ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

Ст. 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

Об’єкт злочину – безпека виробництва, право людини на належні, безпечні і здорові умови праці, а також здоров»я та життя людини, власність.

Об»єктивна сторона злочину – порушення вимог законо-

давчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого

Конституцією України гарантуються всім належні, безпечні

іздорові умови праці (ст.43 КК). Діяння, передбачене ст. 271 КК, посягає на безпечні умови праці. Згідно із Законом України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» всім працівникам державних

ігромадських підприємств і організацій повинні бути забезпечені безпечні умови праці.

Об'єктивно діяння, передбачені ст. 271 КК полягають у порушенні правил техніки безпеки, правил промислової санітарії або інших правил охорони праці. Ст. 271 КК містить бланкетні (ті, що відсилають до інших актів) норми, і тому в кожному конкретному випадку настання на підприємстві чи в організації нещасних випадків з людьми (загибель, заподіяння тілесних ушкоджень) необхідно встановлювати конкретні правила, що були порушені.

За ст. 271 КК відповідальність настає за порушення встановлених правил, яке заподіяло шкоду здоров'ю працівникам підприємства, організації, внаслідок порушення правил техніки безпеки чи промислової санітарії.

Суб'єктивно порушення правил охорони праці вчинюється необережно. При умисному поставленні робітника в такі умови праці, в яких йому була заподіяна смерть або тілесні ушкодження, відповідальність винної особи настає за злочини проти особи.

Суб’єкт злочину – відповідальними за ст. 271 КК є посадові особи, які за посадою зобов'язані забезпечити на певній ділянці роботи безпечні умови праці, а також громадяни – суб'єкти

204

підприємницької діяльності, які зобов'язані були, згідно з законом, забезпечити безпечні умови праці на своєму підприємстві.

Ст. 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Об’єктивна сторона злочину – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Ст. 272 КК передбачає відповідальність за порушення правил безпеки при проведенні гірничих, будівельних та інших робіт, що є підвищено-небезпечними.

Гірничими називаються роботи по розробці і видобуванню корисних копалин (вугілля, руди, мармуру, бокситів та ін.). Їх проводження характеризується підвищеною небезпечністю для працівників, тому виробничі процеси регулюються спеціальними правилами.

Склад злочину утворюють порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або призвело заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК).

Будівельними визнаються правила, що регулюють роботи під час будівництва чи ремонту будинків, споруд тощо. Порушеннями їх можуть бути відступи від проектів, використання непередбачених матеріалів, порушення технологій тощо.

Санітарні правила – це норми захисту людей від пилу (наприклад, цементу), випарів фарб, лаків, їдких речовин тощо.

Порушення правил безпеки при виконанні будівельних, гірничих чи інших робіт з підвищеною небезпекою для працівників вчинюється необережно. При умисному заподіянні потерпілому працівнику смерті чи тяжких тілесних ушкоджень відповідальність настає за вчинення злочинів проти особи за ст. 115 чи ст. 121 КК.

Склад злочину утворює порушення встановлених правил, якщо воно створювало загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, чи заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

205

Суб’єкт злочину – відповідальність за порушення будівельних, гірничих та інших правил безпеки настає з досягнення віку шістнадцяти років.

Ст. 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

Об’єктивна сторона злочину – порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Ст. 43 Конституції України гарантує всім належні, безпечні і здорові умови праці. Законом України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» встановлені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах.

Склад злочину утворює порушення на виробництві встановлених правил безпеки, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК).

Діяння, передбачене ст. 273 КК, є спеціальним видом порушення правил охорони праці (див. коментар до ст. 271 КК). Для притягнення винної особи до відповідальності потрібно встановити правила, які були порушені.

Дія ст. 273 КК поширюється лише на вибухонебезпечні підприємства (цехи), тобто підприємства, які в установленому порядку зараховані до категорії вибухонебезпечних.

Ст. 273 КК передбачає відповідальність як за порушення правил вибухозапобігання (усунення загрози вибуху), так і правил вибухозахисту (захисту від можливого вибуху).

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК, утворюють порушення правил безпеки, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Частина 2 ст. 273 КК передбачає відповідальність за порушення правил безпеки, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки.

Порушення на виробництві правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах вважається закінченим злочином, з моменту створення таким по-

206

рушенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

Суб’єктивна сторона злочину – порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах вчинюється необережно. Умисне поставлення працівника в небезпечні умови праці з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень чи смерті, кваліфікується як злочин проти особи за ст. 115 або за ст. 121, 122 КК.

Суб’єкт злочину – відповідальними за порушення правил безпеки у вибухонебезпечних цехах є особи, на яких було покладено обов'язок дотримання цих правил.

Відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах настає з досягнення віку шістнадцяти років.

Ст. 274. Порушенняправилядерноїаборадіаційноїбезпеки

Об’єктивна сторона злочину – порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.

Законом України від 8 лютого 1995 р. «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначені ядерні та радіаційні матеріали і встановлені правила поводження з ними.

Радіоактивними матеріалами називаються матеріали природного чи штучного походження, які є витоками йонізуючого випромінювання і перебувають у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами є уран і торій у вигляді металу, сплаву чи в певній концентрації з іншими матеріалами, а також інші матеріали, які розщеплюються.

Склад злочину утворюють порушення на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки, якщо таке порушення створило загрозу: загибель людей чи настання, інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК), чи спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вважається закінченим злочином з моменту створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких нас-іідків або з моменту заподі-

207

яння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК) чи з моменту загибелі хоча б одного потерпілого, або з моменту настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274 КК).

Суб’єктивна сторона злочину – порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки вчинюється необережно. Умисне заподіяння такої шкоди внаслідок порушення правил ядерної безпеки повинно кваліфікуватися за ст. 113 КК або за ст. 111 КК, залежно від конкретних обставин вчиненого злочину.

Відповідальними за порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки є посадові особи, які були зобов'язані забезпечити дотримання цих правил.

Ст. 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

Об»єктивна сторона злочину – порушення під час розроб-

лення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного їх використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Спеціальним видом посягання на безпеку виробництва є порушення правил безпечного використання промислової продукції чи безпечної експлуатації будівель і споруд, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275 КК) чи спричинило загибель людей, або інші тяжкі наслідки – шкоду здоров'ю кількох осіб, велику матеріальну шкоду тощо

(ч. 2 ст. 275 КК).

Склад злочину утворює порушення правил розробки конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції, а також правил безпечного її використання, правил безпечної експлуатації будівель і споруд, які встановлені для забезпечення безпеки виробництва.

Суб’єктивна сторона злочину – порушення правил, пере-

дбачених ст. 275 КК, вчинюється необережно. Умисне порушен-

208