4.3.2. Питання для роздумів і проблемні запитання:

1. Засоби, які впливають на мозковий кровообіг.

2. Похідні алкалоїдів споринії.

3. Похідні малого барвинка.

4. Антагоністи кальцію (цинаризин, флунаризин, німодипін).

5. Метилксантини.

6. Ноотропні препарати (нейрометаболічної дії, церебропротектори).

7. Терапія деменцій.

5. Зміст теми. Лікування хворих з психоневрологічними розладами повинне бути комплексним. Воно складається з дієти, режиму, лікувальної фізкультури, психотерапії, а при необхідності фізіо- і фармакотерапії в поєднанні з базисною терапією основного захворювання. Широко використовуються методи фізичного гартування, лікувальна гімнастика, пішохідні і лижні прогулянки, плавання, веслування, ковзани, рухові ігри, які поступово ускладнюють, дозована трудова діяльність. Психотерапія як патогенетичний метод лікування грає найважливішу роль при лікуванні психогенних соматичних і психоневрологічних порушень. Психотерапія здійснюється методом гіпнотерапії і в стані пильнування, у тому числі і навчання самонавіянню, прийомам аутогенного тренування. Основним в лікуванні психогенних соматичних захворювань є усунення причини, що викликала захворювання. Медикаментозне лікування психоневрологічних розладів має допоміжне значення і повинне сурово індивідуалізуватися. Психотропні лікарські засоби увійшли до практичної медицини  більше 30 років тому. До лікарських засобів цієї групи відносять різні по хімічній будові і механізму дії препарати. Їх об'єднує нормалізуючий вплив на психічні функції і поведінку людини. Психотропні лікарські засоби компенсують психовегетативні порушення, сприяють нормалізації нейроендокриних аномалій, надають гіпотензивний, антиаритмічний, протиблювотний, антигістамінний і протисудомний ефекти. Таким чином, психофармакотерапія є патогенетично обгрунтованою при психоневрологічних розладах і базується на психотропній і вегетотропній дії препаратів

6. Рекомендована література

Основна:

1. Айрапетянц М.Г., Вейн А.М. Неврозы в эксперименте и в клинике. - М., 1982, 272 с.

2. Александров А.Л. Современная психотерапия. - М., 1998. - 335 с.

3. Александровский Ю.Л. Пограничные психические расстройства. - М., 1993, 400 с

4. Блейхер В. М., Завилянская Л. И. О некоторых особенностях психотерапии в системе реабилитации больных с неврозоподобными состояниями. — В кн.: Восстановительная терапия и реабилитация больных нервными и психическими заболеваниями. Л.: Медицина, 1982, с. 256—259.

5. Буль П. И. Основы психотерапии. — Л.: Медицина, 1974. —310 с.

6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.

7. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 349 с.

8. Варшавский К. М. Гипносуггестивная терапия (лечение внушением в гипнозе). — Л.: Медицина, 1973. — 192 с.

Додаткова:

1. Карвасарский Б.Д. Неврозы. - М., 1990. - 576 с.

2. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. – М.: Медицина, 1985. – 304 с.

3. Клинические и организационные основы реабилитации психически больных/ /Под ред. М. М. Кабанова, К. Вайзе. — М.: Медицина, 1980. — 400 с.

4. Коляденко Н.В. Психосоматичні співвідношення при захворюваннях гепатобіліарної системи // Український вісник психоневрології.– 1998.– Т.6.– Вип. 1(16) .– С.9-11.

5. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 - 464 с.

6. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 – 464 с.

7. Коркина М.В., Елфимова Е.В., Марилов В.В. Пограничные психические нарушения при сахарном диабете // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.– 1997.– Т.97.– № 2.– С.15-18.

8. Сбруєва А.А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.-297с.