Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності.

10.1.Загальні положення

Норми про захист прав на конкретні види інтелектуальної власності цивільно-правовими засобами були викладені у відповідних главах. Тут мова піде про захист права інтелекту­альної власності іншими галузями законодавства, а також про пільги, що надаються суб'єктам зазначених прав при їх захисті. Як правило, ці загальні норми стосуються усіх об'єктів права інтелектуальної власності.

Зокрема, право інтелектуальної власності захищається нор­мами кримінального права України. У Кримінальному кодексі України міститься, принаймні, дві статті, присвячені захисту права інтелектуальної власності (статті 136 і 137).

Стаття 136 "Порушення авторських прав" проголошує: "Випуск під своїм ім'ям або інше привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва, незаконне від­творення або розповсюдження такого твору — караються виправними роботами на строк до двох років або штрафом у розмірі від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати".

Порушення авторських прав переслідується у криміналь­ному порядку при вчиненні таких дій, що порушують суб'єк­тивні права автора чи особи, що має авторське право:

1) неза­конне використання і відтворення творів та об'єктів суміжних прав (контрафакція);

2) примушення до авторства;

3) при­власнення авторства (плагіат).

Поняття незаконне використання творів та об'єктів суміжних прав (контрафакція) передбачає опублікування чи інше обнародування твору, його відтворення, розповсюд­ження, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право чи суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення.

Примірники творів, фонограм, виготовлених і розповсюд­жених із порушенням авторського права і суміжних прав є контрафактними. Твір вважається використаним (обнароду­ваним), якщо він у тій чи іншій формі доведений до відома широкого загалу і став доступним для невизначеного кола осіб.

Примушення до авторства передбачає психічний або фізичний вплив на автора з метою примусити його створити відповідний твір (погрозою убивства, заподіяння тілесних ушкоджень чи знищення майна щодо самого автора або щодо його близьких родичів). Це може бути і так зване примусове співавторство, коли автора шляхом погрози застосування фізичної сили, використання службової або іншої залежності примушують включити у співавтори осіб, які не брали участі в створенні зазначених об'єктів.

Привласнення авторства (плагіат) — це оприлюднення у повному обсязі або частково чужого твору під своїм ім'ям.

Об'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мотиви порушення авторського права і суміжних прав не мають значення для кваліфікації злочину. Ними можуть бути корисливість, кар'єризм або інша особиста зацікавленість. Якщо ж привласнення авторства пов'язане з крадіжкою само­го твору (рукопис, креслення, картина), відповідальність настає за статтями 136 і 140 КК України.

Суб'єктом цього злочину може бути як службова, так і при­ватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.

Кримінальний кодекс України передбачає також кримі­нальну відповідальність за порушення прав промислової влас­ності. Стаття 137 КК України проголошує: "Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, про­мисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розго­лошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації карається виправними роботами строком до двох років або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати".

Кримінально-правовий захист патентних прав передба­чений у випадках злочинних посягань на суб'єктивні права авторів об'єктів промислової власності. Об'єктивна сторона цього злочину має такі форми:

а) привласнення авторства на чуже відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію чи сорт рослин;

б) розголо­шення без згоди автора змісту відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка до їх офіційної публікації.

Із об'єктивної сторони порушення патентних прав у формі привласнення авторства може бути вчинене шляхом обманно­го використання документів і матеріалів про відкриття, ви­нахід, корисну модель, промисловий зразок, раціоналізатор­ську пропозицію чи сорт рослин або авторства на користь особи, яка не брала участі у створенні зазначених об'єктів, або примушення до співавторства із зазначеною особою. Таке порушення може здійснюватися шляхом точного або в суттєвих рисах подібного відтворення чужого винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції.

Розголошення відкриття, винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, раціоналізаторської пропозиції чи сорту рослин — це порушення права автора на одержання патенту чи диплому. Це

може бути розголошення без згоди автора до подання заявки до Установи ознак патентоспро­можності зазначених об'єктів, що позбавило автора можли­вості одержати диплом чи патент.

Порушення патентних прав вважається злочином, якщо воно вчинене умисно.

Суб'єктом злочину може бути як службова, так і приватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співавтор­ство іншої особи.

Адміністративна відповідальність встановлена за неправомірне використання фірмового найменування, знака для това­рів і послуг або будь-якого іншого маркірування товару, неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтво­рення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені (абзац 1 ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення).

За зазначені порушення така сама відповідальність встанов­лена і Законом України "Про обмеження монополізму та не­допущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (абзац 2 ст. 7).

Більш широке тлумачення порушення прав інтелектуальної власності дає Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. Стаття 4 цього Закону визнає неправомірним використання без дозволу уповноваже­ної на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Відповідно до цього Закону не дозволяється копіювання зовнішнього вигляду виробу.

Заходи проти недобросовісної конкуренції передбачені також і Законом України "Про зовнішньоекономічну діяль­ність". Абзац 3 ч. 1 ст. 31 цього Закону встановлює відпові­дальність за незаконне використання або підробку фірмових назв, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг.

Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. будь-які об'єкти права інтелектуальної влас­ності визнає видом іноземного інвестування. Для цього Закон встановлює такі дві умови:

1) вартість прав на інтелектуальну власність підтверджена відповідно до законів (процедур) країни-інвестора в конвертованій валюті або міжнародними торговими звичаями;

2) зазначені права легалізовані на території України і підтверджені експертною оцінкою, вклю­чаючи авторські права, права

на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.