- •Тема 1. Об’єднання земель навколо Москви і становлення Російської централізованої держави
- •Тема 2. Формування самодержавства в Росії у хvі ст.
- •Тема 3. Московія на рубежі хvі–хvіі ст.
- •Тема 4.1 Державний устрій та соціальна структура Московської держави хvіі ст.
- •Тема 4.2. Держава і церква в хviі ст.
- •Тема 5. Формування абсолютизму в Росії наприкінці хvіі – на поч. Хvііі ст. Московська держава на рубежі хvіі – хvііі ст.
- •Тема 5.2 Формування абсолютизму в Росії наприкінці хvіі – на поч. Хvііі ст.
- •Тема 6. Еволюція монархізму в хvііі ст. Дворянська монархія другої чверті хvііі ст.
- •Тема 6.1 Еволюція монархізму в хvііі ст. . Російська державність в др. Половині хvііі ст. Катерина іі (1762 -1796)
- •Тема 6.2. Реформи Катерини іі
- •Тема 7. Влада і російське суспільство в першій половині XIX ст. Російська імперія наприкінці XVIII - на початку XIX ст.
- •Тема 7.2 Влада і російське суспільство в першій половині хіх ст. Російська імперія в другій чверті хіх ст.
- •Тема 8.1 Самодержавство й політична опозиція в другій половині хіх ст. Селянська реформа 1861 р.
- •Олександр іі «Визволитель»
- •Кримська війна 1853-1856 рр.
- •Приклади проектів майбутньої реформи, представлених царю
- •Проект «Положення про селян» (серпень 1859 р)
- •Зміст і впровадження селянської реформи
- •Питання про землю
- •Тема 8.2 Самодержавство й політична опозиція в другій половині хіх ст. Реформи 1863-1874 років
- •Соціальний склад земських установ (1865 - 1867)
- •Чим опікувалися земства:
- •Судова реформа
- •Фінансові реформи
- •Тема 8.3 Самодержавство й політична опозиція в другій половині хіх ст. Визвольний рух другої половини хіх ст.
- •Олександр ііі («миротворець»)
- •Громадський рух у 1860-х років
- •Виникнення народництва
- •П. Лавров
- •М. Бакунін
- •Робітничий рух і поширення марксизму в Росії
- •Тема 9.1 Криза самодержавства наприкінці хіх – на початку хх ст. Опозиційні рухи та революційні течії в умовах загострення кризи
- •Микола іі
- •Опозиційні рухи
- •Революційні течії:
- •Тема 9.2 Криза самодержавства кін. Хіх - поч. Хх ст. Внутрішня політика самодержавства у 1907-1914 рр.
- •Основні політичні партії Росії та їхні програми
- •Партія есерів
- •Конституційно-демократична партія (кадети)
- •Октябристи. Права партія
Зміст і впровадження селянської реформи
Маніфест і «Положення» вирішували три основних питання: особисте звільнення селян, наділення селян землею, викупні операції.
Селянин міг вільно розпоряджатися своєю особою і мав низку майнових і громадянських прав:
від свого імені виступати в суді
укладати різноманітні майнові й цивільні угоди
відкривати торгові та промислові заклади
вступати на службу
вступати в навчальні заклади
змінювати місце проживання
переходити в інші стани тощо
Особиста свобода селян обмежувалася у наступному:
сплачували подушний податок
виконували рекрутську повинність
відносно селян могли застосовувати тілесні покарання
Питання про землю
Право власності на всю землю в помістях належало поміщикам.
Щоб стати власниками своєї надільної землі, селяни мали викупити її у поміщика.
До підписання викупної угоди, селяни перебували в стані «тимчасовозобов’язаних», (виконували повинності на користь поміщика.
Розміри наділів і повинностей у кожному помісті визначали за угодою селян з поміщиком і фіксували в статутній грамоті.
Тема 8.2 Самодержавство й політична опозиція в другій половині хіх ст. Реформи 1863-1874 років
Питання:
Реформи місцевого управління.
Судова реформа.
Фінансова реформа.
Реформи – освіти, цензури, суду, місцевого управління, військова, церковна.
27 березня 1859 р. при МВС під головуванням М. Мілютіна створена комісія для розробки закону «Про господарсько-розпорядче управління в повіті». Проект не пройшов. Звинувачений у лібералізмі.
1861 р. – П. Валуєв, Міністр внутрішніх справ і водночас призначений головою комісії з підготовки реформи місцевого управління. Відомий своїми консервативними поглядами і захисник корпоративних прав дворянства. Створив перевагу дворянам-землевласникам і крупній буржуазії та істотно обмежив представництво основної маси населення - селянства, зовсім усунув від участі у виборах робітників і ремісників.
Соціальний склад земських установ (1865 - 1867)
Земські збори повітів:
дворяни - 42%
селяни - 38%
купці - 10%
духівництво - 6,5%
інші - 3%
Земські управи повітів:
дворяни - 55,5%
селяни - 31%
купці, духовні осіб и й ін. - 13,6%
Губернські земські збори:
дворяни - 74%
селяни - 10%
інші - 15%
Губернські земські управи:
дворяни - 89,5%
селяни - 1,5%
інші - 9%
Чим опікувалися земства:
устрій і утримання місцевих шляхів
земська пошта
земські школи
земські лікарні й притулки
піклування про місцеву торгівлю й промисловість
ветеринарна служба
взаємне страхування
місцева продовольча справа
будівництво церков
утримання місцевих в'язниць та будинків для божевільних
Судова реформа
1861 р. - початок судової реформи. Олександр II доручив Державній канцелярії приступити до розробки «Основних положень перетворення судової частини в Росії». Під керівництвом С. Зарудного розроблені основні засади судового устрою і судочинства.
Вересень 1862 р. - початок розробки судових статутів. Після обговорення основних засад в Державній раді і схвалення царем вони були опубліковані й розіслані для обговорення і відгуків до судових установ, університетів, відомим зарубіжним юристам. Потім їх взяли за основу при розробці судових статутів. Для цього при Державній канцелярії була утворена спеціальна комісія, що складалася з трьох відділень: судового устрою, кримінального і цивільного судочинства.
Серпень – 20 листопада 1864 р. - обговорення проектів у Державній раді та затвердження Олександром ІІ.