15.Нації і народи – суб»єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб»єктності

Види суб’єктів :

• Основні (первинні) – держави, нації і народності, що борються за своє національне визволення та створення своєї держави

• Похідні (вторинні) – міжнародні, міжурядові організації та державо подібні утворення

Народ – це певна група людей, які відрізняються загальністю рядом ознак (мови, культури, релігії, території, історії, тощо..)

Нація – це соціально-економічна, культурно-політична духовна спільність людей, яка склалася в результаті становлення держави і розвитку культурної і політичної традиції. (визначена територія, яка передбачається для утворення держави, наявність органів управління населенням, наявність збройних формувань, що борються за незалежність та підпорядковуються цій владі.)

Правовою основою визнання нації, як суб’єкта міжнародного права є один з визначальних принципів – принцип самовизначення нації та народів.

Основними правами нації чи народу є :

• Право вступати у відносини з державами та міжнародними організаціями

• Направляти офіційних представників для ведення переговорів з державною та для участі у роботі міжнародних організації діючі норми

• Брати участь у створення міжнародно-правових норм та самостійно реалізовувати діючі норми

• Застосовувати в будь-якій формі опір проти метрополії, користуватися в процесі боротьби міжнародно-правовим захистом та отримувати необхідну допомогу від держав, міжнародних організацій та інших народів, що борються за незалежність

Другим первинним суб’єктом міжнародного права є нація або народ, який бореться за створення незалежної держави. Становлення правосуб’єктності такого утворення було пов’язане передусім з колоніальними державами. Тобто вважалось, що нацією або народом, який бореться за створення незалежної держави, є фактично та історично сформована спільнота із власним населенням, територією та інколи навіть урядом, яка не має самостійності на міжнародній арені і прагне отримати незалежність. Саме з метою надання допомоги таким утворенням у рамках ООН було створено спеціальний орган — Раду з опіки, яка входить у число основних органів цієї найважливішої міжнародної організації.

.Згідно з нормами міжнародного права нацією або народом, який має право на самовизначення, визнається колонія або інша несамокерована територія з окремим статусом, що відрізняється від статусу території держави, котра здійснює над нею контроль.Фактично правосуб’єктність народу або нації може виникати з моменту визначення загального органу, який координує боротьбу за створення незалежної держави. Тобто саме цей орган і представлятиме народ або націю на міжнародній арені. Обсяг правосуб’єктності народу або нації надзвичайно обмежений та є перехідним до правосуб’єктності держави. Відповідно у разі фор­мування самостійної держави на базі національно-визвольного руху вона є відповідальною по зобов’язаннях останнього.Як суб’єкт міжнародного права нація або народ може укладати певні види міжнародних договорів, бути членом міжнародних організацій (як правило, лише як спостерігач, тобто без права голосу). Нації та народи є повноцінними суб’єктами гуманітарного права, тобто вони користуються захистом у рамках міжнародного права.