- •Понятие и предмет конституционного права Украины.
- •Территориального устройства Украины, организации и функционирование системы органов государственной власти Украины, а также местного самоуправления.
- •Сущность и содержание конституционно-правовых отношений.
- •Система конституционного права Украины.
- •7.Теоретические основы Конституции: понятие, сущность, функции.
- •8.Объект конституционного регулирования.
- •9. Понятие и сущность конституционализма.
- •10Юридические свойства Конституции, их характеристика.
- •11Структура и содержание Конституции Украины 1996 г.
- •12Порядок введения Конституции в действие.
- •13 Порядок внесения изменений и дополнений в Конституцию Украины.
- •Основные виды актов конституционного значения Украины – Руси во времена Киевского государства.
- •Конституция Пилипа Орлика, ее значение для развития идей конституционализма в Украине.
- •Основные черты конституционных проектов, которые разрабатывались в Украине в XIX – XX ст.
- •Государственные символы Украины.
- •Набуття громадянства України (розділ II Закону).
- •Правовой статус иностранных граждан и лиц без гражданства.
- •Система основных прав и свобод человека и гражданина, критерии классификации.
- •Политические права и свобод, их характеристика.
- •Социально-экономические и культурные права и свободы, их характеристика.
- •Основные обязанности человека и гражданина, их характеристика.
- •Конституционные гарантии защиты и практического осуществления прав и свобод человека и гражданина.
- •Государственно-территориальное устройство как категория конституционного права: понятие и структура.
- •Особенности конституционного статуса Автономной Республики Крым.
- •Понятия выборов, их виды и социальная функция.
- •Избирательное право и избирательная система, соотношение понятий.
- •Избирательное право Украины: понятия, источники и основные принципы.
- •Виды избирательных систем, их характеристика.
- •Избирательный процесс: понятие, конституционно-правовое регулирование. Стадии избирательного процесса.
- •Порядок голосования и определения итогов референдума.
- •Порядок формирования и срок полномочий Верховной Рады Украины.
- •Основные направления деятельности и полномочий парламента.
- •Законодательная функция парламента. Вопросы, которые Верховная Рада разрешает исключительно путем принятия законов.
- •Законодательный процесс, его основные стадии.
- •Формы работы парламента. Сессия как главная организационная форма деятельности Верховной Рады.
- •Основными организационными (организационно-правовыми) формами работы Верховной Рады являются ее сессии и заседания. Верховная Рада работает сессионно
- •Правовой статус народного депутата Украины. Мандат депутата, его основные черты. Несовместимость должностей. Депутатский индемнитет и иммунитет.
- •Конституционное регулирование порядка избрания Президента Украины.
- •Акты Президента Украины.
- •Система органов исполнительной власти, установленная Конституцией Украины.
- •Статус главы правительства. Акты Кабинета Министров. Ответственность правительства.
- •Порядок создания местных государственных администраций
- •Конституция Украины об основных началах судоустройства.
- •Система органов местного самоуправления. Порядок их формирования.
- •Полномочия и формы работы органов местного самоуправления.
- •Гарантии и защита прав местного самоуправления.
- •Порядок формирования и состав Конституционного Суда Украины.
Государственные символы Украины.
Державні символи і столиця – невід’ємні атрибути будь-якої суверенної держави. Державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які відособляють її суверенітет, а в деяких випадках наповнені і конкретним історичним або ідеологічним змістом. Конституція встановила наступні символи нашої держави:
|
Державний Прапор; |
|
Державний Герб, який встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України і Герба Війська Запорізького; |
|
Державний Гімн. |
Державні символи затверджуються Верховною Радою України. Характерними ознаками їх є те, що вони: 1) виражають національний менталітет, національні ідеї політичного або історичного змісту; 2) мають загальнообов’язковий характер. Основою державних символів є державний суверенітет. Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття “державні атрибути”, до числа яких відносять також столицю держави, офіційну назву держави, державну мову, національні пісні, почесні знаки, державні штандарти. Державний Герб – це закріплений в законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне або кольорове зображення окремих фігур виражає коло конкретних ідей політичного характеру і символізує суверенітет держави. У Конституції сказано, що Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного Герба України і Герба Війська Запорізького законом, який приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом Великого Державного Герба України є Знак Князівської Держави Володимира Великого (Малий Державний Герб України). Зображення Державного Герба розміщується на печатках органів державної влади, державного управління, судових органів, грошових знаках і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, на печатках державних банків, державних установ. Державний Гімн – це закріплена в законодавстві держави музично-поетична емблема держави, яка через систему (набір) музично-поетичних образів виражає конкретне коло ідей політичного характеру і символізує суверенну державу. Державний гімн України - це національний гімн на музику М. Вербицького. Державний Гімн як офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на вищому рівні, прийняття військової присяги, відкриття спортивних змагань. Слова Гімну затверджуються законом, який приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Державний Прапор – це закріплене в законодавстві офіційне полотнище держави, в якому шляхом підбору конкретних кольорів (іноді з використанням малюнків або написів) виражена ідея політичного характеру. Державний Прапор України - стяг з рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору: верхня смуга - синього кольору, нижня - жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3. Державний Прапор підіймається на будівлях органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних або консульських представництв України, на прикордонних заставах і митницях и тд
Теоретические концепции прав человека, их отражение в конституционном законодательстве.
Конституционный статус человека и гражданина как категория конституционного права Украины.
1. Поняття “правовий статус” і “правове положення” особи по суті співпадають. У самому загальному вигляді правовий статус особи визначається як юридично закріплене положення особи в державі і суспільстві. Правовий статус особи, - відзначає професор Ю.Н. Тодика, - являє собою зліпок її соціального положення, яке в суспільстві характеризується системою соціальних можливостей, що реально складаються в життєдіяльності індивіда, спрямованих на задоволення його потреб і інтересів. Правовий статус особи відноситься виключно до якості людини і громадянина, до зв’язків особи тільки з державою, а не з суспільством загалом. Громадянин – це особa, що діє в політичному житті, має політичні права, свободи і обов’язки. Серед декількох видів правового статусу особи виділяється загальний або конституційний статус людини і громадянина. Цей статус є єдиним і однаковим для всіх громадян держави, незалежним від конкретних обставин. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом (п.1 ст. 24 Конституції). До його структури входять наступні компоненти:
|
громадянство; |
|
правосуб’єктність, що включає правоздатність і дієздатність; |
|
основні права, свободи і обов’язки; |
|
правові принципи; |
|
гарантії правового статусу. |
Правовий статус особи в кожній країні закріплюється в Конституції, яка містить положення про відносини держави та людини і громадянина. Згідно зi ст. 3 Конституції “Людина, її життя і здоров’я, честь і гiднiсть, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Ствердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”. Із сказаного видно, що основною рисою Конституції України є відмова від характерного для соціалістичної теорії принципу пріоритету державних інтересів над інтересами особи. Основи правового статусу особи в Україні складають положення розділу ІІ Конституції. Правосуб’єктність. Для того, щоб бути суб’єктом правовідносин, необхідно, щоб особа була правоздатною, тобто здатною мати певний обсяг прав, свобод і обов’язків. Щоб особа брала участь у правовідносинах і самостійно здійснювала юридично значущі дії, повинна бути визнана її здатність до такої поведінки, тобто дієздатність. Правоздатність і дієздатність у сукупності утворюють правосуб’єктність, роблять людину формально визнаним суб’єктом правовідносин. Правосуб’єктність прямо не пов’язана з громадянством особи, хоча громадянство впливає на обсяг правоздатності
Гражданство в Украине: понятие и законодательное регулирование.
Способы, порядок и условия приобретения гражданства Украины.
Прекращение гражданства Украины.
Гражданство детей в случае изменения гражданства родителей и в случае усыновления.
Громадянство являє собою стійкий політико-правовий зв’язок людини з державою, відповідно до якого на неї розповсюджується суверенна державна влада як в межах держави, так і поза її кордонами. Право на громадянство не відноситься до числа природних прав людини. Громадянство набувається і припиняється в Україні згідно із законом (ст. 4 Конституції). Питання правового регулювання громадянства відносяться до компетенції Верховної Ради (п.3 ст. 85, п.2 ст. 92) Основні принципи громадянства України (згідно зі ст. 2 Закону України “Про громадянство”): 1) громадянство України є єдиним
2) запобігання виникнення випадків безгромадянства; 3)неможливістьпозбавлення громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 6) рівність перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. Основним нормативним актом, регулюючим питання набуття і припинення українського громадянства, є закон “Про громадянство України” від 18.01.2001 р. Належність до громадянства України. Згідно зі ст. 3 Закону громадянами України є: 1) всі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України; 2) особи, які на момент набрання чинності Законом України “Про громадянство України” (13 листопада 1991 р.) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак і які не є громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено запис “громадянин України”, а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України і міжнародних договорів України.