- •Глава 1. Наукові основи визначення якостей менеджера
- •1.1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера
- •1.2. Вивчення особливостей якостей менеджера
- •1.3. Спроби систематизації якостей менеджера
- •1.4. Поведінський напрямок оцінки якостей менеджера
- •1.4.1. Уміння управляти собою
- •1.4.2. Наявність чітких особистих цінностей
- •1.4.3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі
- •1.4.4. Здатність постійного особистого саморозвитку
- •1.4.5. Навички вирішувати проблеми
- •1.4.6. Творчість та здатність до інновацій
- •1.4.7. Висока здатність впливати на оточуючих
- •1.4.8. Розуміння особливостей управлінської праці
- •1.4.9. Здатність керувати
- •1.4.10. Уміння навчати
- •1.4.11. Здатність формувати колектив
- •Глава 2. Функції менеджера та принципи керівництва
- •2.1. Менеджер — центральна фігура системи управління персоналом
- •2.2. Основні адміністративні функції менеджера
- •2.3. Основні принципи керівництва
- •Глава 3. Методи керівництва персоналом
- •3.1. Сутність і класифікація методів керівництва
- •3.2. Адміністративний вплив
- •3.3. Організаційний вплив
- •3.4. Матеріальне заохочення
- •3.5. Методи соціального впливу та моральне стимулювання
- •3.6. Методи переконання
- •Глава 4. Стиль керівництва персоналом і авторитет менеджера
- •4.1. Сутність і основні риси стилю керівництва
- •4.2. Види стилів керівництва
- •4.3. Поєднання стилів керівництва
- •4.4. Поведінські фактори стилів керівництва менеджера
- •6. Критичний аналіз
- •6. Критичний аналіз
- •2. Виконання функцій керівництва
- •2.1. Ініціатива
- •2.6. Критичний аналіз
- •4.5. Авторитет менеджера
- •Глава 5. Інформаційне та документаційне забезпечення менеджера
- •5.1. Роль інформації в роботі менеджера
- •5.2. Організація інформаційного обслуговування менеджера
- •5.3. Документація управлінської діяльності
- •5.4. Порядок складання та оформлення службових документів
- •5.5. Особливості складання основних видів службової документації Наказ
- •Розпорядження
- •Рішення
- •Протокол
- •Постанова
- •Доповідна (службова) записка
- •Пояснювальна записка
- •Службові листи, факси
- •Доручення
- •Розписка
- •Телеграма
- •Телефонограма
- •5.6. Організація роботи з документами
- •5.7. Організація контролю за виконанням документів
- •Додатки до 5 глави
- •Глава 6. Робота менедежера по організації прийняття і реалізації управлінських рішень
- •6.1. Роль і значення рішення у менеджменті організації
- •6.2. Класифікація видів управлінських рішень
- •6.3. Порядок підготовки і прийняття управлінських рішень
- •6.4. Методи прийняття рішень
- •6.5. Система контролю за виконанням рішень
- •Глава 7. Участь менеджера у рішенні виробничих завдань
- •7.1. Особливості організації праці менеджера
- •7.2. Планування робочого часу
- •7.3. Розподіл функцій між менеджером і працівниками
- •7.4. Делегування обов´язків і повноважень
- •7.5. Участь у виконанні функцій апарату управління
- •Глава 8. Організація особистої роботи менеджера
- •8.1. Планування особистої роботи менеджера
- •8.2. Використання засобів організаційної техніки
- •8.3. Встановлення оптимального режиму роботи менеджера
- •Глава 9. Організація роботи менеджера з підлеглими
- •9.1. Організація роботи менеджера з підлеглими
- •9.2. Особисті контакти менеджера з підлеглими на робочих місцях
- •9.3. Приймання працівників і відвідувачів
- •9.4. Порядок проведення бесіди з відвідувачами
- •9.5. Уміння слухати і чути підлеглих
- •Глава 10. Принципи управління і планування ділової кар´єри
- •10.1. Сутність поняття, типи і фактори кар´єри
- •10.2. Етапи кар´єри та етапи життя
- •10.4. Принципи управління і планування кар´єрної стратегії
- •10.5. Технологія управління кар´єрою
- •10.6. Фактори успіху розвитку кар´єри
- •10.6. Фактори успіху розвитку кар´єри
- •10.7. Конкурентоздатність професіоналізму менеджера
- •10.8. Етапи відбору кандидатів на посаду менеджера у фірмах сша
- •1 Етап. Попередня бесіда для відбору кандидатів
- •2 Етап. Написання бланку заяви та заповнення автобіографічної анкети
- •4 Етап. Тестування по найманню
- •5 Етап. Перевірка рекомендацій і трудового переліку
- •6 Етап. Медичний огляд
- •7 Етап. Прийняття рішення
- •Глава 11. Робота персоналу зі зверненнями громадян
- •11.1. Види звернень громадян і вимоги до них
- •11.2 Порядок і строки розгляду пропозицій і скарг громадян
- •11.3. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян
- •11.4. Правила звернення в Європейську Комісію з прав людини
- •Глава 12. Робота персоналу з комерційною таємною інформацією
- •12.1. Сутність поняття комерційної таємниці
- •12.2. Захист документів комерційної таємниці на підприємствах
- •12.3. Порядок обліку, зберігання і використання конфіденційної інформації, яка є власністю держави
- •12.4. Правовий захист комерційної таємниці в Україні
- •Глава 13. Робота персоналу з державною таємною інформацією
- •13.1. Основні поняття і загальні положення про державну таємницю
- •13.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
- •13.3. Засекречування та розсекречування інформації
- •13.4. Охорона державної таємниці
- •13.5. Контроль за додержанням вимог про державну таємницю
- •13.6. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю
- •Список рекомендованої літератури
8.2. Використання засобів організаційної техніки
Організаційна техніка (оргтехніка) — це сукупність технічних засобів, які механізують і автоматизують допоміжні (технічні) операції і дії в управлінській праці. Вони підвищують оперативність і знижують трудомісткість виконання управлінських робіт.
Використовуючи оргтехніку, менеджер може досягти суттєвого підвищення ефективності особистої роботи при мінімальних витратах праці. Для більшості менеджерів корисним є використання засобів малої оргтехніки, що не потребує великих витрат.
Конкретний перелік оргтехніки менеджер встановлює, виходячи із специфіки своєї роботи та індивідуальних особливостей.
При цьому треба мати на увазі, що найбільшу ефективність дає комплексне її використання. Якщо окремі технічні засоби знижують витрати часу на виконання управлінських робіт на 10 — 15 %, то при комплексному використанні витрати часу скорочуються у 2-3 рази.
Диктофонна техніка
Як уже зазначалось, предметом праці менеджера є інформація, її більша частина сприймається органами зору, а фіксується органами чуття. З цієї точки зору великий ефект дає використання диктофонної техніки. Диктофони, магнітофони використовуються для диктовки і відтворення доповідей, виступів,
ділових листів, телефонних переговорів, усних вказівок, розпоряджень та інших видів речової інформації з подальшою її обробкою (друкування, переписування та ін.). Ефективність використання диктофонної техніки досягається під впливом деяких об´єктивних причин. Процес мови у декілька разів швидше процесу ручного запису, тому усунення необхідності писати від руки прискорює підготовку документів у 3-4 рази. На кожну сторінку тексту економиться не меньше 5-8 хвилин робочого часу менеджера. Особливу економію часу дає диктування різних допоміжних первинних і проміжних матеріалів, тобто робочих записів, тезисів, конспектів, витягів із документів і друкованої інформації. Крім того, за рахунок усунення необхідності розбирання рукописного тексту продуктивність праці друкарки підвищується на 30-45 %.
По фонограмі запису виступів на зборах, конференціях, нарадах та ін. можна судити про те, як вони проходили, хто, що і як сказав, тому що записується все без пропусків і скорочень. А якщо підлеглі знають, що здійснюється запис усних розпоряджень диктофоном, то це значно дисциплінує їх при рішенні доручених питань.
Ефективність використання диктофонної техніки прямо пропорційна умінню менеджера швидко формулювати свої думки. Це дається не відразу. Спочатку треба подолати труднощі психологічного характеру, які зникають через 10-15 диктовок.
Для оволодіння диктофонною технікою менеджеру необхідно:
попередньо освоїти техніку управління диктофоном;
спочатку диктувати тільки свої робочі матеріали, невеликі за обсягом і нескладні за змістом документи;
попередньо підготовляти тезиси документів незалежно від їх обсягу;
оптимальна швидкість диктування — 50 слів на хвилину. Після відпрацювання необхідних навичок можна складати матеріали будь-якого обсягу і змісту.
Переговорні пристрої і засоби оперативного зв´язку Переговорні пристрої забезпечують усний зв´язок між менеджером і його підлеглими. Вони здійснюють приймання і
передачу оперативної інформації з двома і більше абонентами, груповий виклик прямих абонентів.
Переговорні пристрої мають різні технічні характеристики і цільове призначення.
Поряд з використанням всередині організації місцевих АТС з виходом у міську телефонну мережу, значний ефект дає застосування комутаторів прямого телефонного зв´язку.
Комутатори доцільно використовувати для оперативного зв´язку менеджерів з підлеглими. Станції адміністративного зв´язку забезпечують прямий двосторонній зв´язок виділеного абонента з багатьма іншими абонентами і паралельне включення всіх абонентів для проведення телефонної наради.
Автоматичні номеронабирачі, телефонні відповідачі різного призначення, телефонні підсилювачі також дають змогу розширити можливості телефонного зв´язку.
Застосування автоматичних номеронабирачів різних типів, що забезпечують автоматичне набирання різної кількості заздалегідь запрограмованих телефонних номерів, може зекономити значну кількість часу менеджерів, яким за характером своєї роботи доводиться багато разів з´єднуватися по телефону з певним колом працівників інших організацій.
Телефонний пристрій "Автонабір" дає змогу провадити автоматичне набирання запрограмованих номерів з кількістю серій (знаків) у номері до семи, а також послідовне автоматичне набирання номера, що складається з кількох запрограмованих номерів. Пульт пристрою, що має мікротелефонну трубку та номеронабирач, використовується також як абонентський апарат.
Найпростіші типи автоматичних телефонних відповідачів забезпечують можливість одержання інформації по телефону у відсутності абонента про його місцеперебування, час повернення та ін. Відповідь записується на магнітофон і автоматично відтворюється по телефону під час кожного виклику. Застосування таких відповідачів зменшує навантаження телефонних ліній за рахунок скорочення часу на очікування і повторні набирання номера телефону відсутнього абонента.
В інших (універсальних) типах телефонних автовідповідачів передбачено можливість запису і відтворення не тільки відповіді відсутнього абонента, а й короткого повідомлення, призначеного для абонента. Крім того, в окремих моделях телефонних автовідповідачів (наприклад, телефонний відповідач фірми "Збд Атлас Верке") є можливість прослуховувати по телефону з іншого апарата всі записані повідомлення. Для цього після набирання номера свого телефону при передаванні автовідповідачем закодованого тексту можна, користуючись спеціальним кодом, шляхом дистанційного управління включити магнітофон.
Слід зауважити, що вартість універсальних телефонних автовідповідачів ще досить висока, тому питання про їх застосування у кожному конкретному випадку повинно вирішуватися з урахуванням необхідності у цих технічних засобах і ступеня їх завантаження.
Телефонні підсилювачі дають змогу провадити телефонну розмову не користуючись телефонною трубкою, причому в розмові можуть брати участь кілька осіб, робити записи та підбирати потрібні документи під час телефонної розмови. Телефонні підсилювачі доцільно встановлювати у керівників і спеціалістів, що працюють в окремих кабінетах.
Використання магнітофонів для запису телефонних розмов звільняє від необхідності записувати або запам´ятовувати повідомлені дані. Фонограми розмови можуть бути записані на папері секретарем і використані, коли в цьому виникне необхідність.
Електронні обчислювальні машини є основними технічними засобами, що входять нарівні із засобами збору, фіксуванням, передаванням та зберіганням інформації до складу автоматизованих систем управління організації, розроблюваних і впроваджуваних нині.
ЕОМ забезпечують можливість розв´язання широкого кола задач різного типу на дуже високих швидкостях. Це дає змогу виконувати на ЕОМ операції, пов´язані з обробкою інформації та розрахунками варіантів планів у таких обсягах і в такі стислі строки, що при застосуванні іншої обчислювальної техніки таку роботу здійснити неможливо. Тому ефективність провадження ЕОМ полягає не тільки в економії праці у сфері управління, а й, насамперед, в оптимізації планування і вдосконаленні управління організацією.
Впровадження автоматизованої системи управління повинно здійснюватися шляхом поетапної перебудови діючої системи управління з метою запобігання будь-яким порушенням поточної роботи апарату управління організацій.
З метою швидкого копіювання і розмноження службових документів необхідно впровадити комплекс розмножувальної техніки.
Для розмноження документації у великій кількості примірників рекомендується використовувати засоби оперативної поліграфії.
Для зняття копії з документа або його розмноження в кількох примірниках слід застосовувати копіювальні апарати типу "Ксерокс".
Застосування пневматичної і транспортної пошти всередині організації може певною мірою замінити звичайний кур´єрський зв´язок. У пневматичних установках документи, закладені в патрон, передаються за спеціальними трубами під дією стиснутого повітря. Так можна пересилати заявки, накладні, наряди та інші документи.
Застосування ПЕОМ для обробки економічної інформації та виконання розрахунків дає змогу у 1,5-2 рази знизити трудомісткість лічильних операцій порівняно з ручною працею.
Утих випадках, коли можливо централізувати лічильно-обчислювальні роботи, обсяг яких досить рівномірно розподіляється протягом місяця, доцільно створювати спеціалізоване бюро. Це значною мірою вивільняє від виконання технічної роботи спеціалістів, що виконують ці роботи.
Питання вибору типу електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для обчислювальних центрів організацій тут не розглядаються, оскільки вони розв´язуються спеціалізованими науково-дослідними і проектними організаціями, які розробляють автоматизовані системи управління.
Розрахунок потреби у технічних засобах для організацій можна здійснити двома методами: по-перше, за кількістю робочих місць, на яких використовуються дані технічні засоби; по-друге, виходячи із готового обсягу управлінських робіт за їх видами.
Правильний, економічно обгрунтований вибір технічних засобів значною мірою обумовлює їх раціональне і ефективне використання. Робота, пов´язана з вибором і визначенням необхідної кількості технічних засобів, повинна складатися з таких попередніх етапів, як збирання і аналіз даних про обсяг і характер робіт, під час виконання яких використовуються або можуть бути застосовані технічні засоби, про ступінь оснащеності цими засобами та їх використання, а також вивчення за літературними джерелами та іншими матеріалами основних відомостей про засоби техніки управління, що серійно випускаються.
Дані про річні обсяги робіт у натуральному виразі (наприклад, сумарний обсяг створюваних документів у друкарських бюро, потрібна кількість копій документів, приведених до повного формату та ін.) необхідні щодо тих робіт, які виконуються або можуть виконуватися централізовано.
Відносно інших видів робіт і операцій потрібні дані про кількість робочих місць, на яких доцільно використовувати ті чи інші технічні засоби, і про час їх вживання в середньому за рік, місяць або робочий день для розв´язання питання про оснащення складною і дорогою апаратурою (універсальними телефонними відповідачами, автоматичними номеронабирачами, диктофонами тощо).
При застосуванні нових видів технічних засобів слід враховувати економічний ефект від їх впровадження. З цією метою можна скористатися діючими методиками з визначення річного економічному ефекту від впровадження нової техніки.