- •1 Геометрична та хвильова оптика
- •1.1 Предмет оптики. Дуалізм світла
- •1.2 Закони геометричної оптики:
- •1.2.1 Граничний кут відбивання. Геометрична та оптична різниця ходу променя
- •1.3 Хвильова оптика. Інтерференція
- •1.3.1 Інтерференція світла. Когерентність
- •1.3.2 Часова і просторова когерентність
- •1.3.3 Розрахунок інтерференційної картини від двох джерел
- •1.3.4 Інтерференція на тонкій плоскопаралельній пластинці
- •1.4 Хвильова оптика. Дифракція
- •1.4.1 Дифракція та її види
- •1.4.2 Принцип Гюйгенса-Френеля. Метод зон Френеля для розрахунку дифракційної картини
- •1.4.3 Дифракція на круглому отворі та круглому диску
- •1.4.4 Дифракція на щілині. Дифракційна гратка (дифракційна решітка)
- •1.4.5 Дифракція х-променів
- •1.5 Хвильова оптика. Дисперсія світла та її пояснення на основі електронної теорії
- •1.6 Хвильова оптика. Поляризоване світло
- •1.6.1 Методи отримання поляризованого світла. Закон Брюстера
- •1.6.2 Подвійне променезаломлення. Штучна анізотропія
- •1.6.3 Закон Малюса
- •2 Квантова оптика
- •2.1 Теплове випромінювання
- •2.1.1 Теплове випромінювання і люмінесценція (свічення)
- •2.1.2 Закони теплового випромінювання
- •2.1.7 Оптична пірометрія та її застосування
- •2.2 Фотони
- •2.2.1 Фотоефект. Види фотоефекту. Закони фотоефекту. Фотодіоди та фоторезистори
- •2.2.2 Фотони. Їх властивості
- •2.2.3 Ефект Комптона
- •2.3 Х (рентгенівське)-випромінювання
- •2.3.1 Отримання х-(рентгенівських) променів, гальмівне хвипромінювання
- •2.3.2 Характеристичне випромінювання. Закон Мозлі. Застосування рентгенівського випромінювання
- •3 Фізика атома і молекули
- •3.1 Спектри випромінювання і поглинання атомів. Спектр атома водню. Формула Бальмера
- •3.2 Будова атома за моделлю Резерфорда та її недоліки
- •3.3 Постулати Бора. Досліди Франка і Герца
- •3.4 Атом водню та його енергія згідно теорії Бора. Недоліки теорії Бора
- •3.5 Гіпотеза де Бройля та її експериментальне підтвердження
- •3.6 Співвідношення невизначеностей, або співвідношення Гейзенберга
- •3.7 Рівняння Шредінгера
- •3.8 Хвильова функція. Її властивості. Фізичний зміст хвильової функції
- •3.9 Електрон в потенціальному ящику
- •3.10 Поняття про гармонійний осцилятор в квантовій механіці
- •3.11 Тунельний ефект
- •3.12 Задача про електрон в атомі водню. Квантові числа n, , m
- •3.13 Енергетичні рівні. Молекулярні спектри
- •3.13.1 Періодична система Менделєєва та її побудова на основі заповнення енергетичних рівнів за принципом Паулі
- •3.13.2 Ефект Зеємана. Дослід Штерна і Герлаха
- •3.13.3 Електронний парамагнітний резонанс (епр)
- •3.13.4 Енергетичний спектр молекул
- •3.14 Вимушене і спонтанне випромінювання. Лазери
- •3.14.1 Комбінаційне розсіяння
- •3.14.2 Спонтанне і вимушене випромінювання. Доведення формули Планка на основі принципа детальної рівноваги
- •3.14.3 Лазери. Принцип роботи
- •3.15 Лазери (оптичні квантові генератори) та інші джерела кпе (концентрованих потоків енергії)
- •3.15.1 Фізико-технічні принципи побудови оптичних квантових генераторів. Блок-схема окг
- •3.15.2 Види концентрованих потоків енергії. Їх загальна характеристика
- •4 Елементи фізики твердого тіла
- •4.1 Кристалічна гратка. Індекси Міллера
- •4.2 Теплоємність кристалів
- •4.2.1 Закон Дюлонга-Пті
- •- Закон Дюлонга-Пті.
- •4.2.2 Квантова теорія теплоємності
- •4.3 Фонони
- •4.4 Елементи фізичної статистики
- •4.4.1 Невироджені і вироджені колективи мікрочастинок. Повна статистична функція розподілу
- •4.4.2 Фазовий простір. Густина станів
- •4.4.3 Розрахунок концентрації електронів та енергії Фермі в металах при 0к
- •4.4.4 Функція Фермі Дірака. Графік функції та аналіз
- •4.5 Утворення зон кристала. Класифікація твердих тіл згідно зонної теорії
- •4.6 Елементи квантової теорії металів. Надпровідність
- •4.6.1 Електропровідність металів
- •4.6.2 Теплоємність металів з точки зору квантової теорії. Зв’язок виродження стану електронів (вироджений і невироджений стан) та енергії Фермі
- •4.6.3 Явище надпровідності. Куперовські пари. Елементи теорії бкш (автори Бардін, Купер, Шріфер)
- •4.6.4 Висновок
- •4.7 Напівпровідники
- •4.7.1 Основні особливості напівпровідників як класу речовин. Напівпровідникові матеріали, напрямки їх застосування
- •4.7.2 Власна і домішкова провідність напівпровідників. Електрони та дірки. Донори та акцептори
- •4.7.3 Температурна залежність провідності напівпровідників
- •4.8 Напівпровідникові прилади
- •4.8.2 Вольтамперна характеристика p-n-переходу. Напівпровідникові діоди та інші прилади із одним p-n-переходом
- •4.8.3 Транзистор
- •5 Фізика ядра та елементарних частинок
- •5.1 Основні характеристики атомного ядра. Властивості нейтронів і протонів
- •5.2 Радіоактивність. -, -розпад
- •5.3 Закон радіоактивного розпаду. Штучна і природня радіоактивність
- •5.4 Дефект маси ядра. Енергія зв’язку
- •5.5 Ядерні сили та їх властивості
- •5.6 Моделі атомного ядра
- •5.7 Ядерні реакції. Компаунд ядро. Реакції поділу та синтезу
- •5.8 Фундаментальні взаємодії
- •5.8.1 Гравітаційна взаємодія
- •5.8.2 Сильна взаємодія
- •5.8.3 Електромагнітна взаємодія
- •5.8.4 Слабка взаємодія
- •5.9 Елементарні частинки
- •5.9.1 Особливості елементарних частинок
- •5.9.2 Класи елементарних частинок
- •5.10 Космічне випромінювання
- •5.11 Ядерна енергетика
- •5.11.1 Поділ ядра урана. Сповільнення нейтронів. Захоплення нейтронів. Коефіцієнт розмноження. Ланцюгова реакція
- •5.11.2 Схема двохконтурної атомної електростанції на сповільнених нейтронах
- •5.11.3 Проблеми та перспективи термоядерних реакторів
- •5.11.4 Біологічна дія радіоактивних випромінювань та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •5.12 Методи реєстрації частинок
- •5.12.1 Сцинтиляційні лічильники. Іонізаційний лічильник Гейгера-Мюллера. Напівпровідникові детектори
- •5.12.2 Реєстрація нейтронів. Камера Вільсона
- •6.2 Ефект Джозефсона
- •6.3 Феромагнетизм та його спінова природа
- •6.3.1 Основні властивості феромагнетиків (фм)
- •6.3.2 Сили обмінної взаємодії. Спінова природа феромагнетизму
- •6.4 Ефект Месбауера
- •6.4.1 Резонансне поглинання і випускання атомів
- •6.4.2 Ефект Месбауера і його застосування
- •6.5 Фотометричні величини і одиниці
- •Геометрична та хвильова оптика.
2.1.2 Закони теплового випромінювання
Характеристиками теплового випромінювання є світність (Rт), випромінювальна здатність (r,T), поглинальна здатність (а,T).
Світність – це кількість енергії, що випромінюється одиницею площі тіла за одиницю часу в усіх напрямах і на всіх частотах.
Випромінювальна здатність – це кількість енергії, що випромінюється в одиничному інтервалі частот при заданій температурі за одиницю часу з одиниці площі тіла:
.
Поглинальна здатність – це безрозмірна величина, яка визначається відношенням густини потоку випромінювання, що був поглинутий тілом, до величини потоку випромінювання, що на нього падає:
Тіло, яке поглинає всю енергію, що на нього падає, називається абсолютно чорним тілом (а,T=1). В природі немає абсолютно чорних тіл, всі вони є сірими, і вважаються абсолютно чорними умовно.
На рис. 2.2 показано приклад абсолютно чорного тіла. Це – майже замкнена порожнина із малим отвором. Випромінювання, що попадає в порожнину, багаторазово відбивається від стінки і поглинається порожниною практично повністю.
2.1.3 Закон Кірхгофа
Відношення випромінювальної здатності до поглинальної залежить тільки від частоти і температури.
- формула, що виражає закон Кірхгофа
- для абсолютно чорного тіла
2.1.4 Закон Стефана-Больцмана
Світність абсолютно чорного тіла пропорційна четвертій степені абсолютної температури.
- формула, що виражає закон
- стала Стефана-Больцмана, =5,710-8 Вт/м2К4.
2.1.5 Закон зміщення Віна
Довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювання обернено пропорційна абсолютній температурі:
Експериментальне значення констан-ти b=2,910-3 мК.
,Т – випромінювальна здатність абсолютно чорного тіла, що характеризує спектральний склад рівноважного випромінювання як функцію довжини хвилі і температури.
2.1.6 Гіпотеза Планка. Формула Планка для розподілу енергії по частотах (довжинах хвиль)
Для пояснення кривої розподілу випромінювання енергії по частотах (довжинах хвиль) Планк запропонував гіпотезу, згідно якої тіло випромінює і поглинає енергію певними порціями, або квантами.
,
h – стала Планка (квант дії), її розмірність співпадає із розмірністю момента імпульсу; h=6,6210-34 Джс.
Формула Планка, записана для випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла як функції частоти, має вигляд:
,
.
Як функція довжини хвилі характеристика спектрального складу
,
де .
2.1.7 Оптична пірометрія та її застосування
Пірометри – це прилади для вимірювання температури, або енергії, що випромінюється тілом. Побудовані на законах теплового випромінювання.
Пірометри розрізняють оптичні і колірні в залежності від того, які закони теплового випромінювання використано в їх конструкції.
Пірометри застосовуються для вимірювання відносно високих температур (T>1000С), позаяк вони не потребують контакту з тілом температура якого вимірюється, а також самосвітних тіл, віддалених від спостерігача (наприклад, зір).
2.2 Фотони
2.2.1 Фотоефект. Види фотоефекту. Закони фотоефекту. Фотодіоди та фоторезистори
Одним із явищ, яке може бути пояснене на основі представлення світла у вигляді частинок, або корпускул, що називаються фотонами – є явище фотоефекту.
Фотоефектом називається явище виривання електронів під дією світла з атомів.
Якщо електрони лишаються в об’ємі речовини, то при цьому збільшується концентрація носіїв, зменшується опір, - такий фотоефект називається внутрішнім.
Схема дослідження фотоефекту показана на рис. 2.4, а вольт-амперна характеристика вакуумного фотоелемента на рис. 2.5.
Закони фотоефекту:
Струм насичення пропорційний світловому потоку: , (див. рис. 2.5, де Ф2>Ф1).
Існує червона межа фотоефекту, тобто така мінімальна частота світла, при якій ще можливий фотоефект: , де Ав – робота виходу електрона.
Максимальна швидкість фотоелектронів не залежить від інтенсивності світла, а залежить тільки від його частоти.
Ейнштейн запропонував формулу фотоефекту:
.
Енергія фотона цілком засвоюється електроном і йде на подолання роботи виходу із матеріалу і надання електрону кінетичної енергії.
Як видно із рис. 2.5, навіть при напрузі U<0 може існувати невеликий струм, пов’язаний із тим, що деякі електрони мають можливість долетіти від катода до анода.
По запірній напрузі (Uз) визначають величину кінетичної енергії електронів при фотоефекті (див. рис. 2.4):
.
Запірна напруга – це така напруга, при якій ні один вирваний під дією фотоефекту електрон, не долітає від катода до анода.
Фотодіоди – це прилади (вакуумні або твердотільні), які служать джерелами електричного струму.
Фоторезистори – це твердотільні прилади, в яких під дією світла збільшується провідність.
Твердотільні фотодіоди відрізняються від твердотільних резисторів тим, що в них є p-n-перехід.
Наявність p-n-переходу приводить до розділення пар носіїв, що виникають під дією світла, і утворення різниці потенціалів.