Разное / Конфліктологія

вий, безупинний розвиток конфлікту від простої до більш складної форми. Інституалізація конфлікту – встановлення чітких норм і правил конфліктної

взаємодії, визначення робочих груп і комісій по управлінню конфліктом. Інцидент – це практичні дії учасників конфліктної ситуації, які характеризу-

ються безкомпромісністю вчинків і направлені на обов'язкове оволодіння об'єктом загостреного стрічного інтересу.

Катарсис – термін введений Арістотелем як душевна розрядка, випробовувана глядачем в процесі співпереживання. Уживається в релігійному, естетичному переживанні. Це звільнення від негативних відчуттів і думок під впливом витворів мистецтва, музики, шляхом дотримання ритуалів.

Компроміс – стратегія поведінки суб'єктів в конфлікті, орієнтована на певні взаємні поступки.

Комунікація – інформаційна взаємодія суб'єктів, яка характеризується наступними ознаками: суверенітетом учасників взаємодії; суверенітетом їх ціннісних орієнтацій, інтересів, уявлень про предмет взаємодії і відношення до нього; технологічною забезпеченістю рівноправного інформаційного обміну; технологічною забезпеченістю рівного рівня інформації про ситуацію і предмет взаємодії.

Конфлікт – відношення між суб'єктами соціальної взаємодії, що характеризується їх протиборством на основі протилежно направлених мотивів і думок.

Конфліктна ситуація – це ситуація прихованого або відкритого протиборства двох або декількох учасників (сторін), кожний з яких має свої цілі і мотиви, засоби і способи рішення особисто значущої проблеми.

Конфліктогени – слова, дії (або відсутність дій), які можуть привести до конфлікту, викликають обурення, лють, злість і інші негативні емоційні полягання.

Конформізм – пристосовницьке, пасивне ухвалення чужої точки зору, невиправдана поступка в конфлікті.

Лідер – член групи, що робить істотний вплив на свідомість і поведінку решти членів групи через свій особистий авторитет (неформальний лідер) або посаду (формальний лідер).

Медіатор – професійний посередник в переговорах по вирішенню конфлікту. Межі конфлікту – зовнішні структурно-динамічні межі конфлікту по числу учасників ( суб'єктивні межі); по території, на якій відбувається конфлікт ( просто-

рові межі); за тривалістю конфлікту ( тимчасові межі).

Навіювання – це процес впливу на психічну сферу індивіда, пов'язаний із звуженням свідомості, зменшенням критичності, а так само із зменшенням розуміння яких-небудь логічних оцінок.

Об'єкт конфлікту – це предмет, явище, подія, проблеми, мета, дія, що викликають до життя конфліктну ситуацію і конфлікти.

Парадигма – традиція в науці, закладена звично конкретною науковою роботою, об'єднуюча когнітивний і соціальний рівень дослідження, має протяжність в часі і просторі і є колективною власністю.

Позиція – те, про що заявляють суб'єкти конфлікту.

Попередження конфлікту – діяльність, яку суб'єкт конфлікту здійснює у вимушеній і превентивній формі.

Посередник – третя сторона в переговорному процесі з приводу конфлікту, що

151

забезпечує конструктивне обговорення проблеми.

Поступка – стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням піти від конфлікту при сприйнятті предмету конфлікту як неістотного для себе і значущого для суперника.

Предмет конфлікту – те, через що виник конфлікт.

Прогнозування конфлікту – вид діяльності суб'єкта управління, направленої на виявлення причин конфлікту в його прихованому розвитку.

Проекція – усвідомлене або несвідоме перенесення суб'єктом власних думок, спонук і якостей на інших.

Протиборство – взаємодія суб'єктів соціальної взаємодії, що характеризується нанесенням взаємного збитку.

Психологічна установка є позитивним відношенням до якої-небудь людини або об'єкту. Негативна психологічна установка – пряма протилежність.

Регресія – реакція на відповідальні ситуації “поверненням” до дитячих типів поведінки, які на тій стадії були успішними.

Регулювання конфлікту – вид діяльності суб'єкта управління, пов'язаної із завершенням конфлікту.

Ригідність – відсутність гнучкості в поведінці, трудності в перебудові сприйняття і уявлень в обстановці, що змінилася.

Роль – нормативно заданий або колективно схвалюваний зразок поведінки особи в групі.

Співпраця – стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу проблему.

Сприйняття – це суб'єктивний образ предмету, явища або процесу, що безпосередньо впливає на аналізатор або систему аналізаторів.

Статус – реальне положення особи в системі внутрішньогрупових відносин, ступінь його авторитетності. Статус може бути високим, середнім або низьким.

Структура конфлікту – сукупність стійких елементів конфлікту, створюючих цілісну систему.

Суперництво – стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником.

Толерантність – терпимість до чужого способу життя, думки, поведінки, цінностей.

Трансакція – одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що припускає вибір певної позиції (Батько, Дорослий, Дитина).

Управління конфліктом – цілеспрямована, обумовлена об'єктивними законами дія на динаміку конфлікту на користь розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт.

Установка – готовність, схильність суб'єкта до певної ситуації, певної поведінки,

дії.

Учасники конфлікту – це суб'єкти, безпосередньо залучені у всі фази конфлікту, що непримиренно оцінюють єство і протікання одних і тих же подій, пов'язаних з діяльністю іншої сторони.

152

Додаток 1. Умови отримання достовірної інформації під час співбесіди

Отримання достовірної інформації під час співбесіди цілком залежить від дослідника, який її проводить, та пов'язане з деякими умовами. По-перше, це здатність дослідника створити атмосферу довіри і відвертості. Щоб досягти цього доцільно використовувати два шляхи. Перший - це переконання, логічні аргументи, коли довіра до співрозмовника виникає на свідомому рівні. При цьому свідома довіра ніколи не виникає з першої зустрічі, а тільки на основі певного досвіду спілкування з людиною. Другий шлях - навіювання, коли виникає, так звана, “підсвідома довіра” і співрозмовник з першої зустрічі виявляє відвертість. Встановити атмосферу довіри зі співрозмовником на підсвідомому рівні (з першої зустрічі) допомагають такі прийоми:

відображення пози співрозмовника. Для встановлення контакту під час співбесіди необхідно прийняти таку ж позу тіла, як у вашого партнера. Важливим є те, що інтерв’юеру потрібно зробити якусь частину своєї поведінки схожою на аналогічну частину поведінки співрозмовника. Відображення пози може бути прямим (як у дзеркалі) та перехресним (якщо у партнера ліва нога закинута на праву, то можна зробити те ж саме). Не можна при "приєднанні до пози" робити того, що партнер може усвідомлювати як копіювання себе. Підлаштування до пози - це перша навичка активного створення підсвідомої довіри.

відображення дихання. Відображення дихання може бути прямим та непрямим. Пряме копіювання - це дихання в однаковому темпі зі співрозмовником. При непрямому - інтерв’юер узгоджує з ритмом дихання партнера якусь іншу частину своєї поведінки. Наприклад, можна хитати рукою в такт дихання партнера або говорити в такт його диханню, тобто при його видиханні. Пряме копіювання більш ефективне для створення атмосфери довіри.

відображення рухів. Як правило співрозмовник не буває нерухомим, він жестикулює, міняє позу, хитає головою, тощо. Всі ці рухи можуть бути предметом відображення. Оскільки рухи - це відносно швидкий процес, то при їх наслідуванні від інтерв’юера вимагається певна спостережливість та слідкування за тим, щоб партнер не усвідомлював копіювання. Жести руками краще копіювати рухами своїх пальців: відстежувати пальцями приблизний напрямок руху рук партнера, робити якусь різницю в амплітуді. Важливо відобразити напрямок руху і необов'язково його повністю закінчувати. Доцільно також копіювати дрібні рухи, наприклад, мигання: мигати з тією частотою, що й партнер. Таке копіювання майже не усвідомлюється.

Усі ці прийоми потребують певних навичок, які здобуваються в процесі тренування. Необхідно підкреслити, що основою атмосфери довіри є прийняття не стільки зовнішньої поведінки співрозмовника, скільки його внутрішнього світу: поглядів, цінностей, потреб, переконань, звичок. Умовою цього є те, що інтерв’юер не виступає у ролі критика, а поводить себе як уважний, спостережливий співрозмовник.

153

Додаток 2.

Колірний тест відносин (КТВ)

Колірний тест відносин, розроблений А.М. Еткіндом (КТВ), відображує як свідомий, так і частково несвідомий рівні відношення, його емоційний аспект. Відомо, що мотивація безпосередньо пов'язана з емоціями. Так, незадоволеність значущих потреб, неможливість реалізувати домінуючі прагнення викликають фрустрацію, дратівливість, активні й негативні емоції, спрямовані на запобігання або подолання перешкод. У свою чергу, задоволеність мотиву, позитивні очікування викликають у людини зацікавлення, радість, здивування, тобто позитивні емоції.

Таким чином, за допомогою стандартизованої процедури обстеження можна отримати інформацію про внутрішню значущість мотивів (стимулів), ієрархію мотиваційної сфери, а також про пов'язані з ними очікування, конфлікти.

Матеріали: Як стимульний матеріал до тесту використовуються 8 кольорів тесту Люшера. Необхідно використовувати стандартний набір, що забезпечує чистоту результатів. Кольори, які використовуються в КТВ, означають особистісне значимі емоційні переживання: жовтий - здивування; червоний - радість; сірий - втому; чорний - страх; червоний з чорним - гнів; сірий з синім - сум; синій з зеленим - зацікавленість.

Процедура обстеження: Психолог складає список понять, які мають для випробуваного певне значення, серед яких мають бути мотиви та цінності. Для більш зручного використання методу можливе складання бланків, які містять мотиви та цінності, емоційне ставлення до яких потрібно оцінити. Наприклад, для оцінки оптанту пропонується такий бланк з набором понять:

Бланк відповідей (скорочений варіант КТВ)

Прізвище, ініціали____________________________________________

154

Додаток 3.

Опитувальник КОС – 1

Опитувальник КОС призначений для оцінки комунікативних та організаторських здібностей суб’єкта. Він спрямований на оцінку особливостей спрямованості особистості, її потенціальних можливостей у роботі, пов’язаній із керівництвом та управлінням людьми.

1.Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтесь?

2.Чи часто Вам удається переконати більшість свої товаришів у правоті Вашої думки?

3.Чи довго Вас турбує почуття образи, яку спричинив Вам хтось із Ваших товаришів?

4.Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, яка склалася?

5.Чи прагнете Ви до встановлення нових знайомств із різними людьми?

6.Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

7.Чи вірно, що Вам приємніше та простіше проводити час із книгами або за будь-яким іншим заняттям, ніж з людьми?

8.Чи легко Ви відступаєте від своїх намірів, якщо виникли якісь перепони в здійсненні Ваших намірів?

9.Чи легко Ви встановлюєте контакт із людьми, які значно старше Вас за віком?

10.Чи любите Ви придумувати та організовувати зі своїми товаришами різні ігри та розваги?

11.Чи важко Вам включатися в нові для Вас компанії?

12.Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно виконати сьогодні?

13.Чи легко Вам вдається встановити контакти із незнайомими людьми?

14.Чи прагнете Ви, щоб Ваші товариші діяли у відповідності до Ваших думок?

15.Чи важко Ви освоюєтеся в новому колективі?

16.Чи вірно, що у Вас не буває конфліктів із товаришами через невиконання ними обіцянок, обов’язків, зобов’язань?

17.Чи прагнете Ви у зручному випадку познайомитися та порозмовляти із новою людиною?

18.Чи часто при вирішенні важливих справ Ви берете ініціативу на себе?

19.Чи дратують Вас оточуючі люди, та чи не хочеться Вам побути одному?

20.Чи правда, що звичайно Ви погано орієнтуєтеся в незнайомій для Вас обстановці?

21.Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей?

22.Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не вдається закінчити почату

справу?

23.Чи відчуваєте Ви почуття важкості, незручності або сором’язливості, якщо доводиться виявляти ініціативу, для того, щоб познайомитися з новою людиною?

24.Чи правда, що Ви втомлюєтеся від частого спілкування із товаришами?

25.Чи любите Ви приймати участь у колективних іграх?

26.Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають інтереси Ваших товаришів?

27.Чиправда, щоВипочуваєтесебеневпевненосередмалознайомихВамлюдей?

28.Чи вірно, що Ви рідко прагнете доводити свою правоту?

155

29.Ви вважаєте, що Вам не дуже важко внести пожвавлення в малознайому для Вас компанію?

30.Чи брали Ви участь у громадській роботі в школі?

31.Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

32.Чи вірно, що Ви не прагнете відстоювати свої думки або рішення, якщо вони не зразу були сприйняті Вашими товаришами?

33.Чи почуваєте Ви себе невимушено, потрапивши в незнайому для Вас ком-

панію?

34.Чи із задоволенням Ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

35.Чи правда, що Ви відчуваєте себе достатньо впевненим та спокійним, коли доводиться говорити щось великій групі людей?

36.Чи часто Ви запізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37.Чи вірно, що у Вас багато друзів?

38.Чи часто Ви засмучуєтеся, відчуваєте невпевненість у собі при спілкуванні

змалознайомими людьми?

39.Чи часто Ви потрапляєте в центр уваги своїх товаришів?

40.Правда, що Ви не дуже впевнено відчуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Дешифратор комунікативних здібностей: КК= ________________

156

Інтерпретація результатів:

Досліджені, які отримали оцінку “1” характеризуються вкрай низьким рівнем здібностей до комунікативної та організаторської діяльності.

У досліджених, які отримали оцінку “2”, розвиток комунікативних та організаторських здібностей знаходиться на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, відчувають себе скутими в новій компанії, колективі, надають перевагу проведенню часу на самоті, обмежують свої знайомства, мають труднощі у встановленні контактів з людьми та у виступах перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свої думки, тяжко переживають образи. Виявлення ініціативи в громадській діяльності вкрай занижене, в багатьох справах вони надають перевагу запобігання прийняття самостійних рішень.

Для досліджених, які отримали оцінку “3”, характерний середній рівень ви-

явлення комунікативних та організаторських здібностей. Маючи в цілому середній показник, вони прагнуть до контакту із людьми, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють свої думки, планують роботу.

Проте “потенціал” цих схильностей не відрізняється високою сталістю. Ця група досліджених потребує подальшої серйозної та планомірної роботи для формування та розвитку їх комунікативних та організаторських здібностей.

Досліджені, які отримали оцінку “4” (4), віднесені до групи із високим рівнем виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Вони не губляться в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширювати коло знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, спроможні приймати самостійні рішення у важких ситуаціях.

Досліджені, які отримали оцінку “5” (5), - із найбільш високим рівнем вияв-

лення комунікативних та організаторських здібностей. Для них характерні швидка орієнтація у важких ситуаціях, невимушеність поведінки в новому колективі. Досліджені цієї групи ініціативні, прагнуть приймати самостійні рішення у важких справах або складних ситуаціях, відстоюють свою думку та добиваються, щоб вона була прийнята товаришами. Вони легко почувають себе в незнайомій компанії, люблять та вміють організовувати різні ігри, колективні справи, самі вміють знаходити таку роботу.

При інтерпретації отриманих даних слід пам’ятати, що вони лише констатують наявний рівень комунікативних та організаторських здібностей у даний період розвитку особистості. І якщо результати тестування будуть невисокі, це зовсім не означає, що цих здібностей потенційно в обстеженого немає. Просто не були створені умови для їх виявлення та розвитку, або в самого дослідженого не було потреби отримати відповідні уміння.

157

Додаток 4.

Методика визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації (тест Томаса - Кілмена)

Інструкція: З тридцяти пар думок з приводу того, як Ви звичайно поводитеся, коли у Вас виникають розбіжності у відносинах з людьми, потрібно вибрати тільки одну думку, яку Ви вважаєте вірною по відношенню до Вас.

1.А. Іноді я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв'язання спірного питання.

Б. Ніж обговорювати те, в чому ми розходимося, я стараюся звернути увагу на те, з чим ми обидва не згодні.

2.А. Я стараюся знайти компромісне рішення.

Б. Янамагаюсяулагодитисправузврахуваннямінтересівіншогоімоговласного.

3.А. Звичайно я настирливо прагну добитися свого.

Б. Я стараюся заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші стосунки.

4.А. Я стараюся знайти компромісне рішення.

Б. Іноді я жертвую своїми власними інтересами за ради інтересів іншої людини.

5.А. Улагоджуючиспірнуситуацію, явесьчасстараюсязнайтипідтримкууіншого. Б. Я стараюся зробити все, щоб уникнути некорисної напруженості.

6.А. Я намагаюся уникнути виникнення неприємностей для себе. Б. Я стараюся добитися свого.

7.А. Я стараюся відкласти розв'язання спірного питання, щоб згодом вирішити його остаточно.

Б. Я вважаю можливим в чомусь поступитися, щоб в іншому добитися свого.

8.А. Звичайно я настирливо прагну добитися свого.

Б. Я першим стараюся ясно визначити те, в чому полягають всі порушені інтереси і питання.

9.А. Думаю, що не завжди потрібно хвилюватися із-за якихось розбіжностей. Б. Я роблю зусилля, щоб добитися свого.

10А. Я твердо прагну досягнути свого.

Б. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11А. Насамперед я стараюся ясно визначити, в чому полягають всі порушені інтереси і питання.

Б. Я стараюся заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші стосунки.

12А. Часто я уникаю позиції, яка може викликати суперечки.

Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися зі своєю думкою, якщо він також йде мені назустріч.

13А. Я пропоную середню позицію.

Б. Я наполягаю, щоб було зроблено по-моєму.

14А. Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди. Б. Я намагаюсь показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15А. Я стараюся заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші стосунки. Б. Я стараюся зробити все необхідне, щоб уникнути напруженості.

158

16А. Я стараюся не зачіпати почуттів іншого.

Б. Я стараюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17А. Звичайно я настирливо стараюся добитися свого.

Б. Я стараюся зробити все, щоб уникнути некорисної напруженості.

18А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

Б. Я даю іншому можливість в чомусь залишитися зі своєю думкою, якщо він також йде мені назустріч.

19А. Насамперед я стараюся ясно визначити, в чому полягають всі порушені інтереси і питання Б. Я стараюся відкласти розв'язання спірного питання, щоб згодом вирішити його остаточно.

20А. Я стараюся негайно подолати наші розбіжності.

Б. Я стараюся знайти краще поєднання вигоди і втрат для нас обох.

21А. Під час ведення переговорів я стараюся бути уважним до бажань іншого. Б. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22А. Я намагаюся знайти позицію, що знаходиться посередині між моєю позицією і точкою зору іншої людини.

Б. Я відстоюю свої бажання.

23А. Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас. Б. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв'я- зання спірного питання.

24А. Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я стараюся піти назустріч його бажанням.

Б. Я стараюся переконати іншого прийти до компромісу.

25А. Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

Б. Під час ведення переговорів я стараюся бути уважним до бажань іншого.

26А. Я пропоную середню позицію.

Б. Я майже завжди стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

27А. Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.

Б. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

28А. Звичайно я настирливо прагну добитися свого.

Б. Улагоджуючи ситуацію, я звичайно стараюся знайти підтримку у іншого.

29А. Я пропоную середню позицію.

Б. Думаю, що не завжди варто хвилюватися із-за якихось розбіжностей.

30А. Я стараюся не зачіпати почуття іншого.

Б. Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми спільно з іншою зацікавленою людиною могли добитися успіху.

Для обробки результатів опиту використовується “ключ". Підраховується загальна кількість збігів “ключа" з відповідями випробуваного по п'яти шкалах.

159

Кількість балів, що набрав випробуваний по кожній шкалі, дає уявлення про вираз у нього тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях.

Загальна характеристика людини складається з врахуванням показників по всіх шкалах. Наприклад, випробуваний отримав по шкалі «суперництво» 3 бали, «співробітництво» - 10 балів, «компроміс» - 6 балів, «уникнення» - 3 бали, «пристосовництво» - 8 балів, то це свідчить про тенденцію даної людини до співробітницької поведінки в колективі, про раціональне розв'язання спірних питань та здібність до швидкої соціально-психологічної адаптації.

160