Тема 2. Формування самодержавства в Росії у хvі ст.

Питання:

1. Боярське правління та перші реформи

2. Вінчання на царство Івана IV і вихід на політичну арену дворянства

3. Пошук державної ідеології та формування «Обраної ради»

4. Реформи 1550-х років

Основний зміст російської історії XVI ст.:

• Зміцнення Московської держави

• Зростання національної самосвідомості, пов’язане з успіхами в розвитку єдиної Московської держави

• Інтенсивний підйом практично в усіх сферах економіки і культури

• Бурхливі зміни в житті суспільства, пов’язані з розквітом суспільної думки

За панування Василія III Московська держава територіально зросла і зміцніла. Було встановлено дипломатичні стосунки з Францією та Iндією. Василій III активізував зносини з Австрійською імперією, провадив війни проти удільних князів (приєднав до своїх володінь Псков, Рязань, деякі території Казанського та Кримського ханства.

Він не зупинився після "зібрання" практично всіх земель Північно-Східної Русі та заявив про свої претензії на землі колишньої Київської Русі, в першу чергу Київ, Полоцьк і Вітебськ. Скориставшись із виступу частини українських та білоруських феодалів на чолі з князем Михайлом Глинським проти великого князя литовського, розпочав війну проти Литовсько-Руської держави, яка увінчалась взяттям Смоленська у 1514 році. Проте 8 вересня того ж року московські війська зазнали тяжкої поразки під Оршею від русько-литовської армії, на чолі з князем Костянтином Острозьким, яка надовго спинила московську експансію на захід. За перемир'ям, укладеним у 1522 році Смоленськ відійшов до Московії, проте здобути Полоцьк та Вітебськ Василію так і не вдалось.

На схилі віку Василій Іванович одружився з племінницею українського князя-емігранта М. Глинського - Оленою Глинською. Від цього шлюбу народився спадкоємець престолу — майбутній Московський цар Іван IV Васильович Грозний.

Правління Олени Глинської (1530-1538):

• Відбулося уточнення норми матеріальної зацікавленості (земельних наділів) служивих людей

• Мали місце обмеження податкового і судового імунітетів церкви (монастирям було заборонено купувати землі у людей служивих)

• Уряд почав здійснювати реформу управління на місцях

• Грошова реформа. Рубль вважався рахунковою одиницею, а дєньга - монетою. Дві дєньги складали копійку, а три – алтин

16 січня 1547 р в Успенському соборі Московського Кремля відбулося вінчання на царство Івана ІV

Іван ІV Грозний:

Коло осіб, які становлять неформальний уряд при Івані Грозному в 1549-1560 рр. – «Обрана Рада»

Реформи Івана Грозного:

1. Законодавча реформа - (Судебник, прийнятий Земським собором 1549 р. і схвалений Стоглавим собором 1551 р.). 37 нових статей. Норма Юр'єва дня. Обмеження прав намісників

2. Приказна реформа - чіткіше і оперативніше управління. Прикази – установи, які виконували загальнодержавні функції (функціональні, територіальні, палацові).

3. Реформи системи місцевого самоврядування. Губна реформа – створення станово-представницьких установ

4. Військова реформа - Військова субординація. «Обрана тисяча» (1078 чоловік). Стрілецькі війська (24 тис. осіб). «Уложеніє про службу»

У 1502 році відбувся розпад ЗО, і перерозподіл її територій. Поруч з Москвою почало посилюватися Казанське ханство, яке претендувало на об'єднання розваленої Золотої Орди. Переваги Казані: татарська мова (єдина для Астраханського, Кримського і Сибірського ханств) та культурні традиції казанських татар, які мало чим відрізнялися від традицій інших татар.

У 1556 р. Іван Грозний завоював Астраханське ханство (сучасні Астраханська, Волгоградська та Ростовські області). Як результат - усе Поволжя з басейном Дону контролювалося Москвою – торгівельний шлях між Сходом і Європою. Також це прискорило процес завоювання інших ханств.

У 1555-1557 рр. завойована Велика Ногайська орда (Західний Казахстан). Васалітет до 1634 р.

Після завоювання Кримського і Астраханського ханств Москва спробувала рухатися на Захід (Лівонська війна), але ця спроба виявилася невдалою.

У 1598 р. – приєднання території Західного Сибіру, яке розпочалося у 1580-хх рр. походом Єрмака проти Сибірського ханства

Опричнина: лютий 1565 р. - осінь 1572 р.

Це - боротьба зі Старицьким, боротьба з новгородським сепаратизмом, протистояння церкві як противнику централізації, централізація держави.

Фактори зовнішнього і внутрішнього життя: затяжна війна, внутрішня напруженість (правлячі кола), опали царя, поглиблення невдоволення (соціальні верхи, невдачі у війні).

У грудні 1564 році відбувся від‘їзд царя в Олександрівську слободу, де ним (Іваном ІV), було відправленно 2 послання:

• Ієрархам, боярам, дворянам, наказовим людям - цар пояснював від'їзд їх «великими зрадами» і неможливості їх припинити. Він покинув вручений йому Богом престол.

• Городянам - цар запевняв у повній відсутності гніву на них, і в усьому звинувачував бояр-зрадників.

Цар погодився повернутися на трон при виконанні трьох умов:

• Страта зрадників на свій розсуд,

• Запровадження опричнини для забезпечення царської безпеки (1 тис. спеціально відібраних дворян).

• Виплата на «підйом» (на початковий устрій) іншою частиною країни (земщиною) 100 тис. руб. - величезної на той час суми.

Цар повернувся у столицю в лютому 1565 р. і розпочалися репресії (страта Горбатого-Шуйського).

Відбувся поділ країни на «опричнину» й «земщину».

Наслідки запровадження опричини:

• Заслання в Казань «в опалу» кількох сотень дворян (переважно відомі князівські родини - Ярославські, Ростовські, Стародубські), а їх родові землі були конфісковані і пішли в роздачу

• 1568 р. – страта Федорова

• Літо 1569 р. - репресії у Вологді

• Осінь 1569 р. – убивство Старицького

• Грудень 1569 р. - поїздка царя з опричниками в Новгород

• Літо-осінь 1570 р. - страти на одній з головних площ столиці верхівку наказової бюрократії

• Літо 1570 р. – страта відомих опричників