стан захищеності інформа-

ційних структур, державної таємниці від протиправного заволодіння ними.

Об’єктивно державна зрада може бути вчинена діями, зазначеними в ст.111:

– перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці;

17

–шпигунство;

–надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Кожне з цих діянь окремо утворює закінчений злочин. Склад цього злочину є «формальним’, його наслідки – за

межами цього складу злочину, а тому встановлювати їх і доказувати немає потреби.

Перехід на бік ворога у воєнний час або бойовій обстановці

–це вступ на службу до ворожої армії, участь у бойових дія на боці ворога з метою допомогти іноземній державі в боротьбі проти України (лише під час війни чи під час воєнного конфлікту).

Воєнний стан запроводжується Указом Президента України на всій території держави чи окремих її місцевостях у рахі оголошення війни, наявності збройної агресії або явної загрози воєнного нападу.

Збройний конфлікт може мати місце як у воєнний, так і в мирний час. Він передбачає ведення бою з воєнним супротивником.

Шпигунство – це збирання з метою передачі іноземній державі або її представникам чи передача їм відомостей, які є державною чи військовою таємницею.

Державна таємниця – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки, техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані державною таємницею і підлягають охороні державою.

Надання іноземній державі організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України –

це будь-яка допомога в проведенні підривної діяльності проти інтересів України зазначеним суб’єктам з боку громадянина України, який, увійшовши в контакт з ними, надає їм допомогу в проведенні будь-яких підрвних акцій проти України. Це може бути:

–вербування агентури;

–зрив переговорів між Україною та іншими державами то-

що.

18

Іноземна держава – це будь-яка держава, що проводить підривну діяльність проти України.

Іноземна організація – це будь-яка іноземна державна або недержавна організація, яка проводить підривну діяльність проти України.

Представники іноземної держави та іноземної організації –

це офіційні та неофіційні особи, що діють від їхнього імені або за їх дорученням. Злочин вважається закінченим з моменту вступу громадянина України в контакт з іноземною організацією або їх представниками і згоди з його боку на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Державна зрада як злочин вчинюється умисно. Умисел може бути як прямим, так і побічним, оскільки суб’єкт може вчинювати цей злочин, не бажаючи заподіяти шкоду державним інтересам України, а переслідувати при цьому іншу, наприклад, корисливу мету.

Мотиви вчинення держдавної зради істотного значення не мають, оскільки вони не впливають на підстави відповідальності і кваліфікацію злочину.

Суб’єктом відповідальності за державну зраду може бути лише громадянин України, який досягнув віку 16 років. Співучасниками цього злочину можуть бути й інші особи – іноземці та особи без громадянства.

Ст 112 КК України. Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Суспільна небезпечність злочину полягає в посяганні на державну владу через посягання на життя її головних представників, зазначених у ст.112, що він не тільки перешкоджує органам влади і громадським організаціям виконувати свої функції, а й посягає на життя людини.

Посягання на життя політичних діячів України є їх убивство або замах на убивство. Дії, спрямовані на позбавлення життя державного діяча, визнаються закінченим злочином незалежно від настання наслідків.

Об’єкт злочину – нормальна діяльність гілок влади і відповідних гомадських оганізацій (політичних партій) та життя державного чи громадського діяча з числа тих, що перелічені у

19

ст. 112 КК, а саме: Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального Прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії.

Об’єктивна сторона злочину – будь-яке діяння, спрямоване на позбавлення життя державного чи громадського діяча. З моменту вчинення таких дій, незалежно від наслідків, злочин є закінченим.

Посягання на життя державного діяча вчинюється тільки умисно, і умисел лише прямий, оскільки посягання на життя будь-якої особи неможливе без бажання заподіяти їй смерть.

Суб’єктивна сторона – крім прямого умислу, цей злочин вчинюється у зв’язку з державною чи громадською діяльністю осіб, що зазначені в диспозиції ст. 112 КК.

Відповідальними за посягання на життя державного діяча є всі осудніособи, якимдовчиненнязлочину виповнилося14 років.

Ст. 113 КК. Диверсія

Злочин посягає на внутрішню безпеку України, на її економічні засади, а також на громадську безпеку, здоров’я і життя людей.

Засобами здійснення диверсії є вчинення вибухів, підпалів, затоплень, зруйнування або пошкодження важливих оборонних чи господарських споруд, комунікацій, зсобів транспорту, зв’язку, а також вчинення масових отруєнь людей, тварин, птахів, води в криницях, поширення епідемій (масових захворювань людей), епізоотій (масових захворювань тварин, птахів), епіфітотій (захворювання рослин) з метою ослаблення держави, підриву її економічної могутності.

Безпосереднім об’єктом диверсії є економічна основа, внут-

рішня безпека України, а також життя і здоров’я людей, економічна безпека тощо, залежно від форми диверсії.

20

Потерпілими можуть бути люди, які постраждали від бибухів, підпалів або інших дій, масових отруєнь та поширення епідемій.

Об’єктивна сторона диверсії може виявлятися:

-у вчиненні вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю;

-у вчинені вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;

-увчиненні дій, спрямованихнарадіоактивнезабруднення;

-у вчиненні дій, спрямованих на поширення епідемій;

-у вчиненні дій, спрямованих на поширення епіфітотій. Предметом диверсії можут бути підприємства, установи;

шляхи та засоби сполучення; нафтопроводи морські та повітряні судна; місцевість; повітря; водоймища; будь-які тварини; пасовища, угіддя, лісові масиви.

Диверсія містить матеріальний склад злочину і вважається закінченим з моменту вчинення вибуху, підпалу, затоплення, отруєння, незалежно від розміру заподіяної шкоди. Диверсія може бутим закінченим злочином і при фізичній цілості предмета диверсії (отруєння води в криниці або системі водопостачання).

Суб’єктивна сторона злочину – диверсія вчиняється умисно і тільки з прямим умислом, з наявністю у винної особи спеціальної цілі – ослаблення держави.

Відповідальними за диверсію є всі осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося 14 років.

Ст. 114 КК України. Шпигунство

Злочин посягає на суверенітет, територіальну недоторканність і цілісність, обороноздатність і зовнішню безпеку України, і є одним із поширених і ефективних засобів підривної діяльності.

Склад злочину утворюють:

–збирання з метою передачі іноземній державі відомостей, що становлять державну таєницю;

–передача іноземній державі відомостей, що стапновлять державну таємницю;

21

Предметом шпигунства є два види відомостей: які становлять державну таємницю (визначає належність певних відомостей до державної таємниці), та військову (Генеральний штаб Збройних Сил України).

Злочин утворює наявність у діях особи однієї із форм шпигунства – збирання чи передача інформації.

Шпигунство містить формальний склад злочину, який вважається закінченим з моменту вчинення певних дій, незалежно від настання чи ненастання злочинних наслідків.

Спроби одержати інформацію (викрасти документ, сфотографувати певний об’єкт тощо) кваліфікується як замах на шпигунство за ст. 15 КК і ч. 1 ст. 114 КК.

Підстави і умови звільнення особи від кримінальної відповідальності якщо вона:

–припинила шпигунську діяльність добровільно і назавжди;

–добровільно повідомила органам державної влади про вчинене;

–внаслідок такої заяви винної особи і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.

Суб’єктивна сторона шпигунства характеризується навмисною виною, умисел переважно прямий.

Мотивами можуть бути різні спонукання:

–політичні переконання;

–корисливість;

–кар’єризм;

–помста тощо.

Суб’єктами відповідальності є лише іноземці та особи без громадянства, які досягли віку 16 років.

22