Тема 5. Формування абсолютизму в Росії наприкінці хvіі – на поч. Хvііі ст. Московська держава на рубежі хvіі – хvііі ст.

Питання:

1. Боротьба за владу і визначення першості Петра

2. Особистість і перші кроки царя Петра І

3. Міжнародна діяльність Петра І на початковому етапі

Московська держава у ХVІІ ст. не вирішила жодної зовнішньополітичної задачі:

• Країна не мала виходу до Балтійського і Чорного морів

• Країни Європи швидко розвивалися і потребували сировини

• Вихід в Європу через Польщу – слабко розвинений суходільний транспорт

• Вихід морем через Архангельськ – віддаленість порту і нетривала новігація

У 1676 році Олексій Михайлович помирає і він залишив після себе два роди: Наришкіни та Милославські

Спочатку царем став Федір Олексійович (1676-1682) з роду Милославських:

• Прихильник українсько-польського впливу

• Сприяв упровадженню київської богословської школи

• Реформи внутрішнього управління

• Реформи в армії

• Успішна війна з Туреччиною (українські справи) (1677-1681)

• Помер і не залишив нащадків

Тоді царем проголошують Петра І (з роду Наришкіних), але оскільки він був ще малим, його регентшою була Царівна Софія, і як результат - Бунт стрільців в 1682 р. і розправа над Наришкіними. Після цих подій, Івана V з роду Миславським роблять першим царем, а Петра – другим.

Царівна Софія:

• Очолила придворну партію Милославських. Її приваблювала політична роль, хотіла вінчатися на царство.

• Опинилася на політичній верхівці, бо своїми розумними діями заспокоїла бунтівних стрільців і в нагороду за це влада як би сама далася їй в руки.

• Це підступна інтриганка, владолюбниця, яка заради влади вдалася до авантюри.

• Мала противників у вищих колах суспільства (Наришкіни, боярські кола, патріарх)

• Невдалий похід на Крим Голіцина

Загострення відносин Софії і Петра (літо 1689 р.). Хронологія подій:

• 7 серпня - чутки про те, що потішне військо вночі прийде з Преображенського, щоб убити царя Івана і царівен.

• Софія веліла розташувати в Кремлі і на Луб’янці стрільців.

• Двоє стрільців поїхали в Преображенське і повідомили царя про те, що проти нього готується похід

• Молодий цар з переляку втік у Троїцький монастир.

• 8 серпня в монастир прибула молода дружина Петра, мати і сестра Наталія, потішні полки і стрільці Сухарьового полку та декілька вірних йому бояр.

• Софія послала до брата патріарха, який там і залишився.

• Поїздка самої Софії залишилася безрезультатною, Петро її не прийняв.

• На вимогу Петра провели «суд над змовниками» (4 - засуджені до страти, 15 - биті батогом і більше 25-ти чол. відправили у заслання без тілесного покарання).

• Імя Софії виключалося з царського титулу, її заслали в Новодівечий монастир, де постригли в черниці.

• Двовладдя формально зберігалося (Іван помер в 1696р.), хоча фактичним правителем держави став Петро Олексійович (Петро І 1689-1725).

Петро І

Про нього:

• М. Ломоносов і Р. Державін - це Бог;

• О. Герцен – революціонер на троні;

• С. Соловйов - «вождем-перетворювач»; декабрист Корнілович - «алмазом під грубою короною».

• Представники церкви - «антихрист».

• А. Радіщев - Петро був «владним самодержцем, який знищив останні ознаки дикої вільності своєї вітчизни».

• Українські історики оцінюють негативно - «деспот», який хотів знищити український народ.

• Софія-Шарлотта писала, - «Цей государ дуже хороший і разом з тим дуже поганий; у етичному відношенні він повний представник своєї країни. Якщо б він одержав краще виховання, то з нього вийшла б людина досконала, тому що у нього багато достоїнств і незвичайний розум».

Зійшовши на трон, владою практично не цікавився (влада перейшла матері та її оточенню).

Міжнародна діяльність Петра І на початковому етапі

Молодий цар поступово захоплюється ідеєю щодо перетворення Московії на впливого міжнародного гравця. Необхідно було мати армію, флот і море.

Мета - повторити подвиг князя Олега, «помститися туркам і татарам за всі образи, які вони нанесли Русі». Проти татар підштовхували ще й союзники по «Священній лізі» - Австрія і Польща, а також гетьман І. Мазепа.

1694 р. – визріла ідея походу проти Кримського хана.

У 1695 р. військо під керівництвом боярина Б. Шеремет’єва рушило на Крим.

Результат походу - Захопили чотири турецькі фортеці на Дніпрі, дві з яких зруйнували, а в двох інших залишилися свої гарнізони. Удар по фортеці Азов (гирло Дону), яка закривала вихід в Азовське море. Облога Азова тривала три місяці, фортецю не взяли, втрати значні.

Причина - Не було військово-морського флоту, що дозволяло туркам підвозити до Азова підкріплення.

У 1696 році відбувся другий Аховський похід. Було залучено іноземних фахівців з підривної справи. На верфях у Воронежі і в Преображенському почалось будівництво кораблів.

23 квітня 1696 р. вирушили війська і 19 липня вони взяли Азов.

Результат:

• Забезпечили вихід в Азовське море.

• Заснували Таганрог (стоянка флоту).

• Вихід в Азовське море не вирішував усіх проблем і не забезпечував Московії виходу в Європу. Керченська протока залишалася під контролем Туреччини.