- •Розділ 1. Система інтелектуальної власності
- •1.1.Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності.
- •1.2. Поняття права інтелектуальної власності.
- •1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •1.4. Законодавство України про інтелектуальну власність.
- •1.5. Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні.
- •Розділ 2. Авторське право і патентне право.
- •2.1. Спільне в цивільно–правовому регулюванні авторських і патентних відносин.
- •2.2. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов’язаних із творчою діяльністю.
- •Розділ 3. Авторське право і суміжні права.
- •3.1. Авторське право. Поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом.
- •3.2. Об’єкти авторського права.
- •3.3. Суб’єкти авторських відносин.
- •3.4. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі
- •3.4.1. Особисті немайнові права авторів.
- •3.4.2. Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •3.5. Вільне використання творів
- •3.6. Право на авторську винагороду.
- •3.7. Суміжні права.
- •3.8. Суб'єкти суміжних прав.
- •3.9. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •3.10. Захист авторського права і суміжних прав.
- •3.11. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав.
- •Розділ 4. Промислова власність.
- •4.1. Поняття промислової власності.
- •4.2. Об’єкти промислової власності.
- •4.3. Винахід. Корисна модель. Об’єкти винаходу(корисної моделі).
- •4.4.Умови надання правової охорони винаходу (корисної моделі).
- •4.5. Патент.
- •4.6. Промисловий зразок.
- •4.7. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •5.1. Право на одержання патенту, право авторства.
- •5.2.Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •5.3. Порядок оформлення та подання заявки на винахід.
- •5.3.3. Склад заявки.
- •5.3.4. Опис винаходу (корисної моделі) та вимоги до нього.
- •5.3.5. Формула винаходу (корисної моделі) і вимоги до неї.
- •5.3.6. Вимоги до ілюстративних матеріалів.
- •5.3.8. Документи , що додаються до заявки.
- •5.4. Порядок одержання патенту на промисловий зразок.
- •Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту україни на винахід.
- •6.1. Подання заявки. Пріоритет винаходу.
- •6.2. Експертиза заявки на винахід (корисну модель).
- •6.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними ознаками.
- •6.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті.
- •6.3. Оскарження рішення за заявкою.
- •6.4. Публікація відомостей про винахід.
- •6.5. Тимчасова правова охорона.
- •6.6. Процедура видачі патенту України на винахід (корисну модель).
- •6.7. Винаходи, що становлять державну таємницю.
- •6.8. Сплата збору за дії, пов’язані з охороною прав на винаходи (корисні моделі).
- •6.9. Припинення дії патенту та визнання його недійсним.
- •6.10. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах.
- •6.10.1. Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою договору про патентну кооперацію (рст).
- •6.10.2. Процедура одержання європейського патенту.
- •6.10.3. Процедура євро-рст.
- •6.10.4. Патентування винаходів за процедурою євразійської патентної конвенції.
- •Розділ 7. Реалізація патентних прав.
- •7.1.Права та обов’язки власника патенту на винахід (корисну модель).
- •7.1.1.Особисті немайнові права.
- •7.1.2. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •7.2.Обмеження прав власника патенту.
- •7.3. Обов’язки власника патенту.
- •7.4. Взаємовідносини співвласників патенту.
- •Розділ 8. Передача права на використання винаходу.
- •8.1. Ліцензії на право користування об'єктами інтелектуальної власності.
- •8.2. Види ліцензій.
- •8.3.Обов’язкові умови та реквізити ліцензійного договору.
- •8.4. Відкрита ліцензія.
- •8.5.Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель).
- •8.6. Захист прав патентовласника.
- •8.7. Авторські договори.
- •8.8. Види авторських договорів.
- •Розділ 9. Правові засоби індивідуалізаціїучасників товарного обороту, товарів і послуг.
- •9.1. Знаки для товарів і послуг.
- •9.1.1.Види товарних знаків.
- •9.1.2.Функції товарного знака.
- •9.2.Правова охорона знака в Україні.
- •9.3. Суб’єкти права на знаки для товарів і послуг.
- •9.4. Експертиза заявки на знак.
- •9.5. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак.
- •9.6. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •9.7.Використання знака.
- •9.8. Право на фірмове (комерційне) найменування.
- •9.9. Право на найменування місця походження товару.
- •9.10. Право на раціоналізаторську пропозицію.
- •9.10.1. Ознаки раціоналізаторської пропозиції.
- •9.10.2.Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропозицію.
- •9.11.Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист.
- •Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності.
- •10.1.Загальні положення
- •10.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав.
- •Розділ 11. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності.
- •11.1. Всесвітня організація інтелектуальної власності.
- •11.2. Міжнародна охорона промислової власності.
- •11.3. Міжнародна охорона літературної і художньої власності (авторське право).
- •Література
- •Патентознавство
9.5. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак.
Права власника свідоцтва на знак.
Права, що надаються заявнику одержаним на знак свідоцтвом, діють від дати подання заявки і за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво про реєстрацію знака надає його володільцю право власності на знак. Строк його чинності — 10 років від дати подання заявки. Чинність свідоцтва за клопотанням його власника може бути подовжена на 10 років. Клопотання про подовження чинності свідоцтва має бути подане протягом останнього року його дії. Кількість разів подовження чинності свідоцтва не обмежена, тобто свідоцтво на знак для товарів і послуг може діяти необмежений строк, але для підтримання його в силі необхідно кожні десять років подовжувати його чинність за умови сплати встановленого збору.
Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику слідуючи права:
виключне право на використання знака;
право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу;
право порушувати судові справи проти несанкціонованого використання знака та вимагати від порушника відшкодування заподіяних збитків;п
право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування про його реєстрацію в Україні;
право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Що таке „попереджувальне маркування”?
Попереджувальне маркування — це проставлення поряд із знаком символу ®, який вказує, що знак зареєстровано в Україні.
Як показує практика, використання зазначеного символу свідчить про додаткові властивості товару, зокрема, підтверджує його особливий, фірмовий статус, притаманний товарам високої якості.
Що надає власнику право власності на знак?
Право власності на знак, що підтверджується свідоцтвом, надає його власнику повноваження, подібні до тих, що і право власності на будь-який об'єкт, який чинним законодавством визнаний товаром, і тому може бути об'єктом будь-яких цивільних правочинів.
Зокрема, у власника свідоцтва є можливість обрати будь-яку форму підприємницької діяльності щодо організації використання свого знака, а саме:
- надавати послуги або розпочати власне виробництво та збут товарів, на яких буде проставлятися знак;
- внести право власності на зареєстрований знак чи право на його використання як свій внесок у статутний фонд підприємства, що створюється або вже діє, тобто використати своє право власності як інвестиції;
- передати права на знак в заставу.
Виключне право власника свідоцтва на використання знака, його сутність
Свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом.
Виключне право діє від дати публікації в офіційному бюлетені Відомства «Промислова власність» відомостей про видачу свідоцтва; охороняється виключне право тільки на території України.
Право власника називається виключним, тому що власник свідоцтва є єдиною особою, якій законодавством дозволено використовувати знак доки інші особи не одержать на це дозвіл від власника.
Використанням знака визнаються наступні дії: застосування його на товарах і при наданні послуг, для яких зареєстровано знак, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.
Всі зазначені вище дії стосовно використання знака, що охороняється, можуть здійснюватись лише власником.
До відома: Виключне право надає можливість його власнику обмежувати права інших осіб при використанні знака.
Власник зберігає за собою виключне право на знак тільки впродовж дії свідоцтва.
Знак для товарів і послуг може бути використаний у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Це може бути застосування на товарах і при наданні послуг, для яких зареєстровано знак, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час демонстрації експонатів на виставках, ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та іншій документації, пов'язаній із запровадженням товарів і послуг у господарський оборот.
Якщо знак належить кільком власникам, то користування ним визначається угодою між ними. Якщо немає такої угоди, кожен із співвласників має право користуватися знаком на власний розсуд. Але жоден із них не має права видавати дозвіл (ліцензію) на використання знака та передавати право власності Іншій особі без згоди інших співвласників свідоцтва.
Власник свідоцтва має право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу.
Право власності на знак на підставі договору може бути передано будь-якій іншій особі, що стає правонаступником власника
свідоцтва. Проте передача права власності на знак не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Суб'єкту права власності на знак належить право видавати дозвіл (ліцензію) будь-якій іншій особі на використання знака на підставі ліцензійного договору. В ліцензійному договорі має бути обов'язково передбачена умова, за якою ліцензіат бере на себе зобов'язання ні в якому разі не допустити зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням цієї умови.
Договір про передачу права власності на знак та ліцензійний договір під загрозою їх недійсності мають бути зареєстровані в Установі. Для будь-яких третіх осіб зазначені договори набувають чинності лише після їх реєстрації.
Інколи проставлення знака на товарах недостатньо для їх охорони. У такому разі власник свідоцтва має право поряд із знаком проставляти попереджувальне маркірування, яке застерігає потенційних порушників, що знак зереєстрований. Особи, які здійснюють посередницьку діяльність і мають свій знак, на підставі договору з виробником товару або особою, що надає послуги, поряд із знаком зазначених осіб або замість їх знака можуть проставляти свій знак.
Використання знака для товарів і послуг має здійснюватись таким чином, аби це не завдавало шкоди іншим особам. Власник свідоцтва має добросовісно користуватися виключним правом, що випливає із свідоцтва.
Обов'язки власника свідоцтва
Законодавством, окрім прав, встановлено і обов'язки власника свідоцтва. Це, в першу чергу, обов'язок добросовісно користуватись виключними правами, що випливають з свідоцтва.
Якщо знак не використовувався або недостатньо використовувався на території України впродовж трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, або від дати, коли використання знака було припинено без поважних причин, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва.
Взаємовідносини співвласників свідоцтва
Якщо Ви співвласник свідоцтва, пам'ятайте, що:
— знак, свідоцтво на який належить кільком особам (співвласникам), є їх спільною власністю;
— частки кожного із співвласників визначаються угодою між ними, а за її відсутності визнаються рівними.
У разі відсутності угоди між співвласниками щодо визначення їх взаємовідносин при використанні знака, кожен має право:
— особисто використовувати знак на свій розсуд;
— самостійно порушувати судові справи проти порушників прав власників свідоцтва. Разом з тим, жоден із співвласників не має права без згоди решти власників свідоцтва:
— давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака іншій особі;
— передавати право власності на знак.
Припинення дії свідоцтва або визнання його недійсним.
Чинність свідоцтва може бути припинена або свідоцтво може бути визнано недійсним у передбачених Законом випадках. Так, власник свідоцтва може в будь-який час відмовитись від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Така відмова набирає чинності з моменту публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
Свідоцтво на знак припиняє свою чинність у разі несплати збору за подовження строку його дії. Сплата збору за подовження строку його чинності на наступний строк має бути здійснена протягом останніх двох місяців його чинності, а документ має надійти до Установи до кінця останнього року чинності свідоцтва.
Як уже зазначалося, чинність свідоцтва припиняється, якщо вона не подовжена. Збір на подовження чинності може бути сплачено, а документ про його сплату надійде до Установи протягом шести місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.
Чинність свідоцтва може бути припинена рішенням суду, якшо знак не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено. Проте при вирішенні цього питання суд може зважити на подані власником свідоцтва докази того, що знак не використовувався з незалежних від нього причин
Чинність свідоцтва може припинитися за рішенням суду також у випадку перетворення знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після подання заявки.
Дія свідоцтва припиняється з першого дня, що настає за днем спливу строку чинності свідоцтва, за який було сплачено збір.
Свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі:
невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці.
Чинність свідоцтва може бути оскаржена будь-якою особою протягом шести місяців від дня опублікування відомостей про видачу свідоцтва до Апеляційної палати. Апеляційна палата зобов'язана розглянути скаргу протягом шести місяців від дати її надходження. Власник свідоцтва має право на ознайомлення зі скаргою. У розгляді скарги можуть брати участь скаржник і власник свідоцтва.
Рішення Апеляційної палати може бути оскаржене до суду.
Якщо видача свідоцтва не була оскаржена у визначений термін до Апеляційної палати, то свідоцтво може бути визнане недійсним тільки в судовому порядку.
Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки.
Знак може бути зареєстрований в іноземній державі будь-якою особою. Якщо реєстрація знака в іноземній державі здійснюється відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію знаків, то заявка на зарубіжну реєстрацію подається через ДДІВ України. Пов'язані з реєстрацією в іноземній державі витрати покладено на заявника або за його згодою на іншу особу.